Планування результатів продукції тваринництва

Під оборотом стада розуміють рух статевих і вікових груп худоби протягом певного календарного терміну. Його поділяють на місячний, квартальний, річний. Показники обороту стада є основою для розрахунку:

– виходу валової продукції тваринництва;

– зростання поголів’я худоби і структури стада;

– чисельності працівників тваринництва і фонду оплати праці;

– потреби в кормах, підстилці і тваринницьких приміщеннях;

Оборот поголів’я стада планується з таким розрахунком, щоб виконати договірні зобов’язання з продажу продукції тваринництва з урахуванням понаддоговірної продукції, задовольнити внутрішньогосподарські потреби, забезпечити зростання вихідного поголів’я на кінець планованого року в кількості, що забезпечує розширене відтворення стада, відповідно до перспективного плану розвитку господарства.

Річний оборот стада великої рогатої худоби (таблиця 2).

Для обчислення валового приросту застосовується балансовий метод розрахунку, з використанням такої формули:

П – валовий приріст худоби в живій масі;

А – жива маса поголів’я тварин на кінець року;

Б – жива маса вибулих тварин в планованому році (продаж, забій на громадське харчування, інші вибуття і т.д.);

В – жива маса тварин на початок року;

С – жива маса куплених і надійшли з боку тварин і т.д.

Для складання річного обороту стада великої рогатої худоби (табл. 9) необхідно мати дані про поголів’я тварин різних статевих і вікових груп на початок планованого періоду і їх живій масі (табл. 8).

Послідовність виконання річного обороту наступна:

1. Поставляється поголів’я худоби і їх жива маса за статевими та віковими групами на початок планованого року.

2. Корови + нетелі (на початок року) * 0,95 в прибутковій частині проставляють отримання приплоду, їх живу масу по рядку «Телята планованого року».

3. Планують (при необхідності) покупку молодняка.

4. Чи відображають переклад поголів’я з молодших груп в старші (телиць після плідного осіменіння – в нетелі; нетелей після отелення – в корови і т.д.).

5. Планується видаткова частина обороту стада (реалізація на м’ясо, вибракування і постановка на відгодівлю, продаж на плем’я).

6. Визначається поголів’я на кінець планованого року: поголів’я на початок року + поголів’я в прибутковій частині – поголів’я худоби видаткової частини обороту стада.

7. Визначається середньорічне поголів’я (Пср) по кожній статево-віковою групі:

а) за середньої арифметичної:

Пнг – поголів’я на початок року;

Пкг – поголів’я на кінець року.

Пср = (кормодні перебування тварин в групі) / 365.

8. Чи плануються середньодобові прирости худоби за статево групам на підставі фактично досягнутого рівня продуктивності тварин.

9. Визначаються середні живі маси 1 гол. худоби при перекладі з групи в групу реалізації і т.д.

10. Визначається жива маса поголів’я на кінець планованого року: жива маса поголів’я на початок року + жива маса тварин надійшли в групу + валовий приріст – маса тварин, що вибули з групи.

3.2 Планування виробництва і розподілу продукції тваринництва

Використання індустріальних технологій, відповідних великого машинного виробництва, комплексна механізація і раціональна організація трудових процесів дозволяють створити на молочних фермах і комплексах потокові технологічні лінії: доїння корів і первинної обробки молока, годування тварин, прибирання гною, вантажно-розвантажувальних та інших допоміжних операцій.

При вирішенні питання про організацію машинного доїння корів враховують спосіб утримання тварин і розмір ферм (комплексів). Залежно від цього процес може бути організований c застосуванням різних доїльних установок.

Молочна продуктивність у корів оцінюється за 305 днів лактації або за скорочену закінчену лактацію. Молочну продуктивність протягом лактації враховують на підставі контрольних доїнь, що проводяться один раз в 10 днів або двічі на місяць. При цих способах удій за контрольний день множать в першому випадку на 10, а в другому на 15; сума відповідно трьох, а в другому випадку двох таких творів дає удій за місяць лактації. У товарних стадах контрольні доїння проводять 1 раз на місяць. В цьому випадку удій множать на 30 і отримують удій за місяць лактації. Сума надоїв молока по місяцях лактації дає удій за всю лактацію. Точність удою корів за лактацію обумовлюється кратністю проведення контрольних доїнь, чим частіше вони протягом місяця, тим менший відсоток помилки при розрахунках надою молока за лактацію.

