Як написати власне висловлення на ЗНО? Інструкція

Чи не кожен абітурієнт знає: без власного висловлення добре скласти тестування не вийде. Але важливо не просто його написати, а зробити це правильно. За такий твір можна заробити аж 20 балів. Не мало, погодьтеся. То що треба знати? Як готуватися? І чому власне висловлення — це не страшно? Про це та інше в нашому матеріалі.

Власне висловлення на ЗНО — це не звичайний твір-роздум. Твір на ЗНО має чітку структуру, якої потрібно дотримуватися: теза, два аргументи, приклад з літератури або іншого виду мистецтва, приклад з історії або життя, висновок.

Скільки абзаців має бути у творі? Доречно робити чотири або шість абзаців. Усі три наведені схеми є правильними:

Скільки слів має бути у творі? Обов’язково більше 100 слів (якщо менше – твір навіть не перевірятимуть). Максимального обмеження немає, головне вкластися в бланк (приблизно 1,5 ст. А4). Оптимальний обсяг – 200- 250 слів.

Скільки балів “коштує” твір на ЗНО? За ідеально написане власного висловлення можна отримати 20 балів.

За що нараховують бали?

Їх розподіляють так:

1. теза – 2
2. аргументи – 2 (по 1 за кожен аргумент)
3. приклад з літератури чи іншого виду мистецтва – 2
4. приклад з історії або життя – 2
5. висновок – 2
6. логічність, послідовність – 2
7. орфографія, пунктуація – 4
8. лексика, граматика, стилістика – 4

Скільки часу на ЗНО варто відводити на твір? Розраховуй час так, щоб на власне висловлення залишилося хоча б 45 хв: 30 хв, щоб написати на чернетку, і ще 15 хв для переписування на бланк.

Чи обов’язково писати твір на чернетку? Ні, можна писати одразу в бланку. Але так слід робити тільки коли зовсім немає часу. Краще написати спочатку на чернетку, уважно перечитати, перевірити себе (виправити кілька своїх помилок!), а тоді перенести на бланк.

Якою буде тема твору? Вона завжди морально-філософська. Тут є багато прикладів і корисних матеріалів щодо написання власного висловлення.

Як правильно сформулювати тезу?

Теза – це відповідь на запитання з теми. Є три варіанти формулювання запитань і відповідно три стратегії можливої відповіді:

Які вставні слова варто використовувати під час написання твору?

Такі слова будуть залежати від структурної частини. Ось кілька прикладів:

Як підібрати приклад з літератури? При підготовці до ЗНО з української мови та літератури, абітурієнти вже знайомляться з багатьма творами шкільної програми (часто їх цілком достатньо, щоб підібрати приклад). Для того, щоб пригадати їх у моменти хвилювання на ЗНО, можна погортати тестовий зошит у частині «Література» – там багато назв різних творів і, можливо, один з них стане вдалим прикладом.

Також можна пригадати книги, які колись читали для себе, не з програми. Або ж навести як приклад ситуацію з кінофільму, мультфільму, серіалу чи навіть аніме. Головне – вказати назву, автора (режисера) та жанр мистецького твору.

У творі не обов’язково наводити цитати . За це не додають і не знімають бали.

У творі можна наводити приклад з зарубіжної літератури, обмеження в літературі немає. Головне вказати назву, автора і жанр твору й чітко описати ситуацію чи персонажа, що є твоїм прикладом.

У творі можна наводити приклад з власного життя, але в такому випадку варто описати його детально, а не в загальних рисах. Краще наводити приклад з історії (не тільки України, а й всесвітньої) або суспільно-політичного життя (факти з біографії відомих людей, письменників тощо).

Не обов’язково першим писати приклад з літератури, а другим приклад з історії чи життя. Порядок прикладів не має значення.

Як правильно сформулювати висновок? Він має узагальнити те, що ти написано в тезі, аргументах і прикладах. Варто просто переформулювати, написати те саме іншими словами (не дублювати!). Важливо: у висновку не може бути жодної нової інформації.

Як готуватися до написання власного висловлення?

• переглянути критерії оцінювання, зрозуміти структуру;
• продивися теми минулих років;
• спробувати написати перший твір (вибравши одну з тем минулих років), дотримуючись структури;
• якщо є можливість – попросити викладача (або друга) перевірити твір;
• написати хоча б 5 творів до ЗНО;
• обов’язково засікати час, старатися витрачати на написання не більше 40 хв.

