Лілійники — посадка, догляд, розмноження

Лілійники не змогли б стати одними з найпоширеніших красивоквітучих багаторічників, якби не простота їх вирощування. Це дійсно універсальна і дуже надійна рослина, якій знайдеться місце в будь-якому садку незалежно від стилю його оформлення, розміру або можливості хазяїв регулярно доглядати за декоративними композиціями. Лілійники, якщо дотримуватися всіх правил висаджування, можуть рости самі по собі. Та при мінімальному догляді вони стануть найяскравішою окрасою літа, здивують тривалістю цвітіння та пишністю листя.

Лілійники — посадка, догляд, розмноження

Опис рослини

Універсальні кореневі трав’янисті багаторічники лілійники приваблюють густою куртиною прикореневого листя та високими тонкими квітконосами, на яких по черзі всього на один день розпускаються упродовж як мінімум місяця лійчасті квіти. Вибір карликово-бордюрних, середніх і високих, різноманітних за формою, структурою квітки, кольоровою гамою сортів та гібридів і надійних природних видів дозволяє кожному знайти лілійник на свій смак. Та насправді універсальними вони стали завдяки найнепомітнішій частині — потовщеним, м’ясистим, шнуровидним кореням, які наділяють рослину надзвичайною посухостійкістю.

Витривалість дозволяє на свій смак та потребу обирати дві стратегії вирощування лілійників:

1. Використати рослину як невибагливий багаторічник для композицій з мінімальним доглядом, що цвістиме й ростиме без жодної допомоги.
2. Добитися за допомогою простих щорічних процедур якомога більш рясного, потужного та більш яскравого цвітіння.

Лілійник — один з небагатьох багаторічників, для яких навіть невеличка поділка, одна-єдина невеличка розетка листя з відкритими коренями цілком підійде. Звичайно, чим сильніше саджанці, чим менше травмовані корені, тим швидше виростуть потужні кущики. І контейнерні рослини — завжди найнадійніший вибір. Та з часом і найменша рослинка розростається. Саджанці перевіряють на відсутність плям від хвороб, гнилі, пошкоджень бруньок і розетки. Транспортувати лілійники найзручніше у вологій тирсі, кокосовому волокні чи піску.

Купувати лілійники у період активної вегетації та цвітіння більш ризиковано, та за умови ретельного догляду й поливу і такі саджанці адаптуються. Оптимальний варіант — покупка в межах періоду посадки, на початку росту навесні або в серпні-вересні.

Вимоги лілійників до місця в саду

Лілійники у всьому світі вважають рослинами, що чудово ростуть і в затінку. Та все ж це стосується більш м’якого клімату, у нас сортові лілійники в затінку цвітуть не так яскраво і рясно, квітки та нюанси їх забарвлення розкриваються не повністю. Як надійний багаторічник у композиціях мінімального догляду, використовуючи видові рослини та сорти з простими квітами, можна висаджувати лілійники і на сонці, і в напівзатінку. Але для якнайкращого цвітіння сортів і гібридів зі складною будовою, махровістю, багатобарвністю квіток — лише на яскравому освітленні. Оскільки є сорти, схильні до вигорання, варто перед придбанням уважно вивчити характеристики та рекомендації по освітленню.

Для лілійників підійде будь-який звичайний садовий ґрунт, наприклад, суглинки та супіщаники. Цей багаторічник не стерпить лише екстремально сирих, занадто бідних, піщаних, необроблених важкоглинистих ґрунтів. Перезволоження можна усунути дренажем. Грунт покращують простим внесенням компосту, торфу, піску, на бідній землі доречне застосування і мінеральних добрив. Готувати місце для висадки потрібно заздалегідь, хоча б за декілька тижнів, пам’ятаючи, що в майбутньому навіть найменші саджанці розростаються до діаметру в 50-70 см вшир і майже на стільки ж углиб. Якщо земля і так в досить доброму стані, можна обійтися без обробки та безпосередньо перед посадкою додати в лунку органічні добрива, пісок і торф.

Лілійники можуть рости і на сонці, і в напівтіні

Де і як посадити лілійники?