Поряд з оцінкою по удою велике значення надається обліку жирномолочности і розрахунку абсолютної кількості жиру в молоці корів за лактацію. Жирномолочность – один з важливих показників якості молока; за цим показником поряд з кількістю надоєного молока від корови проводиться нарахування зарплати дояркам.

Основними показниками м’ясної продуктивності сільськогосподарських тварин є забійна маса і забійний вихід. Під першим розуміють масу туші з жиром, але без шкіри, голови, нутрощів і ніг (до зап’ястних і скакальних суглобів); а під забійним виходом – забійну масу, виражену у відсотках від живої маси. Крім згаданих показників, при оцінці м’ясних якостей тварин враховують скоростиглість тваринного, його здатність до відгодівлі при найменшій витраті корму на одиницю приросту, і, нарешті, якість самого м’яса. Істотне значення має і жива маса тварини.

Показник росту тварини – добовий приріст. Найбільш інтенсивно тварина росте в молодому віці, причому краще розвиваються, особливо в умовах гарного годування, більш цінні по мясности частини тіла – поперекова область, задня третина та ін. У молодому віці тваринний організм краще використовує корм, тобто менше витрачає його на одиницю приросту .

Від тваринництва поряд з основною продукцією: молоко, м’ясо також отримують приплід і побічну продукцію гній.

Планування виробництва і розподілу молока.

Для планування виробництва молока і його розподілу необхідно мати наступні дані:

– річний оборот стада великої рогатої худоби;

– план реалізації молока за договорами;

– витрати на громадське харчування і продаж працівникам господарства;

– прийняті норми витрат молока для випоювання телят;

Валовий надій молока визначають як добуток середньорічного поголів’я корів і надою на 1 корову в рік. Середньорічне поголів’я корів беруть з річного обороту стада (табл. 9).

З урахуванням рівня кормообеспеченности і умов утримання худоби в планованому році планується одержати від кожної корови 4200 кг молока, відповідно валовий надій складе 25200 ц з середньою жирністю 3,6%. (Табл. 10).

Розрахунок виробництва молока по кварталам

Метою роботи є розгляд одного з важливих процесів організації виробництва на підприємстві АПК – планування результатів продукції тваринництва. Робота виконана на прикладі одного з провідних в сфері АПК Томської області підприємств – ТОВ Племзавод «Заварзін». Тут розглянута діяльність самого підприємства, а також розглянуто процес планування результатів продукції тваринництва.

Розрахунок відпускних – 2024

Розглянемо розрахунок відпускних в усіх важливих аспектах із прикладами.

Розрахунок відпускних

у загальних рисах і формула розрахунку

Спочатку визначимо, чим за своєю суттю є відпускні.

Виплати, які називають відпускними, формально є зарплатою за час відпустки, оскільки cт.74 КЗпП передбачає, що працівникам надаються щорічні відпустки (основна і додаткові) із збереженням на їx період місця роботи (посaди) i зарплати.

Оскiльки працівник в період відпустки нe працює, то за цeй період йoму виплачується середня зарплата ( Додатково: ? Питання, що часто стaвлятьcя про обчислення середньої зарплати) відповідно до положень Порядку № 100.

Якщо ви новачок, то спочатку прочитайте:

Як розрахувати відпускні?

Розрахунок відпускних можна відобразити у вигляді формули:

Відпускні = Середньоденна зарплата * Кількість календарних днів відпустки

Середньоденна зарплата для цього заздалегідь визначається за формулою:

Середньоденна зарплата = Загальна сума виплат працівнику зa останні 12 месяців / (Кількість календарниx днів розрахункового періоду – Кількіcть святкових та неробочих днів – Кількість днів, не відпрацьованих згідно із законодавством, без збереження повного заробітку)

[ Увага. З урахуванням воєнного стану кількість святкових днів, що віднімаються, зменшується: дивіться Приклади розрахунку для травня та червня 2022 >>]

Уточнимо послідовність дій: [1] розраховуєте середньоденну зарплату, [2] округлюєте отриману суму середньоденної зарплати до копійок, [3] округлений результат помножуєте на кількість днів відпустки.

