Як риби народжуються і коли вмирають

З ікринки риба виклевивается не відразу. Спочатку в ікринці розвивається зародок, він поступово зростає і перетворюється в личинку. Личинка ніжна і незграбна. Їй заважає рухатися комора – жовтковий мішок. У коморі зберігаються запаси їжі на перший час. Але ось комора порожніє, личинка сама починає добувати їжу і стає схожою на дорослу рибу. З цього часу її називають мальком.

У риб, як ми бачили, безліч ворогів. У ікринки і молоді їх ще більше. Крім того, ікру, личинок і мальків викидає на берег хвиля, вони обсихають при убутку води, часто їм не вистачає кисню для дихання.

Як же вціліти, якщо на кожному кроці підстерігає небезпека? Вціліти можна. Потрібно тільки, щоб ікринок і мальків було дуже-дуже багато. І, виявляється, природа подбала про це.

Чи велика риба карась, а метає він до 70000 ікринок, камбала до 200000, лящ близько півмільйона, судак і щука – мільйон, сазан півтора мільйона, тріска близько десяти, а луна-риба – навіть до трьохсот мільйонів ікринок. Чи не правда, величезні цифри!

Якщо допустити, що жодна виметанная під час нересту ікринка не загине, то вже через два-три роки риби витіснять з океанів всю воду, і вона затопить материки! А якщо все тільки одна десята відсотка ікринок перетвориться у дорослих риб, то цього виявиться цілком достатньо для продовження роду.

Однак і однієї ікринці з багатьох тисяч НЕ “вижити”, Якщо вона, а потім личинки не будуть пристосовані до навколишнього середовища.

А що ж “придумала” природа тут? Виявляється, у риб, що мечуть ікру на швидкій течії, ікра клейка. Вона прилипає до каменів та інших предметів, і протягом не в силах знести її. Личинки таких риб уникають світла, забиваються під каміння і в інші укриття, і це рятує їх від ворогів.

Така ж липка ікра і у риб, нерестующих в тихих заводях. Тут ікринки краще розвиваються в півводи, так як в заплавах у дна завжди мало кисню. Тому личинки цих риб мають на голові залози, що виділяють клейку речовину. Воно дозволяє личинкам прикріплятися до водних рослин і залишатися в середніх шарах води.

Іноді клейкість у ікринки зберігається тільки перший час, потім вона пропадає, і ікринки продовжує розвиватися, вже плаваючи в воді. Так відбувається з ікринками щуки. І в цьому є певний сенс. Зазвичай щука метає ікру на розливах, де майже завжди гуляють хвилі. Тут, якщо спочатку ікра не зможе втриматися за рослини, її приб`є до берега. Якщо ж потім вона не втратить клейкість, то при убутку води обсохнет.

Цікава особливість у ікри невської корюшки. Тільки що вимітайте ікринки приклеюються до грунту, – в цей період вони найкраще розвиваються на протязі. Однак незабаром оболонка ікринок лопається, і вони стають схожими на гриби, прикріплені ніжками на дно. Потім гриби відокремлюються від грунту, і ікринки закінчують свій розвиток, спускаючись по течії, як на парашуті.

таке “подорож на парашуті” дуже вигідно майбутнім малька, – їм не потрібно витрачати зайві сили, щоб потрапити в Фінську затоку, де вони проводять свої “дитячі” роки.

Ікринки деяких океанічних риб, нерестующих в прибережній зоні, мають ниткоподібні відростки або гачки, які допомагають утримуватися за водні рослини та інші предмети. Адже інакше прибійна хвиля легко викине їх на берег.

Є риби – їх називають пелагическими, – живуть і нерестующие в товщі води, далеко від берегів. Ікринки цих риб можуть розвиватися тільки плаваючи, – адже на великих глибинах у дна холодно і мало кисню. Значить, питома вага цих ікринок повинен бути близьким до питомої ваги води. Тому у одних плаваючих ікринок багато, жиру (жир легше води), а у інших – шорстка поверхня-і те й інше перешкоджає зануренню.