І пам’ятайте, головне – практика!

Related Posts:

Як писати власне висловлення на ЗНО: відповіді на 20 типових запитань

Сьогодні ти отримаєш відповіді на найчастіші запитання щодо власного висловлення з української мови. Гортай донизу, читай, готуйся до ЗНО якісно!

1. Власне висловлення на ЗНО це звичайний твір-роздум?

Не зовсім. Твір на ЗНО має чітку структуру, якої потрібно дотримуватися: теза, два аргументи, приклад з літератури або іншого виду мистецтва, приклад з історії або життя, висновок.

1. Мені потрібна оцінка тільки за ДПА з української мови. Чи входить туди твір?

Так, бал за власне висловлення враховується при виставленні оцінки за ДПА з української мови.

Доречно робити чотири або шість абзаців. Усі три наведені схеми є правильними (обирай, яка тобі подобається найбільше):

2. Аргумент 1 + Приклад 1

3. Аргумент 2 + Приклад 2

Обов’язково більше 100 слів (якщо менше – твір навіть не перевірятимуть). Максимального обмеження немає, головне вкластися в бланк (приблизно 1,5 ст. А4). Оптимальний обсяг – 200- 250 слів.

1. Скільки балів я отримаю за твір на ЗНО?

На ЗНО-2019 ти отримаєш 20 балів за ідеально написане власне висловлення. Якщо врахувати, що максимальний тестовий бал 104, то твір – це 20% твого балу. Чимало, правда?

Бали розподіляються так:

• теза – 2
• аргументи – 2 (по 1 за кожен аргумент)
• приклад з літератури чи іншого виду мистецтва – 2
• приклад з історії або життя – 2
• висновок – 2
• логічність, послідовність – 2
• орфографія, пунктуація – 4
• лексика, граматика, стилістика – 4

1. Що краще робити першим на ЗНО: тести чи твір?

Краще розпочати з тестів, адже їх є більше і вони принесуть 80% балів. Проте на твір варто залишити час, щоб написати його якісно й не поспішати.

1. Скільки часу на ЗНО варто відводити на це завдання?

Розраховуй час так, щоб на власне висловлення залишилося хоча б 45 хв: 30 хв, щоб написати на чернетку, і ще 15 хв для переписування на бланк. Якщо ти швидше впораєшся з тестами, то відповідно часу на твір буде більше.

Ні, ти можеш писати одразу в бланку. Але так слід робити тільки коли зовсім немає часу. Краще написати спочатку на чернетку, уважно перечитати, перевірити себе (ти точно зможеш самостійно виправити кілька своїх помилок!), а тоді перенести на бланк.

Тема завжди морально-філософська. Проглянь теми минулих років, щоб краще зрозуміти.

1. Що буде, якщо я неправильно зрозумію тему або напишу на іншу?

Твій твір не буде оцінений, ти автоматично отримаєш 0 балів.

Теза – це твоя відповідь на запитання з теми. Те, як ти думаєш. Є три варіанти формулювання запитань і відповідно три стратегії можливої відповіді:

1. Чи заслуговує маленька людина на ту ж повагу, що й людина з високими амбіціями? (ЗНО-2014)

Питання в стилі «так/ні», потрібно погодитися чи заперечити.

Я вважаю, що маленьку людину потрібно поважати (не) менше, ніж тих, хто має високі амбіції.

2. До чого ж зрештою треба дослухатися в житті — до розуму чи до серця? (ЗНО-2016)

Потрібно вибрати одне з двох (розум або серце), також можна сказати, що в одних ситуаціях доречне одне, а в інших – друге. Третій шлях – сказати, що жодне не є правильним і запропонувати свій альтернативний варіант.

На мою думку, потрапляючи в складні ситуації, людина має слухати свого серця (дослухатися до розуму).

Мені здається, що неможливо однозначно відповісти на запропоноване запитання, адже в одних ситуаціях правильніше слухати свого серця, а в інших – чинити так, як підказує розум.

3. А які людські якості найбільше потрібні молоді в сучасному світі? (ЗНО-2015)

У запитанні немає варіантів, потрібно запропонувати свій.

Я переконана, що в наш час жодна молода людина не може обійтися без креативності та вміння відстоювати власну думку.

1. Чи є вставні слова, які варто використовувати під час написання твору?