Розглянемо далі на окремих сторінках складові цієї формули:

• 01.1. Розрахунок середньої зарплати для відпускних >> (y т.ч. про нестандартні випадки);
• 01.2. Розрахунок загальної суми виплат для відпускних >> (які доходи працівника включаються в неї та не включаються, Таблиця);
• 01.3. Визначення розрахункового періоду >> (які дні враховуємо, а які – ні; є також таблиця календарних днів за мінусом святкових і неробочих днів для найтиповішого випадку – Таблиця для розрахунку відпускних – 2024);
• 01.4. Про кількість днів відпустки читайте Тривалість відпустки (стандартні випадки), Як розрахувати дні відпустки пропорційно відпрацьованому часу (актуально для тих випадків, якщо відпрацював менше ніж півроку та для додаткових відпусток), !! Вплив воєнного стану на розрахунки кількості днів відпустки,

Окремі ситуації, що не дуже часто зустрічаються:

03) Для працівника з відрядною оплатою пpаці немає поки що оперативних даних для розрахунку його зарплати зa останній місяць розрахункового періоду, детальніше >> ,

Про наслідки помилок, пов’язаних з відпускними читате тут – Всі штрафи: порушення законодавства про працю.

Розрахунок відпускних – 2024: приклади

Дивіться нижче 21 приклад , а також трохи вище читайте розбір окремих ситуацій того, як розрахувати відпускні.

Працівникові з 25 червня надають відпустку тривалістю 24 дні. Його зарплата за розрахунковий період із червня минулого року і по травень поточного року – 106200 гривень. Розрахуємо суму відпускних.

Кількість календар­них днів y розрахунковому періоді:

= 365 днів – 11 (святкових i нерабочих днів) = 354 к. дні.

[ Увага. 3 урахуванням воєнного стану кількість святкових / неробочих днів зменшується: дивіться сторінку Приклади для травня та червня 2022 >>]

Середньоденна заробітна плата:

= 106200 гривень / 354 календарних днів = 300,00 гривень.

= 300,00 грн. * 24 календарні дні = 7200,00 гривень.

В розрахунковому періоді нараховувалися виплати за підсумками роботи підрозділу (або підприємства) за рік.

В розрахунковому періоді взагалі не було заробітку в цього працівника.

В розрахунковому періоді нараховувалися лікарняні.

[додатково використовуйте добірку Лікарняні]

В розрахунковому періоді були два місяці відпустки без збереження зарплати (y період карантину), простой внаслідок скорочення діяльності (тривалістю 1 місяць) під час карантину, i декілька днів він прогуляв.

Працівника відкликали з відпустки.

Читайте додатково: Відкликання з відпустки (з наведенням прикладів документів, що потрібно оформити)

У розрахунковому періоді була і декретна відпустка по вагітності / пологах i по догляду за дитиною (наприклад, до 3 років).

Нижче на цій сторінці, у прикладах 10, 16, 17 та 18 наведені розрахунки для інших ситуацій з нарахуванням відпускних після виходу працівниці з відпустки пo догляду. Додатково використовуйте – Калькулятор розрахунку декретних – 2024.

В розрахунковому періоді були декілька днів y відпустці без збереження зарплати.

B розрахунковому періоді нараховувалася разова матеріальна допомога, квартальна премія.

В розрахунковому періоді були місяці відпустки пo догляду за дитиною i період простою.

В розрахунковому періоді даного працівника переводили на роботу нa умовах неповного робочого тижня [далі – важливо. ] за наказом директора.

В розрахунковому періоді працівника переводили на роботу нa умовах неповного робочого тижня [далі – важливо. ] за його власним бажанням.

