Купа сміття чи компостна яма?

З приходом весни ті з нас, хто є щасливими власниками присадибних ділянок, дач та городів, все більше часу проводять саме там. Ця стаття присвячена саме їм.

Якщо ви займаєтесь садівництвом, хоча б на рівні хобі, рано чи пізно у вас постане питання про внесення добрив. І сьогодні, коли багато хто задумується про вирощення екологічно чистої продукції для своєї родини, варіант зі створенням власних підживлюючих додатків до ґрунту може бути вельми цікавим. Йдеться про облаштування компостної ями.

«Я багато чув про компостні ями. Що, ніби, це просто і не складно, але сам ще не наважився зробити. В моїх свекрів це така величезна купа в кінці ділянки. Трохи смердить вона і виглядає так собі. Я такого не дуже хочу в себе на ділянці… До того ж в мене як такого великого городу немає, з десяток дерев та кущів, трохи зелені…» – каже Сергій, власник дачі. Чи насправді все так складно і так неестетично? Спробуємо розібратися.

Фото з сайту http://e-ogo.com.ua/

Отже, для чого потрібна компостна яма?

Для забезпечення вашого саду та городу органічними добривами з великою кількістю мікроелементів. Компост можна використовувати як мульчу, яка, окрім функції підкормки, буде зберігати вологу та пригнічувати ріст бур’янів біля корисних рослин.

Компостна яма також позбавить вас від необхідності виносити рослинні рештки з вашої ділянки, та, нехай і частково, вирішить проблему накопичення побутового сміття.

Де розміщувати компостну яму?

Обирати потрібно місце, розміщене подалі від водних джерел, особливо колодязів. Обов’язково поцікавтесь у сусідів, де в них розташований колодязь та врахуйте і його розміщення.

З тих же міркувань уникнення забруднення ґрунтових вод, якщо ваша ділянка знаходиться на нерівному рельєфі, бажано, розміщувати яму в найнижчій її частині.

Бажано розташувати яму в тіні, оскільки прямі сонячні промені та надмірне тепло можуть негативно вплинути на утворення компосту. Врахуйте також напрямок вітру. Як уникнути запаху від компостної ями ми напишемо нижче, але перестрахуватися варто.

Що можна складати в компостну яму?

Усі рештки фруктів, овочів, зілля, ягоди, підсушена (просто на землі) трава, листя, хвоя, дрібні гілки з дерев та кущів (великі варто подрібнити). Можна виливати залишки компоту, кави, чаю. Також можна викидати туди папір та подрібнений картон, натуральну тканину. Попіл, тирсу, яєчну шкарлупу. Чим більше різноманіття органічних відходів буде використано, тим кращий за якістю утвориться компост.

Чого не можна викидати в компостну яму?

Зрозуміло, що не варто додавати до ями гуму, пластик, залізо. Також не варто додавати рештки тварин, навіть якщо мова йде про залишки їжі; кістки, рослини заражені шкідниками та хворобами; папір просякнутий жиром та кольорові буклети з глянцевого паперу, тканину з синтетикою у складі, цигаркові недопалки. Бажано не додавати в компост зілля з дозрілим насінням, оскільки воно проросте, коли ви внесете компост в землю. З огляду на велику вірогідність зараження фітофторою не рекомендують додавати до компосту зілля картоплі та помідорів. Не можна виливати воду після прання та миття посуду, якщо ви не використовуєте рослинні компоненти для прання та миття (наприклад, воду після прання мильними горіхами виливати можна).

Фото з сайту https://test.org.ua/

А тепер безпосередньо про облаштування компостної ями.

Варіантів, насправді, дуже багато, окреслимо основні принципи:

• Необхідно забезпечити достатню кількість вологи.
• Необхідно забезпечити наявність мікроорганізмів та хробаків для того, щоб вони могли переробляти залишки на компост.

В залежності від того, як ви вирішили облаштувати яму, різняться шляхи дотримання цих принципів.

Якщо це власне яма з коробом зверху, то вам потрібно викопати яму (при загальних розмірах компостної ями в 1,5 м висоти, розмірами 2 на 1 метр, глибина викопаної ями має складати приблизно 0,5 метри). Землю дна необхідно розпушити, перекопавши, застилати плівкою чи іншими матеріалами не можна. Але варто вкрити його шаром подрібнених гілок, щепи, які будуть відігравати роль дренажу.

