В НБУ пояснили, як та скільки грошей можна переказувати за кордон

У межах лімітів українці можуть здійснювати Р2Р-перекази та «quasi cash» операції, — повідомили в Національному банку.

Що таке P2P-перекази

P2P-перекази — це перекази з картки на картку. Тобто це коли одна фізична особа зі своєї картки здійснює переказ на картку іншої особи.

У яких обсягах українці можуть здійснювати P2P-перекази

• Із гривневих платіжних карток громадяни можуть переказувати кошти на картки фізичних осіб за кордоном в межах ліміту 100 тисяч гривень на місяць.
• Крім того, українці мають змогу здійснювати перекази на картки за кордоном зі своїх валютних платіжних карток у межах окремого ліміту у 100 тис. грн на місяць (це більше $3 тис.)

Отже, загалом людина, яка має кошти на гривневій і валютній картці, може переказати до 200 тис. гривень на місяць (до 100 тис. гривень зі своєї гривневої картки та до 100 тис. гривень зі своєї валютної картки) на картку родичам або близьким, які тимчасово перебувають за межами України через війну.

Важливо

Ліміт для переказу 100 тис. грн з валютних карток спільний для P2P-переказів та операцій «quasi cash». Тобто, якщо ви вже переказали зі своєї української валютної картки на картку за кордоном 100 тис грн в еквіваленті, то здійснити у цей місяць операції «quasi cash» ви вже не зможете. І навпаки, якщо ви вичерпали ліміт у 100 тис. грн за операціями «quasi cash», то в цей місяць ви не зможете робити Р2Р-перекази.

Що таке операції «quasi cash»

До операцій «quasi cash», зокрема, належать такі: поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів тощо.

Приклад такої операції — це поповнення за допомогою платіжної картки гаманця криптобіржі.

Які обмеження діють на операції «quasi cash»

• Такі операції громадяни можуть здійснювати лише з валютних платіжних карток у межах ліміту до 100 тис. грн у еквіваленті (це більше $3 тис.) на місяць.
• Здійснення операцій «quasi cash» за допомогою гривневих платіжних карток тимчасово заборонено.

Звертаємо увагу, що відсутні обмеження на здійснення переказів з метою оплати витрат за кордоном, пов’язаних зі смертю громадян, лікуванням в медичних закладах, транспортуванням хворих та оплата навчання на рахунки навчальних закладів за кордоном, які можуть здійснюватися без обмежень.

Також для сприяння діяльності волонтерів, фізичним особам дозволено переказувати іноземну валюту для купівлі низки товарів за кордоном у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн в еквіваленті (це більше $13,5 тис.).

До таких товарів належать бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги.

Нові правила переказів в Україні: більше ніж 5 тисяч – тільки з паспортом чи карткою

28 квітня набрав чинності закон «Про запобігання та протидію легалізації ( відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». За цією довгою назвою ховаються в тому числі зміни до умов переказів на суму понад 5 тисяч гривень. Однак Національний банк запевняє, що на більшість операцій в Україні закон не вплине. Радіо Свобода оглядає зміни, які набули чинності відсьогодні.

Як тепер переказати знайомому суму більшу від 5 тисяч гривень?

Безготівковим платежем – просто через телефон, або ж поклавши гроші на картку в терміналі чи відділенні банку. Однак тепер для ідентифікації треба буде мати з собою власну банківську картку для терміналу або паспорт, якщо переказ відбувається у відділенні банку.

Втім, якщо термінал не має технічної можливості зчитати дані власника картки, то переказати через нього більше ніж 5 тисяч не вдасться. НБУ дав банкам час до кінця 2020 року, щоб обладнати всі термінали можливістю ідентифікувати клієнтів.

Проте, якщо ви здійснюєте переказ через міжнародні системи переказів, треба мати з собою паспорт і пояснити мету переказу.

Чи є якісь обмеження для переказів до цієї суми?

Ні. Крім того, НБУ заявляє, що і перекази по 5 тисяч гривень і більше з картки на картку не підлягають обмеженням, адже банки вже знають власників рахунків, з яких здійснюються такі операції.

Чи питатимуть у мене про походження грошей, якщо я переказую більше від 5 тисяч гривень?

Ні. Фінансовому моніторингу підлягають операції, які перевищують 400 тисяч гривень (для лотерей та казино – 30 тисяч гривень). Раніше ця порогова сума становила 150 тисяч. При цьому, за законом, такі операції мають мати одну або більше з наступних ознак для перевірки:

• один з учасників є резидентом або має рахунок у державі, яка не дотримується вимог міжнародних організацій щодо протидії відмиванню коштів
• операцію здійснює «політично значуща особа», член її сім’ї чи пов’язані з нею люди
• операція – з переказу коштів за кордон, в тому числі в офшорну зону
• йдеться про операцію з готівкою

Чи є якісь окремі правила для поповнення кредитної картки?