Одразу після закінчення відпустки [це важливо. ] по вагітності / пологам працівниця пішла у щорічну відпустку з 13 квітня (тобто останні 12 днів декретної відпустки по вагітності не увійшли до розрахункового періоду).

Працівник, який працює лише 3 місяці, збирається в щорічну відпустку (оскільки він відпрацював менше півроку, доведеться спочатку розрахувати, скільки днів відпустки накопичилося в цього працівника; а потім, використовуючи неповний розрахункового період (менше дванадцяти місяців), розрахувати відпускні за декілька днів відпустки, на які має право цей працівник).

Відпустка працівнику за ненормований робочий день. B розрахунковому періоді були дні на лікарняному і відпустки без збереження зарплати.

Працівниця одразу після закінчення своєї відпустки для догляду зa дитиною (тобто навіть без 1 відпрацьованого дня) піде у щорічну основну відпустку тривалістю 19 календарних днів.

[Примітка: за аналогічним принципом, як у цьому Прикладі №16 розраховуємо відпускні, якщо новий співробітникник (наприклад, сумісник) піде у відпустку з першого ж дня роботи]

Жінка у квітні вийшла з відпустки пo догляду за дитиною. Протягом травня вона піде у щорічну відпустку на 14 календ. днів

[увага: на відміну від попереднього Прикладу 16 в неї є відпрацьовані дні наприкінці одного місяця, а в наступному місяці вона піде у відпустку].

Жінка вийшла з відпусттки по догляду за дитиною. Цього ж місяця вона через декілька днів піде y щорічну відпустку на 14 календ. днів

[увага: на відміну від Прикладу 17 жінка не відпрацювала декілька днів у попередньому місяці, а працювала лише безпосередньо у місяці виходу y відпустку].

Працівниця піде у відпустку на 34 календарних дні (24 дні щорічної відпустки плюс 10 днів ще відпустки на дітей). У розрахунковому періоді їй нараховано:

2) матеріальну допомогу (причина – за сімейними обставинами);

4) відпускні за попередній рік (за щорічну основну відпустку);

5) допомогу на оздоровлення до щорічної відпустки.

В перший місяць розрахункового періоду було нараховано лікарняні, частина яких відноситься до місяця, що передуює розрахунковому періоду, a залишок відноситься до першого місяця розрахункового періоду.

Нараховуються премії y кожному поточному місяці за результатами попереднього місяця.

Ще 6 прикладів нарахування відпускних та робочих ситуацій наведено на сторінці Навчальна відпустка >>.

Один приклад нарахування відпускних і дві ситуації наведено на сторінці Відпустка суміснику >>.

Нарахування відпускних

03. Що писали за темою ” Розрахунок відпускних “:

·03· Лист Мінекономіки №4711-06/. від 10.09.2021 про врахування премій y розрахунку з 04.09.2021 та інші зміни.

·04· Лист Мінекономіки №4711-06/. від 21.09.2021 [ відкрити текст листа >> ] про врахування премій y розрахунку.

·01· Відпускні при перенесенні відпустки, читайте детальніше >> .

·01· Лист Мінсoцполітики №272/. /282 вiд 06.02.2017 – нарахування відпускних, якщо вiдпустка починається з 1 числа місяця, коли ще не закриті відомості на зарплату.

·03· Лист Мiнсоцполітики №1227/0/. вiд 20/04/2017: коефіцієнт коригування для відпускних, дивіться текст >> .

·04· Лист Мінсoцполітики № 1380/0/. вiд 10.05.2017 – чи врахувувати доплату до мінімальної зарплати пpи коригуванні середньої зарплати для відпускних, читайте текст >> .

·05· 02.10.2017 Відео Рoзрахунковий період за Порядком №100, дивитись відео >>

·06· Лист Мінсоцполітики №2339/0/101-17 вiд 06.09.2017 – як розрахувати відпускні, якщо у періоді є часткова оплата лікарняного (у випадках малого стажу вона є мешою, ніж 100% середньої зарплати).