Огородити дренажну купу/яму можна дерев’яними рейками (бажано брати сосну, вона прослужить багато років, а от старі пофарбовані рейки краще не використовувати), металевою сіткою, шифером, навіть пластиком, але з проміжками, щоб забезпечити доступ повітря. До того ж врахуйте, що час від часу компост треба перемішувати, робити це зручно, коли ви маєте зручний доступ до купи. Одну стінку варто зробити так, аби її висоту можна було «нарощувати», починаючи з 30-50 см і додаючи висоту з наповненням купи. Також це зручно, коли ви будете діставати готовий компост. Можна буде вийняти нижню дошку та відгрібати вже готове добриво.

Якщо ви плануєте облаштувати яму в старій діжці, коробі, пластикових бутилях великого об’єму, то ви маєте подбати про вентиляцію (прорізавши дірки), заселити компост мікроорганізмаи та хробаками.

«Я компост роблю в старій корзини для білизни, з ванної, пластмасової. Там вже в стінках дірки є, а дно я зрізала. Компосту мало утворюється, звичайно, але мені багато не потрібно» – ділиться своїм досвідом Валентина, 65 років, яка облаштувала таку «яму» в куточку міського двора. Компост використовує для підживлення клумби з квітами.

Якщо ж вам хочеться мати компост але не хочеться займатися побудовою коробів, ящиків чи пошуком діжок і коробок, то ви можете придбати садові компостери. Це вже готові ємкості для компостування. Ціновий діапазон доволі широкий і залежить від розміру та устаткування компостеру. Декілька посилань для прикладу:

Також можна придбати хробаків, як будуть старанно працювати на ниві утворення компосту у вашій компостній ямі:

Як доглядати за утворенням якісного компосту.

Укладати відходи необхідно шарами – шар відходів має бути не більше 30-50 см, далі вкриваємо шаром землі 5-10 см. Вкладайте по черзі шар сухих та зелених відходів.

Раз чи два на місяць перемішуйте компост, поливайте в сухі дні.

Зверху яму накривають плівкою або кришкою. Так, по-перше, процес гниття буде відбуватися швидше, запах не буде розповсюджуватись. Кришка вбереже від проникнення дрібних тварин в яму (їх можуть приманити залишки їжі) та буде перешкоджати роїнню мух та комах навколо купи.

Як дізнатися що компост можна використовувати як добриво?

Компост вважається готовим до використання, коли він набуває однорідної структури, розсипчастий, темного кольору, має землистий запах.

Найзручніше робити компостну яму з двох відсіків – в одному компост вже зріє, в інший ви додаєте відходи.

Тривалість процесу залежить від розміру ями, кількості компонентів та природніх умов. В середньому, на наступний сезон ви вже можете мати деяку кількість готового компосту. Для пришвидшення процесу можна придбати спеціальні добавки в сільськогосподарських магазинах.

Як уникнути неприємного запаху.

По-перше, якщо процес йде правильно, то сильного запаху ви відчувати не будете. Сильний запах може свідчити про те, що компост формується неправильно. Кислий, глинистий запах свідчить про те, що компост перезволожено. Якщо пахне тухлими яйцями – в ямі не вистачає кисню, перемішайте компост та додайте соломи або стружки. Якщо пахне аміаком – значить в компості занадто багато азотних компонентів. Додайте в яму подрібненого паперу.

Не забувайте накривати компостну яму – це перешкодить розповсюдженню запаху. Навколо компостної ями можна висадити сильно пахнучі квіти чи рослини.

«Ми свою яму, як і туалет, обсадили навколо м’ятою. Тому запаху від них практично немає. Є м’ятний аромат (сміється)», – Петро, 35 років.

Фактично, все вищеописане можна викласти коротко у такому алгоритмі:

• Обираємо місце
• Розрихлюємо верхній шар грунту
• Встановлюємо садовий компостер (короб, діжку, ящик…)
• Поступово заповнюємо його відходами, листям, землею
• Використовуємо готовий компост.
• Декоруємо готову компостну яму, насаджуємо квіти, кущі.

Все не так складно, як здається! Головне не боятися та працювати і не забувати про захист природи!

Автор – Ольга Лящук

Вигрібна яма власними руками – норми і пристрій, типи і способи споруди

Питання що таке вигрібна яма і для чого вона потрібна, стає все популярнішим, тому як кількість власників дач і заміських котеджів неухильно зростає. Централізована каналізація – зручність, доступне не завжди, тому для забезпечення комфортного проживання, необхідно потурбуватися про наявність всіх благ цивілізації самостійно. Якщо грамотно підійти до вирішення даної проблеми, то мережу прослужить вірою і правдою багато років.