Ні, кредитний рахунок можна так само поповнити через відділення банку або термінал, який може зчитати дані з картки, якщо сума перевищує 5 тисяч гривень. Якщо ні – можна покласти гроші і без ідентифікації платника.

А що з валютними переказами з-за кордону?

Нових обмежень щодо валютних рахунків вже ідентифікованих клієнтів немає.

Чи треба додатково підтверджувати особу під час онлайн-шопінгу чи сплати комуналки?

Як роз’яснює Нацбанк, в разі безготівкової оплати в інтернет-магазині достатньо вказати номер своєї картки. При оплаті податків, комунальних послуг, штрафів, страхових внесків вимоги щодо ідентифікації також не діють.

А свій мобільний рахунок тепер теж доведеться ідентифікувати?

Закон передбачає ідентифікацію власників електронних гаманців, з яких списуються кошти. До кінця року ці гаманці мають бути верифіковані за допомогою паспортів та ідентифікаційних кодів власників. Але мобільні рахунки до таких гаманців не належать.

Чи може банк заморозити платіж, якщо сума перевищує 400 тисяч, а походження коштів неясне?

«Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію», – зазначає Нацбанк. Іншими словами, банки мають інформацію про своїх клієнтів і звичні для них операції. Вони, однак, мають право звернутися за поясненнями до клієнта, якщо операція нетипова.

При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ПМФ) (в тому числі і банки) повинен відмовитися від обслуговування клієнта і закрити його рахунок, якщо ідентифікувати його особу неможливо або якщо клієнт надав недостовірну інформацію. Також суб’єкт ПФМ може відмовитися від підозрілої інформації.

До суб’єктів ПФМ належать банки, страхові та платіжні організації, поштові оператори, інші установи, які надають фінансові послуги.

Верховна Рада України підтримала закон про протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню масової зброї 6 грудня.

Ухвалення цього законопроєкту є частиною міжнародних зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС і Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС.

Ваша операція заблокована! Нові правила переказу грошей: все, що треба знати

З 28 квітня влада взяла під особливий контроль онлайн-платежі українців. Операції на суму понад 5 тис. грн можуть бути заблоковані, такі правила встановлює новий закон про фінансовий моніторинг. Повна назва документу – «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Закон було ухвалено наприкінці минулого року.

Згідно з поясненням НБУ, банківська система відтепер почне моніторити всі фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів), а також грошові перекази в Україні та з-за кордону. Без ідентифікації того, хто здійснює операцію, закон дозволяє переказ коштів готівкою та поповнення карткових рахунків в межах України у сумі, що є меншою ніж 5 тис. грн.

Якщо ж сума більша, а перевірка неможлива або ж отримані дані свідчать про підозрілість операції, банк має право її зупинити і спрямувати інформацію до Державної служби фінансового моніторингу для перевірки. В залежності від рішення останньої, платіж буде дозволений або ж зупинений. У гіршому з випадків на рахунки та активи учасників операції може бути накладений арешт.

Від клієнтів банки тепер мають право вимагати паспортні дані, ІПН і унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі за наявності такого.

Банки, які ж будуть уникати проведення таких перевірок, також будуть покарані. На фінустанови можуть бути накладені штрафи, сума яких від 0,2 до 135 млн грн.

Представники влади заспокоюють пересічних громадян: нові правила моніторингу не розповсюджуються на такі операції (незалежно від суми):

• сплата житлово-комунальних послуг,

• сплата податків і штрафів,

• сплата інших обов’язкових зборів та платежів,

• сплата кредиту у сумі до 30 тис. грн,

• перекази задля оплати товарів і послуг, за допомогою платіжної картки,

• всі перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн,

• зняття коштів з власного рахунку.

На практиці це означатиме: для того, щоб поповнити свої банківські картки на суму, що перевищує 5 тис. грн в касі банку, громадянам потрібно буде пред’являти паспорт. Поповнити картку на аналогічну суму через термінал за допомогою лише номера картки також не вдасться: потрібно буде або скористатися карткою, або ввести номер телефона, до якого картка прив’язана.

Але є й втішні новини: для того, щоб переказати кошти на суму понад 5 тис. грн між своїми картками з різних банків жодна ідентифікація потрібна не буде. «Перекази між власними рахунками в різних банках, в яких ви ідентифіковані, здійснюються без змін», – пояснила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Представники влади запевняють, що контроль над більшістю операцій буде мінімальним, посилена увага буде лише до високоризикованих транзакцій.

Вочевидь, що під «високоризикованими» законодавець мав на увазі усі тіньові платежі, яких у нашій економіці, за окремими підрахунками, кожен другий-третій.

Зокрема, нова система дозволятиме зупиняти виплати «сірих» зарплат на карткові рахунки. А це значна частина тіньової економіки. Часто так виплачуються реальні заробітні плати, в той час, як «білі» офіційно дорівнюють мінімалці, яка нині складає близько 4 тис. грн. Бажання «прищучити» роботодавців зрозуміле, але впровадження цього закону може спричинити ще більше їхнє сповзання в «чорний кеш».