Так, ці слова будуть залежати від структурної частини. Ось кілька прикладів:

Теза

Я вважаю, На мою думку, На мій погляд, Я переконаний, Я погоджуюся з тим, що…

Аргументи

По-перше, По-друге, // З одного боку, З іншого боку…

Приклади

Яскравим прикладом є, Доречно буде згадати, Не можу не згадати, Наприклад…

Висновок

Отже, Таким чином, Можна зробити висновок, що…

Якщо ти готуєшся до ЗНО з української мови та літератури, то вже знатимеш чимало творів, які є в програмі (часто їх цілком достатньо, щоб підібрати приклад). На ЗНО можеш погортати тестовий зошит у частині «Література» – там ти побачиш назви різних творів і, можливо, один з них стане твоїм прикладом.

Також можеш пригадати книги, які ти читав(ла) для себе, не з програми. Або ж наведи як приклад ситуацію з кінофільму, мультфільму, серіалу чи навіть аніме. Головне – вкажи назву, автора (режисера) та жанр мистецького твору.

Ні, за це не додають і не знімають бали.

1. Чи можна наводити приклад з зарубіжної літератури?

Так, обмеження в літературі немає. Головне вказати назву, автора і жанр твору й чітко описати ситуацію чи персонажа, що є твоїм прикладом.

1. Чи можна наводити приклад з власного життя?

Так, але в такому випадку старайся описати його детально, а не в загальних рисах. Краще наводити приклад з історії (не тільки України, а й всесвітньої) або суспільно-політичного життя (факти з біографії відомих людей, письменників тощо).

1. Обов’язково першим писати приклад з літератури, а другим приклад з історії чи життя?

Ні, порядок прикладів не має значення.

Висновок має узагальнити те, що ти написав(ла) у тезі, аргументах і прикладах. Просто переформулюй, напиши те саме іншими словами (не дублюй!). Важливо: у висновку не може бути жодної нової інформації.

1. Як підготуватися до написання власного висловлення?

– переглянь критерії оцінювання, зрозумій структуру

– продивися теми минулих років

– спробуй написати свій перший твір (вибери одну з тем минулих років), дотримуючись структури

– якщо є можливість – попроси викладача (або друга) перевірити твій твір

– напиши хоча б 5 творів до ЗНО

– обов’язково засікай час, старайся витрачати на написання не більше 40 хв

Пам’ятай, що головне – практика!

Рекомендації для викладання навчальних предметів: українська мова та літератури

Серед пріоритетних напрямів освітньої діяльності у 2022/2023 навчальному році, визначених Міністерством освіти і науки України, є продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа», впровадження у 5 класах нового Держстандарту базової середньої освіти та організація навчальної діяльності здобувачів освіти. Аби допомогти освітянам організувати якісне навчання школярів згідно з нормативними вимогами, ми започатковуємо публікацію серії тематичних статей, в яких розглянемо Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу і викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році. Наш перший огляд стане у пригоді вчителям української мови, української та зарубіжної літератур, які працюватимуть у 5-11 класах.

5 клас НУШ

У 2022/2023 навчальному році вивчення навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі у 5-х класах здійснюватиметься за:

• модельними навчальними програмами. На їхній основі школа може розробити власну навчальну програму та затвердити її рішенням педагогічної ради;
• підручниками, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Також заклади освіти можуть скористатися добіркою навчально-методичного забезпечення, яка розміщена на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

• Формувальне. Воно може здійснюватися у формі само- та взаємооцінювання, зокрема учні мають співставляти досягнутий результат своєї діяльності з її метою, аналізувати успіхи і причини індивідуальних невдач у вивченні навчального матеріалу та визначати можливі шляхи їх подолання.
• Поточне. Воно має здійснюватись систематично за допомогою завдань на повторення пройденого матеріалу й закріплення вивченого.
• Підсумкове (тематичне, семестрове, річне). При його здійсненні необхідно використовувати завдання для визначення рівня досягнень за кожною групою результатів.

Українська мова

Типовим навчальним планом для вивчення української мови в 5 класах НУШ передбачено не менше 4-х годин на тиждень.

Для формування ключових компетентностей, визначених у Держстандарті, важливо зосередити зусилля на формуванні загальнопредметних умінь школярів, зокрема:

• робота з інформацією;
• аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, висловлення припущень та формулювання висновків;
• розв’язання проблем;
• прийняття рішень;
• генерація нових ідей;
• розвиток критичного мислення й емоційного інтелекту.

