палиця

1》 Відділена від дерева та очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки.

|| Такий предмет, пристосований або оброблений відповідним чином для опори під час ходьби.

|| Подібний предмет із якого-небудь матеріалу, що вживається для різних цілей.

|| перен. Про насилля з метою примусу, підкорення.

2》 Важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя.

3》 церк. Частина вбрання вищого духівництва у вигляді парчевого квадрата.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

1. палиця — (спеціально оброблена гілка, тонкий стовбур) кий, патик, дрючок, дрюк, (для опирання) ціпок, кийок, палка, (із загнутим кінцем) костур, ковінька, (пастухів) ґирлиґа, дім. бук, ломака, кияка. Словник синонімів Полюги
2. палиця — па́лиця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. палиця — (без обробки) патик, дрючок, бук, ціпок, ломака, прутик, д. патика; (оброблена) ковінька, тростина, карлюка, ключка, клюка; (гумова) кийок; (чернеча) патериця; (чабанська) ґирлиґа; паличка, палюга, зб. паліччя; п! ЖЕРДИНА. Словник синонімів Караванського
4. палиця — Елемент богослужбового одягу архиєрея та нагородженого ним ієрея, що являє собою чотирикутну хустку, яку підвішують до пояса за один кут і носять на стегні Словник церковно-обрядової термінології
5. палиця — Багамел (жарт. назва посоха), бендюг, бендюга і бендюга, бендюжина, бирнак (палиця з гачком, якою ловлять овець), бич, бичок, бияк, бук, бучок, герлига, говеза, дрин, дрюк, дрючага, дрючечок, дрючина, дрючище, дрючок, дубець, дубина, дубчак, дубчик. Словник синонімів Вусика
6. палиця — [палиец’а] -ц’і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
7. палиця — ПА́ЛИЦЯ, і, ж. 1. Відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки. Пастух, служебка з підпасками наступають, будівничий і робітники одбиваються; спершу борються голими руками, потім ідуть в діло палиці. Словник української мови у 20 томах
8. палиця — па́лиця 1. палиця, кий (м, ср, ст) ♦ не пі́ду, бо впа́ла ми па́лиця: Не піду – в значіню не вступлюся з очий; говорив чоловік, котрого просили вийти, а він знарочно пустив палицю і тим вимовився; упадане палиці уважаєся за злий знак (Франко) 2. шк. Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. палиця — без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (заст. ані́ при́ступ) до кого і без додатка. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т. ін. — А до Одарки так без палиці і не підступай. нарядиться, напиндючиться, он яка пані. Фразеологічний словник української мови
10. палиця — ЖЕРДИ́НА (довгий, тонкий, без гілок відрізок дерева), КЛЮЧИ́НА, ЖЕРДЬ розм.; ВОРИ́НА (перев. для огорожі). Жердина була довга, ледве пробивався з нею (Віктор) поміж кущами й вільхами (М. Словник синонімів української мови
11. палиця — Па́лиця, -ці, -цею; -лиці, -лиць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. палиця — ПА́ЛИЦЯ, і, ж. 1. Відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки. Пастух, служебка з підпасками наступають, будівничий і робітники одбиваються; спершу борються голими руками, потім ідуть в діло палиці. Словник української мови в 11 томах
13. палиця — Палиця, -ці ж. Палица, палка. Шух. І. 129. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7. ум. палічка. Словник української мови Грінченка

Звідки взялася парасолька і чому її так назвали?

Ви все прекрасно знаєте, для чого потрібна парасолька. Звичайно ж, для захисту від дощу і сонця. Але чи знаєте ви, як з’явився цей, такий необхідний для сучасної людини, атрибут? Сьогодні ми розповімо вам про те, як і коли з’явилися парасольки. Яка країна був першою у винаході цієї індивідуального захисту від дощу і сонця та ін.

Як слово «парасольку» потрапило в російську мову і що воно означає?

У вісімнадцятому столітті, російський імператор Петро перший, запросив до Росії майстрів-голландців для будівництва кораблів. Навіс від сонця на кораблі голландці назвали «зоннедек» (zonnedec). Так іноземне слово, трохи змінившись, і залишилося в російській мові. Виходить ідею парасольки, вірніше саме слово, яке означає захист від дощу і сонця, завезли до нас в Росію іноземці? Давайте подивимося, де вперше з’явився парасольку, вже нагадує свого сучасного вигляду …

Найголовніший парасольку Китаю

Парасолька вперше з’явився в Стародавньому Китаї в одинадцятому столітті. Парасолі були тільки у імператора, його сім’ї і друзів, тому що це був символ влади. Палиця для парасольки виготовляли з бамбука, спиці – з кісток великих риб, полотнище робили з пальмового листя, папірусу або пір’я птахів. Носити «давньокитайський» парасольку було непросто – він важив близько двох кілограм і був заввишки в один з половиною метр. Ось це зонтіще! Бідний китайський імператор повинен бути неймовірно сильним, щоб носити таку парасольку. Втім, на те він і імператор, щоб не обтяжувати себе носінням, настільки громіздкою конструкції. Парасолька, над його китайським величністю, тримав слуга.

А ми б не здогадалися!

У далекому тисяча сімсот п’ятдесятого року в Англії, де, як відомо, часто йдуть дощі, з будинку вийшов містер Джонас Хенвей і розкрив над головою парасолька. Нічого дивного, правда? Але над містером Хенвеем сміялися всі перехожі, тому що в ті давні часи тільки дами прогулювалися з парасольками, закриваючись від сонця. Правда здорово, що містер Хенвей здогадався використовувати парасольку як захист від дощу і не образився на тих, хто сміявся над ним? Так з’явився чоловічий парасольку, моду на який, сильна половина людства, перейняла швидко і вельми охоче. І правильно, кому охота мокнути під дощем?