Еластичний бинт: що це таке і як його використовувати

Ще багато століть тому лікарі виявили, що накладення здавлюючої пов’язки на проблемні ділянки кінцівок допомагає в лікуванні розтяжінь, венозних патологій та деяких травм. Сучасна медицина також використовує цей метод, а зробити його максимально ефективним допомагає еластичний бинт. Він застосовуються як один з елементів реабілітаційної терапії, дозволяє отримати позитивний ефект у профілактиці варикозу.

Еластичні бинти класифікують за мірою розтяжіння:

• високорозтяжні вироби – мають найнижчий рівень компресії, відрізняються підвищеною еластичністю і розтягуються більш ніж на 140% від своєї довжини;
• середньорозтяжні – мають компресію середнього ступеня і здатні розтягуватися на 100-140% від початкової довжини;
• малорозтяжні – досить щільні, розтягуються лише на 70% від своєї довжини, після накладання інтенсивно стискають тіло.

Область застосування еластичних бинтів

1. Для профілактики та зняття симптомів венозних захворювань. При ходьбі, тривалому знаходженні у вертикальному положенні, при перенесенні важких речей судини ніг піддаються високим навантаженням. Якщо клапани всередині вен пошкоджені, рух крові по них порушено, і це призводить до утворення застійних явищ, втрати тонусу проблемних ділянок, появі характерних вузлів на венах, хворобливих відчуттів. Щоб знизити ступінь прояву цих патологій, рекомендується накладення на уражену кінцівку еластичних бинтів короткорозтяжних. За рахунок низької еластичності вони практично не стискають тіло під час спокою, а при навантаженні забезпечують високий рівень компресії.
2. У період реабілітації після склеротерапії. Склеротерапія – це метод лікування варикозу, при якому в уражену судину вводиться спеціальний склад. Він викликає злипання стінок вени, завдяки чому рух крові нею припиняється. Щоб прилеглі судини змогли адаптуватися до додаткового навантаження, після склеротерапії рекомендується носіння середньорозтяжних еластичних бинтів.
3. Для фіксації травмованих суглобів. Якщо необхідно зафіксувати пошкоджений суглоб з мінімальним обмеженням рухливості, для цього застосовують високорозтяжні вироби.

Крім цього, еластичні бинти можуть використовуватись під час вагітності – для компенсації навантаження на судини нижніх кінцівок та усунення застійних явищ.

Як правильно накладати еластичний бинт

1. Бинтувати кінцівки слід уранці, в ідеалі – до підйому з ліжка або в найближчі 15-20 хвилин після нього. Це пов’язано з тим, що вранці вираженість набряків мінімальна, і це допомагає створити правильну компресію.
2. Накладати виріб на нижню кінцівку слід від щиколотки до стегна, намагаючись дотримуватися рівномірного натягу.
3. Кожен наступний виток бинту має перекривати попередній на 30%.
4. Починати та закінчувати бинтування кінцівки необхідно на відстані 15 см до проблемної ділянки.

Носити еластичний бинт рекомендується лише під час навантаження, а у спокої пов’язку краще знімати, щоб не порушувався природний кровообіг. Після зняття виробу кінцівку слід злегка помасажувати і на 15-20 хвилин потримати піднятою догори.

Знайшов помилку? Виділи її та натисни CTRL+Enter.

Чи потрібний еластичний бинт при розтягуванні м’язів

Еластичний бинт Lauma Medical стабілізує, розвантажує суглоб, і найголовніше зменшує навантаження на зв’язки. При цьому еластичний бинт покращує кровопостачання тканин пошкодженого суглоба.

Важливо розуміти, що бинти, які містять досить великий відсоток бавовни, легко прилягають до вигинів тіла і не обмежують руху.

Важливо, щоб бинт добре фіксував суглоб, тому важливо вибирати бинт високого ступеня розтяжності, оскільки він має високі еластичні властивості і який кріпиться за допомогою спеціальних фіксаторів.

Як відомо, різними виробниками пропонується ціла низка еластичних бинтів шириною від 4 до 12 і більше см, довжиною від 50см. до 5м. и більше. Від призначення залежить, який бинт вибрати.

