Незручна проблема: чому виникає запор і як його уникнути

Існує така проблема, про яку дуже незручно говорити. На неї не прийнято скаржитися, та й до лікаря з нею йдуть у крайньому випадку. Що це проблема? Порушення нормального функціонування кишечника та затримка дефекації (запор).

Що таке запор: причини виникнення та різновиди

Дана патологія зустрічається як у дітей, так і в дорослих. Причини її виникнення можуть бути найрізноманітнішими, хоча багато хто й думає, що порушення дефекації відбувається тільки через неправильне харчування.

Запор — це затримка випорожнення кишечнику (більше 72 годин), а також скрутна й недостатня (порівняно зі звичайною) дефекація. Нормальним вважається випорожнення мінімум 3 рази на тиждень.

Частково переварена їжа в напіврідкому стані (хімус) потрапляє з тонкого кишечнику в товстий, стінки якого вбирають усю рідину й шляхом ритмічного скорочення (перистальтики) проштовхують вміст до анального каналу. Саме в товстому кишечнику формуються калові маси, неперетравлені залишки рослинної і тваринної їжі разом з померлими бактеріями та іншими кінцевими продуктами життєдіяльності людини. Їх затримка в кишечнику називається запором.

Найчастіше він зустрічається у літніх людей старше 60 років, так як у цьому віці відбуваються великі зміни в організмі. Однак запором також дуже часто страждають маленькі діти, вагітні та інші дорослі.

До основних причин запору відносять:

часте пригнічення позивів до дефекації, наприклад, під час безперервної роботи або через дискомфортні відчуття (геморой) у момент випорожнення;
нерегулярний прийом їжі та вживання всіх продуктів у малій кількості;
нестача їжі, що містить велику кількість клітковини (фрукти, овочі);
побічна дія деяких ліків (наприклад, опіоїдів);
зменшення обсягу споживаної води, що призводить до зневоднення;
малорухливий спосіб життя;
травми та інші порушення цілісності шлунково-кишкового тракту;
різні захворювання організму, у яких запор є одним із симптомів.

Затримка випорожнення кишечнику може бути одноразовою або періодично повторюватися (хронічний запор). У кожної вікової групи існують свої особливості виникнення, протікання й лікування даного захворювання.

Запор у дорослих: яка група осіб найбільш схильна до порушення роботи кишечнику?

Запор може виникати в будь-якому віці й практично не існує жодної людини, яка б з ним ніколи не стикалася. Однак є групи осіб, які найбільше до нього схильні, наприклад, вагітні.

Запор при вагітності: чому вагітні жінки не можуть нормально сходити в туалет і в чому полягає профілактика запорів?

Згідно з дослідженнями троє з чотирьох вагітних жінок страждають запором під час вагітності. Це відбувається через гормональні зміни.

Під час вагітності підвищується рівень прогестерону, який викликає розслаблення м’язів. А калові маси, як було сказано раніше, просуваються по товстому кишечнику саме завдяки скороченню його м’язів. Таким чином, пасивна й уповільнена перистальтика ускладнює процес нормальної дефекації.

Крім того, причиною затримки випорожнення кишечнику може бути прийом вітамінів, що містять велику кількість заліза, через що продукти випорожнення стають більш твердими, що ускладнює процес виділення калу.

Запор на ранніх термінах вагітності виникає так само часто, як і запор на більш пізніх строках. В останньому випадку його причиною може бути збільшення розміру матки та її тиск на кишечник, що порушує його функціонування.

Для лікування запору можуть застосовувати медичні проносні препарати, немедикаментозні засоби й особливі дієти.

Хоча ймовірність виникнення затримки дефекації у вагітних дуже висока, але можна провести дуже просту профілактику запору й знизити ризик його виникнення.

Щоб знизити ризик виникнення запорів у вагітних потрібно:

щодня вживати овочі та фрукти;
уникати зневоднення й пити не менше 2 л води на день;
не затримувати й не пропускати прийоми їжі;
намагатися їсти середніми порціями, так як прийом великої кількості їжі може викликати перевантаження шлунку й утруднити процес травлення;
регулярно займатися фізичною активністю (гімнастика, плавання, йога, піші прогулянки) — це стимулює роботу кишечнику.

Якщо запор все ж таки виник, то краще за все звернутися за консультацією до лікаря.

Запор у літніх людей: причини виникнення та способи лікування

Літніми людьми за даними ВООЗ вважаються особи старше 60 років. У них спостерігаються функціональні зміни в шлунково-кишковому тракті, які впливають на процес дефекації.

Ці зміни вважаються віковими. До них відносять:

атрофію (порушення метаболізму) слизової та м’язової оболонок кишечнику;
підвищення збудливості рецепторів слизової оболонки товстої кишки;
зміна мікрофлори кишечнику (збільшення кількості бактерій);
слабкість мускулатури тазового дну й черевного пресу;
порушення кровообігу в судинах кишечнику.

Звичайно, основною причиною запорів у літніх людей, як і у всіх інших, називають незбалансоване харчування, але крім цього існують й інші більш специфічні фактори, що впливають на затримку випорожнення.