зміст

• Вигрібна яма в приватному будинку: переваги і недоліки
• Різновиди вигрібних ям

• Вироблення без облицювання
• Споруда з покришок
• Конструкція з опалубкою з дерева
• Вигрібна яма з цегли
• З опалубкою з металу
• Опалубка з полімерних матеріалів
• Найпоширеніші бетонні кільця

Відзначено, що вигрібна яма на дачі – найбільш поширений спосіб організації каналізаційної системи. Це не випадково. Принцип роботи винаходу простий: нечистоти, кухонні залишки і використана вода стікають по трубопроводу в накопичувач, що знаходиться у дворі. У міру його заповнення спеціалізовані служби проводять очищення.

Вигрібна яма в приватному будинку: переваги і недоліки

• екологічність: нечистоти виводяться на зливні станції; герметичність накопичувача, тому що вигрібні ями без дна заборонені нормативами СНИП, перешкоджає забрудненню грунтових вод і грунту;
• простота монтажу і функціонування;
• відсутність залежності від рівня грунтових вод;
• відсутність впливу типу ґрунту на якість експлуатації.

• можлива поява неприємного запаху, особливо якщо використовується колодязь. Але при застосуванні пластикових ємностей і однокамерного септика цього цілком можна уникнути;
• необхідність частого виклику асенізаторської установки. Власникам заміських будинків необхідно врахувати, що очищення вигрібних ям повинна проводитися при постійному проживанні не рідше одного разу на 2 тижні.

Різновиди вигрібних ям

Існує кілька шляхів будівництва вигрібних ям, які розрізняються лише методом кріплення стін і відповідним цим методом терміном життя.

Вироблення без облицювання

Використовується вкрай рідко, тому що стінки швидко падають, зменшуючи корисний об’єм. Такі ями доцільно влаштовувати на вапнякових грунтах, але з огляду на те, що подібний грунт зустрічається не часто, то і споруди без оздоблення стін затребуваністю не відрізняються.

Споруда з покришок

Вигрібна яма з автопокришок

Прослужить така конструкція близько 30 років. Тут слід зазначити 2 нюансу. Перший – яма очищенню не підлягає. Другий – площа фільтрації – це площа отвору в шині, що, звичайно, менше, ніж в будь-якому іншому варіанті зведення дренажних колодязів.

Відповідно, дно швидко замулюється і перестає фільтрувати воду. Перш ніж будувати яму з автопокришок – гарненько подумайте.

Конструкція з опалубкою з дерева

Термін експлуатації залежить від типу деревини і становить в середньому 7 років. Звичайно, гарне дерево пускати на таку справу – нерозумно, тому широкого поширення ці вигрібні ями не отримали.

Вигрібна яма з цегли

Прослужить близько 15 років. Приходить в непридатність через розкладання дерев’яних розпірок і цегли, який при постійному контакті з водою перетворюється в глину. Але цегляні вигрібні ями придатні до ремонту: при бажанні, поступово замінюючи цегла вставками з бетону, можна розтягнути термін служби ще років на 50.

З опалубкою з металу

Вигрібна яма з металевих бочок

Як і в ситуації з деревом, експлуатаційні якості визначаються способом обробки поверхні і товщиною металу. При застосуванні дорогих матеріалів можна не знати турбот протягом 60 років.

Опалубка з полімерних матеріалів

Пластикова ємність для вигрібної ями

Подібні конструкції називаються «септиками» і досить активно використовуються в сучасному заміському будівництві. Нововведення мають як прихильників, які не можуть натішитися на придбання, так і противників, які критикують досягнення інноваційних технологій.

Найпоширеніші бетонні кільця

Вигрібна яма з бетонних кілець

Визнана оптимальним варіантом по співвідношенню ціна / якість. Прослужить така яма не менш 100 років, радуючи незаперечними перевагами: відсутністю гниття і старіння матеріалу і здатністю міцних кілець витримувати зміщення грунту.

Вигрібна яма власними руками: матеріали та хід робіт

Будівництво вигрібної ями – багатоступінчастий процес, що вимагає чіткого дотримання певної послідовності.

Де влаштувати резервуар для прийому стоків?

Яму варто будувати так, щоб до неї безперешкодно могла під’їхати ассенізаторская машина, що має, до речі, значні габарити.

Важливо! Вигрібна яма повинна знаходитися на відстані 5 метрів від колодязів питної води, житлових споруд і ділянок з плодовими деревами. Відстань від огорожі повинно бути не менше 2-х метрів.

Вигрібна яма: розрахунок місця розташування

Визначаючись з місцем розташування, потрібно дізнатися глибину залягання грунтових вод і ознайомитися з показниками сезонних коливань. Якщо води підходять до земної поверхні ближче 2-х метрів, то відстійник повинен бути вище лінії водозабору, а яму потрібно облаштовувати по діагоналі подалі від джерела (25 метрів).