Якщо необхідно фіксувати променево-зап’ястковий суглоб, то достатньо вибрати метровий бинт, якщо необхідно фіксувати гомілковостоп, то підійде бинт довжиною близько двох метрів, три метрові бинти призначені для зв’язок рук, а п’яти метрові бинти використовують при розтягуванні нижніх кінцівок.

Дуже багато пацієнтів часто цікавляться, як довго потрібно носити еластичний бинт при розтягуванні? І треба розуміти – чи можна носити бинт тільки за активного руху і перед сном виріб необхідно зняти. Не хвилюйтеся – якщо спочатку пальці трохи посиніють, це має прийти в норму за активних рухів. Врахуйте, що не можна допустити передавлювання судин, оскільки це може порушити кровообіг у кінцівках.

Якщо перев’язка накладена правильно, спочатку пальці можуть трохи посиніти, але при здійсненні активних рухів кровообіг має швидко прийти до норми. Бінтуючи лікоть або коліно, не можна допускати передавлювання судин, оскільки це може призвести до порушення кровообігу в кінцівці.

Якщо після накладання бинта пацієнт відчуває оніміння пальців або пульсацію під пов’язкою, необхідно негайно зняти бинт і провести легкий масаж, що розтирає. Середній час носіння бинта становить приблизно 14 днів. Це залежить від характеру пошкоджень та рішення лікаря – травматолога.

При застосуванні еластичного бинту у випадках при розтягуванні суглобів пов’язка дійсно прискорює процес одужання, оскільки еластичний бинт фіксує суглоб.

Нині в аптеках представлений величезний вибір еластичних бинтів. При покупці головне, зверніть увагу на склад бинту, еластичність. Еластичні бинти Lauma Medical містять 96% бавовни та високий ступінь розтяжності, що важливо при фіксації пов’язки та лікуванні розтягувань.

Розтягування сухожиль, зв’язок та м’язів

Огляд

Розтягнення – дуже поширений вид ушкодження, пов’язаний з порушенням цілісності окремих м’язових або сполучнотканинних волокон. При тяжкій травмі може статися повний розрив м’язів, сухожиль або зв’язок.

Сухожилля є продовженням м’язів і з’єднують їх із кістками. Зв’язки служать кріплення кісток друг з одним. Як сухожилля, так і зв’язки складаються з міцних еластичних сполучнотканинних волокон і беруть участь у формуванні суглобів. Тому при надмірному розгинанні у суглобі або застосуванні сильної тяги травмуються і зв’язки, і сухожилля. Наприклад, при різкому незручному русі, падінні, стрибку з висоти чи зіткненні під час занять контактними видами спорту. Розтягнення м’язів, як правило, відбувається при спробі виконати надмірну роботу, наприклад підняти або утримати занадто важкий предмет.

Найчастіше зустрічається розтягнення ноги в колінному та гомілковостопному суглобах. Розтягування гомілкостопу зазвичай відбувається при надмірному переміщенні ваги на зовнішню частину стопи, що викликає пошкодження або повний розрив сухожилля. Розтягнути гомілковостоп можна при ходьбі або бігу по нерівній місцевості, а також послизнувшись на льоду. Розтягнення колінного суглоба найчастіше трапляється при падінні на коліно, скручують рухах у стегні при фіксованій гомілки, що нерідко буває у футболістів, а також при грі в хокей, баскетбол, катанні на лижах. На руках розтягуванню більше схильні променево-зап’ястковий суглоб і суглоб великого пальця.

Розтягування найчастіше відбуваються під час занять ігровими видами спорту при різкому прискоренні та гальмуванні. Особливо тоді, коли людина починає тренуватися без достатньої розминки, і її м’язи та зв’язки ще не готові до навантаження. Досвідчені спортсмени нерідко одержують травму, перебуваючи на піку фізичної форми, тому що в цей період вони максимально навантажують свої м’язи.

У групі ризику також діти, оскільки їх суглоби і зв’язковий апарат ще остаточно не сформовані. Нерідко розтягування у маленьких дітей виникають при різких ривках, коли малюк спотикається та падає, а дорослий продовжує міцно тримати його за ручку. Особливо високою є ймовірність травми м’яких тканин у дітей спортсменів. Однак необхідно пам’ятати, що це корисно для здоров’я і може підвищити впевненість дитини у своїх силах та її самооцінку.