Лілійники чудово ростуть і самі по собі, і в композиціях. Канонічними стали комбінації лілійників з хвойними, декоративними чагарниками та деревами. Їх можна розмістити на газоні, створити низькі чи пишні бордюри, використати для відтінення скелетних насаджень та груп чагарників, ввести в квітники та міксбордери, оздоблення ставків та інших водних об’єктів, альпійських гірок і рокаріїв.

У складних композиціях до лілійників потрібно дібрати хоча б одного партнера, здатного приховати рано в’януче листя (наприклад, деревій, ліатріс, злаки, вербозілля, журавці, гейхера, очитки, хоста, чистець, шавлія, вероніка, приворотень і т.п.)

Головне — залишити достатній простір для вільного розвитку куртини. Стандарт — 60-70 см. Для карликових і бордюрних сортів дистанцію можна зменшити до 40 см, для гігантів — збільшити до 1 м.

Лілійники можна висаджувати буквально протягом усього теплого сезону, хоча оптимальні терміни — початок вегетації, коли з’являються перші ознаки росту та кінець серпня-початок вересня (для якісного укорінення потрібні щонайменше 4-5 тижнів до першого приморозку). Влітку краще обирати дощові чи хмарні, найменш спекотні дні.

Кореневище саджанців бажано ретельно оглянути, якщо є сухі, пошкоджені ділянки, обрізати їх й присипати попелом, як і травми. Листя вкорочують, а пошкоджені — обривають.

Лунки викопують за розміром кореневої системи, стандарт — близько 30 см глибиною. Зробивши насип, саджанець обережно встановлюють, поправляють та притискають корінці, засипають ґрунтом до половини, рясно поливають, утримуючи саджанець на одному рівні з землею. Заповнивши всю лунку субстратом, його варто ретельно обтиснути навколо рослини. Після завершального поливу лілійники самі заглибляться на оптимальний рівень — 1,5-2 см від поверхні землі. Завершують посадку звичайним мульчуванням.

В комфортних умовах кущі на одному місці чудово ростуть до 15 років. Зазвичай лілійники розділяють лише за потреби або коли вони втрачають свою декоративність. У старих кущів варто відділяти молоді частини зі свіжими коренями по периметру, а центральну частину куща саджати на повторне вкорінення і відновлення окремо.

Бордюрні лілійники — окрема категорія цих надійних багаторічників

Особливості догляду за лілійниками

Посухостійкість лілійників дозволяє їм обходитися без поливів зовсім. Для більш пишного листя та тривалого рясного цвітіння варто подбати про глибокий рясний полив у тривалу посуху (достатньо хоча б 1 поливу на 2 тижні).

Розпушування та прополювання проводять за потреби. Та всі процедури можна звести до абсолютного мінімуму, якщо замульчувати поверхню ґрунту будь-якими доступними матеріалами (наприклад, тирсою, корою або торфом).

Квітконоси варто зрізати відразу після відцвітання останніх квіток. А окремі квіти, які не опадають самі, знімати якомога оперативніше, щоб процес плодоношення не скоротив цвітіння.

Підживлення стає обов’язковим лише з третього року вирощування. Для пишного цвітіння навесні, коли починає відростати листя та повторно через місяць після піку цвітіння вносять повне мінеральне добриво (40 г на м²) чи 2-3 кг якісної, зрілої органіки, а восени — по 25-30 г фосфорних і калійних добрив. Можна обмежитися одним весняним підживленням, трішки збільшивши кількість добрив.

Ці особливі багаторічники переважно зимують з озимим листям, яке зберігається навіть після сильних морозів до весни. На зиму зелене листя залишають, а те, яке жовтіє і в’яне, після першого ж похолодання бажано видалити повністю (до того, як воно розмокне і це зробити стане важко). Інша підготовка лілійниками не потрібна. Сорти з сумнівною зимостійкістю в перший рік можна вкрити високою мульчею.