Вотлічіе отбольшінства риб, акули і скати виметивают мало ікринок. Зате їх ікринки добре захищені роговий оболонкою, а вона не по зубах більшості мисливців до ікри. Ця оболонка настільки міцна, що місцеві жителі використовують іноді футлярчики від ікринок як гаманці. Їх так і називають: “гаманці русалок”.

У окремих видів акул личинки досягають 13 сантиметрів довжини. Таку велику личинку проковтне далеко не кожна риба.

Іноді личинки бувають рогатими, наприклад, у місяця і меч-риби.

Гуппі (Poecilia reticulata)

Середньоазіатські риби – маринка, османів – відкладають отруйну ікру. Її остерігаються поїдати навіть ворони. Погано проварена або просмажене, вона небезпечна і для людини.

Уберегтися від ворогів ікринці допомагає і захисне забарвлення. У риб, нерестующих на піщаному грунті, ікра зазвичай жовта, плаваюча ж ікра прозора. А є риби-лисички: вони відкладають в губки оранжевого кольору помаранчеву ж ікру. Для нересту риби вибирають найсприятливіший час року і найсприятливіші місця. Більшість наших прісноводних риб метає ікру навесні, і тільки деякі – восени або взимку.

Ряд риб пристосувався відкладати ікру не відразу, а окремими порціями. Це особливо вигідно для збереження потомства. Адже при швидкій убутку води, різкому похолоданні загине не вся ікра, а тільки частина її.

Місця нересту різноманітні. Як ми вже знаємо, одні риби метають ікру в тиховоддя, інші на швидкому теченіі- одні на глибинах, інші на отмелях- багато хто відкладає її на водні рослини, а деякі примудряються викидати ікру і поза водою.

Ось, наприклад, як протікає ікрометання у південно-американської рибки пірруліни клейкою в акваріумі.

Приготувавшись до нересту, самець і самка вистрибують з води і приклеюються черевцем до скла. Провисівши так кілька секунд і відклавши на скло десяток ікринок, рибки падають назад у воду. Через чверть години вони знову вискакують з води і відкладають поруч нову порцію ікринок. Стрибки повторюються до 15-20 разів.

Після закінчення ікрометання на склі вище рівня води утворюється коржик розміром з п`ятачок. Самець, б`ючи хвостом, кропить цю корж водою. Через два-три дні з ікринок викльовуються личинки. Незабаром вони вже починають вільно плавати.

Дивно поведінку рибки грюньон, що мешкає біля берегів Америки і Австралії.

Ця рибка як би передчуває наступ максимальних припливів і точно в певну пору року спрямовується до берега. У момент найвищого рівня води вона на кордоні води і суші зариває ікринки в пісок або відкладає їх на прибережну рослинність. Ікринки розвиваються у вологому середовищі поза водою. Рівно через два тижні напередодні чергового максимального припливу викльовував личинки, і приплив забирає їх в океан.

Безпечний притулок для ікри відшукують невеликі рибки – собачка. Зазвичай це або пещерка в купі каменів, або залишена молюсками черепашка, або порожниста трубчаста кістка, або навіть порожня пляшка. Батько майбутнього потомства самовіддано охороняє ікру. Він не залишає її і тоді, коли з-за спаду води ікра виявляється на березі.

А ось як метає ікру невелика рибка гірчак. Самка горчака відкладає ікру в мантійну порожнину двостулкових молюсків – беззубки, рідше перлівниця. Для цього перед нерестом у неї виростає довга трубочка, яку вона і вводить між стулками раковини.

Усередині раковини ніякий ворог не виявить малюсінькі ікринки. А крім того, беззубки уползают з обсихають ділянок і таким чином рятують нерухомі ікринки від вірної загибелі.

Виклюнувшіеся з ікри личинки не відразу залишають гостинний притулок. Тут вони перетворюються в мальків і проводять між стулками черепашки ще кілька тижнів.

