Вугілля активоване (Carbo activatis) (274442) – інструкція із застосування Дієтичні добавки

Отруєння — один зі станів, що відмічаються найчастіше. Етіологія отруєння значно варіює, тому причиною інтоксикації може стати безліч різноманітних отрут та/або токсинів. Починаючи з 1977 р., активоване вугілля — препарат, що часто призначається в комплексній терапії отруєнь, він включений до Переліку ВООЗ основних лікарських засобів (WHO).
Незважаючи на це, сьогодні не існує визнаних міжнародних рекомендацій із застосування активованого вугілля. Найбільш повними публікаціями є документи з викладенням позиції Американської академії клінічної токсикології (ААСТ) та Європейської асоціації токсикологічних центрів та клінічних токсикологів (ЕАРССТ) відносно одноразового (Chyka P.A., 1997) та багаторазового застосування активованого вугілля в лікуванні гострих отруєнь (European Academy of Clinical Toxicology, 1999). Практично неможливо з етичних причин провести рандомізовані контрольовані дослідження, тому більша частина даних отримана з досліджень in vitro , експериментів на тваринах, досліджень за участю осіб-добровольців, звітів про випадки, серії клінічних випадків чи спостережні дослідження (Zellner T., 2019).

Як діє активоване вугілля?

Спроби застосування деревного вугілля в медичній практиці розпочалися доволі давно — перша публікація про його зовнішнє застосування відноситься до 1797 р. (Simmons W., 1979), однак існує інформація, що ще Гіппократ у своїх працях згадував про користь застосування активованого вугілля всередину при різних отруєннях та порушеннях травлення (Фармацевтична енциклопедія).
Активоване вугілля адсорбує на своїй поверхні багато речовин — лікарські препарати, фітотоксини та хімічні речовини отруйної дії, попереджаючи їх всмоктування в ШКТ. У якості вторинного механізму детоксикації він перериває потенційну ентерогепатичну та/або ентероентеральну циркуляцію. Здатність зв’язуватися з токсичною речовиною залежить від декількох факторів, включаючи:

• розмір частинок речовини;
• розчинність речовини;
• іонізацію речовини;
• рН речовини;
• вміст шлунка (Zellner T., 2019).

Активоване вугілля зазвичай отримують з деревного вугілля шляхом його відпалювання та активації водяною парою, у результаті чого відбувається видалення смолистих речовин та залишається тонкопориста чарункова структура з великою сорбційною поверхнею. У результаті тонкопористі різновиди активованого вугілля добре адсорбують навіть при низьких концентраціях, а у широкопористих різновидів відмічається явище капілярної конденсації (Фармацевтична енциклопедія).
До речовин, що адсорбуються на активованому вугіллі, належать інгібітори АПФ; амфетаміни; антидепресанти (окрім літію); протиепілептичні препарати; антигістамінні препарати; ацетилсаліцилова кислота, саліцилати; атропін; барбітурати; бензодіазепіни; блокатори β-адренорецепторів; блокатори кальцієвих каналів; хінін, хінідин; хлорохін та примахін; дапсон; дигоксин, дигітоксин; діуретики (особливо фуросемід, торасемід); НПЗП; нейролептики; пероральні протидіабетичні засоби (особливо глібенкламід, гліпізид); опіати, декстрометорфан; парацетамол; піроксикам; тетрацикліни; теофілін.
Активоване вугілля адсорбує такі фітотоксини: аматоксин; аконітин (аконіт); колхіцин; кукурбітацин (міститься у кабачках, рослинах сімейства гарбузових); ерготамін, алкалоїди ріжків; іботенова кислота, мускарин (міститься в мухоморах); нікотин (тютюн); рицин; стрихнін; таксани; глікозиди наперстянки (Zellner T., 2019).
Важливо враховувати, що існують такі речовини, які адсорбуються активованим вугіллям недостатньо чи не адсорбуються взагалі. До них належать спирти (наприклад етанол, метанол) та гліколі (наприклад етиленгліколь); неорганічні солі (наприклад хлорид натрію); метали та їх неорганічні сполуки (наприклад літій, залізо чи інші важкі метали, такі як свинець чи ртуть); органічні розчинники (наприклад ацетон, диметилсульфоксид); кислоти та луги; ціаніди (Zellner T., 2019).

