Перший тон: високий та рівний, позначається ā. Другий тон: висхідний, позначається á. Третій тон: спочатку знижується, а потім висхідний позначається ǎ. Четвертий тон: падаючий від високого до низького, позначається à.
Другий тон (висхідний) вимовляється з інтонацією подиву або питання, яку в російській мові ми зазвичай використовуємо в запитаннях, підвищуючи голос на ключовому слові.
Саме тони визначають значення слова, отже тони – одна з найважливіших частин щодо китайської мови. У китайською існує 4 тону та один нейтральний. Тони відрізняються малюнком вимови. Перший тон рівний, тривалий позначається індексованою цифрою 1 зверху складу або ā.
Правило № 1. Під час читання поспіль двох складів третього тону без паузи, перший склад читається у другому то не. Всім відомий приклад: 你好 – nǐ hǎo (привіт) – два треті тону. Однак фактично ми завжди вимовляємо ní hǎo, тобто.