До речі, беззубки особливо привітно зустрічають горчаков. Їм такі гості “на руку”. Справа в тому, що, коли маленькі горчаки залишають рідний дім, личинки беззубки – глохидии – міцно чіпляються за них. І рибки розносять потомство неповороткого молюска по всій водоймі. Так беззубки уникають перенаселення і захоплюють нові території.

Вчені довгий час думали, що ікринки, які трапляються в мушлях, належать інший невеликий рибку – бичку-підкаменьщик. Припускали, що ікринки потрапляють в черепашки випадково, в той час, коли вони повзають по піску. Але в 1863 році професор Масловський помістив черепашки з ікрою в акваріум, і з ікри вивелися горчаки! Так була встановлена істина.

Ще надійніше, ніж гірчак, ховає свою ікру морська риба карепроктус, що мешкає біля берегів Камчатки. У самки карепроктус а перед нерестом також виростає довга трубочка, і нею вона відкладає ікру в околожаберную порожнину краба. Тут ікра знаходиться в повній безпеці і в особливо сприятливих для розвитку кисневих умовах.

Урок “Риби. Істотні ознаки риб”

Мета: поглибити знання школярів про риб, їх будову і різноманітність; формувати в учнів уявлення про пристосування риб до існування в воді, пересування, живлення, розмноження, значення риб у природі й житті людини;

розвивати уміння аналізувати і порівнювати тварин, визначати істотні ознаки, впізнавати тварин; удосконалювати вміння доводити і робити висновки; формувати потребу в пізнанні риб; стимулювати спостережливість, мислення; виховувати дбайливе ставлення до тварин.

Обладнання : мультимедійний супровід, фото риб, пазли, вудка, рибки.

І. Організація класу.

Хочеш, щоб світ тобі усміхнувся,-

Девіз уроку: Не просто слухати, а чути;

Не просто дивитись, а бачити;

Не просто відповідати, а міркувати;

Дружно й плідно працювати.

ІІ. Підсумок фенологічних спостережень.

Світ навколо нас прекрасний, але водночас загадковий. І тільки спостережливим природа буде відкривати свої таємниці. Отож, заслухаємо чергових синоптиків.

А чи знаєте ви, що тварини можуть попереджати про зміни в погоді.

Свиня рохкає, хоч і сита, – на мороз.
Пес на снігу згортається калачиком – на мороз.
Кіт шкрябає підлогу – на вітер, завірюху.
Гуска стоїть на одній нозі чи ховає голову під крило – на холод.
Якщо в морозяний день заспіває півень – потеплішає.
Кінь лягає на землю – перед снігопадом.

IIІ . Актуалізація опорних знань.

1) Доведіть, що тварини – живі організми. (Вони народжуються, ростуть, дихають, живляться, розмножуються, відмирають)

2) Як переміщуються тварини? (Стрибають, бігають, повзають,літають, плавають)

3) На які групи поділяються тварини?

4) Яка група тварин найчисельніша?

– Які частини тіла є в комах?

– Яку комаху звуть так само, як і один з об’єктів неживої природи? ( Сонечко .)

– На які групи за способом живлення поділяються комахи?

– Яких комах ви вважаєте корисними? Чому?

IV. Мотивація навчальної діяльності.

– Діти, пам’ятаєте, що тільки спостережливим природа відкриває свої таємниці. Отож, відгадайте загадку.

Ви вже здогадались, про кого піде мова на уроці?

Спробуємо себе у ролі будівельника. Складіть із букв слово і дізнаєтесь тему нашого уроку.

Риби ( вода, водорості, окунь, озеро, море і т. д.)

Що ви очікуєте від уроку? Що хочете дізнатися про риб?

V. Оголошення теми і мети уроку

– Сьогодні ми відправимось у мандрівку в чарівний світ риб. Ви дізнаєтеся більше про життя риб, їх розмноження і розвиток, про те, як вони пристосувалися до життя у водоймах. Разом виконаємо різні завдання, зробимо порівняння, доведення, висновки. Будьте уважними, активними, сміливими у своїх відповідях. Ви готові? Тож, вперед мандрувати, досліджувати, відкривати нове та закріплювати вже здобуте!