Загальні принципи застосування активованого вугілля всередину

Активоване вугілля доцільно приймати після проковтування отрут, які ним адекватно адсорбуються. При помірній інтоксикації рекомендовано прийом активованого вугілля з дотриманням ефективної дози та з урахуванням протипоказань у межах часового періоду 1–2 год, коли очікується найбільший клінічний ефект (Zellner T., 2019).
Активоване вугілля найчастіше випускається у формі таблеток по 250 мг. При отруєннях разова доза для дорослої людини може досягати 30 г (інструкція МОЗ України), причому для збільшення площі адсорбції (площа поверхні сучасних препаратів деревного вугілля становить 2500–3000 м 2 /г), таблетки необхідно подрібнити та суспендувати у воді. Не рекомендовано використовувати для приготування суспензії інші напої, оскільки вони можуть знижувати адсорбуючу здатність препарату. Якщо пацієнт не може самостійно ковтати, суспензію активованого вугілля можна вводити через шлунковий зонд (Zellner T., 2019) та вводити багаторазово для промивання шлунка (інструкція МОЗ України). Якщо ж відома точна кількість вжитої отруйної речовини, рекомендовано приймати активоване вугілля у кількості у 10–40 разів більшій (Jurgens G., 2009).
Встановлено, що введення активованого вугілля протягом 30 хв після прийому всередину отруйної речовини знижує його біодоступність у середньому на 69,1%; для прийому через 1 год цей показник становив 34,4% (Chyka P.A., 2005).
В окремих випадках більш пізнє введення активованого вугілля може бути ефективним, наприклад, після прийому препаратів із повільним вивільненням чи речовин, що пригнічують моторику шлунково-кишкового тракту, таких як опіати, саліцилати чи холінолітики. Існують також й інші препарати, зазвичай неполярні ліпофільні речовини з повільним досягненням С_max та низьким ендогенним кліренсом (наприклад амлодипін), для яких може бути ефективним пізнє застосування активованого вугілля. Однак метааналіз досліджень за участю добровольців не показав вищої ефективності відтермінованого введення активованого вугілля для холінергічних препаратів, аніж для антихолінергічних препаратів (Jurgens G., 2009).
Клінічна ефективність відтермінованого прийому активованого вугілля (більше 1 год після прийому всередину) була встановлена для таких препаратів:

• кветіапін із швидким вивільненням: зниження резорбції на 35% при введенні активованого вугілля через 0,5–6 год (у середньому 3 год) після прийому всередину (Isbister G.K., 2007);
• циталопрам: знижується частота такого побічного ефекту, як подовження інтервалу Q–T (4,2% проти 11,2%, відносний ризик 0,28) при прийомі активованого вугілля через 0,5–6,25 год (у середньому 2 год) після прийому всередину (Isbister G.K., 2007);
• парацетамол: значно менш серйозне пошкодження печінки при прийомі активованого вугілля через 4–16 год після прийому всередину при одночасному застосуванні ацетилцистеїну (Spiller H.A., 2006);

• прометазин: зниження імовірності делірію на 20% (абсолютне зниження ризику) при прийомі активованого вугілля протягом 2 год і на 9% — при прийомі протягом 4 год після прийому всередину (Page C.B., 2009).