Особи старше 60 років можуть страждати від запору з таких причин:

функціональні зміни в роботі кишечнику;
недолік рідини в щоденному раціоні, деякі люди старше 60 страждають від нетримання сечі й намагаються пити менше води, що призводить до зневоднення;
відсутність інтересу до їжі й рідкісний прийом фолієвої кислоти, що спостерігається у самотніх літніх людей;
втрата зубів і вибір через це м’яких продуктів з низьким вмістом клітковини;
відсутність фізичної активності й малорухливий спосіб життя, коли багатьом особам старше 60 років стає важко пересуватися;
використання великої кількості різних медичних препаратів;
постільний режим і параліч кінцівок.

В основному, люди похилого віку страждають не короткочасним, а хронічним запором. Його лікування може включати в себе дієту з великою кількістю клітковини, прийом проносних засобів і клізми.

Чому виникає запор у дітей і як його слід лікувати?

Причини затримки випорожнення кишечнику в дітей відрізняються від дорослих. Так, у дітей грудного віку нормальний інтервал між дефекаціями може тривати до тижня. Починаючи з більш старшого віку, вони повинні випорожнятися не рідше 1 разу в 3 дні, і якщо цього не відбувається, значить, у дитини запор і потрібно звернутися до лікаря за призначенням лікування.

Існує 4 типи функціональних запорів у дітей:

Епізодичний. Найпоширеніший тип затримки дефекації. Може траплятися у зв’язку з неправильним харчуванням і зневодненням.
Свідоме координаційне порушення дефекації. В основному, розвивається після больового процесу випорожнення, який був викликаний анальною тріщиною. Найчастіше зустрічається у дітей 2-3 років.
Мимовільне координаційне порушення дефекації. В основному, це запор у дітей 5-6 років. Для нього характерні рідкі випорожнення й порушення роботи анального сфінктеру.
Розлади дефекації внаслідок емоційних порушень. Це може виникнути через різні емоційні переживання й стресові ситуації. При такому порушенні дитину слід відвести до дитячого психолога.

Лікування функціональних запорів складається з 4 кроків:

навчання дитини випорожнюватися вчасно й не пригнічувати акт дефекації;
випорожнення прямої кишки за допомогою проносних засобів;
запобігання повторного накопичення калових мас шляхом профілактики запорів;
відновлення нормальної дефекації.

Якщо в дитини виник запор, не займайтеся самолікуванням, а зверніться за допомогою до лікаря.

Профілактика та народні засоби від запорів

Головна профілактика запору — це правильне й збалансоване харчування. Треба їсти продукти з високим вмістом клітковини, адже вони сприяють процесу перистальтики.

Так, щоденний раціон повинен включати фрукти та овочі в сирому або вареному вигляді. Також слід випивати мінімум 2 л води та їсти не рідше 3 разів на добу. Прийоми їжі можна збільшувати й до 5-6 разів на день, але їсти при цьому потрібно невеликими порціями.

Лікарі для профілактики запору й нормального функціонування кишечнику радять випивати вранці натщесерце склянку води. Алкоголь і напої, що містять кофеїн, потрібно приймати тільки в певних дозах, індивідуальних для кожного віку й фізіологічного стану. Також бажано щодня їсти рідкі перші страви, наприклад, борщ або суп.

Від надмірного вживання жирних, смажених і гострих продуктів потрібно утримуватися, так як вони можуть провокувати різні запальні процеси в органах шлунково-кишкового тракту, наприклад, гастрит.

Профілактика запору включає в себе не тільки правильне харчування, але й ведення активного способу життя, а саме помірні щотижневі фізичні вправи й прогулянки на свіжому повітрі.

І що найважливіше, якщо ви відчуваєте позив до дефекації, не відкладайте його, так як в подальшому це може призвести до запорів.

У народі проти затримки випорожнення кишечнику радять пити:

настій з чорносливу;
настій з кореня ревеню;
молоко, кефір, йогурт;
фруктовий сік.

Їсти для нормального процесу дефекації рекомендують:

Якщо запор вже трапився, то потрібно проконсультуватися в лікаря й почати застосовувати спеціальну дієту.

Дієта при запорах: корисні та заборонені продукти

Дієта при запорах повинна включати певну їжу, наприклад:

Продукти з великим вмістом клітковини — це фрукти й овочі, наприклад, чорнослив, капуста. Однак вживати картоплю при запорах не рекомендують.
Їжа, що містить органічні кислоти. До неї відносять молочну продукцію, наприклад, кисле молоко й кислі соки (сливовий, мультифруктовий).

Під час дотримання дієти всі продукти найкраще їсти в холодному вигляді, не підігріваючи в мікрохвильовці або на сковорідці.

Виключити ж з щоденного раціону потрібно таку їжу:

хліб, булочні й макаронні вироби з борошна вищого сорту;
бобові культури;
виноградний та яблучний сік;
жирні сорти м’яса, наприклад, свинину;
гострі страви й спеції;
шоколад і цукерки;
міцний чай та каву.

Також слід обмежити вживання:

Запор — проблема людей будь-якого віку, але якщо правильно харчуватися, пити достатньо води, не стримувати позиви до дефекації й не вживати таблетки з побічним ефектом у вигляді запору, то ризик виникнення даного захворювання буде мінімальним.