Під час викладанні української мови є актуальними такі завдання:

• формування в учнів умінь працювати з різноманітними лексикографічними джерелами;
• навчання працювати в команді, групі, парі:
• розвивати словниковий запас школярів.

Вивчення кожної теми рекомендовано розпочинати з цілевизначення, що сприяє активізації внутрішніх мотиваційних резервів і рефлексії школярів. З огляду на це доцільно пропонувати завдання, які орієнтують учнів на пошук шляхів розв’язання повсякденних життєвих проблем та формують такі вміння:

• виявлення та формулювання проблеми;
• швидкий пошук необхідної й достатньої інформації та її оцінка;
• сування, якої інформації бракує для розв’язання проблеми, та її використання.

У процесі навчання слід підтримувати самостійність школярів, заохочувати їх розмежовувати, порівнювати й оцінювати власну та чужу позицію, формувати систему ставлень. Також потрібно акцентувати їхню увагу на комунікативно доцільному використанні одиниць усіх рівнів мови в усному та писемному мовленні й приділяти увагу:

• труднощам слововживання;
• складним випадкам наголошування;
• правопису;
• нормам узгодження мовних одиниць;
• культурі слова тощо.

Для опанування правил застосування мовних формул до програм введено відомості про мовленнєві жанри. Вони мають вивчатися системно – на спеціально відведених для конкретного жанру уроках і на уроках вивчення (закріплення, повторення, узагальнення тощо) мовної теорії.

Інтегрований мовно-літературний курс

Для вивчення інтегрованого мовно-літературного курсу в освітній програмі закладу може бути виділено від 7 до 10 годин на тиждень. Відповідно до обраного часу вчитель має передбачити в календарному плануванні вивчення теми окремих уроків (з урахуванням визначених в програмі розділів (один на місяць) та теми (одна на тиждень)).

Для заповнення класного журналу створюють сторінки з назвою «Інтегрований мовно-літературний курс» без поділу на окремі складники курсу, на яких фіксують:

• на правій сторінці – теми, які мають відповідати навчальній програмі та календарно-тематичному плануванню;
• на лівій сторінці – результати тематичних та семестрових діагностичних робіт.

З метою формувального оцінювання впродовж семестру проводяться диктанти, аудіювання, декламування, читання мовчки та вголос, усні й письмові перекази та твори, діалогування (кількість і види таких робіт учитель планує самостійно). Їх результати можуть бути відображені як у класному журналі, так і в щоденнику спостережень.

Тематичні роботи за підсумками вивчення кожного розділу доцільно проводити в тестовій формі. Наприкінці семестру слід провести комплексну діагностичну роботу, яка дасть змогу оцінити рівень досягнення учнями очікуваних результатів навчання в усній взаємодії, письмовій взаємодії, роботі з текстом та дослідженні мовлення.

Українська література

Типовим навчальним планом для вивчення української літератури в 5 класі передбачено 2 години на тиждень.

У змісті курсу реалізовано основні функції літератури для школярів у сучасному соціумі, зокрема:

• естетична, яка дозволяє аналізувати літературні твори як мистецькі явища, що мають не лише цікавий, пізнавальний зміст, а й високохудожню форму;
• морально-етична, яка розкривається в ідейному змісті, підтексті художніх творів, у яких школярі шукають приклади взаємин між людьми, засуджують негативні вчинки, співпереживають улюбленим героям;
• комунікативна, яка розкривається відповідно до вікових особливостей читачів, доступності їхньому сприйняттю й розумінню.

Особливої уваги заслуговує методика вивчення творів сучасної української літератури. Моделі таких уроків можуть мати триетапну структуру:

• вступна частина. Тут варто застосовувати інтерактивні мотиваційні завдання на основі медіатекстів, які «занурюють» школярів у контекстуальні зв’язки художнього тексту;
• основна частина (робота з текстом). Рекомендовано використовувати прийоми розвитку критичного й аналітичного мислення на основі текстуальної роботи (дидактичну ейдетику, складання й розгадування квестів, вікторин, виконання творчих завдань на фреймах, зокрема й на віртуальних дошках);
• рефлексійна частина. Вона може бути проведена у формі інтерактивного обговорення, узагальнення за допомогою рефлексійних таблиць, схем, синквейнів тощо.

Розповіді про письменників варто супроводжувати презентаціями, які мають містити максимум ілюстрацій і мінімум текстової інформації, можуть бути доповнені гіперпокликаннями на відео та аудіоматеріали.