Багаторазовий прийом активованого вугілля чинить подвійний ефект: по-перше, токсини виводяться навіть у дистальних відділах шлунково-кишкового тракту. Більше того, повторне введення ефективне проти речовин, які довше залишаються в шлунку. Точні рекомендації з тривалого застосування багаторазових доз відсутні. У випадку дапсону, наприклад, прискорене виведення відмічали навіть тоді, коли введення декількох доз активованого вугілля не починалося до 5-го дня після прийому всередину. Токсичні речовини, що залишаються у шлунку більш тривалий час, включають безоароутворювальні препарати, такі як карбамазепін та кветіапін з повільним вивільненням. Ці речовини утворюють щільну масу неповністю перетравленого або неперетравленого матеріалу (безоар). Ацетилсаліцилова кислота також тривало знаходиться у шлунку, що пов’язане з осадженням у кислому вмісті шлунка, із грудкуванням та, можливо, пілороспазмом (European Academy of Clinical Toxicology, 1999).
Другий ефект — вторинне виведення токсину у випадку, якщо активна речовина піддається ентерогепатичній та/або ентероентеральній циркуляції. Обидва ці механізми перериваються активованим вугіллям. У випадку ентероентеральної циркуляції цей ефект називається шлунково-кишковим діалізом. У цих умовах стінка кишечнику функціонує як напівпроникна мембрана: токсини можуть дифундувати з крові від серозної до слизової оболонки на вугілля у просвіті кишечнику. Ці речовини зазвичай мають тривалий період напіввиведення, низький об’єм розподілу та низьке зв’язування з білками плазми крові (Eyer F., 2008). Наприклад, аматоксин та колхіцин мають ефективну ентерогепатичну циркуляцію (European Academy of Clinical Toxicology, 1999).
Ефективність багаторазового введення активованого вугілля при тяжкій інтоксикації карбамазепіном, хініном, фенобарбіталом та теофіліном була продемонстрована клінічно та/або у дослідження на тваринах. Особливістю теофіліну є те, що активоване вугілля ефективне навіть після в/в його (теофіліну) введення. Багаторазовий прийом активованого вугілля також ефективний щодо дигітоксину та дигоксину, хоча антидот наперстянки є препаратом вибору у випадку тяжкої інтоксикації. У результаті досліджень на добровольцях продемонстровано прискорене виведення амітриптиліну, дектропропоксифену, дизопіраміду, надололу, фенілбутазону, фенітоїну, піроксикаму, соталолу та саліцилатів, окскарбазепіну та ламотриджину (European Academy of Clinical Toxicology, 1999).
Тривалість прийому активованого вугілля залежить від концентрації токсину в плазмі крові та/або ступеня клінічного покращення. Якщо в якості критерію використовується рівень у плазмі крові, то прийом активованого вугілля не слід припиняти доти, доки концентрація не знизиться майже до терапевтичного діапазону. Зазвичай при лікуванні активованим вугіллям не потрібно більше 24 год, але у виключних випадках може бути потрібне застосування протягом 48 год. Можлива комбінація з прокінетичним препаратом, наприклад метоклопрамідом для в/в введення, при дотриманні протипоказань та розгляді можливості введення шлункового зонду. У пацієнтів, що отримують декілька доз активованого вугілля, необхідно контролювати перистальтику кишечнику, а також баланс електролітів та водний баланс. При необхідності багаторазового застосування активованого вугілля перед кожною наступною дозою слід випорожнювати шлунок (наприклад аспірувати через шлунковий зонд) (Zellner T., 2019).

Активоване вугілля: особливості інтенсивної терапії

Активоване вугілля у таблетках чи суспензії слід приймати пацієнту, у якого збережена свідомість та не порушений ковтальний рефлекс. У випадку тяжкої інтоксикації та порушення ковтальної функції слід захищати дихальні шляхи від аспірації шляхом інтубації. Така рекомендація пов’язана з тим, що аспірація активованого вугілля може викликати порушення дихальної функції та призвести до летального наслідку (Menzies D.G., 1988).

Активоване вугілля: висновки

Активоване вугілля — лікарський засіб, що застосовується для первинного виведення токсину при помірних та тяжких отруєннях. Його слід застосовувати максимально швидко після вживання всередину отруйної речовини (зазвичай протягом 30–60 хв) як під контролем медичного персоналу, так і самостійно.

Активоване вугілля: як діє на організм і як правильно приймати

Активоване вугілля – ефективний засіб при інтоксикації організму. Це доступний сорбент, який корисний не тільки при отруєнні, але й для покращення травлення. Як діє активоване вугілля та як правильно його застосовувати, розповідає доктор медицини Мелінда Ратіні та дієтолог Аліна Петре.

У чому користь активованого вугілля

Активоване вугілля – це порошок із обробленого при високих температурах вугілля. Під час обробки в ньому з’являються пори, здатні утримувати хімічні речовини, а потім виводити їх з організму. Завдяки цьому засіб використовується як екстрена допомога при інтоксикації, але це не єдине його застосування.

Від чого допомагає активоване вугілля? Як пише доктор медицини Мелінда Ратіні, активоване вугілля використовують при:

• холестазі під час вагітності;
• метеоризм;
• високому рівні холестерину;
• похмілля.

Активоване вугілля покращує функцію нирок, зменшуючи кількість відходів, які цей орган має фільтрувати, пише фахівець із харчування Аліна Петре. Це особливо корисно для людей із хронічним захворюванням нирок. Активоване вугілля зв’язується з сечовиною та іншими токсинами, допомагаючи організму позбутися їх.