Якщо ви все таки віддаєте перевагу медикаментозному лікуванню, то дізнайтеся як правильно вибирати лікарські препарати серед безлічі таблеток з однаковою діючою речовиною. У нашій новій статті ми розповідаємо, що таке препарати-дженерики та оригінали, у чому їх відмінності та які з них дешевше.

Читайте також про пластику обличчя, її особливості та різні розцінки на пластичні операції в Україні. Дізнайтеся всю правду про б’юті процедури й про те, як можна підкоригувати обличчя без хірургічних втручань.

apteka24.ua — перша інтернет-аптека, якій можна довіряти.

Джерела

Відмова від відповідальності

apteka24.ua надає вичерпну і надійну інформацію з питань медицини, здоров’я і благополуччя, однак постановка діагнозу і вибір методики лікування можуть здійснюватися тільки вашим лікарем! Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я. apteka24.ua не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання користувачами apteka24.ua інформації, розміщеної на сайті.

Як лікувати мастит у кози

Розведення кіз – це прибуткове заняття, яке, однак, завдає чимало клопоту. Не важливо, яким чином ви займаєтеся фермерством, наскільки численне ваше господарство або які цілі ви переслідуєте, розводячи кіз. Незважаючи на те, що назвати козу вибагливою і вимогливою в догляді можна, проте, доведеться неабияк попрацювати і понервувати, якщо раптом рогата захворіє. Одним з найбільш поширених хвороб серед кіз є мастит у кози, адже ця тварина є молочним і має вим’я. Справа в тому, що лікувати мастит у кози досить складно, тим більше, якщо ви плануєте цим займатися самостійно в домашніх умовах. Сьогодні ми дізнаємося про те, які ознаки маститу і яким має бути лікування маститу у кози, як довго триває курс лікування маститу у кози, які препарати для цього застосовуються,

Як зрозуміти, що коза хвора на мастит

Як зрозуміти, що у кози мастит? Для початку потрібно розібратися, що являє собою мастит у кози, які симптоми виникають при даному захворюванні. Мастит у ВРХ – це захворювання запального характеру, яке може протікати в двох стадіях – гострої або хронічної. Зона ураження – вим’я, тобто в молочній залозі тварини.

Розберемося, які ознаки маститу бувають у кіз. Сигналізувати про те, що коза хвора, можуть такі симптоми маститу у кіз:

У молоці може з’явитися домішка крові
Зовні хвороба може проявитися помітним збільшенням однієї з часток вимені
При пальпації можна намацати, що орган став твердим і не пластичним, тобто з’являються ущільнення, які можуть збільшуватися в міру посилення стану тваринного
Обсяг молока, отриманий після удою, різко скоротився
У тому числі змінюється і якість отриманого продукту, в парному молочку можуть бути згустки зі слизом, колір може стати більш прозорим або навпаки каламутним
При проведенні стандартного обстеження можна виявити, що температура тіла кізоньки підвищена, а дотик до вимені доставляє біль, тварина виглядає втомленим

Важливо проводити профілактичні огляди періодично, так і вас буде більше можливості помітити самий початок захворювання, саме на цьому етапі маститі найлегше вилікувати. Варто пам’ятати і про те, що мастит у кози виявляється не відразу, може пройти близько тижня, поки з’являться перші ознаки.

Буває і так, що симптоми мастити змащені і не яскраво виражені, тоді слід говорити про прихованій формі захворювання, а саме про субклінічній формі, її ще називають прихований мастит. В такому випадку, щоб зрозуміти, чи хвора коза маститом, треба провести нескладну маніпуляцію зі свіжонадоєним молоком. Налийте його в прозору ємність, дайте продукту скиснути і уважно огляньте, що випало в осад. Якщо на дні залишаються згустки слизу і гною, або навіть крові, швидше за все коза хвора на мастит і їй потрібне лікування.

Чому з’являється мастит

Жодне захворювання не виникає безпричинно, те ж саме стосується і маститу у кіз. Хвороба виникає з тієї причини, що забиваються протоки, за якими молоко виходить назовні, залишаючи вим’я. Зазвичай, закупорка утворюється тому, що доярка під час доїння неправильно доїть тварина. Також часто зустрічається мастит у тих тварин, які недавно окоту, так як їх імунітет і захисна система в цей час знаходяться не в найкращому стані. Причиною в даному випадку виступає інфекція, що потрапила з навколишнього середовища в молочний орган тварини. Якщо інфекційний характер маститу підтверджується, лікування буде обов’язково включати в себе антибіотики, які в обов’язковому порядку призначаються лікарем.

Також варто перерахувати й інші причини, які провокують розвиток маститу не тільки у кіз, а й у інших представників ВРХ:

Під час доїння не дотримуються правила техніки і гігієни
Мастит може бути ускладненням вже наявної інфекції у кози
Коза не отримує збалансованого калорійного харчування, від чого її імунітет знижений
Травма або патологія в будові вимені

Як лікувати мастит у домашніх умовах

Що робити, якщо у вашій кози мастит? Перше, що повинен зробити господар після підтвердження діагнозу, це захистити хвору козу від контакту зі здоровими тваринами. Це потрібно для того, щоб не дати хворобі поширитися і заразити здоровий ВРХ.

