Як укласти кредитний договір

Так, будь-який кредитний договір повинен містити предмет договору, тобто визначати, яка сума надається позичальнику, одноразово чи шляхом надання зазначеної суми частинами протягом певного часу. У кредитному договорі зазначається мета для досягнення якої надаються кошти, наприклад на придбання меблів. Звертаємо увагу, що банк може перевіряти, чи відповідає заявленій меті використання наданих коштів. Порушення цього пункту може вести до розірвання договору чи накладення штрафів, що також передбачено умовами кредитного договору.

У договорі зазначається відсоток від суми, отриманої позичальником, який і є винагородою банку за надання коштів у користування. Також вказуються порядок та умови виплати відсотків по кредиту.

Важливим пунктом кредитного договору є строк його дії, тобто вказується час, на який надаються кошти у користування та за який вони мають бути повернені. Зазвичай договір припиняє свою дію після повного погашення зобов’язання з боку позичальника.

Враховуючи те, що кредитний договір є двосторонньою угодою, то він містить права та обов’язки обох сторін. Пункти щодо прав і обов’язків сторін потребують детального вивчення та узгодження, адже саме ці пункти будуть містити низку невигідних для позичальника умов.

Особливості укладання кредитного договору

Зазвичай, банки публічно, наприклад шляхом розповсюдження рекламної продукції, пропонують оформити у них кредит на вигідних умовах. Зважаючи на кількість банків та фінансових установ в нашій державі, кожен може обрати той банк і ті умови, що є прийнятними саме для нього, але для цього необхідно детально вивчити всі запропоновані варіанти.

Після обрання найбільш вигідної пропозиції необхідно звернутися безпосередньо до працівників банку для укладення кредитного договору. Важливо пам’ятати, що банк уважно ознайомлюється з документами позичальника та вивчає його кредитну історію та платоспроможність і лише після цього приймає рішення про надання кредиту або про відмову у його наданні.

Для укладення кредитного договору клієнтові частіше за все пропонується типова форма договору, яка є у кожного банку. Зверніть увагу, що текст договору необхідно вивчити досить детально, незважаючи на рекламну інформацію та усні домовленості з працівниками банку.

Так, договір може мати пункт про можливість зміни процентної ставки за кредитом у разі підвищення облікової ставки Національного банку України чи за інших підстав. При цьому таке підвищення відповідно до умов типового договору може бути здійснено банком в односторонньому порядку. Прийнятно, якщо договір матиме пункт про підвищення процентної ставки чи зміни інших умов основного договору за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди до договору. Також є неприйнятним пункт, наприклад, про накладення штрафних санкцій за дострокове погашення кредиту.

Враховуючи вищевикладене, звертаємо увагу на те, що задля уникнення непорозумінь з банком необхідно ретельно вивчити кожен пункт договору і при необхідності вимагати внесення змін чи уточнень, що будуть прийнятні обома сторонами. У разі виникнення питань щодо окремих пунктів договору чи його змісту в цілому слід проконсультуватися з юристом і лише після цього підписувати кредитний договір.

Кредитний договір

Поняття та загальна характеристика кредитного договору.

Кредитний договір є самостійним різновидом договору позики. Ця обставина дає можливість, що прямо зазначено в законі (ч. 2 ст. 1054 ЦК України), застосовувати до кредитного договору правила про договір позики, якщо інше не передбачено правилами про кредит і не випливає із суті кредитного договору. Однак особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, зокрема, у ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів”.

Більшість учасників цивільного обороту, суб’єктів підприємницької діяльності, мають постійну потребу в грошовому кредиті, яку не завжди можна задовольнити за допомогою договору позики. Оскільки договір позики має реальний характер, він не може створити у позичальника певності в отриманні грошей у потрібний йому час, оскільки неможливо примусити позикодавця надати позику. А тому фінансовий ринок має потребу в договорі, який має консенсуальний характер, і таким договором є кредитний договір.

