Що таке міома матки: симптоми, лікування і причини розвитку захворювання

Міома матки (фіброміома, лейміома) – доброякісне гормонозалежне утворення, яке розвивається з м’язових та сполучних клітин матки. Процес розвитку досить повільний: м’язові клітини починають ділитися, в результаті чого з’являються пухлинні клітини, з яких в матці зростає вузол – це і є міома. Розміри можуть бути різні: від невеликого вузлика, який практично не відчувається жінкою, до величезних розмірів, при яких створюється відчуття, що жінка вагітна. Міома зустрічається у 20% жінок у світі, найчастіше в фертильному віці.

Якщо міома не турбує жінку, протікає безсимптомно, то виявляють її тільки під час УЗД в процесі планового огляду.

Якщо вузли розташовуються ближче до внутрішнього шару матки та деформують її порожнину, то такий вид міоми називають субмукозна.

Чому виникає міома матки

Причин виникнення досить багато, але ключову роль у розвитку міоми грають естроген та прогестерон (жіночі статеві гормони). Чим старша жінка, тим менше у неї виробляється власного прогестерону. На перший план виходить естроген, він і провокує зростання міоми матки та інші проблеми в роботі жіночих статевих органів. Крім того, розвитку міоми сприяють:

• Хронічні запальні захворювання сечостатевої системи жінки, в тому числі, інфекції, що передаються статевим шляхом.
• Збій менструального циклу (відсутність місячних протягом декількох циклів, невластива для жінки рясність менструації).
• Спадковість: міоми в анамнезі у мами або бабусі.
• Невиношуваність вагітності, переривання на ранніх термінах, безпліддя.
• Постійні інфекційні захворювання жіночої сечостатевої системи.
• Порушення здорового способу життя, хронічні захворювання: зайва вага, високий тиск, цукровий діабет, проблеми з роботою щитоподібної залози.
• Часті стреси, депресії, порушення сну негативно позначаються на роботі багатьох органів (яєчників, наднирників, щитоподібної залози).

Симптоми міоми матки

Міоми у жінок можуть мати різні симптоми, це пов’язано з віком, перенесеними раніше захворюваннями, загальним станом здоров’я, місця, де саме розташована пухлина. На міому можуть вказувати такі ознаки:

• Надзвичайно рясні та тривалі менструації – це найголовніший симптом.
• Анемія на тлі рясних менструацій, яка супроводжується слабкістю, блідістю шкірних покривів, зниженим тиском.
• Постійний дискомфорт внизу живота, біль, який локалізується і в паху, і в попереку одночасно. Це пов’язано з тиском міоми на саму матку та навколишні органи. З ростом міоми посилюється ще й інтенсивність болю. Під час менструації біль може зростати.
• Проблеми з відвідинами туалету: запори, болі при сечовипусканні, часті позиви навіть вночі.
• Проблеми з виношуванням вагітності або її настанням також можуть вказувати на міому матки.

Стадії міоми матки

0 стадія: вузли ще не проростають в ендометрій, вони знаходяться в черевній порожнині, представляючи собою міому матки на ніжці.

І стадія: відбувається проростання вузлів в міометрій менше ніж наполовину.

ІІ стадія: міоматозного вузли проростають в міометрій більше, ніж наполовину.

ІІІ стадія: вузол повністю зростається зі слизової, між ними вже зовсім немає міометрія.

Методи діагностики захворювання

Для постановки діагнозу необхідне проведення повного обстеження жінки, що охоплює:

• Огляд гінекологом на кріслі, завдяки чому лікар визначає збільшення розмірів матки, якщо вузли дуже великі та знаходяться ближче до внутрішньої поверхні, їх можна навіть намацати при огляді.
• Наступний важливий етап – це проведення ультразвукового дослідження з повним сечовим міхуром. Це допомагає визначити місце знаходження міоми, її розміри, а також контролювати її зростання в динаміці.
• У деяких випадках, для більш точної постановки діагнозу, гінеколог може рекомендувати пацієнтці проходження КТ або МРТ.
• Для отримання повної картини захворювання рекомендовано також здати загальні аналізи: аналіз крові може вказати на анемію (низький гемоглобін), а аналіз сечі підтвердити або виключити запальні процеси сечовивідної системи.
• Доплерография судин матки.
• Гістероскопія – це ефективний метод визначення міоми матки. Завдяки гістероскопу, на кінці якого знаходиться невелика камера, лікар проводить огляд матки зсередини, а також контролює всі проведені лікувальні маніпуляції. Ця процедура дозволяє не тільки визначити розміри міоми, але і виконати біопсію (відрізання невеликого шматочка для дослідження) або вишкрібання.