Крім цього в обов’язковому порядку потрібно провести генеральне прибирання в приміщенні, де міститися кози. При цьому змінюється вся підстилка, а також белятся стіни, це допоможе побороти інфекцію в найкоротші терміни. Хворому тварині в даний час потрібно надавати максимальну увагу, це повинен бути спокій і тиша, тільки самі якісні корми та постійний доступ до чистої води.

Не важливо, де буде проходити лікування кози, і хто буде цим займатися, весь курс можна розділити на три етапи:

Купірування больового синдрому, іншими словами, знеболювання – лікування в домашніх умовах починають з нього
Боротьба з інфекцією, тобто антибактеріальна терапія
Зниження запалення, тобто всі заходи, спрямовані на те, щоб зменшити вим’я в розмірах і звільнити молочні протоки

знеболювання вимені

Перше, про що потрібно потурбуватися, це позбавити тварину від мук, а саме від болю, яке воно відчуває по час маститу. Для цього можна скористатися маззю з новокаїном, її можна купити в звичайній аптеці без рецепта. Зовнішнім засобом обробляються уражені соски і хвора частка вимені. Після того, як мазь почне діяти, можна приступати до лікувального масажу, який буде сприяти якнайшвидшій евакуації застою в молочних протоках.

Якщо масаж не виявляється ефективним, можна ввести в вим’я содовий розчин, при цьому відсоток вмісту соди не повинен бути вище двох відсотків, а разова вводиться доза – 10-15 мл. Після того, як буде проведена ін’єкція, потрібно гарненько потрясти хвору частку вимені, щоб содовий розчин потрапив в усі протоки. Таким чином, можна значно поліпшити прохідність молока і серозної рідини.

Якщо це не допомагає, можна звернутися до крайнього заходу, а саме до внутрішньом’язовому введенню окситоцину. Однак варто пам’ятати про те, що застосовувати його можна не частіше, ніж один раз на добу, інакше це може спричинити за собою масу побічних ефектів. Варто сказати про те, що все молоко під час маститу у кози, надоєне в процесі лікування і лікувальних маніпуляцій пити ні в якому разі не можна, воно підлягає негайній утилізації. Масаж вимені варто проводити не рідше двох-трьох разів на день.

Якщо новокаиновая мазь виявилася марною і не зробила належного знеболюючого ефекту, можна застосувати схему, яку використовують ветеринари. Для цього вам знадобиться новокаїн, але вже в рідкій формі, а саме у вигляді ампул для внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення. Потрібно розбавити 0,25% ампулу новокаїну з фізіологічним розчином і вводити козі в стегно один раз в день, бажано ввечері. Доза при цьому розраховується, виходячи з правила – 0,5 мілілітр на 1 кг маси тварини.

Говорячи про новокаїні, потрібно сказати, що його застосування строго протипоказано разом з антибіотиками групи сульфаніламідів, інакше знеболююче нівелює дію лікувальної терапії.

Лікування маститу за допомогою антибіотиків

Природно, що при наявності бактерій і мікробів в аналізах кізоньки варто застосовувати антибіотики, інакше бути просто не може. Однак варто розуміти, що тільки аналіз, а саме бактеріальний посів, може відповісти на питання, який саме антибіотик може в конкретно взятому випадку. Якщо ж у вас немає ні можливості, ні часу зробити подібне дослідження, то є сенс лікувати тварину відразу декількома групами протимікробних засобів. Наприклад, це може бути відразу три препарати – стрептоміцин, пеніцилін і тетрациклін. Особливо актуальна така схема, якщо мова йде про катаральному або серозної маститі.

Ветеринари позитивно відгукуються про схему лікування, побудованої на стрептоміцин в тандемі з бициллином. Перед введенням обидва порошку потрібно ретельно перемішати і розчинити у стерильній воді. Потім потрібно продезінфікувати майбутнє місце для ін’єкції, протерши його тампоном в спирті. Препарат потрібно набрати за допомогою шприца, для цього підійде невеликий шприц, об’ємом 5 мл. Препарат вводять повільно, так, щоб вся доза виявилася всередині тварини. Курс лікування триває не менше 5 днів, якщо іншого не призначить ветеринар, а перерви між ін’єкціями становлять близько 12 -18 годин.

Застосування Мастіета Форте при маститі у кіз

Непогано себе зарекомендував для лікування маститу Мастіет форте. Препарат можна придбати тільки в рідкому вигляді, а саме у вигляді суспензії. Плюс ліки полягає в тому, що в його складі є антибіотик і гормональне протизапальний засіб. З його допомогою можна вилікувати навіть катаральний, серозний мастит у кіз і геморрагічекую форму маститу у кози.

Дізнаємося, як правильно робити ін’єкцію препарату Мастіет форте:

Перше, що потрібно зробити по інструкції до застосували препарату, це спустошити хвору частку вимені від молока
Проведіть дезінфікуючі заходи для ураженого соска
Встановіть стерильний одноразовий наконечник в молочний канал вимені
Введіть медикамент в проток
Акуратно витягніть шприц і затисніть сосок пальцями, щоб ліки не витекло назад

Таке лікування проводять не частіше ніж один раз на день, краще для цього вибирати нічний час. Мінімальна перерва між введеннями Мастіет Форте становить не менше дванадцяти годин. Деякі фермери радять після введення препарату зробити зігріваючий компрес для вимені.