За кредитним договорам банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

За своєю юридичною природою, на відміну від договору позики, кредитний договір є консенсуальним (вступає в силу з моменту досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов), двостороннім (на банк (фінансову установу) покладається обов’язок надати грошові кошти позичальникові, а на позичальника – повернути кредит та сплатити проценти) та завжди відплатним (плата за кредит виявляється” у процентах, які встановлюються в договорі).

Сторони кредитного договору чітко визначені в законі, і ними є кредитодавець і позичальник.

Кредитодавець – банк або інша фінансова установа (кредитні спілки), що мають ліцензію Національного банку України на всі або окремі банківські операції (надання кредиту), передбачені Законом України “Про банки та банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р.

Позичальником є фізична чи юридична особа, яка отримує грошові кошти для заняття підприємницькою діяльністю або для задоволення побутових потреб.

Істотними умовами кредитного договору є умови про: предмет кредиту, строк повернення кредиту, проценти за кредит, вартість інших банківських послуг, майнову відповідальність сторін за порушення договору, порядок його розірвання та інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит).

Суб’єкти підприємницької діяльності можуть отримати такі види кредитів: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний, а фізичні особи – споживчий кредит.

Крім того, залежно від тривалості й мети, кредити прийнято поділяти на короткострокові (до одного року) і довгострокові (понад один рік).

Строк кредитного договору встановлюється за домовленістю сторін. За згодою кредитодавця кредит може бути достроково повернений.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою (тобто незмінною протягом усього строку кредитного договору) або змінюваною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір її збільшення.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Кредитний договір укладається обов’язково в письмовій формі, як шляхом складання одного документа, підписаного кредитодавцем та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами тощо, підписаними стороною, що їх надіслала. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 1055 ЦК України).

Права та обов’язки сторін кредитного договору в цілому збігаються з правами та обов’язками за договором позики; але особливістю кредитного договору є те, що кредитодавець і позичальник мають можливість в односторонньому порядку відмовитися від надання або одержання кредиту (ст. 1056 ЦК України).

Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб’єктам незалежно від їх статусу, форм власності та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Разом з тим кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Крім того, кредитодавець здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк (фінансова установа) має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором та достроково розірвати кредитний договір.

У свою чергу, і позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання без будь-якої аргументації, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові наслідки недійсності кредитного договору.

У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов’язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені у ч. 1 ст. 216 ЦК України, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов’язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт. Також суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави, при визнанні недійсним договору застави, який забезпечував виконання зобов’язання позичальника за кредитним договором. Умови зняття арешту та звернення стягнення на арештоване майно встановлені у частинах 3-5 ст. 1057-1 ЦК України.

Комерційний кредит.

За комерційним кредитом у договір включається умова, за якою одна сторона надає іншій стороні відстрочення або розстрочення виконання певного обов’язку – оплати товарів, передання майна, виконання робіт або надання послуг. Надання такого кредиту пов’язане з тим договором, умовою якого воно є. Комерційним кредитуванням взагалі вважається будь-який незбіг у часі зустрічних обов’язків за укладеним договором, коли товари поставляються (роботи виконуються, послуги надаються) раніше їх оплати або платіж здійснюється раніше передання товарів (виконання робіт, надання послуг). А тому комерційним кредитуванням буде не тільки відстрочення або розстрочення оплати майна, що передається у власність другій стороні, а й будь-який аванс, попередня оплата (ст. 1057 ЦК України).

Здебільшого комерційне кредитування здійснюється без спеціального юридичного оформлення, у зв’язку з однією з умов основного договору Проценти, що стягуються за користування комерційним кредитом, є платою за користування грошовими коштами. За відсутності в законі або договорі умов про розмір та порядок сплати процентів за користування комерційним кредитом застосовуються правила ст. 1048 ЦК України.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054- 1056 ЦК України, якщо інше не встановлено договором, з якого виникло відповідне зобов’язання, і не суперечить суті такого зобов’язання.