Лілійники — багаторічні квіти, які можуть рости в саду самі по собі, без догляду

Розмноження лілійників

Вегетативні методи дозволяють швидко отримувати ефектні квітучі кущі:

• розділення кущів на декілька потужних поділок. Ділити лілійники бажано напровесні, коли лише з’являться перші ознаки росту. Розділяють кущі віком від 3 до 6 років. Залежно від щільності дернини, можна розділити кущ руками або розрізати ножем чи лопатою.
• відділення окремих розеток або частини куща без викопування найчастіше застосовується на рихлокущових сортах. Таке розділення проводять на самому початку відростання зелені або в серпні, зрізаючи все листя. Оцінивши структуру куща та намітивши сильні бічні розетки, обережно вертикально ставлять лопату на лінію розділення і різко відрізають частину. Підкопують поділку з максимальним запасом ґрунту, ретельно заповнюючи пустоти на місці відкопу.
• повітряними розетками. У деяких сортів дочірні рослинки ростуть з бруньок на квітконосах наприкінці цвітіння. Їх відломлюють чи зрізають, вкорочують листя на третину і вкорінюють як живці, в контейнерах чи на грядці, в легкому ґрунті, притіняючи від прямого сонця та обережно поливаючи.

Природні види та рослини без збереження сортових характеристик можна виростити з насіння. Єдина проблема — швидка втрата схожості, через яку насіння потрібно висівати лише відразу після збору під зиму, максимум — навесні після 1,5-2 місяців стратифікації в холодильнику. На грядці, в парнику, теплиці, контейнерах насіння сіють на глибину в 2 см. Перше слабке цвітіння настає через 2-3 роки.

Коли пересаджувати лілійники: восени, влітку чи навесні

Лілійники відносяться до трав’янистих багаторічних рослин сімейства «Асфоделові» та підродини «Лілейникові». Рослина має давню історію і походить із країн Східної Азії. Перший опис лілійника відносять до 1753 саме тоді Карл Лінней назвав його грецьким словом «гемерокалліс», що означає «одноденна краса».

У українському варіанті лілійник називають ще й червоноденним із-за нетривалого цвітіння.

Лілійник є невибагливою квіткою, тому вирощувати її можуть навіть ті, кому ніколи возитися на грядках.

Чи можна посадити лілійник восени і як провести посадку правильно? Про це розповімо у статті.

• 2 Коли садити лілійники, зокрема цибулини лілійника, у відкритий ґрунт восени?
• 3 Як правильно посадити лілійник восени: поради та рекомендації
• 4 Як вибрати місце посадки?
• 5 Підготовка місця та ґрунту для посадки лілейників восени
• 6 Вибір та підготовка посадкового матеріалу
• 7 Технології посадки лілейника восени у відкритий ґрунт
• 8 Типові помилки при посадці лілейників
• 9 Догляд за лілійниками, посадженими восени
• 10 Висновок

Переваги та недоліки осінньої посадки лілейників

Висаджувати лілійники можна як навесні, так і восени. Переваги осінньої пересадки полягають у тому, що рослина встигне вкоренитися та звикнути до нового місця, цвітіння почнеться раніше, ніж при весняній посадці.

У садівницьких центрах восени буває багатий вибір рослин та саджанців. Куплений вчасно лілійник краще посадити восени, ніж зберігати до весни. До того ж сезон дощів сприяє укоріненню лілійника та зміцненню кореневої системи.

Мінус у проведенні осінніх посадкових робіт у тому, що рослина, висаджена надто пізно, може не встигнути вкоренитися до морозів і загинути.

У зв’язку з цим важливу роль відіграє мульчування після посадки, так як воно реально рятує грунт від холодів і зберігає незміцнілі коріння живими під час зимівлі.

Вороги лілійників

Хвороби чи шкідники – рідкісне явище на лілейниках, але неприємні випадки трапляються. Найстрашніший ворог – лілійний комар. Сама по собі доросла комаха шкоди заподіяти не зможе, але численні личинки люблять харчуватися смачним соком бутонів, після чого повноцінного цвітіння ви не дочекаєтеся. Намагайтеся повністю видаляти пошкоджені квіти, а кущики посипати свіжою деревною золою.