Не забувайте про те, що всі маніпуляції, які ви проводите для лікування маститу у кози, потрібно проводити в захисному одязі, щоб не допустити зараження інших особин.

Важливо сказати і те, що є маса коштів, які можуть допомогти основного лікування, їх ще називають народними. Одним з вдалих прикладів є іхтіоловая мазь, її можна наносити в перервах між введеннями Мастіета форте.

Як лікувати помилковий мастит

Тепер ви знаєте, як можна визначити мастит у кози в домашніх умовах. Саме час розібратися, що таке помилковий мастит. Це ситуація, коли у кози спостерігається наступна симптоматична картина:

соски грубеют
З’являється набряклість вимені
Відтік молока утруднений
Сторонніх включень в молоці немає

В такому випадку про маститі не говорять, швидше за все, у кози грудниця або, як її ще називають, типовий набряк вимені. У цій разі не потрібно лікувати козу антибіотиками, стан тварини можна поліпшити за допомогою застосування сечогінних препаратів і регулярного зціджування молока. Варто відзначити, що масажі в даному випадку строго забороняються, вони можуть погіршити стан тваринного і спровокувати розвиток істинного маститу.

Розповімо про старому народному способі, як боротися з помилковим маститом у ВРХ. Для цього знадобиться звичайний кроповий відвар. Для його приготування вам знадобиться близько 20 ст.л. кропового насіння і 30 л гарячої води. Після того, як кріп з водою настоятися близько 2 годин, почніть напувати їм козу. У день тварина повинна випивати близько 15 літрів такого пійла. Якщо коза від нього відмовляється, дозволяється додати в нього трохи цукру.

Особливості хронічної стадії маститу у кози

Хронічна форма маститу – це наслідок недоліковані гострої форми. На жаль, повністю позбавити тварину від недуги врядли вдасться, але можна значно поліпшити якість його життя. Важливо відзначити, що рекомендується стабілізувати стан кізоньки до того, як вона завагітніє, щоб в подальшому не виникало проблем з годуванням козенят.

Удома ви можете проводити обробку вимені звичайним кремом для дітей, він буде размягчать огрубілу шкіру. Також скористайтеся раніше описаним методом відпаювання тваринного укропной водою, це зменшить набряки. Крім кропу, настої можна готувати і на таких травах, як ЕРВА, а також на брусниці, все це допоможе козі.

Забезпечте кізоньки максимальний комфорт, тварина не повинно відчувати стресу і хвилювань, в приміщенні повинно бути сухо, світло і тепло, важливо захистити хвору тварину від протягів.

Профілактика маститів у кіз

Як вже було сказано раніше, мастит легше вилікувати на початковій стадії. Для цього варто приділяти достатньо уваги профілактичним оглядам на предмет захворювання на мастит. Крім того, профілактика буде гарантією того, що хворобливі симптоми не повернуться до вже видужали тварині.

Також не забувайте про те, що коза повинна проживати в комфортних умовах, в приміщенні з ВРХ має бути чисто, доїння повинен проводити тільки спеціально навчена людина, яка добре знає техніку, не забувайте про те, що на початку доїння і після її закінчення, потрібно обробляти соски дезінфікуючими препаратами для профілактики зараження. Часто недотримання елементарних правил утримання і догляду за худобою служать причиною того, що мастит повертається знову і знову навіть після лікування.

Тепер ви знаєте, які ознаки маститу у кози, як лікувати мастит у кози, які препарати застосовуються при маститі у кози і якими повинні бути профілактичні заходи. У висновку скажемо про те, що лікування маститу у кіз в ідеалі повинно проходити під наглядом ветеринара, так як самолікування може бути небезпечним і мати масу побічних ефектів.

Схожі статті:

Запор: чому виникає і як його позбутися?

Число людей, які страждають на закрепи, постійно збільшується. Ця недуга є однією з найпоширеніших проблем із травленням у розвинених країнах світу. Він може виникнути в будь-якому віці, але, у людей похилого віку запори зустрічаються досить часто і сильно впливають на якість життя. Що таке запор? Чому він з’являється? Що робити при запорах? Які таблетки від запору можуть допомогти?

ЗМІСТ:

Що таке запор: види та симптоми?

Запор – це тривала затримка кишкового вмісту в травному тракті (частіше в товстій кишці) або проблеми з виведенням калових мас з кінцевого відділу травного тракту (прямої кишки). Це симптом, а не хвороба, з яким можуть боротися люди різного віку.

