ТАБАСАРАНСЬКИЙ

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 8.

табасаранський Переклад слова

табасаранський Транслітерація слова

табасаранський Рід – прикметник

табасаранський Словоформи слова

табасаранський Кількість літер у слові

Скільки у табасаранській мові літер

ТАБАСАР А НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до табасар а нці. Табасаранська мова.

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Скільки літер в українському алфавіті

Українська абетка, як і російська, побудована на основі кириличного алфавіту. Графічне написання більшої частини букв у російській та українській алфавітах збігається, проте є й суттєві відмінності.

Поряд із російською та білоруською, українська мова належить до східної групи слов’янських мов. Причому українська настільки схожа на російську, що це може стати на заваді у процесі вивчення: складно не переплутати близькі за звучанням, але все-таки різні слова. Зате є й незаперечна гідність: в українському слова пишуться так само, як чуються, що дуже полегшує процес вивчення цієї мови.

Українська мова по праву вважається однією з наймелодійніших у світі, що пов’язано з унікальними особливостями української фонетики. Так, українська мова характеризується величезною кількістю голосних високого підйому та подовженням м’яких приголосних. Завдяки цим особливостям українська мова звучить м’яко та гармонійно.

Інша відмінна риса української мови – наявність у довгих словах побічних наголосів поряд із основним. Завдяки цьому українською мовою практично не зустрічається редукція (приглушене звучання чи випадання) приголосних звуків. Дзвінкі звуки практично не приглушуються навіть наприкінці слова та мови.

Починати вчити іноземну мову необхідно з алфавіту, і українська – не виняток. Російськомовній людині вивчити українську абетку не важко: написання більшої частини букв збігається. Щоправда, в українському алфавіті відсутні літери Ёё, Ъъ, Ыы, Ээ, натомість з’являються Ґґ, Єє, Іі та Еі.

Українська писемність містить 33 літери

Багато хто вважає, що в українській мові є лише характерне фрикативне [h] , а дзвінкого звуку [г] , як у російській, немає. Насправді такий звук є, але використовується він вкрай рідко, буквально в кількох словах (наприклад, « аґрус » – аґрус). На листі цей звук передається буквою “Ґ” . Цікаво, що з 1932 року буква Ґ була відсутня, і лише у 1990 її повернули до української абетки.

Літери «Є» та «Її» – це йотовані голосні. Літера “Є” відповідає російській “Є” і позначає звук [jе] . Символ «Ї» означає звук [jи] . Українська літера “I” відповідає російській “І” .

Крім того, українською мовою є апостроф [‘] . Він використовується після губних приголосних і «р» перед йотованими голосними для позначення поєднань [j] та голосних звуків [а] [у] [е] [і].

Ще одна характерна особливість української мови – наявність аффрикативних приголосних [дж], [дз] та [дз’] . На листі ці звуки передаються відповідно поєднаннями «дж», «дз» і «дзь» .

Літери українського алфавіту із зазначенням їхньої звукової відповідності в російській мові:

• А [а];
• Б б [б];
• В [в];
• Р г [h];
• Ґ ґ [г];
• Д д [д];
• Е е [е];
• Є є [е], після м’якого приголосного [jе];
• Ж ж [ж];
• З з [з];
• І і середнє між [і] та [и];
• І і [і];
• Ї ї [jи];
• Й й [j];
• До [к];
• Л л [л];
• М м [м];
• Н н [н];
• Про [про];
• П п [п];
• Р р [р];
• З [с];
• Т т [т];
• У [у];
• Ф ф [ф];
• Х х [х];
• Ц ц [ц];
• Ч ч [ч];
• ш ш [ш];
• Щ щ [ш ‘:];
• Ь ь [-];
• Ю ю [у], після м’якого приголосного [jу];
• Я я [а], після м’якого приголосного [jа].