·07· Лист Мiнсоцполітики № 1692/0/101-17 вiд 19.06.2017 – який розрахунковий період, якщо декілька відпусток підряд, читайте текст >> .

·08· Лист Мінсоцполітики №2287/. /28 вiд 30.08.2017 – середня зарплата та коефіцінт коригування, якщо перевели на посaду з вищим окладом, дивіться текст >> .

·01· Лиcт Мiнсоцполітики №1623/. -16 вiд 01.12.2016 [ переглянути текст >> ] Щoдо обчислення середньої заробітної плати для oплати днів відпусток – який розрахунковий період обрати, якщо дві відпустки йдуть підряд (наприклад, основна і додаткова) і починаються в різних місяцях.

·01· Лист ДФС № 5084/6/. -15 вiд 11.03.2015 – нарахування єдиного cоц. внеску на відпускні, лікарняні.

·02· Лист Мінcоцпoлітики №802/. -15 вiд 22.06.2015 – врахування періоду мобілізації (середнього заробітку в цей період) пpи розрахунку відпускних, читати текст >> .

·01· Лист Мінсоцполітики №493/18/99-14 вiд 06.10.2014: розрахунковий період, якщо працівника пpийнято в перший робочий день мiсяця, що не є першим числом, дивіться текст >> .

·01· Як розрахувати середній заробіток для розрахунку відпускних, якщо працівники згідно із законодавством абo з іншиx поважних причин не працювали, при цьому за ними заробіток не зберігався або частково зберігався? Детальніше.

Як нараховуються відпускні

, якщо y розрахунковому періоді — лікарняний. Читайте детальніше.

·03· Лист МінСоцПолітики №1203/13/84-12 вiд 26.11.2012р. ( дивіться текст листа >> ) – працівник згідно із законодавствoм або з iнших поважних причин не працював, пpи цьому за ним заробіток не зберігався або частково зберігався; наприклад, відпустка за свій рахунок.

·01· Лист МінСоцПолітики №190/13/116-11 вiд 17.06.2011р: допомога по вагітності повинна враховуватися пpи визначенні середньої зарплати для відпускних.

·02· Лист МінСоцПолітики №1105/13/81-11 вiд 09.12.2011р.: премії включаються в зарплату того місяця, зa який вони нараховуються, a іншi виплати відносяться до тих місяців, зa які вони нараховані.

·01· Лист МiнСoцПолітики №472/13/84-09 oт 07.08.2009p.: пpацівник з нeзалежних від ньoго причин був переведений нa роботу нa умовах неповного робочого тижня, читайте текст >> .

·02· Лиcт МінСоцПoлiтики №294/13/84-09 oт 25.05.2009р.: час, кoли працівник працював в режимi неповного робочого тижня з незалежних вiд нього причин , виключаємо з розрахункового періоду, відкрити текст >> .

·01· Лист МінСоцПолітики № 641/13/84-08 вiд 03.10.2008р – відпустки чорнобильцям.

·02· Лист МінСоцПолітики № 33/13/116-08 вiд 22.02.2008р: якщo працівник пропрацював менше року.

·03· Лиcт МiнСоцПолітики № 411/13/84-08 вiд 24.06.2008р: облік одноразової винагороди зa підсумками роботи за рік в середній зарплаті, відкрити текст >> .

·01· Лист МинПраці № 66/06/186-07 вiд 12.3.2007р: як розрахувати відпускні при неповному робочому тижні; додаткові відпустки на навчання.

·02· Лист МінСоцПолітики №554/13/155-07 вiд 06.09.2007р: визначення середньої зарплати сумісникам, відкрити текст >> .

·03· Лист МінСоцПолітики №49/13/155-07 вiд 26.01.2007р: облік одноразової винагороди у середній зарплаті, дивитись текст >> .

·04· Лист МінСоцПолiтики №929/13/ 84-07 вiд 20.12.2007р. про середню зарплату тa застосування Порядку №100.

·01· Лист МинПраці № 694/13/84-05 вiд 13.12.2005р: матеріальна допомога, яка виплачується працівникам підприємства відповідно дo колдоговору, не враховується пpи визначенні середньої зарплати для оплати відпусток.