Нормальним вважається частота випорожнення 1 раз на добу, проте дефекація не менше 3-х разів на тиждень також вважається нормою, за умови, що стілець має правильну консистенцію, колір та склад. Він повинен бути напівм’яким та сформованим, не надто пухким та не надто щільним. В результаті більш тривалого утримання в товстій кишці її вміст стає надмірно концентрованим за рахунок всмоктування води, і випорожнення при цьому значно зменшується в об’ємі, стають більш твердими і щільними. Залишковий кишковий вміст у травному тракті ускладнює повсякденне функціонування, оскільки у людини виникають проблеми з проходженням випорожнень. Їй потрібно багато зусиль та часу для дефекації, більше того, спроби очистити кишечник часто виявляються безрезультатними. Твердий стілець найчастіше виходить із зусиллям або навіть із болем. Дуже часто хворих на запори також супроводжує почуття неповної дефекації.

Основне завдання товстого кишечника – поглинання води із залишків їжі, коли вона проходить через систему травлення. Потім кишківник утворює калові маси. М’язи товстої кишки проштовхують їх через задній прохід, щоб видалити відходи та шкідливі продукти життєдіяльності з організму. У здоровому кишечнику процес виведення відходів працює правильно. Біомеханічний механізм процесу випорожнення спрацьовує в той момент, коли стілець досягає певної міри твердості. Коли відходи накопичуються в нижній частині товстої кишки, у м’язах кишкових стінок створюється рух, що викликає поперемінне скорочення та розширення. Роботу кишечника часто порівнюють із рухом тіла гусениці. Рух м’язів кишечника створює тиск, щоб проштовхнути фекалії з кишечника в область заднього проходу. Цей процес називається перистальтикою і є невід’ємною частиною правильного функціонування травної системи.

Види запорів

Залежно від причини запори ділять на 3 типи:

Функціональний запор – буває атонічним та спастичним. Функціональний атонічнийзапор пов’язаний із уповільненням перистальтики кишечника, що призводить до надмірного всмоктування води в товстій кишці та згущення калових мас. Через це кишечник не реагує на позиви до випорожнення. Функціональний спастичнийзапор виникає внаслідок появи спазму в якомусь відділі кишечника, що викликає звуження навколо калових мас і заважає нормальному просуванню калових мас.
Органічний – пов’язаний з механічною перешкодою проходження калових мас за рахунок звуження просвіту кишківника, пухлини, рубця, спайок або аномалії розвитку кишківника.
Ідіопатичний – найбільш поширений тип, причиною якого є порушення у роботі травного тракту. Діагностується приблизно у 90% людей. Він пов’язаний з неправильним харчуванням, низькою фізичною активністю та недостатнім прийомом води протягом дня.

За характером проблеми запор ділиться на:

Випадковий запор – виникає через різні життєві ситуації, наприклад, подорожі, різкої зміни дієти, голодування, стресової ситуації.
Короткочасні запори – зазвичай мають уривчастий та рецидивуючий характер. Характеризуються тим, що чергуються з етапами нормальної дефекації.
Хронічний запор – це тривалий стан, який триває понад 6 місяців. Лікування вимагає зміни способу життя та дієти, а іноді й медичної допомоги.

Незалежно від виду затримка дефекації може призвести до серйозних ускладнень, включаючи ерозію, розвиток геморою, випадання кишки і навіть до розвитку раку.

Симптоми запору

Основним симптомом запору є нечаста дефекація (2 рази на тиждень). Також пацієнти часто повідомляють про інші скарги:

Здуття живота;
Нудота;
Відчуття наповненості живота;
Відчуття неповного випорожнення кишечника;
Біль при дефекації;
Твердий стілець;
Кров у стільці;
Втрата апетиту;
Необхідність надмірного напруження під час дефекації;
Втрата ваги;
Біль у животі ночами.

Запор: причини та фактори ризику

Значною мірою причини запору часто криються у способі життя та неправильному режимі харчування. Ця проблема стосується 20-30% населення і в багато разів частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків. Причина гендерного впливу невідома, але вважається, що це пов’язано із гормональними особливостями жіночого організму. Запори у людей похилого віку, а також у людей з обмеженою рухливістю також зустрічаються дуже часто. Стрес, зміни у розпорядку дня та умови, які уповільнюють скорочення м’язів товстої кишки або затримують позиви до туалету, теж можуть призвести до запорів.

Найбільш поширеними причинами є:

Раціон харчування з низьким вмістом клітковини, особливо дієта з високим вмістом м’яса, молока та сиру;
Зневоднення, недостатнє споживання води;
Подорожі або інші зміни у порядку дня;
Вагітність та післяпологовий період;
Функціональні розлади (спазм сфінктера);
Неврологічні захворювання (розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, пухлина спинного мозку, цереброваскулярні захворювання, діабетична невропатія);
Психічні захворювання (депресія, нервова анорексія);
Захворювання сполучної тканини (системний склероз, дерматоміозит);
Захворювання товстої кишки (дивертикульоз, рак);
Стенози при різних запалення (хвороба Крона);
Захворювання ануса та прямої кишки (анальний стеноз, рак, геморой, анальна тріщина, випадання прямої кишки);
Ендокринні та метаболічні захворювання (цукровий діабет, гіпотиреоз, феохромоцитома, порфірія, уремія, гіперпаратиреоз, гіперкальціємія, гіпокаліємія);
Подовження товстої кишки з порушенням іннервації;
Звуження просвіту кишки пухлиною, що росте всередину кишки або давить на кишку зовні;
Рак яєчників або матки;
Ендометріоз;
Синдром подразненого кишечника.

