ГДЗ (відповіді) Хімія 7 клас Попель П.П., Крикля Л.С. §18 (2015) / §22 (2020) ОКСИГЕН. КИСЕНЬ

Вправа 131 / 155 (2020) Складіть речення, вставивши замість крапок слова «Оксиген» або «кисень» у відповідних відмінках:

а) кисень — проста речовина Оксигену ;

б) вода утворена Гідрогеном і Оксигеном ;

в) молекула кисню складається із двох атомів Оксигену ;

г) у результаті фотосинтезу рослини поглинають вуглекислий газ, а виділяють кисень .

Вправа 132 / 156 (2020) Назвіть два гази, яких у повітрі найбільше, і напишіть їхні формули. Азот N₂ і кисень О₂

Вправа 133 / 158 (2020) У яких природних речовинах (простих, складних) містяться атоми Оксигену? У кисні, вуглекислому газі, воді, вапняку, глині, піску і інших речовинах.

Які із цих речовин входять до складу атмосфери, гідросфери, літосфери? Кисень, вуглекислий газ ― в атмосфері; вода (водяна пара) – в атмосфері, гідросфері і верхніх шарах літосфери; вапняк, глина, пісок ― в гідросфері, літосфері (гірські породи і мінерали) .

Вправа 134 / 159 (2020) Складіть формули сполук Оксигену за вказаними валентностями Cl(І), As(ІІІ), N( IV ), Se( VI ) .

Сполука Cl I . O .. . Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: Cl I O ІI . Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює два ( 1•2=2). Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (2:1=2 i 2:2=1) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо) . Отже, формула Cl₂O .

Сполука As III . O .. . Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: As III O ІI . Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює шість ( 3•2=6). Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (6:3=2 i 6:2=3) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента. Отже, формула As₂O₃ .

Сполука N IV . O .. . Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: N IV O ІI . Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює чотири . Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (4:4=1 i 4:2=2) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо) . Отже, формула NO₂ .

Сполука Se VI . O .. . Записуємо хімічні символи елементів, над ними позначаємо валентність елементів: Se VI O ІI . Найменше спільне кратне валентностей обох елементів дорівнює шість . Отримане число ділимо на величину валентності кожного з елементів (6:6=1 i 6:2=3) — це індекси, які ставимо біля символу відповідного хімічного елемента (на письмі 1 не пишемо) . Отже, формула SeO₃ .

Вправа 135 / 160 (2020) Знайдіть масову частку Оксигену:

а) у вуглекислому газі СО₂;

помноживши це число на 100, отримаємо 72,7%

б) в метиловому спирті СН ₃ ОН;

ГДЗ (відповіді) Хімія 9 клас Григорович О.В., 2017 §23 Метан — найпростіший вуглеводень

Вправа 261. Напишіть структурну й електронну формули метану.

Назвіть тип зв’яз ку в метані. Ковалентний неполярний.

Вправа 262. Чим відрізняються основний та збуджений стани атомів Карбону? В основному стані на зовнішньому енергетичному рівні атома Карбону міститься чотири електрони: одна пара на s-орбіталі та два неспарені електрони на р-орбіталях , тому атом Карбону може утворити тільки два ковалентні зв’язки, а в збудженому стані – 4 неспарені електрони, з них, один електрон на s-орбіталі і три електрони на p-орбіталях, тому атом Карбону може утворювати чотири ковалентні зв’язки.

Як це пов’язано з можливістю утворення молекули метану та її формою? Коли атом Карбону переходить у збуджений стан, усі чотири орбіталі зовнішнього енергетичного рівня набувають однакової енергії, а отже, і форми (несиметричної об’ємної вісімки) і орієнтуються вже по-іншому: вони спрямовані до вершин правильної трикутної піраміди (тетраедра). За такої форми та спрямованості всі орбіталі в збудженому стані атома Карбону без обмежень можуть перекриватися з орбіталями інших атомів. Під час утворення хімічних зв’язків між атомами Карбону й Гідрогену ці зв’язки також спрямовуються до вершин трикутної піраміди під кутом 109,5°, тому молекули метану мають форму тетраедра .

Вправа 263. Опишіть фізичні властивості метану. Метан — за звичайних умов безбарвний газ без запаху, нерозчинний у воді, у разі сильного охолодження перетворюється на летку рідину (tкип. = –161,6 °С), а в разі подальшого охолодження — на безбарвні кристали (tпл. = –182,5 °С), майже вдвічі легший за повітря .