Вугілля допомагає знизити рівень холестерину. Він зв’язується з холестерином і холестеринсодержащими жовчними кислотами в кишечнику, запобігаючи їх всмоктування. Здатність вугілля знижувати кількість газів у кишечнику використовується для полегшення ультразвукових досліджень.

Як пише Дженніфер Хейзен, активоване вугілля використовується для здоров’я зубів, як противірусний, антибактеріальний, протигрибковий, детоксикуючий засіб. У догляді за ротовою порожниною і зубною емаллю важливі властивості активованого вугілля поглинати токсини, але немає серйозних досліджень, що підтверджують його ефективність для відбілювання зубів або гігієни порожнини рота.

Крім того, активоване вугілля корисне для догляду за шкірою. Він приваблює мікрочастинки бруду, пилу, хімічні речовини, токсини та бактерії на поверхню шкіри, що полегшує їх видалення. Порошок вугілля має антибактеріальну дію, поглинаючи шкідливі мікроби з ран. Деревне вугілля поглинає запахи та шкідливі гази, що робить його ідеальним дезодорантом.

Як правильно приймати активоване вугілля

Активоване вугілля – це промисловий продукт, тому його не можна плутати з продуктами харчування. Засіб вважається безпечним здебільшого, побічні реакції виникають рідко. Дієтолог Аліна Петре застерігає від використання активованого вугілля у випадках кровотечі, непрохідності чи прориву кишечника.

Коли вугілля використовується як екстрений засіб проти токсинів, виникає ризик того, що він може потрапити в легені, а не в шлунок. Це можливо у разі блювоти, сонливості або напівнесвідомого стану.

Таким чином, порошок слід давати лише тим, хто перебуває у свідомості. Майте на увазі, що активоване вугілля зменшує всмоктування деяких ліків. Якщо приймаєте препарати, спочатку проконсультуйтеся з лікарем. Як пише автор наукових публікацій Тобіас Целльнер, у разі отруєння завжди краще проконсультуватися з фахівцем, щоб оцінити ризики та переваги.

Прийом вугілля може викликати:

• чорні випорожнення;
• чорний язик;
• блювання або діарею;
• запор.

У серйозніших випадках це може призвести до закупорки шлунково-кишкового тракту.

Як пити активоване вугілля? Активоване вугілля приймають у вигляді таблеток або капсул, які запивають водою. Використовують порошок, який змішують із водою чи соком. Важливо дотримуватися інструкцій на етикетці та дотримуватися дозування. Таблетки приймають протягом 1-4 годин після вживання токсину, щоб препарат діяв. Вугілля не діє, якщо токсин вже перетравлено і не знаходиться в шлунку.

Як приймати активоване вугілля при тяжкості у шлунку? Активоване вугілля не засіб для зняття тяжкості у шлунку. Однак він допоможе, якщо тяжкість викликана отруєнням. У такому випадку засіб приймають внутрішньо, але не більше 100 г на день, рекомендує WebMD.

Скільки таблеток активованого вугілля приймати дорослому? Дозування активованого вугілля розраховують, виходячи з формули 1 таблетка на 10 кг ваги. У середньому дорослий вживає для інтоксикації 6-8 таблеток.

Активоване вугілля – натуральний засіб для виведення токсинів та очищення організму. Його використовують для здоров’я нирок, зниження холестерину, для догляду за шкірою та ротовою порожниною. Засіб вважається безпечним, але може вплинути на засвоюваність інших препаратів. Тому перед прийомом вугілля важливо проконсультуватися з лікарем та вибрати правильну схему лікування.

Увага! Матеріал має лише ознайомлювальний характер. Не слід вдаватися до описаних у ньому методів лікування без попередньої консультації з лікарем.

Як пити активоване вугілля: скільки можна і кому не можна

Якщо потрібна перша допомога при отруєнні, кишечною інфекцією, більшість з нас згадує про активоване вугілля. Приймати його в таких випадках — чи звернутись до більш сучасних сорбентів? Скільки активованого вугілля пити і чи може він завдати шкоди? І нарешті, чи правда що, активоване вугілля для схуднення? Все про засіб, якому вже більше 100 років.

Як пити активоване вугілля: скільки можна і кому не можна

Як приймати активоване вугілля

Очисні властивості деревного вугілля відомі з незапам’ятних часів. У Стародавньому Єгипті “головешки” застосовували для очищення тіла і духу від скверни. Найвідоміший лікар всіх часів і народів Гіппократ описував застосування вугілля в лікувальних цілях ще в 340 році до н. е.