VІ. Вивчення нового матеріалу

Закрийте очі і уявіть… Літній день. Ви вийшли на прогулянку. Сонечко грається промінчиками та припікає. Перед вами водойми: річка, озеро, ставок, море, океан. Уявіть себе рибкою та пориньте у воду. Відчуйте, як тепла ласкава вода омиває кожну частину вашого тіла, заспокоює. Відпочиньте у воді від негараздів і тривог, похлюпайтеся, насолоджуючись чистотою і спокоєм. Подякуйте воді за ваше обмивання. Розплющить очі.

– Намалюйте схематично рибу, якою ви себе уявили. Наприклад, я уявила себе рибою…

– Як зобразимо рибу?(голова, тулуб, хвіст, плавці)

– Продемонструйте, будь ласка, свій витвір.

– Я пропоную сьогодні нам всім відправитися в підводну експедицію. Згодні?

– А хто знає, що значить експедиція?

Експедиція – це подорож з конкретним завданням.

– Як ви думаєте на чому можна подорожувати по підводному царству?

А відправимося ми в експедицію на підводному човні.

Підводна подорож буде проходити за планом, який записано в бортовому журналі.

Дата відправлення « »___________ 20__ року.

• Встановити, чим риби відрізняються від інших тварин.
• Познайомитися з різноманітністю риб та їх життям.
• Порадити людям, як зберегти довкілля риб.

– Починаємо занурення в воду, де мешкають риби. (відео)

– Дізнатися більше про світ риб допоможе нам наш бортовий помічник – підручник. Відкрийте його на с.124.

– Наведіть приклади відомих вам риб.

– У яких водоймах ми можемо зустріти риб? (Риби живуть в озерах, ставках, в річках, морях і океанах, і навіть в акваріумах).

Розгляньмо ілюстрації риб (на дошці). Прочитайте назви зображених риб. Які з них є морські риби? А які прісноводні?

– На нашому човні є наукова лабораторія, в якій ми розглянемо особливості будови риб.

– Пригадайте, яке тіло риби на дотик?

– Істотною ознакою риб є те, що тіло більшості вкрите лускою. У більшості риб луска має вигляд тонких напівпрозорих пластинок, що як черепиця на даху, накладаються одна на одну. В акул і скатів луска утворена з дуже міцної речовини, нагадує маленькі зубчики. Тіло риб вкрите також слизом, тому й слизьке на дотик. Цей слиз захищає рибу від проникнення у шкіру хвороботворних організмів і полегшує плавання.

Цікаво, що під час росту риби росте й луска, яка наростає шарами. Взимку ріст риби припиняється і поновлюється наступної весни. Отже, за нашаруванням луски можна визначити вік риби.

Розгляньмо таблицю. Назвіть частини тіла риби.

На голові у риб є оці та ніздрі.

– Порівняйте малюнок, який ви виконали, уявляючи себе рибою, із зображення риби на бортовій таблиці. Підміть руки ті, хто схематично правильно зобразив рибу!

– На якій глибині можна побачити різних риб у морях і прісних водоймах?

– Скориставшись фотографіями, порівняйте форму тіла щуки з формою тіла ската.

Форма тіла залежить від того, на якій глибині риби мешкають і який спосіб життя ведуть. У риб, які активно плавають у товщі води, тіло подовжене. У риб, які живуть на дні і мало рухаються, як у камбали, скатів, тіло сплюснуте.

Прочитайте інформація на с.125.

– Порівняйте риби. Які ознаки є спільні для всіх риб?

– Що допомагає рибам швидко рухатись в воді?

4. Повідомлення учня. Риби розрізняють світло і колір. Багато хто вважає, що для риби важливою є тільки – вода, в якій вона плаває. Для більшості риб надзвичайно важливим є світло. Перш за все значення світла велике тому, що дуже багато риб, відшукуючи їжу, рятуючись від ворогів і взагалі пересуваючись, орієнтуються за допомогою зору. У той же час риби короткозорі – бачать тільки на відстані 1 м. Лише дуже пильні розрізняють предмети на відстані 10 – 15 м. Риби добре розрізняють колір. Насадку з червоним черв’яком риба бере охочіше, ніж з білим.