Інші фактори, що підвищують ймовірність розтягування та розриву зв’язок, м’язів та сухожилля:

• відсутність тренування – без регулярних фізичних вправ м’язи та суглоби слабшають і втрачають гнучкість, що підвищує ймовірність травми;
• порушення техніки вправ – якщо неправильно розподіляти вагу при ходьбі або бігу, або невміло приземлитися після стрибка з висоти, можна пошкодити зв’язки коліна або гомілкостопа;
• погана розминка – розігрів перед тренуванням робить м’язи еластичними та підвищує амплітуду рухів, що знижує ризик розтягування;
• втома – коли м’язи втомилися, порушується координація і висока небезпека незручного руху;
• літній вік – супроводжується зниженням еластичності та сили м’язів;
• вагітність, особливо її друга половина, пов’язана з підвищеним розм’якшенням та зайвою еластичність сполучної тканини під дією гормонів, що може підвищувати ймовірність розтягування та розриву зв’язок та сухожиль при заняттях спортом.

Симптоми розтягування зв’язок, сухожиль і м’язів

Для розтягування зв’язок характерні такі ознаки:

• біль навколо суглоба, що посилюється при промацуванні та русі;
• набряк (припухлість) тканин;
• крововилив під шкіру (гематома чи синець);
• порушення роботи суглоба через біль.

Набряк після розтягування з’являється швидко, у той час як гематома (синяк) може утворитися пізніше або може взагалі не бути. Іноді він з’являється не в місці розтягування, а поряд з ним, тому що перед попаданням у верхні шари шкіри кров із пошкодженої тканини просочується по м’язах та навколо суглоба.

Розтягнення м’яза також відбувається при надмірному натягу або занадто різкому скороченні м’яза. Найчастіше трапляється розтягнення м’язів стегна та спини.

Розтягнення м’язів супроводжується:

• болем у м’язі при русі та промацуванні;
• набряком та припухлістю;
• можливо, освітою гематоми (синця);
• болючим ущільненням у місці травми, що пов’язано із скороченням пошкоджених, частково порваних волокон м’яза;
• частковим або повним порушенням функції м’яза (труднощі при спробі зігнути руку, утримати навіть невеликий вантаж, нахилитися та ін.).

Легкі травми проходять самостійно протягом кількох днів чи тижнів. Проте за серйозних пошкоджень не варто відкладати візит до лікаря.

Ознаки тяжкої травми, що вимагають обов’язкового звернення до лікаря:

• інтенсивний біль і швидко наростаючий набряк чи гематома тканин;
• порушення функції пошкодженої частини тіла: неможливість поворухнути пальцем, рукою, ногою та ін.
• неможливість спертися на пошкоджену ногу: вона підгинається;
• занадто великий, незвичний обсяг руху в суглобі, наприклад надмірне розгинання;
• пошкоджена кінцівка деформована, викривлена, під шкірою з’явилися шишки, горби;
• оніміння, втрата чутливості або блідість шкіри у пошкодженій ділянці;
• протягом кількох днів стан не покращується.

Ці симптоми можуть говорити про наявність повного розриву зв’язок, сухожилля, м’язів або перелому кісток. У таких випадках самолікування має непередбачуваний результат.

Що робити при розтягуванні: перша допомога

Відразу після травми необхідно створити спокій ушкодженої частини тіла. У легких випадках достатньо припинити фізичну роботу, сісти чи прилягти, надавши травмованій кінцівці високе становище. Можна, наприклад, підкласти під розтягнуту ногу подушку або згорнуту валиком ковдру, підвісити руку на косинкову пов’язку та ін.

При вираженому болю, порушенні роботи суглоба потрібна серйозніша іммобілізація. У цих випадках накладають шину з підручних матеріалів (картону, дошки) або прибинтовують пошкоджену кінцівку до тіла в положенні, яке викликає найменший біль.