Часто ваші улюбленці стають ласим шматочком для трипсів. Боротьба з ними жорстока – видаляйте заражені рослини і відразу спалюйте. Тут допоможе профілактика інсектицидами та глибоке перекопування перед морозами, більшість шкідників загине від холоду.

Нерідко на лілейниках можна виявити слимаків, ворогів кожного дачника. Збирайте їх руками щоранку і вечір, не обділяючи увагою квіти і чагарники, що ростуть поблизу.

Із захворювань на лілейниках можна спостерігати кореневу гниль, іржу або фузаріоз. Якщо навесні рослина вперто відмовляється рости, а листя сохне і жовтіє, то можете не сумніватися – це коренева гнилизна. Обережно вийміть кущик із ґрунту, видаліть усі уражені ділянки та обробіть фунгіцидом. Висаджувати лілійник можна лише через кілька діб, після хорошого просушування. Обов’язково змініть місце, повернувшись на колишнє лише через 3 роки.

Якщо ви затятий квітникар, то з фузаріоз знайомі не з чуток. Пожовкле листя лілійника і листя, що перетворилося на потерть, свідчать, що хвороба не обділила увагою і ця рослина. Вчасно помічене захворювання відступить після обприскування фунгіцидами, а якщо зараження поширилося по всьому кущику, то доведеться його викопати і спалити.

Фунгіциди захистять лілійники та від іржі. Весною проведіть профілактичну обробку, і протягом усього сезону захворювання не завдадуть вам занепокоєння.

Коли садити лілійники, зокрема цибулини лілійника, у відкритий ґрунт восени?

Якщо враховувати, що рослині необхідно близько 35 днів для укорінення, висаджувати цибулини лілійника у відкритий ґрунт слід залежно від погодних умов .

Садівники займаються посадкою лілійника в останній декаді серпня або у вересні. У цей час рослина відцвіла, сформувала посадковий матеріал і підготувалася до зими.

На Уралі та в Скандинавії роботи з посадки лілейника проводяться в середині серпня. Дачники південних регіонів планують роботу на жовтень. У будь-якому випадку, потрібно дивитися прогноз погоди та вибирати час, що відповідає 35-40 дням до ймовірного настання морозів. Якщо дотриматися цих умов не виходить, роботи краще відкласти до весни, тому що рослина може вимерзнути, якщо будуть сильні ранні холоди без снігу.

Квіти не люблять холоду , тому висаджувати їх краще за температури повітря не нижче 12-15 градусів.

Сприятливий та несприятливий час для проведення посадкових робіт вказує і місячний календар: https://v-2020.org/lunnyj-posevnoj-kalendar-na-2021-god

Багато дачників, що проводять роботи у його відповідності, відзначають підвищену якість урожаю та пишність квітів.

Навіщо пересаджувати

Лілійник – це багаторічна рослина зі шнуроподібним м’ясистим корінням, яке здатне утворювати столони. Рослина пластична, цвіте навіть у тіні. Але лише на сонячному місці його краса розкривається повною мірою.

Лілійники в саду цвітуть близько місяця

До відома! Виведені нові гібридні сорти, у яких квітка розпускається лише за сильного сонячного освітлення.

Кущ може цвісти на одному місці близько 15 років, збільшуючись у розмірах, але з віком велика кількість і розмір його квіток зменшуються. Коріння, розростаючись, переплітаються між собою, і рослина починає відчувати нестачу харчування.

Фахівці рекомендують пересаджувати кущі через 5-7 років, щоб не допустити деградації куща. Нагадуванням стане поява квітучих пагонів біля материнського куща.

Якщо знехтувати цією операцією, то не допоможе навіть підтримка добривами, краса куща починає тьмяніти. І тут перед садівником постає питання: коли пересаджувати лілійники?

Зверніть увагу! Вегетація лілійника навесні починається відразу після встановлення нічної позитивної температури.

Пересадка лілійників можлива у будь-який період його вегетації: з ранньої весни до пізньої осені. Приживання рослини залежить від умов догляду за ним і клімату проростання. Перевага надається весняній пересадці, при якій ділянки легко вкорінюються і зацвітають цього ж року.

Як вибрати місце посадки?