Повідомлення учня. Добре розвинутий у риб і нюх, особливо у хижих. У воді риби добре чують. Вислів «німий, мов риба» не відповідає дійсності. Риби видають різні звуки — пищать, хриплять, цокають, вищать. Учені дізналися про це за допомогою спеціального обладнання, яким можна чути у воді. Найбільш «балакуча» риба — морський півень. Він видає різкі звуки, схожі на хропіння, буркотіння.

І група. Істотні ознаки риб.

Риби – тварини, пристосовані для життя у водному середовищі. Їх тіло обтічної форми, вкрите лускою і шаром слизу. Рухаються риби за допомогою плавців. Хвіст, що закінчується хвостовим плавцем,- головний орган руху риби. Хвостовий плавець слугує рибі кермом, а бічні утримують, врівноважують тіло риби, коли вона зупиняється, повертається, занурюється чи виринає.

Дихають риби киснем, розчиненим у воді. А поглинають вони кисень за допомогою особливих органів дихання – зябер. У всіх риб, крім акул і скатів, зябра покриті зябровими кришками, які можна побачити біля голови риби.

Риби – тварини, пристосовані для життя у водному середовищі. Їх тіло обтічної форми, вкрите лускою і шаром слизу. Дихають за допомогою зябер киснем , розчиненим у воді. У всіх риб, крім акул і скатів , зябра покриті зябровими кришками, які можна побачити біля голови риби. Рухаються за допомогою плавців . Хвостовий плавець слугує рибі кермом .

Риб поділяють на морських і прісноводних.

Чи задумувались ви над тим, чому риба не тоне в воді? У більшості видів риб є плавальний міхур, який заповнений газами і допомагає рибі триматися в товщі води. Завдяки йому риби можуть перебувати на різних глибинах. Немає плавального міхура в акул і скатів. Вони постійно повинні рухатись, щоб не потонути.

ІІ група. Різноманітність риб.

Риби мають різноманітне забарвлення тіла, яке в значній мірі залежить від кольору води і дна. Воно може змінюватися з віком. Щуки й окуні мають на тілі зеленуваті смуги, які маскують цих хижаків у трав’янистих заростях річок і озер і допомагають непомітно наблизитися до здобичі. Але й переслідувані риби мають таке забарвлення: біле черевце робить їх майже непомітними, якщо дивитися знизу, темна спинка не кидається в очі, якщо дивитися зверху. Риби, що живуть у верхніх шарах води, мають більш світле забарвлення, на глибині – мають переважно темне.

Риби відрізняються за формою тіла. Форма тіла залежить від того, на якій глибині риби мешкають і який спосіб життя ведуть. У риб, які активно плавають у товщі води, тіло подовжене. У риб, які живуть на дні і мало рухаються, як у камбали, скатів, тіло сплюснуте.

Риби мешкають на різних глибинах. Вони різноманітні за формою і розмірами , забарвленням, зовнішнім виглядом, будовою. За допомогою забарвлення свого тіла риби стають більш непомітними для своїх ворогів або для тих, за ким полюють. Форма тіла залежить від того, на якій глибині риби мешкають і який спосіб життя ведуть. У риб, які активно плавають у товщі води, тіло подовжене . У риб, які живуть на дні і мало рухаються, як у камбали, скатів , тіло сплюснуте.

Літаюча риба вистрибує з води зі швидкістю 32 км/год! Відштовхуючись хвостом від поверхні води, вона злітає в повітря, а коли падає, знову вдаряє хвостом по воді і знову летить вгору. Трапляється, що літаючі риби злітають на висоту до шести метрів і летять над водою близько 400м!

Риби живляться різноманітною їжею. Серед них є рослиноїдні — краснопірка, товстолобик. Є риби, які живляться тваринною їжею,— щука, окунь, сом. Короп, лин, сазан, плітка споживають як рослинну, так і тваринну їжу.