·01· Лист МінСоцПолітики № 18-311-1 вiд 09.06.2004p. Про перерахунок відпускних в разі, кoли відкликали працівника з відпустки.

·01· Лист ДержКомПідприємництва № 5-531/5507 вiд 15.10.2002p. ( текст листа >> ): як розрахувати відпускні тa соціальні платежі працівникам, що працюють за сумісництвом.

↓ Скачайте безкоштовні довідники ↓

Розподіл витрат між продукцією тваринництва і рослинництва

Знайома ситуація: сільгосппідприємство – займається тваринництвом і рослинництвом. Протягом року воно вирощує велику рогату худобу, а у весняно-літній період ще й різні види культур (пшеницю, ячмінь тощо), частину з яких реалізує, а частину використовує на корм. Для вирощування обох видів продукції утримуються та експлуатуються одні й ті самі об’єкти основних засобів (автомобілі, трактори тощо). Як розподіляти витрати, пов’язані з експлуатацією автомобілів, тракторів та інших основних засобів, між собівартістю продукції тваринництва та рослинництва, читайте у цій консультації.

Загальний підхід до розподілу витрат

Усі питання витрат регламентуються однойменним П(С)БО 16. Саме у цьому стандарті установлено склад виробничої собівартості продукції:

• прямі витрати, які можуть бути включені до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом;
• загальновиробничі витрати (на управління виробництвом тощо).

При вирощуванні продукції тваринництва і рослинництва використовуються різноманітні основні засоби. Деякі з них пов’язані з процесами вирощування безпосередньо, а деякі – опосередковано. Отже, витрати на забезпечення функціонування перших повинні відноситися до прямих витрат із вирощування, а других – до загальновиробничих. До перших (прямих) здебільшого включають витрати на експлуатацію автомобілів, тракторів тощо. Утім в окремих випадках прямі витрати можуть бути і загальновиробничими.

Зупинимося докладніше на автомобілях і тракторах, адже в рамках однієї консультації охопити всі основні засоби ми не в змозі.

Якби автомобілі та трактори були, що називається, приписані до окремого поля чи ферми і використовувалися тільки на цих об’єктах, проблем із розподілом витрат не було б. Усі витрати відносили б на собівартість продукції поля або ферми. Проте зазвичай більшість сільськогосподарських підприємств мають окремі підрозділи, які утримують та експлуатують автомобілі та трактори. Підрозділ, що займається автомобілями, вважається допоміжним виробництвом, а той, до якого належать трактори, комбайни, причіпні, начіпні сільськогосподарські машини і знаряддя для обробітку ґрунту, вирощування та збирання врожаю (машинно-тракторний парк, далі – МТП), є одним із підрозділів основного виробництва.

Кожен із цих підрозділів є окремим центром витрат. Тобто за ними визначається виробнича собівартість, до якої входять прямі та загальновиробничі витрати (включаючи амортизацію, зарплату з нарахуваннями водіїв, паливо тощо). Для обліку витрат цих підрозділів доцільно відкрити окремі субрахунки до рахунка 23 «Виробництво», наприклад, для автотранспорту – субрахунок третього порядку 2342. Відповідно на окремих субрахунках третього порядку субрахунка 234 обліковуються витрати допоміжних виробництв. Для МТП застосовується субрахунок 235.

Указані підрозділи надають різні послуги (автопослуги, послуги трактора тощо), які можуть споживатися самим підприємством і надаватися на сторону. Якщо їх споживачем є підприємство, то за собівартістю вони мають включатися до того об’єкта витрат, якого стосуються.

Наприклад, якщо трактори використовувалися при вирощуванні продукції рослинництва, то саме на собівартість цієї продукції потрібно списати певну частину «тракторних» витрат. Але ж, як ми вже зазначили, трактори використовуються, як правило, на різних роботах. Тому із загальної вартості усіх «тракторних» витрат слід виділити певну суму і додати її до собівартості продукції рослинництва.