Після іммобілізації чи паралельно з нею бажано охолодити місце травми. Прикладіть лід, пакет із холодною водою, нарешті, мокрий рушник. В аптеці можна придбати аерозоль для заморожування. Такими препаратами часто комплектують аптечки на спортивних змаганнях. Холод прискорить зупинку внутрішньої кровотечі, допоможе звузити судини, відстрочить розвиток запалення та сповільнить наростання набряку. Крім того, охолодження зменшує біль. При сильному болю можна використовувати нестероїдні протизапальні засоби у вигляді таблеток або ін’єкцій, а також парацетамол.

Чого не можна робити при розтягуванні:

• Гріти та розтирати місце травми. Теплові процедури та масаж показані лише на 3-4 день після розтягування, щоб покращити кровообіг, прискорити розсмоктування гематоми, набряку та загоєння. Відразу після травми ці маніпуляції мають зворотний ефект.
• Приймати алкоголь. Це посилює кровотечу, набряк, уповільнює відновлення тканин. Алкоголь допустимо лише тоді, коли медична допомога важкодоступна і нема чим зменшити сильний біль.
• Продовжувати роботу чи тренування через біль. Розтягнутим зв’язкам або м’язам потрібен спокій для якнайшвидшого відновлення. Тільки через деякий час можна буде приступити до виконання спеціальних вправ, які допомагають швидше повернутися до звичного життя.

Легкі розтяги проходять без спеціального лікування. Якщо біль і набряк у місці травми виражені незначно, і ви можете самостійно пересуватися без особливих обмежень, можна обійтися без відвідування лікаря. Щоб прискорити відновлення, необхідно створити спокій пошкодженої частини тіла. Цьому перші дні сприятиме біль, що нагадує про те, що потрібно щадити суглоб або натруджені м’язи. Уникайте фізичної роботи, не піднімайте тяжкості. При розтягуванні суглобів ніг бажано користуватися тростиною або милицями при ходьбі, поки біль істотно не зменшиться.

При розтягуванні суглоба допомагає бинтування еластичним бинтом. Можна використовувати спеціальні м’які фіксатори. Фіксувати суглоб потрібно у природному положенні. Після накладання турів бинта переконайтеся, що пов’язка не надто сильно стискає тіло і не заважає кровообігу. Ви правильно наклали пов’язку, якщо поверхня шкіри зберігає звичайний колір і температуру (не холодна і гаряча), а сама пов’язка не викликає відчуття дискомфорту.

За найменших сумнівів щодо тяжкості отриманої травми зверніться за медичною допомогою. Крім лікарського огляду вам знадобиться зробити рентгенівський знімок або комп’ютерну томографію (КТ) пошкодженої частини тіла. За допомогою цих досліджень можна розрізнити складні види переломів та інші види травм, які важко визначити за зовнішніми ознаками.

Лікування розтягувань у лікаря

Якщо ви підозрюєте перелом, якщо біль і набряк значно виражені або під шкірою утворилася велика гематома, а також при пошкодженнях у літніх людей, бажано звернутися до лікаря в перші години після травми. Причому що швидше, то краще.

Пізніше звернення до лікаря при тяжких розтяганнях, що супроводжуються розривом зв’язок, робить неефективним консервативне лікування, змушує вдаватися до операції. Якщо раптом, крім розтягування, є перелом, то набряк, що поступово наростає, заважатиме хірургу відновити правильне положення кісток і добре зафіксувати кінцівку. Тут час грає проти нас, ускладнює лікування.

При розтягуванні ви можете відвідати хірурга в поліклініці або дістатися травмпункту. В обох установах вас повинні обслужити без запису: у травмпунктах у принципі надають термінову допомогу, а при відвідуванні поліклініки потрібно буде уточнити в реєстратурі, що ви звертаєтесь по «гострий біль». У травмпункті вам одразу зможуть провести рентген пошкодженої області. У поліклініці не завжди є рентгенівський апарат. Якщо стан не дозволяє самостійно дістатися лікаря, викличте швидку допомогу.

Лікар допоможе знеболити місце травми та порекомендує ліки, які ви зможете приймати самостійно. Зазвичай при сильному болю рекомендується приймати парацетамол. Якщо він не допомагає, може знадобитися спеціальне знеболювальне, що відпускається за рецептом. Лікар може призначити нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) у формі крему або гелю, наприклад, кетопрофен. Слід наносити його на місце розтягування та відразу після цього мити руки.