В умовах дистанційного навчання можна урізноманітнити освітній процес за допомогою завдань, що передбачають:

• створення чатів або постерів у додатках;
• здійснення віртуальних мандрівок у музеї;
• аналіз фото, документів, пізнавальних текстів, розміщених на віртуальних дошках Jamboard, Padlet;
• участь в онлайн-опитуваннях, тестуваннях, створених за допомогою Google Forms, Online Test Pad, Poll everywhere тощо.

Також рекомендовано використовувати сервіси для створення:

• «хмаринок слів» (Word It Out, Word Cloud Generation, Word Art, AnswerGarden тощо);
• ментальних мап (XMind, FreeMind, iMindMap, MindJet Mindmanager, Edrow Mind Map, Visual Mind тощо);
• інтерактивних плакатів (Thinglink, Glogster EDU, Н5Р тощо);
• коміксів (Bitstrips, Canva, Write Comics, Pixton, StoryboardThat) тощо.

Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)

Програма курсу побудована за тематичножанровим принципом із дотриманням хронологічної послідовності щодо презентації письменницьких персоналій у межах кожного тематичного розділу.

Зміст курсу включає твори, що викликають інтерес у сучасних молодших підлітків, зокрема твори патріотичної тематики, твори про пригоди, фантастичні події, твори жанру фентезі тощо. Програма містить дві групи художніх творів:

• для текстуального вивчення (твори, що увійшли до «золотого» фонду української та зарубіжної класики та твори сучасних українських письменників). На уроках доцільно практикувати творчі завдання та проєкти, у прикінцевій частині обов’язковою має бути рефлексія як елемент формувального оцінювання й водночас узагальнення й систематизації знань учнів;
• позакласного читання (твори пов’язані з відповідними тематичними розділами програми). Ця рубрика має рекомендаційний характер, тож учитель може проводити 2–3 уроки на семестр у межах певного розділу, орієнтуючись на читацькі інтереси учнів і власні методичні напрацювання.

До кожного тематичного розділу запропоновано види організації навчальної діяльності різного рівня складності: репродуктивні, пізнавально-пошукові та творчі. Варто пропонувати учням виконувати такі завдання, як порівняння художніх творів української та зарубіжної літератури й визначення в них спільних тем, проблем і мотивів, робота з текстом перекладу та оригіналу, порівняння варіантів перекладу художнього твору тощо.

Біографічні відомості про письменників рекомендовано обмежити короткими довідками про основні факти їхнього життя і творчості або ж окремими епізодами їхнього дитинства, що можуть зацікавити учнів-підлітків.

Зарубіжна література

Типовим навчальним планом для вивчення української літератури в 5 класі передбачено 1,5 години на тиждень.

• При вивченні зарубіжної літератури слід органічно поєднувати компетентнісний, діяльнісний та інтегрований підхід. Цьому сприяє:
• залучення учнів до різних видів читацької діяльності та активний діалог з художнім текстом;
• виконання (самостійно або в групі\команді) творчих робіт на підставі прочитаних творів та їх обговорення (усно та письмово, зокрема в цифровому середовищі);
• постійне розширення кола читання з допомогою онлайн-сервісів тощо.

Оскільки в Держстандарті значно розширено зміст поняття «текст», у процесі викладання зарубіжної літератури потрібно навчати учнів умінням і навичкам роботи з різними видами текстів – художніми, навчальними, науковими, науково-популярними, медіатекстами, графічними, гіпертекстами тощо. Робота з ними має бути спрямована на досягнення результатів навчальної діяльності учнів, визначених Держстандартом:

• взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях;
• аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів;
• висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі;
  дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення.

6-11 класи

Заклади освіти мають право використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідної комісії Науково-методичної ради МОН.

Українська мова

У 2022/2023 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:

• у 6-9 класах за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804;
• у 10-11 класах за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Розподіл годин між розділами вважається орієнтовним – вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.

Аби активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, підвищити в них інтерес до навчання предмета, розвивати критичне мислення та лінгвокреативність рекомендується використовувати есе. Ця самостійна творча письмова роботу обов’язково містить позицію автора та може бути складена у вигляді:

• вільного есе. Воно має невеликий обсяг (7-10 речень), довільну форму і стиль викладу зі збереженням структурованості тексту (вступ, основна частина, висновок). Його написання обмежене в часі (5-10 і 10-15 хв.), тому його можна використовувати на кожному уроці на різних етапах;
• формальне есе. Його обсяг складає 120-200 слів, має логічну організацію структури (теза, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновок) та грунтовність викладу. Для його написання виділяють від 20 до 45 хвилин та залежно від мети використовують різні види (інформаційне, критичне, есе-дослідження).