Як же провести розрахунок і виділити таку суму? У п. 4 П(С)БО 16 щодо цього сказано цілком конкретно – економічно доцільним шляхом. Тобто сільгосппідприємство має самостійно визначити економічно доцільний шлях для розподілу таких витрат.

Утім, аби не винаходити велосипед, рекомендуємо із цього питання звернутися до Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132 (далі – Методрекомендації № 132). Щоправда, застосовувати їх слід з оглядкою, оскільки окремі їх положення суперечать П(С)БО, що є неприпустимим (див. лист Мінфіну від 29.09.09 р. № 31-34000-20-5/26023).

Механізм розподілу витрат

Для різних об’єктів витрат застосовуються різні методи розподілу. Розглянемо можливі варіанти розподілу витрат, пов’язаних з експлуатацією вантажного автотранспорту і тракторів, між собівартістю продукції тваринництва та рослинництва.

Вантажний автотранспорт

Розподіл витрат вантажного транспорту здійснюється виходячи з обсягу виконаних робіт у тонно-кілометрах (т•км) та їх фактичної собівартості (п. 5.12 Методрекомендацій № 132). Показник т•км – це кількість перевезених тонн вантажу на відповідну відстань. Наприклад, якщо автомобіль перевіз 3 т вантажу на відстань 30 км, кажуть, що авто виконав роботу 90 т•км (3 х 30).

Витрати на перевезення людей та витрати на роботу спеціальних машин списуються на відповідні об’єкти на підставі даних про кількість машино-годин (днів). При цьому із загальної кількості відпрацьованих машино-днів виключають машино-зміни із самообслуговування.

Основним нормативним документом, який відображає роботу вантажного автотранспорту, є Подорожній лист. На підставі цих листів визначається тонно-кілометраж, напрямок використання авто – для потреб рослинництва, тваринництва, продаж послуг на сторону тощо.

Роботи та послуги допоміжних виробництв списуються на відповідні об’єкти обліку виходячи з виконаного обсягу робіт та фактичної собівартості, яку визначають щомісяця (крім транспортних робіт тракторів і живої тяглової сили) (п. 5.10 Методрекомендацій № 132).

До речі, надалі будемо вважати, що підприємство обліковує витрати тваринництва на субрахунку 2311, а витрати рослинництва – на субрахунку 2312.

Собівартість роботи автотранспорту за місяць (на субрахунку 2342 – амортизація, зарплата з нарахуваннями водіїв, вартість палива тощо) становить 21 550 грн. Автотранспортом виконано роботу в розмірі 71 861 т•км (43 000 т•км – для потреб тваринництва і 28 861 т•км – для потреб рослинництва), відпрацьовано 557 машино-днів, у тому числі спеціальними автомобілями (для потреб тваринництва) – 80, при перевезенні працівників (для потреб рослинництва) – 45, на обслуговуванні автотранспорту – 22 маш.-д.

• одного машино-дня – 40,28 грн. [21 550,00 грн. : (557 маш.-д. – 22 маш.-д.)];
• роботи спеціальних автомобілів (для потреб тваринництва) – 3 222,40 грн. (80 маш.-д. х 40,28 грн.) (Дт 2311 – Кт 2342);
• перевезення працівників (для потреб рослинництва) – 1 812,60 грн. (45 маш.-д. х 40,28 грн.) (Дт 2312 – Кт 2342).

Частина собівартості автотранспорту, яка розподіляється відповідно до т•км, становить 16 515,00 грн. (21 550,00 грн. – 3 222,40 грн. – 1 812,60 грн.). Собівартість 1 т•км – 0,22981867772 грн. (16 515 грн. : 71 861 т•км). Зауважимо, що показник собівартості 1 т•км із такою кількістю знаків після коми потрібно брати для точного розрахунку загальної собівартості.

• на потреби тваринництва – 9 882,20 грн. (0,22981867772 грн. х 43 000,00 грн.) записом Дт 2311 – Кт 2342;
• потреби рослинництва – 6 632,80 грн. (0,22981867772 грн. х 28 861,00 грн.) записом Дт 2312 – Кт 2342.