Вправа 264. Для чого в природний газ додають речовини із сильним запахом? Метан, що є основним компонентом природного газу, вибухонебезпечний, а через відсутність запаху вчасно виявити його витікання неможливо, тому з метою запобігання серйозних наслідків до природного газу додають речовини із сильним запахом.

Завдання для засвоєння матеріалу

Вправа 265. Обчисліть, у скільки разів густина метану більша (менша) за повітря.

І спосіб

ІІ спосіб

Густина обчислюється за формулою ρ=M/V _М , де V _M – постійна величина і за н.у. чисельно дорівнює 22,4 л/моль, a M=M _r г/моль.

ρ(СН₄)=16 г/моль : 22,4 л/моль = 0,714 г/л.

ρ(повітря ) = 29 г/моль : 22,4 л/моль = 1,29 г/л.

ρ(повітря )/ ρ(СН₄ )= 1,29 г/л : 0,714 г/л = 1,8

Відповідь: густина метану менша за повітря у 1,8 разів.

Вправа 266. Використовуючи інформацію параграфа, обчисліть масову частку ме тану в його насиченому за 25°С розчині у воді.

Знаходимо масу розчину.

m(розчину)=m(СН₄)+m(Н₂О)=0,02 г + 1000 г = 1000,02 г

Обчислюємо масову частку речовини у розчині за формулою:

w(СН₄)=(m(СН₄)/m(розчину) ) •100% =(0,02 г: 1000,02 г) ) •100% =0,002%

Вправа 267. За температури 0°С розчинність метану у воді становить 0,04 г на 1 кг води. Обчисліть об’єм метану, що можна виділити з насиченого за та кої температури розчину масою 1000 кг.

Відомо: За 0 0 С розчинність метану 0,04 г на 1 кг води,

Знаходимо масу розчину.

m(розчину)=m(СН₄)+m(H₂O)=0,04 г + 1000 г = 1000,04 г.

Для знаходження маси метану у 1000 кг розчину складаємо пропорцію і розв’язуємо її.

У 1000,04 г розчину міститься 0,04 г СН₄, тоді

в 1 000 000 г розчину буде міститися х г СН₄

1000,04 г / 1000000 г = 0,04 г / х г

х г • 1000,04 = 0,04 • 1000000 г

х = 0,04 • 1000000 г : 1000,04

х = 40 г або 0,040 кг

Об’єм знаходимо за формулою V=m/ ρ.

V(CH₄)=m(CH₄)/ ρ(СН₄)=0,040 кг: 0,7168 кг/м 3 =0,056 м 3 =56 дм 3 =56 л.

Вправа 268. Обчисліть мінімальний об’єм метану, що має витекти з побутової газо вої печі, щоб повітря на кухні стало вибухонебезпечним. Прийміть, що площа кухні становить 10 м 2 , висота стелі — 2,5 м, а тиск на кухні не змінюється. Інші дані знайдіть у тексті параграфа.

Відомо: S=10 м 2 , h=2,5 м, φ(СН₄) =4,4% або 0,044. Знайти: V(CH₄ )-?

Знаходимо об’єм повітря у приміщенні.

V(повітря)=S • h=10 м 2 • 2,5 м=25 м 3

З формули обчислення об’ємної частки φ (СН₄ )=V(CH₄ )/V(повітря) знаходимо о б’єм метану:

V(CH₄ )= φ (СН₄ ) • V(повітря)=0,044 • 25 м 3 =1,1 м 3

Відповідь: 1,1 м 3 .

Вправа 269. 2015 року споживання природного газу в Україні становило близько 34 млрд м 3 на рік. Знайдіть у тексті параграфа необхідну інформацію та обчисліть, на скільки років Україні вистачить власних розвіданих запасів природного газу за умови споживання на такому самому рівні.

В Україні запаси метану у вигляді природного газу оцінюють приблизно в 1,5 трлн м 3 , тому

1,5 • 10 12 : 34 • 10 9 = 0,0441 • 10 3 ≈ 44 (р.) – на стільки років Україні вистачить власних розвіданих запасів природного газу за умови споживання на такому самому рівні.