Методи лікування міоми матки

Лікування спрямоване на зменшення розмірів міоматозних вузлів, а також зменшення ознак міоми. Якщо захворювання протікає безсимптомно, розміри міоми невеликі, а жінка планує надалі вагітність, тоді рекомендується застосовувати консервативний метод лікування. Крім того, такий метод може бути використаний, як етап підготовки до оперативного лікування.

Для лікування міоми використовують:

• негормональні препарати, дія яких спрямована на боротьбу із запальними процесами органів малого тазу, а також зміцненню загального та місцевого імунітету;
• гормональні препарати – оральні контрацептиви, ліки, дієвою речовиною яких є прогестерон. Їх дія спрямована на зменшення розмірів мімоматозних вузлів.

Лікар приймає рішення про оперативне втручання після вивчення анамнезу пацієнтки, тяжкості протікає захворювання, збору всіх аналізів та обстежень. Крім того, враховується бажання жінки зберегти репродуктивну функцію.

Показання до проведення операції:

• великий розмір міоми;
• сильна маткова кровотеча;
• постійні больові відчуття;
• стрімке зростання міоми;
• складності з настанням або виношуванням вагітності;
• проблеми в роботі сечового міхура, прямої кишки;
• наявність супутніх патологій органів малого таза.

Проведення операції призначають в першій половині менструального циклу (до 14 дня).

Після операції відновний період займає до 2-3 місяців. У цей час важливо уникати сильних фізичних навантажень, дотримуватися статевого спокою. Крім того, необхідно проходити профілактичні огляди у гінеколога, УЗД, щоб виключити рецидив міоми матки.

Препарати для лікування міоми матки

Підбір препаратів для лікування міоми відбувається індивідуально, з урахуванням віку жінки, наявності супутніх захворювань, анамнезу хвороби.

Препарати, що використовуються для лікування, діють на яєчники, тимчасово пригнічуючи їх функцію.

Оскільки міома матки – це гормонозалежна пухлина, тому використовують гормональні препарати для тривалої медикаментозної терапії (3-4 місяці) або в період передопераційної підготовки. Це Бусерелін, Золадекс, Диферелін.

На тлі лікування припиняються менструації, одночасно відбувається зростання гемоглобіну, збільшується щільність судин, що дуже сприятливо для пацієнтів з кровотечами.

Також існують вид ліків, які створюють «псевдоменопаузу». Це Даназол, Гестріон, Неместран. Курс лікування становить від 3 до 6 місяців, у виняткових випадках – до 12 місяців. На тлі лікування відбувається зменшення розмірів міоматічних вузлів, поліпшення загального стану.

Існує думка, що при міомі матки дуже ефективною є фітотерапія. Але займаючись самолікуванням травами, можна втратити час, адже міома росте дуже швидко. Тому всі призначення повинен робити виключно лікар, він же контролює стан міоми, динаміку та ефективність лікування.

Профілактика міоми матки

Для того щоб уникнути появи міоми, варто дотримуватися наступних рекомендацій:

• Намагатися уникати стресових ситуацій;
• Вести здоровий спосіб життя з достатньою кількістю фізичних навантажень, заняття повинні бути регулярними;
• Дотримуватися дієти з великою кількістю клітковини в раціоні. Харчування має бути збалансованим, необхідно виключити солодке, борошняне, випічку. Зайва вага – це фактор ризику розвитку ускладнень.
• Відмовитися від куріння, алкоголю;
• Регулярно відвідувати гінеколога для профілактичних оглядів;
• Вести регулярне статеве життя з одним партнером;
• Для нормалізації гормонального фону бажано, щоб перша вагітність наступила у віці до 25 років, друга – до 30 років;
• Намагатися уникнути абортів;
• Тримати під контролем загальний стан здоров’я та своєчасно лікувати захворювання статевої сфери.

Лікарі клініки, які лікують захворювання

У клініці Universum Clinic працюють гінекологи, які мають достатній досвід в діагностиці та лікуванні різноманітних гінекологічних хвороб, в тому числі, і міоми матки. Необхідно регулярно проходити профілактичні огляди, адже вчасно виявлене захворювання піддається лікуванню швидше та ефективніше. Лікарі адекватно оцінюють індивідуальну ситуацію кожної пацієнтки, при необхідності, залучають і інших фахівців для обстеження та постановки діагнозу. Крім того, на базі клініки можна зробити УЗД, здати всі необхідні аналізи в будь-який зручний для Вас час.