У 6-9 класах не передбачено виділення окремих годин для аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Тож, учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас приділяти увагу розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності.

У 10-11 класів подано перелік рекомендованих видів роботи, які забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників і комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма).

Особливостями оцінювання контрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання є:

• диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й вміння оцінюють фронтально. Їх запис здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку»;
• говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос оцінюють індивідуально. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень» й враховують у семестрову оцінку;
• оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (напис у колонці «Твір», «Переказ» не роблять). У разі відсутності учня рекомендується дати йому індивідуальне завдання, яке він має виконати протягом уроку.

Якщо дитина була відсутньою за поважних причин частину семестру, оцінка за цей навчальний період виводиться на розсуд учителя залежно від динаміки особистих навчальних досягнень учня, важливості пропущеної теми чи теми, за яку його атестовано. За таких умов семестрова оцінка відповідає тематичній (якщо вона одна) або може бути знижена на кілька балів.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту. Кількість робочих зошитів з української мови за класами у 6-9 класах становить два зошити, у 10-11 класах – по одному зошиту. Ведення зошитів оцінюють щомісяця протягом семестру (від 1 до 12 балів) і вважають поточною оцінкою, що зараховують до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів враховують наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи. У разі відсутності учня на уроках протягом місяця в колонці за ведення зошита рекомендується зазначати н/о (немає оцінки).

Українська література

Вивчення української літератури здійснюватиметься за навчальними програмами:

в 6-9 класах, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 №804;
у 10-11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші є додатковими для вивчення певної теми. Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для самостійного читання.

Запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення:

• усного (оцінюються роботи всіх учнів);
• письмового розвитку мовлення (оцінюються учні, які відповідали протягом уроку).

Контрольні класні твори пропонується подавати у формі есе, мінітворів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (напис у журнальній колонці «Твір» не робиться). Оцінку за читання напам’ять творів з української літератури виставляють у колонку без дати з написом «Напам’ять».

Оцінку за ведення зошита виставляють окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита слід враховувати:

• наявність різних видів робіт;
• грамотність (якість виконання робіт);
• охайність;
• уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

У разі відсутності учня на уроці протягом місяця в колонці за ведення зошита рекомендується зазначати н/о (немає оцінки).

З метою формування читацької компетенції доцільним є використання в освітньому процесі інтерактивних форм (відповідні інтернет-ресурси, мультимедіа, електронні книги й бібліотеки, аудіозаписи) та методик активного читання.

Зарубіжна література

У зв’язку з масовим вторгненням збройних сил російської федерації в Україну оновлено зміст навчальних програм із зарубіжної літератури у частині російської культури. Наказом МОН від 03.08.2022 № 698 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» таким оновленим навчальним програмам:

• «Зарубіжна література. 6-9 класи»;
• «Зарубіжна література. 10-11 класи. Рівень стандарту»;
• «Зарубіжна література. 10-11 класи. Профільний рівень».

Із навчальних програм вилучені твори 26 російських і білоруських авторів, залишено для вивчення творчість М. Гоголя, В. Короленка, Т. Халілова, Ільфа і Петрова, М.Булгакова («Собаче серце»), В. Кузнецова («Бабин Яр»). Натомість включені твори зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів.

Враховуючи визначену кількість годин на опрацювання конкретного розділу, учитель має право самостійно розподіляти години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання.

Викладання зарубіжної літератури здійснюють українською мовою, твори зарубіжних письменників в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іноземними мовами, якими володіють учні, розгляд художніх текстів мовами оригіналів.

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового.

Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не роблять. Оцінку за читання напам’ять творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

Оцінку за ведення зошита виставляють окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендується в колонці за ведення зошита зазначати н/о (немає оцінки).

Бажаєте дізнатися про способи втілення принципів різних форм навчання та підходи в організації роботи задля продуктивного навчального процесу? Реєструйтеся на Всеукраїнську інтернет-конференцію «Дистанційне та змішане навчання в умовах війни», яка відбудеться 16-17 вересня 2022 року!