боронити

Боронити 1 , -оню, -ониш. Обороняти, захищати когось, щось; не дозволяти; забороняти. – Мене од всіх ти боронив (І.Котляревський); Засватав Павло Варку, пани не боронили, весілля одбулося (Марко Вовчок); Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити (Панас Мирний).

Боронити 2 . Те саме, що боронувати.

Боронувати, -ую, -уєш. Розпушувати землю бороною; волочити. Орати, боронувати й сіяти учив мене батько (Т.Масенко).

Значення в інших словниках

1. боронити — борони́ти 1 дієслово недоконаного виду обороняти; забороняти борони́ти 2 дієслово недоконаного виду боронувати рідко Орфографічний словник української мови
2. боронити — (кого) захищати, обороняти, оступатися за, брати під захист, ставати в обороні; (що) обстоювати; (кому) забороняти; (з ч. не) не забороняти, не перешкоджати , Словник синонімів Караванського
3. боронити — I -оню, -ониш, недок. 1》 перех. і без додатка. Обороняти, захищати кого-, що-небудь. 2》 неперех. Не дозволяти, не давати робити що-небудь; забороняти. || чому, рідко. Перешкоджати, заважати. II -оню, -ониш, недок., перех., рідко. Те саме, що боронувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. боронити — 1. (бороною) волочити, поволочити, виволочувати, виволочити, повиволочувати, зволочувати, приволочувати, приволочити, поприволочувати, скородити, поскородити, вискороджувати, вискородити, повискороджувати, заскороджувати, заскородити, позаскороджувати. Словник чужослів Павло Штепа
5. боронити — БОРОНИ́ТИ¹, оню́, о́ниш, недок. 1. кого, що і без дод. Обороняти, захищати кого-, що-небудь. – Мене од всіх ти боронив (І. Котляревський); [Василь:] Закипіло тоді моє серце, запеклося: .. Словник української мови у 20 томах
6. боронити — борони́ти 1. обороняти, захищати (ст): Щось там говорив про “богатеруф”, про “орлєнта”, що свою кров за Львів віддали, що Львів боронили від руської банди. і мене тут шпигнуло (Тарнавський З.). Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. боронити — див. захищати Словник синонімів Вусика
8. боронити — хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т. ін.) кого. Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре. Може, справді се йому мої сльози одливаються. Фразеологічний словник української мови
9. боронити — ЗАБОРОНЯ́ТИ (не дозволяти робити що-небудь), БОРОНИ́ТИ перев. у запереч. конструкціях, ЗАКА́ЗУВАТИ заст., розм., ЗБОРОНЯ́ТИ діал. — Док.: заборони́ти, поборони́ти розм. рідко уборони́ти (вборони́ти) рідко заказа́ти, зборони́ти. Малювати (Т. Словник синонімів української мови
10. боронити — Борони́ти, -роню́, -рони́ш; борони́, -роні́ть, іноді боро́нь, -ро́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. боронити — БОРОНИ́ТИ¹, оню́, о́ниш, недок. 1. перех. і без додатка. Обороняти, захищати кого-, що-небудь. — Мене од всіх ти боронив (Котл., І, 1952, 232); [Василь:] Закипіло тоді моє серце, запеклося: .. Словник української мови в 11 томах
12. боронити — Борони́ти, -ню́, -ниш гл. 1) Оборонять, защищать; хранить К. ЧР. 358. В морі не втопила, од смерти боронила. Макс. (1849) 51. Предки наші славні боронили волю. К. Досв. 27. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. Ном. № 152. 2) Запрещать. Словник української мови Грінченка

Словник фразеологізмів

хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т. ін.) кого. Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре. Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок); — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха Мати Божа… Прощавай! (М. Коцюбинський); Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко); Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок).

хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т. ін.) кого. Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре. Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок); — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха Мати Божа… Прощавай! (М. Коцюбинський); Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко); Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок).

Словник відмінків

Інфінітив	борони́ти
однина	множина
Наказовий спосіб
1 особа	бороні́мо, бороні́м
2 особа	борони́	бороні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа	борони́тиму	борони́тимемо, борони́тимем
2 особа	борони́тимеш	борони́тимете
3 особа	борони́тиме	борони́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа	бороню́	боро́нимо, боро́ним
2 особа	боро́ниш	боро́ните
3 особа	боро́нить	боро́нять
Активний дієприкметник
Дієприслівник
боро́нячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.	борони́в	борони́ли
жін. р.	борони́ла
сер. р.	борони́ло
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник
борони́вши

Словник синонімів

ЗАБОРОНЯ́ТИ (не дозволяти робити що-небудь), БОРОНИ́ТИперев. у запереч. конструкціях,ЗАКА́ЗУВАТИзаст., розм., ЗБОРОНЯ́ТИдіал. – Док.: заборони́ти, поборони́тирозм. рідкоуборони́ти[вборони́ти]рідкозаказа́ти, зборони́ти. Малювати [Т. Г. Шевченкові] довелося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей (З. Тулуб); Став, що з нього за кріпацтва ніхто не боронив води брати. одійшов до панського садка (Панас Мирний); Мені заказали у Київ іти, а веліли у своє село повернутись (Марко Вовчок); Не збороняй мені сього, Бо не піду за другого (П. Чубинський).ЗАХИЩА́ТИкого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ[ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ], УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИза кого-що,УСТУПА́ТИСЯ[ВСТУПА́ТИСЯ]за кого-що,ЗАСТУПА́ТИрозм., ЗАБОРОНЯ́ТИзаст., ЗБОРОНЯ́ТИзаст., КРИ́ТИзаст. – Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти[вборони́ти]рідковідборони́ти, убезпе́чити[вбезпе́чити], уберегти́[вберегти́], обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися[вступи́тися], заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. – Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); – Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); – А пам’ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); – Хлопці, вступіться! – верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: “Гаттоне! Бог проти тебе – ніхто не збороне” (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). – Пор. 1. охороня́ти.

Словник антонімів

ЗАХИЩАТИ	ЗВИНУВАЧУВАТИ
Боронити, відстоювати інтереси, погляди, честь, права кого-н.	Покладати вину на кого-н., робити винним, обвинувачувати.
Захищати ~ звинувачувати винуватого, жінку, злодія, людину, підсудного, хлопця, хулігана; впевнено, вперто, гаряче, енергійно, категорично, несподівано, обережно, офіційно, рішуче, стійко, як-н. Виявляти бажання, намагатися, прагнути, хотіти захищати ~ звинувачувати.
Хочу бути юристом, щоб досконало вивчити закони захисту людини, . щоб обвинувачувати фашизм, бо він ще не викорчуваний (А. Хижняк).
Захисник ~ обвинувачувач, захист ~ обвинувачення, захищати ~ звинувачувати; боронити//відстоювати кого-, що-н. ~звинувачувати

Словник фразеологізмів

хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т. ін.) кого. Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре. Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок); — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха Мати Божа… Прощавай! (М. Коцюбинський); Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко); Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок).

хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т. ін.) кого. Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре. Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок); — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха Мати Божа… Прощавай! (М. Коцюбинський); Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко); Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок).