Північна Америка. Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Води суходолу

Клімат материка. Загальні риси. Окрім географічного положення, значно більший вплив на формування клімату та погоди Північної Америки, ніж у Євразії, мають рельєф і океанічні течії.

У літній час на материку встановлюється плюсова температура повітря від +5 °С на півночі до +30 °С на півдні. Винятком є деякі острови Канадського арктичного архіпелагу та Гренландії, де влітку температури мінусові. Взимку мінусові температури встановлюються в північній половині материка, особливо суворі зими на півночі від 50° пн. ш. Середні січневі температури нижче 0 °С характерні на північ від 40° пн. ш. Найнижчі зимові температури відзначено на північний захід від Гудзонової затоки, де часті морози -50 °С й нижче. На плоскогір’ї Юкон спостерігається температура -64 °С, а на льодовиковому щиті Гренландії — до —70 °С.

Характерні високі контрасти температур між північчю та півднем материка, особливо взимку. У Канаді на широті Києва у січні температура від -16 до -24 °С, у нас же середня температура цього місяця близько -6 °С. Для внутрішніх районів Гренландії узимку характерна середньомісячна температура повітря -40 °С. На Алясці взимку температура повітря може знижуватись до -60 °С і навіть нижче. На узбережжі Мексиканської затоки у січні температура повітря від +8 до +16 °С. У Мексиці та на Великих Антильських островах температура повітря піднімається до +16. +24 °С. На крайньому півдні материка в січні перевищує +24 °С. Тут майже не відчувається різниця між літніми та зимовими температурами.

Середні температури липня найнижчі у внутрішній частині Гренландії (нижче -8 °С). На північному узбережжі материка вони становлять від 0 до +8 °С. У середній смузі Північної Америки літо тепле (від +18 до +24 °С). У південній частині материка температура від +24 до +32 °С.

У Північній Америці між горами Сьєрра-Невада і річкою Колорадо у США знаходиться одне з найжаркіших місць світу — Долина Смерті. У цьому найнижчому та найбезводнішому місці Північної Америки була зафіксована температура повітря +56,7 °С. Це найвищий показник в усій Західній півкулі. Зловісну назву долини пов’язано із загибеллю тут 1849 р. партії золотошукачів, які померли від нестачі води.

На жодному материку немає такої малої віддалі — 2,3 тис. км — як між розташуванням областей холодного субарктичного клімату Гудзонової затоки та субтропічного — Мексиканської затоки.

Природа не створила тут жодних перешкод у вигляді високих гір. Для руху повітря з півночі на південь й у зворотному напрямі шлях абсолютно вільний.

Більше того, Кордильєри із заходу й Аппалачі зі сходу ніби стіни високого муру, а Гудзонова і Мексиканська затоки, ніби «старт» і «фініш» широкого шляху. Потягне повітря з півночі й далеко на півдні температура повітря різко знижується. Потягне у зворотному напрямі — і далеко на півночі стає незвично тепло для цих широт. Це призводить до швидких змін погоди. Упродовж доби температура повітря змінюється інколи на 50 °С. Між Кордильєрами й Аппалачами по Великих рівнинах проносяться руйнівні смерчі — торнадо. Було зафіксовано дні, коли протягом доби у різних частинах Великих рівнин виникало понад 150 смерчів.

Клімат Північної Америки

На клімат Північної Америки неабиякий вплив мають холодні та теплі океанічні течії. Наприклад, південну частину східного узбережжя материка омиває потужна тепла течія Гольфстрім. Вона приносить сюди (порівняно з тими самими широтами Тихоокеанського узбережжя) значну кількість опадів. Її відгалуження проходить уздовж західного узбережжя Гренландії, значно пом’якшуючи тут клімат (порівняно з тими самими широтами на заході материка).

Водночас холодна Лабрадорська течія омиває північно-східні береги материка. Тому тут, на географічній широті наших міст Львова, Києва та Харкова, дуже холодно і знаходиться тайга.

Поблизу західного узбережжя материка холодна і тепла течії ніби помінялися місцями. Північна частина західного берега Північної Америки омивається теплою течією, а південна — холодною.

Течії та рельєф впливають також на кількість опадів і на температуру повітря на материку. Приміром, Гольфстрім і Аппалачі є причиною того, що південна частина східного узбережжя материка одержує за рік понад 1000 мм опадів. Ще більше їх випадає на західному й особливо на північно-західному узбережжі Північної Америки. Водночас там, де до берегів Каліфорнії підходить холодна течія — опадів дуже мало. Тут клімат пустельний і напівпустельний (не забуваймо про пояси атмосферного тиску та їх вплив), тому що охолоджене від води повітря не піднімається вгору і в ньому не утворюються хмари. Хоча тумани за таких умов можуть бути частими.

Багато опадів (понад 3000 мм за рік) випадає і на крайньому півдні материка. Тут, у субекваторіальному кліматичному поясі, виділяють суху та вологу пори року.

Тепла Аляскинська течія, яка проходить далеко на північ і омиває південне узбережжя Аляски, приносить сюди рекордну кількість опадів у вигляді снігу. Механізм цього явища простий. Тепла вода океану нагріває холодне повітря цих північних районів, яке лине вгору. Утворюються хмари. З них іде сніг або дощ. У портовому містечку Валдіз на Алясці сніг може йти місяцями без перерви. Були роки, коли висота снігового покриву на околицях Валдіза досягала 12 м. При цьому багато дерев було засипано снігом по самий вершечок. Люди й автомобілі на вулицях міста взимку пересуваються у снігових траншеях. Траплялося, що в гавані під вагою снігу перекидалися невеликі судна.

Кліматичні пояси і типи клімату. Північна Америка знаходиться у всіх кліматичних поясах, окрім екваторіального. Весь острів Гренландія і більша частина островів Канадського арктичного архіпелагу розміщуються в арктичному поясі. Тут панує довга полярна ніч і сувора зима, яка змінюється коротким літом із мінусовими та близькими до 0 температурами. Температура найтеплішого місяця не вище +5 °С. У східній частині поясу випадає 300-400 мм опадів і зосереджені значні масиви сучасного зледеніння. У західній частині поясу дуже сухо, випадає лише 50-100 мм на рік і поширена багаторічна («вічна») мерзлота.

Майже вся Аляска та північна частина материка, включаючи більшу частину півострова Лабрадор, знаходяться в субарктичному поясі. На півострові Лабрадор цей пояс простягається на південь, далі, ніж у Євразії, що пояснюється впливом північно-східних вітрів із льодовиків Гренландії та Лабрадорської течії. Зимові температури низькі — від -25 до -30 °С. Середні температури липня — від +5 до +10 °С. Опади зменшуються зі сходу на захід від 600 до 300 мм.

У Північній Америці найбільшу площу займає помірний кліматичний пояс, у його складі виділяють три кліматичні області. Область морського помірного клімату займає узбережжя Тихого океану та західні схили Кордильєр. Тут переважають західні вітри, які приносять із Тихого океану в середньому 2000-3000 мм опадів на рік, а на навітряних схилах середня температура січня від 0 °С на півночі до +4 °С на півдні; липня — відповідно від +12 до +16 °С.

Область континентального помірного клімату займає центральні райони помірного поясу. Тут тепле літо — від +18 °С на півночі до +24 °С на півдні; зима доволі холодна — від -20 °С на півночі до -6 °С на півдні. Опадів випадає від 400-500 мм у західній частині до 800 мм на сході. Цій області характерні часті зміни погоди, виникають атмосферні фронти, які супроводжуються зимою сніговими бурями, а влітку — зливами.

Мусонний помірний клімат атлантичного узбережжя з прохолодним літом і відносно холодною зимою знаходиться на заході поясу. Кількість опадів збільшується до 1000-1500 мм на рік. Сніжна та холодна зима (від -15 °С на півночі до -2 °С на півдні) змінюється нежарким і вологим літом (відповідно від +16 до +20 °С).

Від 40° пн. ш. і до Північного тропіка простягнувся субтропічний пояс. Улітку в цьому поясі переважають тропічні, взимку — помірні повітряні маси. У східній частині поясу, як і в аналогічних умовах південних материків, це тепле вологе літо і тепла, відносно волога, зима. У цьому поясі можна виділити три області. Область субтропічного середземноморського

клімату займає західні райони поясу (штат Каліфорнія). Тут тепла (від +6 до +8 °С) і волога зима (400-450 мм) змінюється сухим і нежарким для цих широт літом (близько +20 °С) через вплив холодної Каліфорнійської течії.

У центральній частині поясу (плато Великий Басейн і прилеглі зі сходу райони Великих рівнин) переважає субтропічний континентальний клімат. Тут дуже жарке літо, прохолодна зима та майже цілий рік безхмарно й сухо. Середні температури січня сягають +9 °С, середні липневі +32 °С, опадів — близько 200 мм на рік.

Область субтропічного клімату з рівномірним зволоженням займає Примексиканську та Приатлантичну низовини, а також північні райони півострова Флорида. Зима тут тепла (близько +10 °С), влітку жарко та волого. До цієї області цілий рік приносяться опади з Атлантичного океану, а влітку — ще й з Мексиканської затоки.

Ще південніше формується тропічний пояс, який займає південь Флориди, Мексиканське нагір’я та півострів Каліфорнія. У цьому поясі цілий рік жарко — середньорічна температура вище +20 °С. За умовами зволоження в межах поясу виділяють дві кліматичні області. Область тропічного пустельного клімату перебуває на Мексиканському нагір’ї та на півострові Каліфорнія. Тут клімат жаркий із нічними росами та туманами.

Область тропічного вологого клімату охоплює узбережжя Мексиканської затоки в межах Мексики, Антильські острови та південь Флориди. Тут цілий рік середні температури повітря в межах +20. +25 °С, чимало опадів, які приносять вітри з Атлантичного океану. Особливо багато опадів випадає на навітряних схилах гір.

Крайню південну та найвужчу частину Північної Америки займає невеликий (тому що конфігурація материка — трикутник, повернутий вузьким кутом на південь) за площею субекваторіальний кліматичний пояс. Тут середня річна температура повітря вища за +25 °С і багато опадів (1500-2000 мм на рік) через екваторіальне повітря, що приходить із Тихого океану.

Внутрішні води Північної Америки. Річки. Водоспади. Північна Америка багата на внутрішні води. Тут протікають

повноводні річки, що належать до найбільших у світі, чимало великих озер, значні ділянки суходолу вкриті гірськими та материковими льодовиками, багаті ресурси підземних вод, великі площі боліт, збудована значна кількість штучних водойм — каналів і водосховищ.

Найбільшою річкою Північної Америки є Міссісіпі з притокою Міссурі (6020 км). За довжиною Міссісіпі (з річками Міссурі та Джефферсон) у світі поступається лише трьом річкам — Амазонці, Нілу та Янцзи. Річка збирає воду з площі близько 3,3 млн км 2 . Її притоки Міссурі й Арканзас довші за наш Дніпро. Найбільша ліва притока Огайо виносить води у Міссісіпі майже у 5 разів більше за Дніпро.

У перекладі з мови місцевих індіанців Міссісіпі означає «велика річка». Найбільше води вона отримує від дощів. Великі зливи на Великих рівнинах призводять до катастрофічних паводків на річці, від яких потерпає значна кількість населення США. Різко піднімається рівень води і під час танення снігів в Аппалачах. Тому в середній і нижній течіях побудовано чимало дамб, які рятують жителів прибережних поселень від раптової повені.

На початку XX ст. Міссісіпі разом із Міссурі вважали найдовшою річкою світу. Але для поліпшення судноплавства американці штучно вирівняли річище і довжина річки скоротилася на декілька сотень кілометрів.

Як Дніпро для України, Інд для Індії, Луара для Франції, Ніл для Єгипту, Міссісіпі для американців не просто річка, це символ Америки. Як Давній Єгипет завдяки Нілу став великою хліборобською цивілізацією, як українська нація виникла навколо Дніпра, так і набагато молодша американська нація утворилася по берегах славетної Міссісіпі.

Другою за довжиною та водністю річкою Північної Америки є Маккензі, названа за ім’ям її першовідкривача. Серед інших річок материка необхідно виділити Юкон, яка тече Аляскою і має довжину 3185 км і впадає в Тихий океан. На півдні Північної Америки на кордоні США та Мексики протікає річка Ріо-Гранде (3030 км). На південному заході знаходяться дві гірські річки Колорадо (2330 км) і Колумбія (1950 км).

Водні басейни Північної Америки

У північній і східній частинах материка великі річки з’єднують між собою озера або беруть із них початок, наприклад, Ніагара, Святого Лаврентія, Нельсон, Маккензі тощо.

Ніагара несе води з озера Ері до озера Онтаріо, На ній знаходиться диво природи нашої планети — Ніагарський водоспад. Ширина річки в районі водоспаду перевищує 1 км. Висота водоспаду — близько 50 м. Глибина річки в місці падіння потоку води біля підніжжя водоспаду досягає 55 м. Довжина Ніагари лише 56 км. Але вона переносить втричі більшу масу води, ніж виносить у Чорне море Дніпро.

За останню тисячу років Ніагарський водоспад змістився на 11 км від свого початкового місця знаходження, Величезні маси води поступово руйнують кам’яний уступ. До середини XX ст. водоспад відступав із швидкістю один метр на рік. Після спорудження ГЕС ця швидкість зменшилася до 36 см за кожні 10 років.

Озера й озерні системи. У Північній Америці знаходиться більше великих прісноводних озер, ніж на будь-якому іншому материку. Серед них виділяють найбільше за площею прісноводне озеро світу Верхнє (82,4 тис. км 2 ). Це площа 3-4 областей України або такої держави, як Австрія. Глибина озера також велика, до 406 м. Не набагато поступаються йому й інші великі американські озера Гурон і Мічиган. Довкола них знаходиться безліч інших, значно менших. Наприклад, в американському штаті Мічиган їх аж 440.

Великі озера розташовані і в Канаді. Наприклад, Велике Ведмеже озеро за площею дорівнює нашій Одеській області, Велике Невільниче озеро — Житомирській області, озеро Вінніпег — Кримському півострову.

Льодовики та болота. На островах Північного Льодовитого океану та високо в горах у замерзлому стані знаходиться значна кількість прісної води. Льодовики вкривають також значну частину островів Канадського Арктичного архіпелагу, особливо Елсмір і Баффінову Землю.

На острові Гренландія льодовиками вкрито понад 1,8 млн км 2 території. Середня товщина льодовика на острові становить 2300 м, найбільша — 3400 м. Льодовий покрив знаходиться в постійному русі у напрямку до узбережжя. Тут від нього, як і від берегів Антарктиди, відколюються велетенські шматки — айсберги, які дрейфують далеко на південь. Один із таких айсбергів став причиною загибелі знаменитого корабля «Титанік».

На півдні Аляски у горах знаходяться найвищі вершини материка та наймогутніші льодовики. Окремі льодовики спускаються до рівня океану в затоку Аляска. Є льодовики на Береговому хребті в Канаді, на окремих вершинах Скелястих гір і вулканах Мексики.

Значні площі в Північній Америці заболочені. Особливо багато боліт на півночі материка. Багаторічна мерзлота не дає просочуватись воді вглиб землі й вона застоюється на поверхні, утворюючи болота. Великі ділянки боліт є і в південних районах материка, особливо на півостровах Флорида і Юкатан. Але зовнішній вигляд і представники біологічного світу цих арктичних і тропічних боліт дуже різні.

Опис кліматичних поясів Північної Америки

Північна Америка – це третій за своїм розміром материк після Євразії та Африки. Цей континент включає величезну територію, що простягається з півночі на південь.

Тут знаходяться різні кліматичні пояси, кожен з яких має свої особливості. Це можуть бути як арктичні зони на півночі Канади, так і субтропіки у Флориді. Кліматичні пояси Північної Америки надзвичайно різноманітні і залежать як від конкретної широти, так і від особливостей рельєфу місцевості.

Загальні поняття

Під кліматичними поясами прийнято розуміти величезні за своїми розмірами регіони і області, для яких характерні ті чи інші схожі температурні особливості. У таких зон може відзначатися виражена сезонність або ж часті сильні урагани.

У Північній Америці розташовуються наступні температурні пояси:

• Субекваторіальний.
• Тропічний.
• Субтропічний.
• Помірний.
• Арктичний.
• Субарктичний.

Найбільш комфортні умови проживання для людини відзначаються в кліматичних областях тропічного і субтропічного поясів. У цих регіонах оптимальні показники температури влітку і взимку, також відсутні часті дощі і сильні урагани. У субекваторіальному кліматі в червні-серпні відзначається страшна спека, а грудень-січень — період частих руйнівних ураганів.

В арктичному і субарктичному кліматі навіть влітку температура зазвичай не буває вище нуля, а взимку тут стоять морози в мінус 50 градусів.

Субекваторіальний пояс

Для такого клімату характерно максимально можливу кількість опадів, для цих областей звичайна справа проливні тропічні дощі. В середньому в рік тут випадає до 2000 міліметрів опадів, що є чи не рекордним показником для всіх температурних поясів.

В Америці субекваторіальний клімат відзначається на вузькій частині материка, охоплюючи також східне узбережжя в районі Лос-Анджелеса. Влітку тут температури не опускаються нижче 25 градусів, у багатьох районах навіть немає будь-яких відмінностей між теплою і холодною порою року.

Субекваторіальний пояс – це вічне літо, де навіть в зимові місяці можна з легкістю купатися в морі і океані. Класичним прикладом є область Карибського моря, де розташовуються всесвітньо відомі курорти, що пропонують якісний відпочинок протягом цілого року.

Субекваторіальний пояс славиться своїми потужними ураганами, такий сезон починається зазвичай в листопаді і триває до кінця січня. Погода тут досить ясна і спекотна, але при формуванні потужних атмосферних фронтів з’являється сильний вітер, який переростає в справжні урагани.

Тропічна зона

Тропічний пояс в Північній Америці знаходиться в межах Тихого океану і Мексиканської затоки. Для цього регіону характерні пасати (постійно дмуть вітри, які мають напрямок від тропіків до екватора).

Температура в тропічному поясі влітку зазвичай становить 35 градусів, а взимку стовпчик термометра може опускатися до 20 і в рідкісних випадках до 15 градусів вночі. Це також комфортний для життя Регіон, тим більше що тут не настільки часто відзначаються руйнівні урагани.

У тропічному поясі Північної Америки виділяють дві кліматичні зони:

• східне узбережжя Мексиканської затоки;
• півострів Каліфорнія та Мексиканське нагір’я.

Для Каліфорнії і Мексики характерний сухий жаркий клімат, опадів тут вкрай мало, що і обумовлює появу численних невеликих за своїм розміром пустель. А ось острови Вест-Індії і Узбережжя Мексиканської затоки — це класичний вологий тропічний пояс, де панують східні і Південні пасати.

Для цього регіону характерні часті опади, кількість яких тут може становити в рік близько 1500 міліметрів. Така погода обумовлена в першу чергу впливом океану і морів, з яких часто дме легкий бриз.

Субтропіки Америки

У Північній Америці субтропічний пояс розташовується між 30 і 40 градусами широти. Тут виділяють три області, які розрізняються не тільки своїми температурами, але і режимом опадів. Для східного узбережжя, а це район Сан-Франциско, характерна велика кількість дощів, що робить місцевий клімат настільки комфортним для проживання людини.

Із заходу континенту в районі Майамі і Атланти виражений середземноморський тип погоди, тут досить м’яка зима, в міру спекотне літо і помірна кількість опадів в субтропічному поясі.

Для центральної частини субтропічного поясу Північної Америки характерна прохолодна зима і спекотне літо. Навіть такий виражений континентальний клімат досить теплий, тут практично ніколи не буває морозів і снігу. Вважається, що саме субтропічний пояс в США — це найкомфортніший Регіон для проживання людини. Тут вже не настільки руйнівні урагани, які слабшають, проходячи по материку, а погода тепла і сонячна.

Не дивно, що саме в цьому регіоні зосереджені численні мегаполіси, а в цілому тут проживає близько 30% всього населення Америки.

Помірний клімат

Помірні погодні умови типові для більшої частини материка. При цьому прийнято виділяти кілька зон, в тому числі області, що мають континентальний, морський тип, помірно-континентальний і Атлантичний мусонний клімат.

Причому поширення по широтах помірної зони нерівномірно, оскільки в цьому регіоні відзначаються високі гори Кордильєри, які є природною перешкодою для теплого повітря з південних морів і океанів.

Для помірного поясу характерний континентальний клімат з жарким літом і холодною зимою. У грудні-січні тут часто випадає сніг, що вважається незвичайним явищем в США.

При цьому умови для проживання людини в центральній частині країни вважаються досить комфортними. Тут розташовані мегаполіси, також ці землі є справжньою житницею Америки, тут знаходяться найбільші сільськогосподарські підприємства, що виробляють велику кількість продуктів харчування.

Субарктичні землі

Субарктичний тепловий пояс знаходиться на карті південніше арктичного, для цієї зони характерні тайга і тундра. Як такого літа за своїми характеристиками тут практично немає, навіть в червні-липні температура рідко коли перевищує 10 градусів за Цельсієм.

Кількість опадів в субарктичному поясі мінімально, їх основна маса зазвичай припадає на серпень-вересень. Для арктичного поясу типові мусони, які приносять відносно теплі повітряні маси.