Записатися на консультацію

Записатися на консультацію або отримати відповідь на своє питання, можна 24/7 в нашому колл-центрі за телефонами:

Міома: що це за пухлина та коли потрібно робити операцію. Розповідає лікарка

Що таке міома, чи при будь-якій міомі треба видаляти матку та коли потрібно робити операцію. Про це у програмі “Відверто з лікарем” на Українському Радіо “Чернігівська хвиля” розповіла лікарка-гінеколог Олена Гармаш.

Далі з її слів:

Що таке міома

Міома — це доброякісна пухлина в м’язовому шарі матки. З п’яти жінок — чотири матимуть міому до менопаузного віку. Але тільки одна з них буде мати ускладнену міому. Існують думки, що вірогідність перетворення пухлини у злоякісну лише 0,01%. Але інші вчені кажуть, що міома загалом доброякісна, а ті клітини, які переростають в злоякісні — інші.

В основному міома може бути у жінок від 40 до 50 років, але вона може спостерігатись й у молодих дівчат до 30 років.

М’язові клітини починають ділитися та утворювати вузли, які мають різну залежність від статевих гормонів. Вони можуть бути естрогенозалежними та прогестеронозалежними. І в одній матці можуть бути різні вузли.

Вузли можна виділити по розташуванню, зокрема вони бувають:

• підслизові — це вузли, які виходять в порожнину матки. Вони найбільш неприємні й можуть призвести до безпліддя чи неможливості виносити дитину. А також можуть призвести до хірургічного втручання;
• інтрамуральні — розташовуються в самому м’язі матки;
• субсирозні — вузли ростуть в бік черевної порожнини.

Причини виникнення хвороби

Точної причини ніхто не знає. Це може бути генетично-детерміноване захворювання. Як правило мама або бабуся могли мати міому. Зокрема, є певний відсоток, що жінка може і не захворіти на міому.

Медикаментозного лікування міоми не існує. Потрібне постійне медичне спостереження. Перші два роки необхідно робити ультразвукове дослідження через кожні пів року.

Чому міома з’являється перед менопаузою

В організмі жінки починається дисбаланс гормонів та гормональні зміни. Зокрема, при міомі не призначають гормональні препарати. Можуть призначити гормональну спіраль, з метою лікування супутніх захворювань, які часто супроводжують міому та викликають дискомфорт.

Що більш загрозливе: розмір вузла чи його розташування

Більш загрозливі симптоми, які вони викликають. Може бути велика міома, але без симптомів. При такій міомі потрібно розуміти на скільки швидко вона виросла до таких розмірів. Вважається, що міому від 12 сантиметрів потрібно видаляти. Також, якщо міома росте більш як 4-5 сантиметрів за рік, то її також необхідно видаляти. Інколи міома може взагалі не зростати. Вона може виникнути й зупинитися в рості.

Симптоми при міомі

Якщо в жінки є міома, то симптомів може не бути взагалі, а якщо вони й будуть, то це:

• болі;
• порушення менструального циклу;
• можливі кровотечі.

Діагностика міоми

Міому діагностують при ультразвуковому дослідженні. Якщо вона великих розмірів, то можна її помітити при вагінальному та бімануальному огляді. Після 30 років жінка повинна хоча б один раз на два роки робити УЗД.

Коли та чому треба робити операцію

Це залежить від віку жінки та її репродуктивних планів. Коли жінка молодого віку і вона планує народжувати, то їй рекомендують видалити лише вузли та зберегти матку. А от якщо жінці вже за 40 років і вона виконала свою репродуктивну функцію, тоді видаляється і матка. Але все залежить від кількості вузлів та де вони розташовані.

Міома: що це за пухлина та коли потрібно робити операцію. ФОТО: Gettyimages

Чи впливає міома на можливість жінки мати дітей

Існують міоми, при яких жінки досить легко вагітніють та виношують дітей. Взагалі 80% таких випадків не потребують лікування. На міому звертають увагу тоді, коли жінка не може завагітніти або є якісь ускладнення.

Чи може міома з’явитися знову

Міома часто рецидивує, і якщо видаляли окремо вузли, то вона може повернутися. Тобто видалили вузол, а він через рік або декілька років з’являється знову. Це залежить від того, коли видаляли вузли. Якщо приблизно у 40 років, а менопауза не настала, скоріше за все вони з’являться знову. Вузол може з’явитися в будь-якій частині матки.

Після видалення вузла залишається рубець. Він може вплинути на виношування дитини, якщо це була операція з проникненням в порожнину матки, а саме можливим розривом матки.

Що заборонено робити при міомі

Якщо у жінки виявили міому, то їй забороняється:

• приймати гарячу ванну;
• засмагати;
• ходити в сауни.

Профілактика хвороби

Основними методами профілактики міоми є здоровий спосіб життя та здорове харчування.

Читайте також

Гепатит А: симптоми, профілактика та чи можна робити щеплення. Пояснює лікарка

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.

Міома матки

Однією з найактуальніших проблем для сучасних жінок стало таке захворювання, як міома матки.

У даній статті ви зможете дізнатися, що це таке, як лікувати, і чи небезпечна. Доступною мовою буде детально розписано все про міому матки у жінок: симптоми і лікування, класифікація, причини виникнення, ускладнення і наслідки.

Для початку розберемося з визначенням хвороби і її різновидами.

Що таке міома

[idea]Міома матки – це хвороба жіночої статевої системи, яка характеризується формуванням і розростанням доброякісної пухлини в матці, а саме в її м’язовому шарі. Найчастіше таке захворювання виявляють у жінки 30-40 років і більше. Але все більше зустрічається випадків, коли даний діагноз ставлять і в більш молодому віці, в тому числі і у дів 20-25 років.[/idea]

Вузли міоми можуть розташовуватися всередині тіла матки, такий варіант локалізації виявляється в 95% випадків, і в шийці у 5% пацієнток. Якщо пухлина розвивається з сполучної тканини, її називають фіброма, а якщо з м’язової – лейоміома.

Інтенсивність росту новоутворення залежить від гормонального фону, тому одним з методів лікування є гормонотерапія, але більш ефективним варіантом вирішення цієї проблеми є хірургія.

Види

Залежно від розташування щодо міометрія класифікація міоми буде наступною:

• міжм’язова (інтерстиціальна, інтрамуральна) – вузол розташовується всередині м’язового шару;
• підочеревинна (субсерозна) – вузол знаходиться близько очеревини під слизовою зовнішнього прошарку матки;
• підслизиста (субмукозна) – вузол знаходиться в порожнині матки під її внутрішнім слизовим шаром;
• міжзв’язкова (інтралігаментарна) – пухлина розташована між широкими матковими зв’язками.

[idea]Існують і різні види вузлів, вони можуть бути на ніжці або на плоскій підставі. За кількістю вузлів міома може бути одиночною або множинною, але частіше за все виникнення одного вузла тягне за собою появу і інших новоутворень.[/idea]

За розмірами

Гінекологи вказують величину міоми в сантиметрах, маючи на увазі розмір самого вузла, або в тижнях. Якщо в діагнозі то кажуть «міома 13 тижнів», значить, матка з міоматозним вузлом збільшилася до розміру, який характерний для вагітності на терміні 13 тижнів. Грунтуючись на таких критеріях, пухлина може класифікуватися на 3 типи:

• малих розмірів – до 2 см (4 тижні);
• середня – 2-6 см (10-11 тижнів);
• великих розмірів – більше 6 см (12 і більше тижнів).

Чим небезпечна міома матки

[idea]Будь-яка пухлина становить небезпеку для людського організму, оскільки є аномальним новоутворення для нього.[/idea]

На початкових стадіях деякі жінки ще до кінця не розуміють, чим небезпечне доброякісне утворення, але з його зростанням вони починають відчувати здавленість органів в малому тазу. При наявності міоми порушується циркуляція крові в сусідніх органах, оскільки утворення і саме заводить власну судинну сітку. Крім того, міома може бути ознакою ендокринних захворювань, які в свою чергу можуть викликати додаткові проблеми зі здоров’ям.

Що буде, якщо не лікувати

Багато жінок, у яких діагностували міому, цікавляться, що буде, якщо її не лікувати. Перерахуємо всі наслідки байдужого ставлення до даного захворювання:

• звичні викидні, гіпоксія, гіпотрофія плода;
• безпліддя;
• маткові кровотечі, які провокують розвиток анемії;
• новоутворення може перерости в саркому, від якої в підсумку жінка може померти;
• швидке збільшення пухлини в розмірі;
• перекрут ніжки міоматозного вузла з порушенням харчування в ньому;
• знижений тонус матки, який призводить до післяпологових крововтрат;
• гіперпластичні процеси різного виду;
• гідронефроз або пієлонефрит.

Що провокує появу міоми

Точної причини, через яку з’являється міома, сучасна медицина ще не встановила, але є ряд чинників, здатних збільшити ймовірність її розвитку:

• генетична схильність;
• порушення гормонального балансу;
• гіперпластичні процеси в ендометрії;
• вагітності, пологи і переривання;
• інфекційні та запальні захворювання органів репродуктивної системи;
• хронічні стреси;
• цукровий діабет і захворювання ендокринної системи, проблеми із зайвою вагою;
• хронічні хвороби внутрішніх органів і систем, гіпертонія;
• низька фізична активність;
• нерегулярне статеве життя і відсутність оргазмів.