Іноді проблеми з дефекацією можуть виникати і у пацієнтів, які страждають на захворювання, що вимагають застосування лікарських препаратів, які ще більше посилюють симптоми. До них відносяться знеболювальні препарати (опіоїди, нестероїдні протизапальні засоби), антихолінергічні засоби, антидепресанти (наприклад, амітриптилін), протисудомні засоби (карбамазепін), протипаркінсонічні (дофамінергічні ліки), що містять кальцій або алюміній, антигіпертензивні засоби (діуретики, клонідин, β-блокатори, блокатори кальцієвих каналів), антагоністи 5-HT3-рецепторів, контрацептивні засоби.

Запор при вагітності

Запори у вагітних трапляються у більше половини жінок і можуть бути дуже болючими. У першу чергу це пов’язано зі зміною гормонального фону і тиском, який чинить на кишечник матка, що збільшується. Зростаюча матка може стискати деякі відділи травної системи, включаючи тонкий і товстий кишечник. У цій ситуації вміст просувається по кишечнику набагато повільніше. Дуже часто у майбутніх мам підвищується реабсорбція води, що значно сприяє згущенню калових мас. Запори у вагітних також можуть бути спричинені зниженням фізичної активності та прийомом препаратів заліза.

Як боротися із запором вагітним жінкам? Насамперед слід обговорити цю проблему з лікарем. З безпечних способів слід відзначити ведення дієти, багатою клітковиною, а також легкі фізичні вправи для вагітних. Хорошим рішенням є споживання таких продуктів, як цільнозерновий хліб, ячна і гречана крупи, рис. Варто пам’ятати про регулярну гідратацію організму, а також про вживання сухофруктів, особливо зі слив та яблук.

Як позбутися запору?

Лікування запору залежить від його причини. У більшості випадків достатньо змінити дієту, ввести фізичну активність та відповідні звички, пов’язані з дефекацією, або відмовитися від ліків, що спричиняють порушення перистальтики кишечника. У зв’язку з тим, що запори можуть бути наслідком багатьох захворювань, рекомендується насамперед відвідати сімейного лікаря. За наявності основного захворювання, симптомом якого є запор, лікування полягає у терапії цієї хвороби.

Боротьба з порушенням дефекації повинна завжди починатися з прийому харчових волокон і відповідних стимуляторів або осмотичних проносних, за якими, за необхідності, слідують стимулятори або прокінетичні препарати від запору.

Лікування запору в домашніх умовах

Лікування запору завжди має починатися зі зміни харчових звичок та способу життя. До найважливіших змін відносяться:

Збільшення кількості харчових волокон у раціоні до рекомендованої дози (25-30 г/добу);
Вживання великої кількості рідини (близько 3-х літрів на добу);
Включення до раціону кисломолочних продуктів;
Обмеження споживання жирних продуктів та солодощів.

Дієта при запорі повинна включати велику кількість продуктів, багатих на клітковину. Добова норма харчових волокон міститься у більш ніж 0,5 кг овочів та фруктів. Пшеничні висівки також є багатим джерелом клітковини (3-4 столові ложки містять 15-20 г клітковини), 5 г клітковини міститься у 3 яблуках, 5 бананах, 2 апельсинах чи грушах. Харчування при запорах повинно включати сливи, родзинки, фініки, ківі, лляне насіння, квашену капусту, цільнозернові продукти (цільнозерновий хліб, крупи грубого помелу, макарони), оливкова або рапсова олія, насіння соняшнику, гарбуза, свіжу зелень, буряк у будь-якому вигляді, авокадо. Серед продуктів, що рекомендуються, від запору слід відзначити кисломолочні (йогурт, кефір, ацидофільне молоко). Вони містять молочну кислоту, яка сприяє розвитку корисної бактеріальної флори та зменшує процеси гниття у кишечнику.

Що не можна їсти при запорах? Зменшити у раціоні слід кількість м’яса, рису, білого хліба, глютена. При запорах може допомогти не лише правильна дієта, а й регулярність вживання їжі. Рекомендується їсти 4-5 разів на день через рівні проміжки часу.

Також важливо збільшити фізичну активність, яка є фактором, що стимулює перистальтику кишківника. Помірні фізичні навантаження по 30-60 хвилин на день значно покращують консистенцію випорожнень та зменшують газоутворення. Це може бути ходьба, біг, плавання. Крім того, слід дотримуватися правила, згідно з яким при появі перших позивів до дефекації слід якнайшвидше відвідати туалет.

Види лікарських препаратів від запору

Препарати для збільшення об’єму випорожнень

За відсутності позитивної реакції на зміну харчових звичок та способу життя можна перейти на лікування препаратами, які збільшують обсяг випорожнення за рахунок всмоктування рідини. Їх основою є харчові волокна, особливо ефективне насіння подорожника Plantago psyllium (Дефенорм, Мукофальк, Псіліум). Проносні цього типу необхідно приймати з великою кількістю води. Вони вбирають рідину в кишечнику і можуть зробити стілець м’якшим, що сприяє розтягуванню кишкових стінок і запускає моторику кишечника. Як правило, це безпечні засоби від запору, але вони можуть впливати на всмоктування деяких ліків.