В цілому лілейник відносять до групи рослин, що люблять світло та сонячні промені . У країнах, де плюсова температура тримається цілий рік, лілійник добре росте і в тіні. Але Україна не є країною для тіньового вирощування лілійника, тому найкращим місцем у саду стане сонячна ділянка далеко від високих дерев та чагарників.

Є, щоправда, один нюанс. Лілійник, квітучий бутонами темного кольору, може вигоряти на сонці, тому для нього краще вибирати легку півтінь або місце, яке освітлюється сонячним світлом не більше восьми годин на добу.

Найкращими сусідами для лілійника будуть гортензія, калина, бамбук. Попередниками лілейника можуть бути злакові чи бобові культури, сидерати. А ось після того, як на ділянці висаджували цибулинні рослини, не слід туди висаджувати лілійник. Грунт у цьому місці збіднений, рослина недоотримає поживних речовин і погано зростатиме.

Лілійник краще висаджувати на ґрунт слабокислого або нейтрального типу . Рівень кислотності, допустимий для лілейника, варіюється від 5 до 7.

Якщо ґрунт важкий, його розбавляють піском, торфом. Якщо ж піщана – вносять перегній, компост. Не можна використовувати для посадки лілейника як добрива свіжий гній . Перегнівання його супроводжується підвищеною температурою, яка здатна спалити кореневище червоноднева.

Не слід також захоплюватися азотистими добривами , вони провокують появу хвороб і залучають до лілейника шкідників.

Цибулинні рослини не переносять близькості ґрунтових вод. Тому потрібно ретельно вивчити ділянку для посадки лілейника і у разі близького залягання води змінити його. Але якщо це зробити неможливо, рекомендується створити штучний насип, на який і посадити лілійник. Або користуватися системою відвідних канавок.

Терміни пересадки

Щоб зрозуміти, коли саме займатися пересадкою лілейника, слід знати основну інформацію про зростання та розвиток цієї рослини. Якщо вам дісталася ділянка з лілійником, добре уточнити у попередніх господарів, як давно квіти на цьому місці. Якщо термін підходить до 15 років, це граничне значення для постійного місця проживання, квіти потребують пересадки . Якщо ж ви самі бачите, що кущ занадто пишний, а ось бутони порівняно дрібні на цьому фоні, подумайте про пересадку.

Зазвичай квітникарі намагаються робити пересадку кожні 5-6 років: вони не дають рослині надмірно розростатися, тим самим ставлячи під загрозу гарну величину бутонів.

Головне, водночас, приємне в цій темі те, що лілійник не реагує на пересадку як на стрес. Тому не варто боятись заходу – рослина переносить його добре.

А коли пересаджувати лілійник – давайте розбиратися.

• Весною. У цей час квітка можна пересаджувати, але потрібно переконатися, що ґрунт, справді, добре прогрівся. Це і для рослини зручно, і для вас. Зазвичай проводять це у та схожих за кліматом регіонах у середині квітня + місяць. Пересаджена навесні рослина зацвіте цього ж сезону, але лише за умови, що у нього гарне велике кореневищо. Якщо коріння замалі, чекайте цвітіння лише наступного року.
• Влітку. Можна, звичайно, пересадити і влітку, але в ці місяці краще не займатися розподілом коренів, лише позбутися нежиттєздатних. Чим менше ви турбуєте кореневу систему у червні, липні та серпні, тим легше пройде пересадка. Після перенесення рослини обов’язково поливайте її цілий місяць. Ідеально проходить пересадка у вечірні години.
• Восени. Головне – не запізнитися з пересадкою у цей період: якщо замислитеся про неї після перших заморозків, це вже не матиме сенсу. Якщо коріння рослини підмерзло, не встигнувши вхопитися за ґрунт, лілійник загине. Намагайтеся пересадити квіти до жовтня, максимум – до середини другого осіннього місяця. Жителі південних регіонів можуть зрушити терміни пересадки до кінця жовтня.

Якщо хочете дізнатися, який період найбільш сприятливий, – це все ж таки весна. Після пересадки кущика через 2 тижні його можна підгодовувати. Так рослина швидко набирає в силі та радує пишними, численними бутонами.

