Біологія 7 клас
У 30-х роках XIX ст. водяна рослина елодея канадська (іл. 17.1) потрапила з Канади в річки Великої Британії, де почала розмножуватися із вражаючою швидкістю. Одразу ж зменшився рибний промисел, ускладнився рух пароплавів і барж, скоротилася чисельність відпочиваючих на річках тощо. Дуже швидко елодея заселила річки сусідніх країн і стала класичним прикладом водяного бур’яну під назвою «водяна чума». Завдяки чому елодея канадська так швидко заполонила водойми Європи?
Збільшення кількості елодеї та її швидке поширення відбувалося і продовжує відбуватися і тепер у Європі завдяки розмноженню, що дістало назву вегетативне.
Вегетативне розмноження — це розмноження вегетативними органами, їхніми видозмінами чи багатоклітинними частинами вегетативних органів рослини. Воно має широке поширення в природі та при вирощуванні людиною культурних рослин. Тому розрізняють природне та штучне вегетативне розмноження, що властиве багатоклітинним рослинам.
Вегетативне розмноження сприяє швидкому зростанню чисельності рослин та їхньому розселенню, а також забезпечує утворення потомства там, де немає сприятливих умов для статевого розмноження. Природне вегетативне розмноження відбувається без втручання людини (іл. 17.2).
Іл. 17.1. Елодея канадська
Іл. 17.2. Вегетативне розмноження пирію кореневищами
Іл. 17.3. Вегетативне розмноження агрусу відводками
Штучне вегетативне розмноження здійснюється людиною і широко застосовується в рослинництві (іл. 17.3). Воно дає можливість отримувати велику кількість посадкового матеріалу, швидко збільшувати кількість культурних рослин, зберігати сортові особливості, оскільки в потомстві повторюються ознаки материнської рослини. Важливим способом штучного вегетативного розмноження є щеплення.
Що є основою вегетативного розмноження?
Вегетативне розмноження — це властивість, що відрізняє рослинні організми від тваринних. Вегетативне розмноження грунтується на явищі регенерації. Регенерація – це відновлювання цілого організму з його частин унаслідок поділу клітин. У результаті вегетативного розмноження відбувається поява великої кількості однакових нащадків, які є копією материнської рослини. Усі вони утворюють клон — потомство, яке утворюється з однієї материнської особини вегетативним шляхом. Таке вегетативне розмноження, або клонування, дає змогу людині зберігати сортові ознаки багатьох культурних рослин. Нині існує метод культури клітин і тканин, який дає можливість отримувати клони рослин, вирощуючи їх на поживному середовищі з однієї клітини або групи клітин. Клонування дозволяє вирощувати цінні чи рідкісні рослини з окремих клітин (наприклад вирощування женьшеню), швидко отримувати велику рослинну масу для одержання з неї важливих речовин. Отже, основою вегетативного розмноження є явище регенерації.
Як здійснюється природне вегетативне розмноження?
Як вам уже відомо, у рослин є видозмінені органи — цибулина, кореневище, бульба тощо, якими здійснюється вегетативне розмноження (іл. 17.4). Лілії, нарциси й тюльпани тощо розмножуються цибулинами. А такі рослини, як пирій, конвалія, осот, можуть швидко поширитися на великій площі за допомогою кореневищ. Роз’єднанню та перетворенню частин кореневища на самостійні рослини можуть сприяти тварини, які живуть у ґрунті (наприклад кроти, миші, жуки) тощо. Деякі рослини розмножуються бульбами (картопля, ряст, топінамбур). Рослини часто розмножуються надземними пагонами. Так, у суниць лісових відростає кілька повзучих пагонів — вусів, на верхівках яких розвиваються молоді пагони й додаткові корені. Згодом вуса висихають і відмирають, а нові рослини починають жити самостійно. Тополя, верба, осика можуть розмножуватися укоріненням гілок. Вітер зламає гілку, віднесе на вологий ґрунт — і ось вона вже вкорінилася і дала початок новій рослині. У багатьох дерев’янистих рослин (наприклад вишня, малина, бузок) дуже поширене розмноження кореневими наростками. Отже, природне вегетативне розмноження здійснюється за допомогою частин вегетативних органів та їхніх видозмін.
Іл. 17.4. Способи природного вегетативного розмноження:
1 — цибулинами: 2 — виводковими бруньками; З — бульбами;
4 — кореневищами; 5 — вусами (повзучими пагонами)
Які є способи штучного вегетативного розмноження культурних рослин?
Людина для вегетативного розмноження рослин часто обирає ті самі способи, якими розмножуються дикорослі види: вусами розмножують полуниці, бульбами — картоплю тощо. Кореневими паростками розмножують бузок, малину, а поділом кущів — ягідні культури. У рослинництві використовують також й особливі способи вегетативного розмноження — живцювання та щеплення. Живцювання — це розмноження відрізаними від організму частинами пагона або кореня. Живцем називають частину пагона чи кореня з кількома бруньками. Стебловими живцями, тобто частинами пагона з кількома бруньками, розмножують традесканцію, виноград тощо. Частинами коренів з кількома додатковими бруньками — кореневими живцями — розмножують малину й сливи. Такі рослини, як бегонія, лимон, розмножують листковими живцями — окремими листками, на яких з’являються додаткові корені та бруньки. Щеплення — це. зростання живців однієї рослини (прищепа) з іншою вкоріненою рослиною (підщепа). Відомо близько 100 різноманітних способів щеплення (іл. 17.5), які поєднують у три типи: щеплення вічком щеплення за допомогою прищепи з однієї бруньки, взятої з тонким шаром кори (наприклад у троянд); щеплення живцем — це щеплення за допомогою навскіс зрізаного живця прищепи з кількома бруньками (У фруктових дерев тощо); щеплення зближенням — щеплення, при якому прищепа не відокремлюється від материнської рослини до повного зростання з підщепою (наприклад у винограду). Отже, штучне вегетативне розмноження здійснюється за допомогою частин вегетативних органів або їхніх видозмін із використанням спеціальних способів вегетативного розмноження — живцювання та щеплення.
