Як поділити слово хмара

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Хмара слів

Хмара слів — це інструмент для створення онлайн-хмари слів із вашого тексту та безкоштовного завантаження отриманого зображення.

Галерея

Про сервіс

Хмара слів або хмара тегів – це візуальне представлення текстових даних, яке часто використовують для відображення ключових термінів або тегів на вебсайті чи для візуалізації змісту великого тексту. Слова чи фрази розміщуються у випадковому порядку, і їх розмір зазвичай відповідає частоті появи в тексті. Чим частіше певне слово з’являється, тим більшим воно буде у хмарі слів.

Хмари слів допомагають швидко ідентифікувати найважливіші та найактуальніші терміни в тексті, що робить їх корисними для аналізу ключових слів у маркетингу, дослідженнях, освіті та представленні даних. Наприклад, вони можуть бути використані для аналізу статей або блогів, відгуків клієнтів та для створення виразних візуалізацій під час презентації результатів опитувань.

Хмари слів також можуть містити різні кольори та шрифти для кращої візуалізації та акцентування уваги на певних словах, і їх можна створювати різних форм та стилів.

Наш сервіс дозволяє генерувати хмари слів на основі будь-якого тексту, де слова перетворюються у їх базову форму (лематизовані) для уникнення повторів. Параметри генерації дозволяють змінювати колірну схему, шрифт та кут нахилу тексту. Результати у вигляді зображень можна завантажувати безкоштовно у форматі PNG.

Відгуки

The minimalistic service and the only one I’ve analyzed that lemmatizes words to the initial grammatical form! Simple interface, good ready-made styles. Also, the algorithm places the most frequent words closer to the center of the cloud, that is, the visual focus is on the frequent vocabulary. Of the minuses: there is not a large selection of cloud shapes.

ХМАРА

1. Скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, град, сніг. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Шевч., І, 1963, 3); Явдосі здалося, що от-от градові хмари обляжуть небо, випаде здоровий град (Коцюб., І, 1955, 54); Сумно по гаю осиковім тіні блукають похилії, тіні від хмар дощових (Л. Укр., І, 1951, 281); Все небо було в великих темних клубах хмар (Ів., Ліс. казки, 1954, 157); *У порівн. Як та хмара, гайдамаки Умань обступили Опівночі (Шевч., І, 1963, 132); Густе гілля горіхів позвішувалось, як хмара, а зверху поплутався по гіллі виноград (Н.-Лев., III, 1956, 266); Чорні думи, горе серця, крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом, і чуєш коло себе тихе ридання, немов над вмерлим… (Коцюб., II, 1955, 32).

∆ Пери́сті (пірча́сті, пір’ї́сті, пір’я́сті) хма́ри див. пери́стий, пірча́стий, пір’ї́стий, пір’я́стий; Перламу́трові хма́ри див. перламу́тровий; Срібля́сті хма́ри див. срібля́стий; Суха́ хма́ра див. сухи́й.

◊ [Аж] до [са́мих] хмар; [Аж] до [са́мої] хма́ри; [Аж] під [са́мі, самі́сінькі] хма́ри — дуже високо. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Шевч., І, 1963, 118); На крайній найвищій горі, неначе на п’єдесталі, стирчить ще одна тераса, немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (Н.-Лев., II, 1956, 398); [Поет:] Бачили ви, як велике багаття Кида вогонь аж до хмар́ (Л. Укр., І, 1951, 105); Прощайте ж, соснові ліси, Рости вам під хмари (Дор., Серед степу. 1952, 101); Аеростатів загороди готові знятися до хмар (Сос., II, 1958, 442); Вита́ти у хма́рах див. вита́ти; До хмар пну́тися; У хма́ру захо́дити — чванитися, хизуватися, виявляти погорду перед ким-небудь. [Сторчак:] До хмар Горновий і Яшка пнуться (Зар., Антеї, 1961, 34); Жи́ти у хма́рах (за хма́рами, на́че за хма́рами); Зано́ситись за хма́ри — те саме, що Вита́ти у хма́рах (див. вита́ти). — Цей [Огнєв] любить у хмарах жити, а ми на землі (Корн., II, 1955, 11); [Ватутін:] А може, й ми з тобою заносимось за хмари́ Га́ Брати Київ не з Букрина, а з Вишгорода, звідти, звідки не чекають німці. Що, не вийде́ (Дмит., Драм. тв., 1958, 83); — Хороша він, чесна людина, але жив наче за хмарами (Тулуб, В степу. 1964, 45).

2. чого, яка. Суцільна маса, клуби дрібних летючих частинок чого-небудь (диму, пару, пилу, снігу тощо). Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива (Шевч., II, 1963, 86); Раптом вітер зняв хмару пилу, яка закрила все (Коцюб., II, 1955, 124); Десь опівдні зі степу повіяла хурделиця, несучи хмари снігу (Зар., Світло, 1961, 58); Стелеться землею газова хмара, вповзає в спустілий окоп (Довж., І, 1958, 36).

3. кого, чого, перен. Величезна кількість, безліч, маса кого-, чого-небудь. З гори аж до греблі суне поволі хмара народу (Коцюб., II, 1955, 8); Цілі хмари мавп повисли на гіллі (Ю. Янов., II, 1958, 85); Над широкими дунайськими плавнями вирує хмара гайвороння (Чаб., Балкан. весна, 1960, 185); Ціла хмара довгих стрічок посипалась з спини на плечі, на груди, на руки (Н.-Лев., II, 1956, 67); — У цьому бою я зробив дуже цікаві спостереження..— У тебе після кожного бою ціла хмара ідей,— зауважив Сагайда (Гончар, III, 1959, 62); // у знач. присл. хма́рою. У великій кількості. Нахватав [писар] понятих. сторожів! Набігли хмарою до Макухи… (Кв.-Осн., II, 1956, 301).