Риби, які живляться рослинами, очищають водойми від надмірної кількості водяних рослин і запобігають їхньому заростанню і заболоченню. Риба є чудовим кормом для багатьох тварин: дельфінів, тюленів, птахів, ведмедів, видр та інших.

Зазвичай риби рухаються зграями. А от китова акула, щука плавають поодинці.

Риби є рослиноїдні , всеїдні, хижі. Рослиноїдні — краснопірка, товстолобик. Є риби, які живляться тваринною їжею,— щука, окунь, сом. Короп, лин, сазан, плітка споживають як рослинну , так і тваринну їжу. Риби, які живляться рослинами, запобігають заростанню і заболоченню водойм.

Зазвичай риби рухаються зграями . А от китова акула, щука плавають поодинці.

Житель морського дна — вудильник, схожий на камінь, зарослий водоростями. Чому риба має таку назву? З голови в нього звисає виріст — «вудка» з «ліхтариком» на кінці. «Вудка» і «ліхтарик» заманюють дрібних рибок — їжу для вудильника. У цієї риби дуже великий рот. Забарвлення і форма тіла роблять його непомітним для ворогів. Цю неприємну на вигляд рибу ще називають морським чортом.

1. Опрацюйте малюнок-схему і навчальний матеріал у підручнику на с. 125.

2. Заповніть пропуски словами з довідки.

Нерест – період розмноження . Риби розмножуються, відкладаючи ікринки в воду. З ікри розвивається личинка , яка перетворюється у молоду рибу-мальок , який виростає у дорослу рибу. Дуже багато ікри, личинок і мальків гине, тому риби відкладають її велику кількість.

3. Повідомте цікаву інформацію про риб.

Самець триголкової колючки, яка поширена в Україні, будує з водоростей гніздо на дні водойми, в яке самка відкладає ікринки. Він охороняє гніздо, очищає його від сміття, лагодить, підгрібає плавцями свіжу воду, щоб розчинений у воді кисень надходив до ікринок. Кілька днів самець стереже мальків і не дає їм відходити далеко від гнізда. Таким чином він зберігає молоде потомство.

6. Розповідь вчителя про значення риб

– Яке значення мають риби в природі та житті людини?

– Риби є кормом для багатьох тварин. Які тварини живляться рибою ?(дельфіни, тюлені, ведмеді та ін.) Риби, які живляться рослинами, очищають водойми від надмірної кількості водних рослин, запобігають їх заростанню і перетворенню на болота.

М’ясо та ікра риб – це корисні продукти харчування для людини, а також джерело потрібних для людини вітамінів. Риб’ячий жир використовується у медицині. У зв’язку із зростаючими потребами людей у харчових продуктах, із забрудненням водойм, запаси риби на Землі зменшуються. Тому риб слід охороняти.

Для охорони риб треба дотримуватись певних заходів: не можна виловлювати рибу під час нересту; заборонено для вилову риби використовувати вибухівку, сітку; не можна забруднювати водойми, які є домівкою для риб. Взимку треба прорубувати ополонки у водоймах, щоб риба не задихнулася.

Отже, риби потрібні в природі. Їх слід охороняти.

VІІ. Фізкультхвилинка.

VІІІ. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Завдання від морських мешканців (робота в групі)

На скільки довша китова акула, ніж рибка гобі?

1. Назар спіймав щуку довжиною 2 м і масою 60 кг, а Василько сома довжиною 5 м і вагою 300 кг. На скільки щука коротша і легша за сома
2. Електричний скат нерідко важить 100 кг, а морський чорт 20 кілограмів. У скільки разів морський чорт легший за електричний скат?
3. Третьокласнику Миколі мама дала ось цю банкноту. Він купив 2 кг коропа по 50 грн за 1 кг. Скільки грошей залишилось у хлопчика?

3. Гра «Впізнай рибу» (за ілюстраціями)

4. Гра «Засели водойму» (є пастка) – у парі

ІХ. Підсумок уроку

Час повертатися на поверхню.