Іл. 17.5. Способи вегетативного розмноження:
1 — розмноження листком (сенполія): 2 — живцювання; З — щеплення (а — зближенням. б— живцем, в — вічком)
Як розмножити бегонію стебловими живцями – майстер-клас з фото
Бегонію бульбові можна розмножувати різними способами. Найпростіший – за допомогою стеблових живців. Зазвичай цей спосіб не викликає складнощів. Однак якщо врахувати деякі нюанси, шанси отримати в короткі терміни нову рослину збільшуються.
Красуня бегонія вже давно перестала бути тільки кімнатною рослиною. Вона вийшла за межі будинку і з успіхом використовується в вуличному озелененні. Причому вирощують її як в контейнерах, так і в квітниках. Посадкового матеріалу потрібно для вулиці багато. Найпростіший спосіб збільшити кількість рослин – розмножити бегонію стебловими живцями.
Якими способами можна розмножити бульбову бегонію
Бегонію бульбові можна розмножити різними способами:
- насінням-
- листовими пластинками-
- бульбами-
- стебловими і верхівковими живцями-
- діленням куща.
Сіяти насіння бегонії краще в січні. У цьому випадку рослина може порадувати вас цвітінням вже в той же рік. Бульбами і діленням куща квітка розмножують навесні. А ось ділити живцями бегонію можна, якщо є в цьому необхідність, навіть влітку.
Саме стебловими живцями і розмножують більшість рослин. Живцювання не підходить:
- папоротям і іншим рослинам, у яких відсутній стебло-
- пальм, тому що вони ростуть за рахунок верхівкової бруньки, тому знайти у них стебловий живець неможливо-
- деяким однорічним рослинам, тому що воно відцвіте і відразу загине.
При такому способі поділу слід врахувати деякі нюанси:
- Щоб зменшити випаровування води, велике листя у держака бажано обрізати наполовину, а нижні – взагалі видалити.
- У період цвітіння рослини краще не розмножувати: вони будуть гірше приживатися і повільніше рости. Однак якщо така необхідність все-таки виникла, суцвіття і бутони перед посадкою потрібно обірвати. В іншому випадку вони будуть забирати у молодого рослини поживні речовини.
Як розмножити бульбову бегонію стебловими живцями
Для розмноження бегонії стебловими живцями вам знадобиться:
- спеціальний грунт для бегоній,
- горщик невеликого розміру,
- гострий ніж,
- паличка,
- будь-який стимулятор коренеутворення.
1. Насипте грунт в горщик для розсади.
2. Полийте рясно землю, уникаючи надмірного перезволоження. Вона повинна повністю просочитися.
3. Уважно огляньте материнську рослину. Для розмноження вибирайте міцний держак завдовжки не менше 10 см. На ньому має бути не менше двох вузлів.
4. Щоб надмірно не травмувати рослину, ніж повинен бути дуже гострим. Відріжте держак під гострим кутом. Так площа зрізу буде більше – значить, і коріння вийде більше.
5. Лінія зрізу повинна знаходитися на відстані від 0,5 до 1 см від нирки. Уважно стежте за тим, де знаходиться нирка. Вона повинна “дивитися” назовні від обрізаного краю, іншими словами, в протилежну сторону. Нижній лист видаліть.
6. Візьміть стимулятор коренеутворення. Якщо він гранульований, подрібніть його. Так засіб подіє швидше і надасть більший ефект.
7. Щоб сухий порошок “прилип” до черешки, спочатку занурте його зріз в воду.
8. Потім вологий зріз опустіть в стимулятор коренеутворення.
9. Повернемося до грунту. За той час, що ми займалися держаком, грунт повністю просочився і готовий до посадки. Візьміть будь-яку паличку (олівець, спицю і т.п.) і зробіть у ньому поглиблення довжиною кілька сантиметрів.
10. Опустіть рослина в утворену ямку.
11. Пальцями щільно притисніть грунт навколо рослини.
12. Бегонія не любить сухого повітря. Вологість повинна завжди бути не менше 60. Ідеальна температура для вкорінення – 22-24 ° C. Щоб створити рослині такі умови, держак потрібно поставити в тепличку. Якщо у вас немає подібного укриття, його може замінити звичайний поліетиленовий пакет або прозоре пластмасове відерце.
13. Важливо: рослина не повинно стосуватися листям укриття. Поставте держак в затінене місце. До речі, саме півтінь – найкраще місце для бегонії. Там вона буде радувати більш рясним і тривалим цвітінням.
Перша ознака того, що держак укорінився, – це поява з пазух листя молодих листочків. Коли це станеться, зніміть укриття.
У догляді за бегонією потрібно пам`ятати, що рослина це вологолюбна. Однак при надлишку зволоження і відсутності дренажу, коріння почнуть швидко загнивати і рослина загине. Поливати квітка слід лише після того, як грунт в горщику стане повністю сухою.
Як бачите, ніяких складнощів в розмноженні бегонії бульбової листовими живцями немає. А який спосіб ви найчастіше використовуєте для розведення бегоній?