З історичних джерел відомо, що вугілля нарівні з іншими природними адсорбентами був паличкою-виручалочкою для жителів Далекого Сходу, особливо Камчатки. Як розповідають співробітники Музею природи камчатського Кроноцкого заповідника, евенки (тунгуси) донині, як і сотні років тому, вживають м’ясо нерпи, яке навіть не солять – вбиту тварину закопують в пісок на кілька тижнів, де вона “перетухає”. У цій ситуації рятує, звичайно, тільки активоване вугілля.

Раніше в якості адсорбенту тут була популярна так звана земляна сметана, до складу якої входила біла глина з великою кількістю цеолітів. Евенки постійно вживали її в їжу – вважається, що патогенні мікроорганізми і грибки злипаються з частинками глини, сорбуються і виводяться з екскрементами з організму. Такими ж властивостями – поглинати різні шкідливі речовини і адсорбувати їх, тобто виводити з організму, має і вугілля.

Перші спроби наукового вивчення лікувальних властивостей деревного вугілля були зроблені ще в кінці XVIII століття в Санкт-Петербурзькій академії наук. Експерименти проводив відомий в ті часи фармацевт Товій Ловіц, який працював в імператорської аптеці. За допомогою деревного вугілля Ловіц проводив очистку різних продуктів. Він вперше науково довів, що вугілля – універсальний поглинач. Відома навіть точна дата головного відкриття Ловіца – адсорбції (поглинання) з розчинів речовин деревним вугіллям. Це сталося 5 червня 1785 року.

Відкриття швидко розійшлося по всьому світу – вугілля почали застосовувати цукровари, винороби, фарбарі, селітровари … Та й лікарі використовували його як лікувальний засіб. Цікавий факт. У літературі описується випадок, як в 1830 році один аптекар, проводячи на собі експеримент, прийняв всередину грам стрихніну (це багато) і залишився живий, тому що одночасно проковтнув 15 грамів вугілля, який і вивів отруту.

Активоване вугілля – як і раніше кращий фільтр

Він був відкритий в 1915 році нашим співвітчизником Миколою Дмитровичем Зелінським, хіміком-органіком, академіком, одним з основоположників органічного каталізу і нафтохімії. Йому ж належить і термін.

Зелінський отримав активоване вугілля з деревного вугілля в результаті експериментів з використанням водяної пари і органічних речовин, в якості головного поглинача токсинів в винайденому ним протигазі – засобі індивідуального захисту від бойових отруйних газів, вперше в історії воєн застосованих в Першу світову війну. Уже в 1916 році протигаз Зелінського був прийнятий на озброєння всіх європейських армій.

Активоване вугілля – це високоочищене вугілля, яке отримують з різних органічних і неорганічних речовин (в тому числі дерева, кам’яного коксу, шкаралупи кокоса, волоського горіха, кісточок плодових культур). Сьогодні його добувають високотехнологічними способами, використовуючи вплив високих температур (близько 1000 °С): в результаті виходить практично чистий вуглець – речовина чорного кольору, схожу за складом з графітом. Його високі адсорбуючі і каталітичні властивості забезпечує велика кількість пір.

І до цього дня активоване вугілля вважаються одними з кращих фільтруючих матеріалів. Вони застосовуються повсюдно: для очищення цукрових сиропів, рідин і води (грунтової, стічної, питної, басейнів, акваріумів), очищення різних газів і повітря, вилучення золота і інших металів з розчинів, для сигаретних фільтрів, в атомній промисловості, при виробництві алкогольних і газованих напоїв, мінеральних масел, лакофарбових матеріалів, каучуку, для знищення розливів нафти і, звичайно, в медичних цілях.

Відкриття Зелінського дало старт масовому промисловому виробництву вугільних порошків для медичних цілей. Лікарі почали активно використовувати їх в терапії дизентерії, що вирували в ті часи холери і черевного тифу. Антибіотиків в ті роки ще не існувало, тому адсорбент був головною складовою лікувальної схеми. Застосовували його також при лікуванні гастритів, підвищеної кислотності шлункового соку, отруєннях, проносах.

Активоване вугілля: показання та протипоказання

Активоване вугілля – перше, що ми приймаємо при будь-якому отруєнні або розладі кишечника, щоб скоріше вивести отруту з організму. Його ефективність і безпеку (при вмілому застосуванні) підтверджена віковими спостереженнями.