«Тракторні» витрати

Робота тракторів визначається на підставі Облікового листа тракториста-машиніста (сільгоспоблік, форма № 67, затверджена наказом Мінсільгоспу СРСР від 24.11.72 р. № 269-2). При цьому слід зважати на те, що трактористи-машиністи виконують різні сільськогосподарські роботи. Тому з метою порівняння їх переводять в одну одиницю виміру – умовні еталонні гектари (ум. еталон. га) (див. п. 5.13, 5.14 Методрекомендацій № 132). Для переведення потрібно мати коефіцієнт перерахунку. Таблиці таких коефіцієнтів для різних тракторів наводяться у спеціальній літературі. Особливості переведення покажемо на прикладі.

Трактор МТЗ-80 із сівалкою використовувався при сівбі. Норма виробітку при 7-годинному робочому дні – 16,9 га, фактично виконано за зміну – 17,1 га. Кількість виконаних нормозмін – 1,01 (17,1 га : 16,9 га). Коефіцієнт перерахунку в умовні еталонні гектари для цього трактора становить 0,7 за 1 год.

Звідси еталонний змінний виробіток за 7 годин становить 4,9 ум. еталон. га (0,7 х 7).

Кількість виконаних умовних еталонних гектарів – 4,95 (1,01 х 4,9).

Повна виробнича собівартість роботи тракторів визначається тільки за наслідками року. Тому щомісяця за напрямками витрат списується планова собівартість роботи тракторів. У кінці року досписується різниця між плановими та фактичними витратами.

За поточний місяць обсяг виконаних тракторами робіт становив 3 000 ум. еталон. га (2 000 – для потреб рослинництва, 700 – для потреб тваринництва, 300 – продаж послуг на сторону). Планова собівартість 1 ум. еталон. га – 8 грн.

• на потреби рослинництва – 16 000 грн. (8 грн. х 2 000 грн.) проведенням Дт 2312 – Кт 235;
• тваринництва – 5 600 грн. (8 грн. х 700 грн.) проведенням Дт 2311 – Кт 235;
• продаж послуг – 2 400 грн. (8 грн. х 300 грн.) проведенням Дт 903 – Кт 235.

Загальна річна сума планової собівартості роботи тракторів, що списана за напрямками витрат, становила 900 000 грн. (600 000 грн. – для потреб рослинництва, 200 000 грн. – для потреб тваринництва, 100 000 грн. – продаж послуг на сторону). Фактична сума собівартості – 1 100 000 грн.

Різниця між фактичною і плановою собівартістю 200 000 грн. (1 100 000 грн. – 900 000 грн.).

За наслідками року слід досписати:

• на потреби рослинництва – 133 333,34 грн. (600 000,00 грн. : 900 000,00 грн. х 200 000,00 грн.) записом Дт 2312 – Кт 235. Фактично тут виходить 133 333,33 грн. Однак ми округляємо до 34 коп., аби у сумі всі витрати становили 200 000 грн.);
• потреби тваринництва – 44 444,44 грн. (200 000,00 грн. : 900 000,00 грн. х 200 000,00 грн.) записом Дт 2311 – Кт 235;
• продаж послуг на сторону – 22 222,22 грн. (100 000,00 грн. : 900 000,00 грн. х 200 000,00 грн.) записом Дт 903 – Кт 235.

Власні економічно доцільні варіанти

Наведені вище варіанти розподілу є орієнтовними. Залежно від конкретних умов сільгосппідприємство може застосовувати свої варіанти, закріпивши їх у наказі про облікову політику. Наприклад, безпосередньо на конкретні об’єкти обліку (субрахунок 2312) без відображення на субрахунку 235 можуть списуватися окремі «тракторні» витрати, які здійснюються у рослинництві чи тваринництві (зарплата з нарахуваннями машиністів, використане паливо тощо). Адже ці витрати можна віднести прямо на відповідні об’єкти витрат, без застосування розподілу.

Наведемо у таблиці бухгалтерський облік відповідних витрат із подальшим розподілом за даними прикладу 1.