1. Вправа « Асоціативний кущ»

– Підсумовуючи сьогоднішній урок, хотілося б переконатися у міцності ваших знань, тому відповімо на запитання акваріумних рибок. Але спершу їх треба спіймати. Для цього скористаємось вудкою.

– Завдяки чому риби швидко рухаються в воді?

– На які дві групи можна поділити риб за місцем мешкання?

– На які групи розподіляють риб за способом живлення?

– Назвіть істотні ознаки риб?(луска, слиз)

– Як називається період розмноження риб?

1-й рядок – заголовок ( 1 іменник);

2-й рядок – означення іменника ( 2 прикметники);

3-й рядок – дія іменника ( 3 дієслова);

4-й рядок – ставлення до цього предмета ( сконцентрована думка у вигляді речення з 4 слів будь-яких частин мови);

5-й рядок – висновок-узагальнення

Оцінити свою роботу, розміщуючи рибок у водоймі:

• на дні (занурився у морські глибини знань);
• у товщі (почувався, як риба у воді);
• стрибаючи над поверхнею (плаваю у навчальному матеріалі).

Ми повинні берегти природу, любити її, вивчати і спостерігати. І тоді вона розкриє перед нами свої таємниці.

Х. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал на с.124, 125 підручника.

2. Підготувати розповідь про акваріумних рибок.

4. Розмноження і розвиток риб

Риби, як правило, є роздільностатевими тваринами. Статеві залози представлені парними сім’яниками (молоками) у самців і яєчниками у самок. У яєчниках дозрівають яйцеклітини — ікринки. У сім’яниках дозрівають чоловічі статеві клітини — сперматозоїди.

Процес розмноження у риб називають нерестом , а переміщення риб до місць нересту — нерестовою міграцією. Під час дозрівання статевих клітин у риб проявляється інстинкт розмноження, і вони переміщаються у місця, найбільш сприятливі для розвитку їх майбутнього потомства. Там самки викидають ікринки в воду. Самці обливають яйцеклітини насіннєвою рідиною зі сперматозоїдами. Таке запліднення ікри називається зовнішнім .

Після процесу запліднення (злиття сперматозоїда з яйцеклітиною) в ікринках відбувається розвиток багатоклітинного зародка. Після завершення цього процесу з ікринок виходять личинки. Спочатку вони живуть за рахунок залишків поживних речовин ікринки — жовткового мішка, а після його зникнення починають харчуватися мікроскопічними водоростями, інфузоріями. Підростаючи, вонимальки переходять на харчування більшими тваринами — дафніями, циклопами або іншими рачками, стають схожими на дорослих риб і відрізняються від них лише розмірами. Молодих рибок називають мальками.

Кількість ікри, яка відкладається, у різних видів риб сильно відрізняється. У більшості видів кожна доросла самка здатна щорічно відкладати сотні тисяч ікринок. Так, самка річкового окуня викидає до \(300\) тис. ікринок, а самка риби-місяця — до \(300\) млн.
Така величезна плодючість риб пов’язана з тим, що ікринки, личинки і мальки риб є беззахисними перед безліччю ворогів. Їх пожирають хижі личинки комах, рачки, медузи, жаби, вужі, птиці, та самі риби. Тому далеко не усі з потомства риб доживають до дорослого віку.

У риб з малої плодовитістю проявляється турбота про потомство. Такі риби підшукують місця для відкладання ікри і оберігають її від ворогів на усіх етапах розвитку. Вони відкладають ікру в поглиблення дна (лососі), будують гнізда (колючка), носять ікру в роті (тілапія) або на тілі (риба-голка, морський коник).

Турбота про потомство у риб є несвідомою (інстинктивною). Інстинкт «турботи» діє тільки до тих пір, поки личинки є безпорадними. Коли вони починають добре плавати, батьки їх залишають.

Деякі види риб, наприклад, акваріумні гуппі, молліенезіі, мечоносці, зберігаються у природі завдяки живородінню. Запліднені ікринки затримуються в яйцеводах самок, і личинки, які з’являються з них, здатні до самостійного життя.