Про те, як новації вплинуть на життя пересічних громадян та кому і за що блокуватимуть картки в інтерв’ю «Главкому» розповів голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від «Слуги народу» Данило Гетманцев.

«В ЄС від нуля євро, у нас – від 5 тис. грн»

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від «Слуги народу» Данило Гетманцев (фото з відкритих джерел)

Для чого був знижений поріг ідентифікації при переказі коштів з 15 тис. до 5 тис. грн?

Це застосовується лише до клієнтів, які не є ідентифіковані. В ЄС ідентифікація відбувається при операціях від нуля євро. Ми просто імплементували в українське законодавство одну з директив Євросоюзу. В ЄС від нуля євро, ми ж ввели – від 5 тис. грн. Не виключаю, що у майбутньому ця цифра буде знижена, але я говорю не про найближче майбутнє, має пройти тривалий період часу.

Якщо відбувається платіж із картки на картку, то ідентифікуватися не треба, бо ці люди вже ідентифіковані. Ідентифікацію треба лише у тих рідкісних випадках, коли йдеться про анонімний рахунок чи анонімну картку (зокрема, йдеться про рrepaid-картку – це миттєва неіменна картка для розрахунків. Для її використання не потрібно відкривати рахунок та надавати документи. Для активації рrepaid-картки потрібен лише номер мобільного українського оператора зв’язку, – «Главком)». Заспокойте, будь ласка, людей: зрада розганяється там, де її немає. Запевняю: ця процедура жодним чином не вплине на розрахунки.

Інститут фінмоніторингу в Україні працює, якщо не помиляюсь, з 2002 року. І впродовж всього цього часу фіноперації, які підлягають фінансовому моніторингу, могли бути заблоковані. Якщо говорити про закон, який ухвалили, то ми навпаки, послабили моніторинг для пересічних громадян. Зокрема, обсяг операції, яка підлягає обов’язковому моніторингу, був збільшений зі 150 тис. грн. до 300 тис. грн.

Мова йде про збільшення суми для обов’язкової звітності про фінансові операції на суму більше 300 тис. грн для певних категорій осіб (раніше було 150 тис. грн).

Крім цього, ми зменшили кількість критеріїв для операцій, що підлягають обов’язковому фінмоніторингу. Він розповсюджуватиметься лише на ті операції, які можуть мати ознаки легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом.

Чи потрібно буде людині показувати паспорт, якщо вона здійснить кілька поповнень на суму 4999 грн?

Людина може поповнити на цю суму один раз. Подрібнювати один платіж на суму, більшу за 5 тис. грн, людина не може.

Директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Олексій Шабан заявив, що безготівкові платежі не матимуть обмежень і дробити їх на 5 тисяч не потрібно. За його словами, новий закон спрямований лише на великі операції.

При цьому НБУ зазначає, що операції студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєктів та «білого» бізнесу, що платить податки, перевірятимуть не так прискіпливо. 95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії.

Що зміниться для компаній, які переказують зарплату працівникам на картку?

У такому випадку компанія зі свого рахунку перераховує кошти працівнику. Це абсолютно ідентифіковані суб’єкти, з цієї операції сплачуються податки. Ніяких проблем.

Які зміни відбудуться для тих, хто переказує кошти на картки українців з-за кордону? Наприклад, заробітчани.

У першу чергу має значення, які правила діють за кордоном, – у кожній конкретній країні, з якої здійснюється переказ. Взагалі ж, повторюсь, власники карток – це клієнти вже ідентифіковані. Для пересічного користувача – взагалі немає змін.

У якому випадку рахунок можуть заблокувати для перевірки походження коштів?

Рішення щодо блокування операцій ухвалює суб’єкт первинного фінансового моніторингу. Це – банківська фінустанова чи оператор мобільного зв’язку. Вони визначають, чи підлягає операція моніторингу, та визначають, чи є ознаки легалізації грошей, здобутих незаконним шляхом. Наприклад, якщо один суб’єкт перераховує іншому мільйон гривень по 4999 грн багатьма операціями за один день. Це дивно, правда?

Для поповнення банківської картки на суму, що перевищує 5 тис. грн в касі банку, громадянам потрібно буде пред’являти паспорт

Як розповіли «Главкому» в одному з банків, найближчим часом при поповненні картки через термінали не зміниться нічого. Оскільки ще не діє вся нормативна база, яка мала б бути розроблена Нацбанком під новий закон. «На переобладнання терміналів потрібен час, поки що ж через термінал ви можете, як і вчора, переказувати суму до 30 тис. грн без жодних змін», – запевнив співробітник банку. До того ж, за його словами, подрібнювати суму… можна. Принаймні, поки що. «Якщо вам потрібно переказати, скажімо, 12 тис. грн., а паспорт ви забули вдома, без проблем зможете через касу поповнити кількома платежами: по 4 тис. грн», – дали пораду у фінустанові.

Наталія Сокирчук, Павло Вуєць, «Главком»