“Сьогодні це офіційний лікарський препарат, який має інструкцію для медичного застосування, показання та протипоказання. Він відноситься до групи ентеросорбентів. Основні властивості препарату пов’язані з його адсорбуючоою і детоксикаційною дією.

Традиційно він застосовується в комплексному лікуванні харчових токсикоінфекцій, отруєнь різними субстанціями, в тому числі лікарськими препаратами, особливо снодійними і психотропними, солями важких металів, а також при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, метеоризмі, диспепсії, харчової і лікарської алергії .

Відпускається препарат без рецепта лікаря, зберігається при кімнатній температурі. Крім того, активоване вугілля є “банкетним” препаратом (повинен бути в аптечці на будь-якому банкеті) і рекомендований для аптечки мандрівника. З точки зору медичного застосування, активоване вугілля практично безпечне, але ряду пацієнтів (з виразковою хворобою, виразковим колітом, кровотечею з шлунково-кишкового тракту) він протипоказаний “, – говорить головний клінічний фармаколог Москви Марина Журавльова.

Звичайно, як тільки в світі з’явилися антибіотики, необхідність лікувати тиф або дизентерію за допомогою не дуже ефективного в цьому випадку вугілля відпала. Однак і до цього дня препарат не йде з арсеналу лікарів і наших аптечок. До того ж в наші дні застосування активованого вугілля в медицині істотно розширилося за новими показаннями. Його широко використовують для очищення розчинів при виготовленні медпрепаратів, при виробництві антибіотиків, кровозамінників, таблеток “Аллохол”, для очищення організмів тварин і людей від токсинів, бактерій, при очищенні крові, а також при загальному наркозі.

Препарат, як і раніше ефективний і доступний населенню. Клас сорбентів тим часом розширюється. З’явилося біле вугілля, ентеросгель, поліфепан.

Як приймати активоване вугілля

Зрозуміло, універсальним засобом “від усього” активоване вугілля не є. Він може навіть нашкодити. Наприклад, останнім часом з’явилася мода худнути за допомогою цього препарату. Дійсно, скинути на ньому пару кілограмів реально. Але якщо приймати активоване вугілля у великих дозах і тривалий час, справа може скінчитися затяжними запорами і навіть кишковою непрохідністю.

“Схуднення за допомогою активованого вугілля саме по собі неефективно, – каже дієтолог харчування НДІ харчування РАМН Альфред Богданов. – Це не просто якась безпечна і інертна таблетка, це лікарський препарат, до застосування якого існують чіткі показання та протипоказання. Показання пов’язані з детоксикацією і скріпленням токсинів шлунково-кишкового тракту при харчових токсикоінфекціях і отруєннях.

А ожиріння не є показанням. Хоча, треба відзначити, при прийомі активованого вугілля може статися деяке зниження калорійності продуктів – за рахунок адсорбції і виведення з їжі жирів. Але одночасно з цим пов’язується і виводиться багато необхідних речовин – вітамінів, мікроелементів, мінералів. В результаті харчова цінність споживаних продуктів знижується, але загальна калорійність знижується не так сильно, щоб привести до схуднення. А навіщо тоді збіднювати їжу? ”

Просуваючись по кишечнику, вугілля, немов пориста губка, збирає в себе токсини, але при цьому він не стимулює активність перистальтики, що призводить до розладу роботи шлунково-кишкового тракту. Крім того, при всіх корисних властивостях, активоване вугілля не особливо розбирається, що саме евакуювати з організму, – в результаті в “утиль” потрапляють і корисні речовини, включаючи біфідобактерії, вітаміни, мінерали, ферменти. Як наслідок, може розвинутися дисбактеріоз, авітаміноз, порушитися обмін речовин, постраждати імунітет.

Постійно приймати даний препарат не можна. Якщо пити його щодня протягом декількох місяців, розвивається дефіцит калію і магнію, що загрожує порушенням серцевої діяльності. До того ж якщо приймати сорбент неправильно, він зведе нанівець дію будь-яких ліків, які вам призначив лікар. Невипадково приймати його лікарі рекомендують за годину-дві до їжі або вживання інших лікарських засобів.

Активоване вугілля – це засіб швидкої допомоги. Як правило, його призначають на два-три дні при отруєннях (доза може доходити до 10 таблеток на добу). П’ють вугілля або вранці натщесерце (всю добову дозу) або три рази на день між прийомами їжі.