Кетопрофен підвищує світлочутливість шкіри. Під час лікування та протягом двох тижнів після цього слід уникати контакту цих ділянок шкіри з прямим сонячним промінням або штучним освітленням (наприклад, у соляріях). Нестероїдні протизапальні засоби для прийому внутрішньо (наприклад, ібупрофен у таблетках) також допомагають зняти набряк і запалення.

У ряді випадків при розтягуванні накладається гіпсова лангета або пов’язка, як при переломах. Зазвичай із 2-3 дня призначаються фізіопроцедури, які прискорюють процес відновлення. Найчастіше це УВЧ, пізніше — озокерит, компреси з лікарськими речовинами, лікувальний масаж, лікувальна фізкультура, електрофорез із розсмоктуючими, протизапальними та знеболюючими засобами. У разі розриву зв’язок чи м’язів та неефективності консервативного лікування лікар може порекомендувати вам хірургічне лікування. Під час операції здійснюють зшивання пошкоджених тканин між собою, а потім накладають гіпс до повного зрощення шва.

Відновлення після розтягування

Тривалість відновлення тканин залежить від тяжкості розтягування. Наприклад, при розтягуванні гомілкостопу ходити можна вже через 1-2 тижні, повне одужання займе 6-8 тижнів, а знову займатися спортом можна через 8-12 тижнів. При м’язових розтягування час одужання варіюється дуже сильно. Іноді потрібно кілька тижнів, іноді кілька місяців.

У деяких випадках хронічні ускладнення (біль, короткочасні набряки та нестійкість) зберігаються місяцями та навіть роками.

Слід звернутися до травматолога, якщо через певний час після розтягування вам не стає кращим або, навпаки, симптоми стають більш вираженими.

Профілактика розтягувань зв’язок, суглобів та м’язів

Щоб уникнути розтягувань, необхідно бути обережними під час заняття спортом і в повсякденному житті. Однак у жодному разі не можна оберігати себе чи дітей від фізичних вправ. Регулярні вправи на розтяжку та зміцнення м’язів як частину загальної програми фізичної культури допомагають уникнути розтягувань та зберегти силу та гнучкість суглобів. Для профілактики розтягування гомілкостопу підбирайте зручне взуття, особливо для спорту, а також якщо вам доводиться більшу частину дня проводити на ногах. Взуття має бути високим, бажано на шнурках, щоб воно щільно фіксувало кісточки. Не можна носити стоптані черевики, тому що в них простіше підвернути ногу. При носінні взуття на високих підборах ймовірність цього також вища.

При частих розтягуваннях під час тренувань необхідно використовувати спеціальні фіксатори або обмотувати вразливі суглоби еластичним бинтом для додаткового захисту. Існують спеціальні вправи, які дозволяють зміцнити корсет м’язів і знизити до мінімуму ризик розтягувань.

5 правил для захисту від розтягувань

• Робіть розминку перед тренуванням, а затримку після.
• Не займайтеся спортом до знемоги, в стані втоми ризик нещасного випадку підвищується.
• Уникайте падінь – підтримувати порядок на сходах, у коридорах та в саду, а взимку посипати доріжки поряд із будинком піском – чудова профілактика травм.
• Намагайтеся не ходити і не бігати нерівними поверхнями.
• Харчуйте правильно, щоб м’язи були сильними, а кістки та суглоби міцними.

Куди звернутися під час розтягування?

За допомогою сервісу Напоправку ви можете швидко знайти:

• лікаря травматолога;
• усі травмпункти у місті;
• дитячі травмпункти;
• цілодобові травмпункти;
• платні травмпункти.

Можливо, Вам також буде цікаво прочитати

Localisation and translation prepared by Napopravku.ru. NHS Choices забезпечується оригінальним вмістом для безкоштовного. It is available from www.nhs.uk. NHS Choices не reviewed, і не відповідають за, localization or translation of its original content

Copyright notice: “Департамент здоров’я original content © 2020”

Усі матеріали сайту було перевірено лікарями. Однак, навіть найдостовірніша стаття не дозволяє врахувати всі особливості захворювання у конкретної людини. Тому інформація, розміщена на нашому сайті, не може замінити візиту до лікаря, а лише доповнює його. Статті підготовлені для ознайомчої мети і мають рекомендаційний характер.