Якщо робити позакореневі підживлення, то яскравість і розмір кольорів лише виграють, та й тривалість цвітіння збільшиться.

Підготовка місця та ґрунту для посадки лілійників восени

Місце для посадки лілійника починають готувати заздалегідь. Якщо немає можливості викопати яму за 2 тижні, можна зробити це за кілька днів до посадкових робіт. Ґрунт перекопують, видаляють бур’яни та коріння бур’янів, вносять мінеральні та органічні добрива.

У разі близького залягання ґрунтових вод навколо посадкових ям викопують канавки, а місце посадки піднімають штучно на 25-30 см.

Глибина посадкової ями – 30 см., дно викладається дренажем, для цих цілей підходить керамзит або бита цегла. Землю, викопану з ями при її підготовці, змішують із суперфосфатом та золою та висипають у лунку.

Коли пересаджувати лілійники – як правильно зробити

Лілійники мають ще одну назву грецького походження – Hemerocallis, українською це звучить як красень. У більшості видів лілійника кожна (і дуже гарна) квітка на стрілці рослини цвіте (красується) один день.

Існує повір’я про магічну силу лілейника. Потрібно встати на світанку і доторкнутися до квітки, тоді всі гіркоти забудуться, а печалі підуть геть.

Одночасно розпускаються до трьох квіток. Загальна тривалість цвітіння куща – до 30 днів. Ось після цього можна пересаджувати кущі.

Вибір та підготовка посадкового матеріалу

Якщо хочете виростити гарний та якісний лілійник, купуйте цибулини чи саджанці у спеціалізованих магазинах. Обов’язково візьміть у продавця пам’ятку з вирощування і уточніть особливості цвітіння.

Якщо ж пересідає лілійник, що вже росте, слідуйте нашим рекомендаціям:

• Рослину обкопати периметром. Акуратно вийняти разом із земляною грудкою і обтрусити коріння.
• Поставити коріння рослини у воду на півтори години.
• Вивчити кореневу систему на предмет гнилі та хвороб, підрізати сухі та пошкоджені коріння. Місця обрізки обробити вугіллям або зеленкою.
• Зелену частину саджанця обрізають таким чином, щоб висота була не більше 15 см.
• Допускається опустити коріння розчин марганцівки, щоб уникнути появи хвороб.
• Для кращого укорінення кореневища обробляють стимуляторами Корневін, Епін, які допомагають рослині краще прижитися на новому місці.

Як пересадити?

Як зазначалося, рослина переносить пересадку порівняно легко, без особливого стресу. Але якщо ви не укладаєтеся в строки, проводите пересадку, порушуючи правила, це буде шоком для лілейника. Важливо слідувати інструкції.

1. Викопайте ямку з урахуванням діаметра кореневої системи кущика. Дно ями потрібно обов’язково підготувати – укласти рівномірним шаром масу, виготовлену з компосту та ґрунту. Можна використовувати і гній, що перепрів. Якщо його немає, візьміть універсальне добриво
2. Візьміть лопатою ґрунт на зовнішній стороні кореневища куща, але так, щоб не травмувати корінці. Щоб не доводилося роздирати кореневище насильно, до рослини можна піднести шланг, включити чималий натиск, направити струмінь саме на корінь і чекати, поки той розмокне. Потім кущ треба трохи потягнути убік. Якщо кущик старий, такий поділ безуспішний, але порівняно молодий кущ розділити водою точно можна. Старий кущ потрібно ділити ножем, не забувши обробити місця зрізів фунгіцидним складом.
3. Квітку тримайте за головне стебло, так акуратно переносіть його до нової, підготовленої до пересадки лунки. На дно насипте невеликий горбок ґрунту (у вигляді конуса), цей ґрунт намагайтеся насипати так, щоб він опинився всередині кореневища. Під час засипання лунки землею кущ повинен бути вертикально. Слідкуйте за тим, щоб лілійник не йшов убік і не завалювався. Перегляньте цей момент, і рослина не зможе нормально розвиватися.
4. Після того як лункова поверхня зрівнялася з рівнем решти ґрунту, постарайтеся добре ущільнити ділянку. Клумбу слід рясно полити. І перші 3-4 тижні активно поливайте “переселенців”. Якщо забудете, земля на новому місці пересихатиме, і рослина залишиться без нормального харчування.