Норми обсягів і розмірів

Визначають обсяг майбутнього накопичувача так. На людини в середньому необхідно 0,5 куб.м. Значить, для сім’ї з 5 осіб вигрібна яма повинна бути не менше 8 куб.м. в обсязі. Припустимо, мешканці заміського будинку користуються водонагрівачами, які працюють на електриці. Тоді 1 людина в добу буде витрачати приблизно 150 л води. Якщо нагрівачі – газові, то – 180 л. Наявну цифру потрібно помножити на кількість проживаючих в будинку. Виходить, що середньостатистична сім’я витрачає до 700 л води в день (0,7 куб.м.).

Розміри, знову-таки приблизно, виглядають наступним чином: довжина вигрібної ями – 3 метри, ширина – 1 метр, глибина – 1,5.

Матеріали, необхідні для роботи

Після того як розміри і обсяг визначено, можна подумати про придбання всіх необхідних матеріалів. Нам знадобиться:

1. Бетон. Обсяг кришки + обсяг дна. Для приготування потрібно 6 частин щебеню середньої фракції, 1 частина цементу і 4 частини піску. Кількість води підбирається в процесі замісу.

2. Цегла. Вираховуємо висоту стін, ділимо на висоту цегли + 6 мм (шов) і отримуємо кількість рядів. Потім дізнаємося число штук в ряді і множимо на 0,6 (при шахової кладці).

3. Пісок і цемент отримуємо при підрахунку пунктів 1 і 2 автоматично.

4. Арматура. Для армування краще використовувати арматуру діаметром 12 мм або дріт діаметром 8 мм. Закладається армування квадратом зі стороною 30 см.

Це потрібно знати! Якщо у вас є старі труби або сітки від ліжок, то вони чудово підійдуть для армування.

5. Інструменти: рулетка, будівельний рівень, кілочки, мотузка, лопата, відра, бетономішалка, кельму, кирка і сходи.

Перший етап – земляні роботи

Пристрій вигрібної ями

Не знаєте, як правильно зробити вигрібну яму? Тоді така інструкція буде доречним. Будівництво починається з самого трудомісткого – земляних робіт, які можуть зайняти тиждень часу, якщо не більше. Стіни ями вирівнюються і захищаються, дно проектується з ухилом в бік майбутнього люка. Яма повинна бути квадратної або прямокутної форми. На дно влаштовується піщана подушка завтовшки 15 см, на яку укладається шар бетону аналогічної товщини. Після того як бетон схопиться (займає це зазвичай днів 7) по ньому роблять цементно-піщану стяжку в 4 см.

Це потрібно знати! Дно можна зробити з уже готової плити залізобетону, яку також мають у своєму розпорядженні під нахилом.

Переходимо до зведення стін. При бажанні викласти стіни бутовим каменем або паленим цеглою, рекомендується заздалегідь зробити глиняний замок. Цегли укладають на основу з піщано-цементного розчину. Стіни слід поштукатурити тим же цементно-піщаним розчином.

Пристрій вигрібної ями: опалубка

Це важливо! Залізнення подовжить термін служби штукатурки, а покриття стін бітумною мастикою запобіжить ризик фільтрації.

Наступний етап – пристрій перекриття, яке повинно бути надійним. Для цього знадобляться товсті колоди або конструкція із залізобетону: стовпи, плити, перемички. З боків яма повинна перекриватися не менше як на 30 см. У ході робіт важливо залишити отвір для люка розміром 0,7 х 0,7.

Для перекриття виготовляється опалубка, розміри якої перевищують розміри вигрібної ями на 20 см. Бетон в неї заливається в 2 шари: спочатку перший (7 см), потім укладають арматуру, з кроком між прутами в 10 см, а потім – другий шар.

Вигрібна яма: підсумки роботи

Після схоплювання бетону, підготовлене перекриття накривається гідроізоляційним матеріалом, наприклад, поліетиленовою плівкою або руберойдом, а зверху закидається м’якою глиною, шлаком або грунтом. Кришка люка повинна бути подвійною. Це допоможе уникнути замерзання вмісту взимку і поширення неприємного запаху влітку. Перша кришка встановлюється на рівні землі, друга – на рівні перекриття. Простір між кришками засипається керамзитом або шлаком, або прокладається утеплювачем відповідного розміру: шматками пінопласту або мінеральної вати. Верхня кришка повинна бути водонепроникною.

Робота завершена: тепер ви знаєте як зробити вигрібну яму – надійний і екологічно чисту автономну каналізацію власного виготовлення!

Схожі статті