Взимку в субарктичному поясі досить холодно, температури тут становлять мінус 30-40 градусів. При цьому багато тварин пристосувалися до таких умов проживання, тут можна зустріти бізонів і як, лосів, вовків, снігового барса, ведмедів та інші види, які характерні для цих місць. Субарктика вважається одним з найкрасивіших місць на землі, де можна побачити всю велич і могутність природи.

Арктичні регіони

Арктичний пояс займає практично всю територію Канадського архіпелагу. Це вкрай суворі для життя місця, навіть влітку температура тут зазвичай не перевищує 5 градусів за Цельсієм, тому сніг тут лежить цілий рік.

Взимку бувають екстремальні морози в мінус 60-70 градусів. Це зона вічної мерзлоти, тому вести будівництво тут вкрай складно і економічно недоцільно.

У минулому робилися спроби якось обжити арктичний пояс Канади, проте сьогодні тут відсутні постійно діючі селища, а в невеликих наукових базах проживають лише фахівці, які вивчають дику природу і місцевий клімат.

Ці місця вважаються практично недоторканими людиною, тому тут збереглися в первозданному вигляді флора і фауна, часто привертають туристів не тільки з усієї Америки, але і з інших держав.

✅Кліматичні пояси Північної Америки

Північна Америка – це третій за площею материк після Африки і Євразії. Вона відрізняється великою протяжністю з півночі на південь, і, природно, знаходиться в декількох кліматичних поясах. Кожен з них має свої особливості. Так в яких кліматичних поясах розташована Північна Америка?

Субекваторіальний пояс

Для цього типу клімату характерна велика кількість опадів, нерідко в цих областях бувають тропічні зливи. У рік випадає до 2000 мм опадів.

Даний пояс охоплює східне узбережжя і південну вузьку частину материка. Температура рідко опускається нижче 25 градусів тепла. Тут вічне літо і навіть взимку можна купатися в морі! прикладом субекваторіального поясу служить область Карибського моря.

Тропічний пояс

Тропічний пояс лежить в межах Мексиканської затоки і Тихого океану. В даному поясі виділяється дві кліматичні області:

Мексиканське нагір’я і півострів Каліфорнія знаходяться в тропічному поясі сухого клімату. Опадів тут випадає мало, що характерно для пустель, розташованих в цьому кліматичному поясі.

Східне узбережжя мексиканської затоки і острови Вест-Індії знаходяться в тропічному поясі вологого клімату. На цій території панують південно-східні пасати.

Пассати – постійні вітри, які дують від тропіків до екватора.

Субтропічний пояс

У субтропічному поясі Північної Америки, розташованому між 30 і 40 градусами північної широти, виділяють три області. Вологий субтропічний клімат панує на східному узбережжі. Тут літо дуже тепле і вологе. На західному узбережжі середземноморський тип клімату.

Зима тут тепла, а літо сухе і жарке. У центральній частині клімат континентальний (спекотне літо, прохолодна зима). Проте, температура тут ніколи не опускається нижче 0 градусів.

Помірний пояс

Цей тип клімату характерний для більшої частини материка. Однак, через те, що він простягнувся по самій широкій частині материка, тут виділяють кілька зон: область з морським типом (узбережжі Тихого океану і західні схили Кордильєр), область з континентальним типом, область з помірно континентальним типом, атлантична область з мусонним кліматом.

Арктичний пояс

Арктичний пояс знаходиться на півночі і займає майже весь арктичний Канадський архіпелаг. Повітря тут холодний і сухий. Важко уявити, але навіть влітку в цій місцевості температура не нагрівається вище +5 градусів.

Взимку градусник може показувати рекордні позначки в -70 градусів (наприклад, в Гренландії). Середня ж температура взимку становить 20-40 градусів. Повсюдна багаторічна мерзлота є звичним явищем.

Субарктичний пояс

Даний пояс знаходиться на південь від арктичного, він характерний для території тундри і тайги. Літа тут практично немає. Навіть влітку температура рідко прогрівається до +10 градусів за Цельсієм. Опадів тут мало, і всі вони припадають на літній період. Для субарктичного поясу характерні мусони.

Необхідно запам’ятати, що територія материка лежить практично у всіх кліматичних поясах Північної Америки. Єдиним винятком є ​​- екваторіальний пояс.