Виникла інфузійна терапія (infusion латиною означає «вливання») як метод лікування, що застосовує введення безпосередньо в кровоносне русло пацієнта певних розчинів для корекції складних порушень внутрішнього середовища організму, заповнення об'єму рідини, регуляції властивостей крові, детоксикації і т.д.
До складу внутрішньовенних вливань (крапельниць) можуть входити: збалансовані кристалоїдні розчини, які зменшують згущення крові, попереджають розвиток ацидозу (збільшення в крові небезпечних кислот), покращують капілярний кровообіг, має дезінтоксикаційну дію (виводять з організму шкідливі речовини).
Отже, краплинне введення препарату не сприяє очищенню печінки та судин, а збільшує навантаження на них. Зрештою, слідство невиправдано частих крапельниць – Систематичне травмування венозної стінки. Внаслідок цього доступ до вені може стати скрутним.