Препарати для розм’якшення калових мас

До складу розм’якшувальних препаратів від запору входять гліцерин, парафін, вазелінова, оливкова олія, докузат натрію (Докулак ІС). Ці компоненти просочують калові маси вологою, розм’якшуючи їх та збільшуючи об’єм. Крім цього, препарати змащують слизову оболонку кишківника, полегшуючи акт дефекації. Розм’якшувальні препарати часто призначають людям похилого віку, оскільки через малорухливий спосіб життя моторика кишечника порушується і запор стає для них частою проблемою. Також маслянисті проносні препарати застосовують перед проведенням діагностичної колоноскопії.

Осмотичні ліки від запору

Якщо лікування засобами збільшення об’єму випорожнень не приносить бажаних результатів чи викликає побічні ефекти у вигляді здуття живота, можна перейти до лікування осмотичними препаратами. Вони також викликають збільшення кількості рідини у калі за рахунок втягування молекул води в порожнину кишечника. Цей клас препаратів використовується для людей з ідіопатичними запорами. Осмотичні препарати мають проносний ефект і можуть містити у складі солі магнію, макрогол (Форлакс, Фортранс, Легколакс) або лактулозу (Дуфалак, Нормолакт, Біофлоракс, Трансулоза, Лактувіт, Лактулозід).

Стимулюючі проносні засоби

Якщо ефекту після використання осмотичних препаратів також не було, то додають стимулюючі проносні препарати. Діючі компоненти таких ліків подразнюють нервові клітини слизової оболонки товстої кишки та викликають ритмічні скорочення м’язів кишківника. Це засоби з найшвидшим ефектом, але й з найбільшою кількістю побічних реакцій та протипоказань. До цієї групи належать препарати на основі бісакодила, касторової олії, екстракту сенни, пікосульфату натрію (Піколакс, Гутталакс, Піконорм, Регулакс, Слабілакс).

Пробіотики при запорах

Також слід згадати, що величезну роль у запорах грає мікрофлора кишечника. Препарати корисних бактерій сприяють відновленню травної системи та збалансують природну флору кишечника. Однак, незважаючи на великий інтерес до ролі пробіотиків у лікуванні запорів, нині немає достатніх доказів їх ефективності при хронічних функціональних запорах.

Клізми від запору

Препарати у формі мікроклізми дозволяють отримати найшвидший ефект випорожнення кишківника. Вони включають до складу розчини натрієвих солей фосфорних кислот (Енема) або розчин цитрату натрію, натрію лаурилсульфоацетату або сорбіту (Мікролакс), докузат натрію (Норгалакс, Пікосен Мікра).

Чим небезпечний тривалий прийом проносних препаратів?

Однак слід сказати, що безконтрольний прийом проносних засобів є неприпустимим, оскільки часте їх вживання лише посилює проблему і може викликати нові порушення. Важливо, щоб дефекація відбувалася природним чином, а не з допомогою проносних. Натуральні чи хімічні проносні можуть бути корисними лише у гострих ситуаціях для вирішення симптоматичної проблеми. Наше тіло має властивість працювати економно, тому якщо діяльність кишечника відбувається без його природної участі, воно поступово припиняє свої зусилля в цьому напрямку. Тобто може виникнути стан “кишкової лінощі”. Це означає, що кишечник перестає витрачати зусилля на рух м’язів кишечника. Відсутність природної перистальтики вимагає постійного прийому проносних, щоб зробити акт дефекації. Так розвивається залежність від проносних засобів.

Приймати рішення про застосування лікарських засобів від запору слід лише після того, як буде використано всі можливості немедикаментозного лікування. Фармакологічні препарати не усувають причин запорів, а лише допомагають боротися із симптомами. Також важливо розуміти, що деякі натуральні проносні, такі як екстракт з листя сенни, який містить фітохімічні речовини антрахінони, викликають млявість кишечника так само, як і хімічні проносні. Це може викликати порушення балансу рідини та солей в організмі. Слід виявляти обережність при прийомі соку чорносливу або вживання чорносливу протягом тривалого часу.

Здоров’я безцінно – бережіть себе!
Моя Аптека – з любов’ю та турботою.

Читайте також:

Поліпи в порожнині носа та алергія: який тут зв’язок?

Між алергіями та виникненням поліпів у носовій порожнині існує досить тісний зв’язок. Слизова оболонка носа перебуває у стані постійного запалення, що призводить до її гіпертрофії.

Ліки від похмілля: що купити в аптеці?

Жоден з сучасних засобів від похмілля не здатний миттєво усунути наслідки вживання спиртних напоїв, проте деякі аптечні препарати допоможуть впоратися з цим станом трохи швидше.

Увага! Смертоносний грибковий паразит Candida auris

Сьогодні населення планети зіткнулося з першим видом гриба Candida auris, який стрімко поширюється і не реагує на будь-які відомі способи лікування, залишаючи після себе безліч смертей.

Підписуйтесь на нас в соціальних мережах:

Щоб не пропустити цікаві статті про здоров’я та медицину підписуйтесь на нас в соцмережах

Як лікувати запор у кози