Пересадку лілійника зазвичай поєднують з його розмноженням . Зробити останнє можна шляхом проліферації. На рослині потрібно знайти розетку листя, що формується у пазусі листа. Розетку потрібно обрізати ближче до стебла. Сама пересадка розетки займе 6-8 хвилин, додатково до всього удобриться грунт. Вирощений кущ буде аналогічний материнському кущі, отже, садівник збереже сорт лілейника.

Технології посадки лілейника восени у відкритий ґрунт

Пересадка у відкритий ґрунт здійснюється наступним чином. Наперед готується посадкова яма, удобрюється необхідними поживними речовинами, забезпечується дренажем.

У центрі посадкової ями робиться насип, який встановлюється саджанець. Коріння рослини розправляється і прямує вниз. Не можна допускати їх скручування та загинання, це загрожує загибеллю та неправильним зростанням.

Залишки ґрунту акуратно висипаються на саджанець, утрамбовуються. Важливо, щоб шийка рослини була нарівні з поверхнею землі, закопувати її не можна.

Після посадки здійснюється полив. Під кожен кущ виливається від 5 до 7 літрів води.

Посадка лілейника восени описана у відеосюжеті:

Догляд після пересадки

Грамотний догляд багаторічника забезпечить йому здатність до тривалого і пишного цвітіння.

Полив

Відразу після пересадки ґрунт під кущем рясно поливають і мульчують для збереження вологи. Для мульчі використовують хвилю, що перепріла, або подрібнену кору. Прикритий ґрунт не перегрівається в спеку, його легко підтримувати в пухкому стані.

Потужна коренева система багаторічника дозволяє йому пережити відсутність поливу тривалий час, але кількість бутонів та розмір квіток зменшаться. При нестачі вологи блідне навіть листя.

Поливають нечасто, але рясно. У спеку краще проводити полив (дощування) крізь дрібне сито лійки.

Підживлення

Під час пересадки в лунку вносять добрива, тому в перший рік лілійник не потребує підгодівлі. Починають її проводити з другого року і вносять у сухому чи рідкому вигляді тричі на сезон:

• ранньою весною – комплексним мінеральним добривом;
• з появою бутонів – комплексним добривом;
• після масового цвітіння – фосфорно-калійним добривом.

Культура любить рідкі підживлення органікою у легкій концентрації. Проводять їх із червня до серпня.

Зверніть увагу! Важливо регулювати кількість азоту у добривах. Надлишок викликає розростання зеленої маси за мінімального цвітіння. Сорти з пурпуровими суцвіттями можуть змінити забарвлення.

Обрізка

Весною для омолодження обрізають старе листя по краю куща, засохлі стебла.

Після цвітіння квітконоси слід вирізати.

Пізньої осені старе листя обрізають, залишають лише молоді, недавно відрослі. Обрізання можна не проводити. Висохле листя додатково захистить багаторічник від зимових холодів.

Типові помилки при посадці лілейників

Садівники-початківці нерідко роблять при посадці лілейника помилки, які заважають нормальному зростанню рослини і загальмовують цвітіння.

1. Неправильні дати посадки . Рослина, висаджена дуже рано, починає рости в зелень. Якщо посадити лілійник пізніше за потрібні терміни – він замерзне.
2. Неправильне місце для посадки . Надто яскраве сонце освітить темні квіти. Занадто темне місце не дозволить рости лілейнику як належить, рослина зачахне.
3. Близькість ґрунтових вод сприяє загниванню кореневища.
4. Закопування шийки саджанця під час посадки прискорить загибель рослини.
5. Якщо не вкрити саджанці на зиму , при суворій зимі рослина замерзне.

Догляд за лілійниками, посадженими восени

Догляд за лілійником після посадки полягає в поливі, прополюванні, розпушуванні, підживленні та профілактиці проти захворювань.