◊ Хма́ра хма́рою: а) дуже багато; безліч. Коли сказать, що підвід двадцять їх тут було, то, єй же то богу моєму! більш: хмара хмарою (Кв.-Осн., II, 1956, 9); б) (хто) дуже сумний, похмурий хтось. Гляну на Чайчиху — хмара хмарою! (Вовчок, І, 1955, 265); Хма́рою су́нути див. су́нути.

4. тільки одн., перен. Уживається для вираження якого-небудь стану, настрою людини (тривоги, суму, задуми і т. ін.). — Ха, ха, ха! — засміявся і собі молодший, рад, що хоч таким способом прогнав хмару з чола старшого брата (Фр., III, 1950, 10); [Роман:] Хведоню! Ти прогнала хмару з душі моєї і освітила її! Ти мене переродила. (Кроп., II, 1958, 54); Темна хмара набігла на пожовкле обличчя Дикуна, і він замовк, потупивши очі (Добр., Очак. розмир, 1965, 382); — Ось як, — сказав Станбу, і по його чолі пробігла темна хмара (Чаб., Балкан. весна, 1960, 428).

◊ Мов [те́мною] хма́рою опови́тий — дуже сумний, похмурий хтось; Наганя́ти (наго́нити, нагна́ти) чо́рну хма́ру див. наганя́ти; Хма́ра повила́ див. повива́ти; Як (мов, на́че) [чо́рна, грозова́] хма́ра — дуже сумний, похмурий хто-небудь. А Чайчиха, щодалі, усе вона хмурніша — от мов хмара чорна (Вовчок, І, 1955, 261); Усі нервувалися. Абрум ходив мов хмара. Він і так був чорний уже кольором своєї раси, а тут іще потемнів (Хотк., І, 1966, 157); [Ганна:] На Семенівку вдарив [довгоносик]. [Марина:] Еге, я як почула, на коня — і туди. Дивлюсь — Очерет мов хмара, ледве поздоровкався зі мною (Корн., II, 1955, 77); Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Тют., Вир, 1964, 7).

5. перен. Небезпека, нещастя, біда, що насуваються, загрожують кому-небудь. А якщо, не дай боже, темні хмари щоденного життя зійдуться докупи і загородять Вам битий шлях до нас,— то хай грім святий і огненна блискавиця розіб’ють їх і розіллють теплим дощем, щоб Вам легка доріженька не курилася! (Мирний, V, 1955, 415); Він знав, що страшна хмара наступає доконешне [доконечно] на його голову (Н.-Лев., VII, 1966, 164); Давно війни минула хмара (Мал., Серце. 1959, 220); Залишився я живий і пішов знову до свого загону, бо обрії раптом потемніли і чорні хмари насунулись на наш радянський берег, а простіше кажучи — почався наступ денікінських армій на Москву (Ю. Янов., II, 1958, 252)

◊ Збира́ються (збира́лися, зібра́лися) чо́рні хма́ри див. збира́тися; Нависа́ють (нави́сли, ску́пчуються, ску́пчилися і т. ін.) хма́ри над ким —чим — те саме, що Збира́ються (збира́лися, зібра́лися) чо́рні хма́ри (див. збира́тися). — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (Зар., Антеї, 1962, 124); Чорні хмари другої світової війни скупчувалися над земною кулею (Наука. 4, 1970, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 93.

Хмара, ри, ж.

1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла. МВ. І. 89.

2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде. Ном. № 7678.

3) Заходити в хмару. Фантазировать.

4) Хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Волч. у. Ум. Хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Шевч. 445. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки. Мет. 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 404.

хма́ра (зменшено-пестливі — хма́рка, хма́рочка, хма́ронька) — скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, град, сніг; символізує велику кількість, масу кого-, чого-небудь; чорна хмара символізує щось лихе, зловісне; у весільних піснях уосібнює персонажів весільного обряду: «Ясні зіроньки — то світилочки, чорні хмароньки — да то свашечки»; народ-оптиміст вірить у кращу долю: «Не все хмариться, колись і виясниться», тому жартує: «Не всяка хмара з громом, а хоч і з громом, то, може, й не гряне, а хоч і гряне, то не по нас, а як по нас, то, може, тільки опалить, а не вб’є»; хмари здавна обожувалися, бо вважалися джерелом плодючої сили; оскільки це зібрання небесних вод, то вони близькі до Небесного Царства; воду до Неба подає веселка (райдуга — дуга в Рай, тобто в Царство Небесне); вірили, що в хмарах часто живуть і злі сили («Чорти в пеклі люльки курили, і з того постали хмари»); у Б. Грінченка «Під тихими вербами»: «І в хмарах є нечистий, — збирає хмари маленькими шматочками і зносить їх докупи, аж поки збереться велика хмара… А як буває в нечистої сили весілля, дак він тоді збирає багато снігу і сипле й крутить ним, — того й завірюха»; хмари намагаються заслонити сонце, щоб не світило; та Перун проганяє їх своїми стрілами; хмари здавна символізують вороже військо, як у «Слові о полку Ігоревім», де чорні хмари йдуть з моря; у Біблії в хмарах часто являється Бог; у Т. Шевченка: «Чи Бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе?»; за характером хмар визначали погоду, — «дрібні купчасті хмари — дощу не буде», «дощова хмара шумить — буде град», «змінюють хмари колір — буде дощ», «червоні (золоті) хмари — на вітер», «низько йдуть хмари — буде холодно», «високо хмари — днина буде гарною». Велика хмара, та малий дощ (прислів’я); Скільки хмара не стоятиме, а зсунеться (прислів’я); За сонцем хмаронька пливе (Т. Шевченко); І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 619-620.

хмара Переклад слова