Полив рослин здійснюється за потребою. Якщо немає опадів, поливають лілійники раз на 5 днів. Воду ллють безпосередньо під корінь. Якщо йдуть дощі, полив скасовують.

Бур’яни видаляються в міру появи, розпушування здійснюється після поливу. Перед настанням холодів саджанці підгортають, обкладають торфом, перегноєм або сухим листям. Можна застосовувати лапник, щоб захистити саджанці від морозу.

Якщо при посадці в лунку було внесено поживні речовини, удобрювати рослину в перший рік життя не потрібно.

Рекомендації

Рекомендації досвідчених садівників допоможуть лілійнику добре прижитися на новому місці та радувати гарним цвітінням не один сезон.

А ось 13 порад щодо пересадки лілійника.

1. Якщо ви вирішите все ж таки висадити лілійник у тіні, не знайшовши йому на ділянці більш вдалого місця, не можна очікувати, що квіти продемонструють свої високі декоративні якості. Але для темних сортів відносна тінь не стане на заваді красивому цвітінню. Якщо результат не порадував, шукайте сонячну ділянку. Щодо лілейника квіткарі кажуть, що що світліший сорт рослини, то більше сонця йому потрібно.
2. Не варто висаджувати лілійник на низинній ділянці. Справа в тому, що підтоплення на ньому – не рідкість, а це веде до гниття коріння рослини. Але ж буває і так, що іншого місця на ділянці просто немає, у такому разі його слід зміцнювати дренажем.
3. Гарне цвітіння забезпечить лілейнику слабокислий субстрат. Нейтральний також підійде. Насити грунт органікою, щоб грунт був родючим. Лілійник буде вдячним такому ґрунту та порадує яскравими, пишними бутонами.
4. Найкращий ґрунт для рослини – суглинок. Супесь теж підходить, але з умовою внесення поживного перегною.
5. Не виконуйте роботи з пересадки вдень – активне сонце навіть така терпляча рослина, як лілійник, може призвести до стресу. Увечері, в похмуру погоду, або рано вранці пересадка буде успішною.
6. При суворому кліматі в регіоні або прогнозах на холодну осінь не затягуйте з пересадкою, проведіть її в серпні.
7. Після пересадки не пропускайте поливів. Навіть якщо на вулиці немає посухи, погода помірна, все одно щодня поливайте пересаджений кущ. Два тижні робіть це щодня, можна продовжити цей термін до 3-4 тижнів з рідкісними перепустками поливу. Якщо вологість ґрунту висока, рослина швидше адаптуватиметься до нового місця.
8. Після поливу обов’язково розпушіть ґрунт – це забезпечить повітряний доступ до кореневища.
9. Через місяць після пересадки лілійник слід підгодувати мінеральним складом добрив із включенням азоту.
10. Квітучий чагарник пересаджують лише в тому випадку, якщо без цього не обійтись. Наприклад, на ділянці йде будівництво, та збереження клумби під загрозою. Звісно, ​​чекати гарного вкорінення лілійника під час цвітіння годі й говорити. У цей час рослина витрачає сили на формування квіток, і на адаптацію нових умов їх просто не залишається.
11. Якщо пересадка проходить під час цвітіння, і перенести цей момент ви не можете, доведеться пожертвувати квітконосними стеблами лілійника з бутонами. Це надасть рослині сили на адаптацію. Обрізають стебла 15 см від шийки кореневища.
12. Слідкуйте за станом квітки після пересадки. Про те, що він успішно прижився, красномовно скаже поява нової зелені.
13. Лілійники добре переносять навіть сильні пориви вітру, тому ставити для них опори без великої потреби не потрібно. Навіть щойно пересадженим квітам це рідко буває необхідно.

Якщо всі рекомендації дотримані, всі правила вивчені, не порушено ні алгоритму, ні терміну пересадки, квіти обов’язково приживуться. Рослина можна назвати скромною і невибагливою, вона витримує посуху за певних умов, може терпіти і заморозки.

Але не варто все списувати на його стійкість: допоможіть квітам, захистіть їх від зовнішніх агресивних умов, а вони не відмовлять у розкішному цвітінні.

Ще більше про догляд за лілійниками дивіться далі.