Розглянемо більш докладно деякі причини, через які поява міоми найбільш ймовірно:

• надлишок естрогену, недолік прогестерону. Оскільки міома є гормонозалежним новоутворенням, то вона може розвиватися на тлі гормонального дисбалансу. Цілком природно, що її найчастіше діагностують у жінок дітородного віку, зазвичай при дисбалансі естрогену і прогестерону. Ожиріння тільки погіршує ситуацію, оскільки жирова тканина також здатна виробляти естроген;
• вагітності, пологи і аборти. Аборт, діагностичні вискоблювання, складні пологи і мимовільні аборти збільшують вірогідність виникнення новоутворення, а вдалі пологи особливо з наступним грудним вигодовуванням, навпаки, знижують ризики;
• харчування жінки. Незбалансоване харчування і шкідлива їжа здатні порушити гормональний баланс в жіночому організмі. Рафіновані продукти, транс-жири і дефіцит клітковини сприяють підвищенню концентрації жіночих статевих гормонів. Нездорова їжа може привести до ожиріння і, як наслідок, до розвитку міоми. Жінці потрібно їсти багато овочів, фруктів, морепродуктів, круп, менше жирів і цукру;
• неповноцінність інтимного життя. Через нерегулярні статеві контакти і відсутність оргазмів в органах малого таза застоюється венозна кров, що може привести до гормональних порушень і розвитку пухлини.

[idea]Також спровокувати розвиток міоми може оральна контрацепція, механічні травми дітородних органів, тривалий вплив ультрафіолету на тіло жінки.[/idea]

Діагностика

Запідозрити наявність міоми лікар може в ході звичайного гінекологічного огляду, оскільки розміри матки при цьому захворюванні будуть збільшеними. Діагностика патології може включати в себе наступні заходи:

• трансвагінальне УЗД органів малого таза. На УЗД можна оцінити розміри і форму пухлини;
• гістероскопія. В ході процедури лікар може одночасно провести біопсію ураженої ділянки і відправити отриманий матеріал в гістологічну лабораторію;
• лапароскопія. Призначають в разі спірних ситуацій, коли неможливо відрізнити міому матки від пухлини яєчника;
• КТ і МРТ. Дослідження хоч і інформативні, але дорогі, тому використовуються рідко.

Як проявляє себе пухлина

На ранніх стадіях захворювання може абсолютно себе не проявляти, перші ознаки наявності міоми можуть з’явитися, коли розмір вузла досягає 2-6 см:

• різкі болі внизу живота, які не пов’язані з приходом місячних. Характер болю переймоподібний, що тягне;
• хворобливі місячні, хоча раніше вони не мали такої особливості;
• посилення менструальних виділень;
• рясні міжменструальні кровотечі;
• збій регулярності менструального циклу, як його подовження, так і вкорочення;
• проблеми із зачаттям.

Симптоматика даного захворювання залежить від його задавненості, віку пацієнтки, розмірів і локалізації новоутворення, швидкості її розростання і наявності супутніх хронічних захворювань.

[idea]Дуже часто міома ніяк не дає про себе знати, виявити її можна лише при черговому гінекологічному огляді. Промацуючи живіт, лікар виявить збільшену в розмірах матку і в обов’язковому порядку відправить жінку на УЗД, де ехоознаки міоми підтвердять попередній діагноз.[/idea]

У даного захворювання є ряд характерних симптомів, виявивши які, необхідно в терміновому порядку проконсультуватися з лікарем:

• болі в міжменструальний періоді, які відчуваються в нижній частині живота і віддають у поперек і кінцівки;
• менструальні порушення. Змінюється тривалість циклу, посилюються менструальні болі, збільшується інтенсивність виділень під час регул, починаються кровотечі в середині циклу;
• жінка не може тривалий час завагітніти.

Якщо міоматозний вузол швидко збільшується в розмірах або вже має значний обсяг, збільшується і обхват живота, при цьому маса тіла залишається практично незмінною. Внизу живота відчувається дискомфорт і ниючі болі, які наростають під час психоемоційних і фізичних навантаженнях.

[idea]Міоматозні вузли великих розмірів можуть тиснути на сусідні органи, провокуючи тим самим запори, часті походи в туалет «по-маленькому» і хворобливе сечовипускання.[/idea]

Якщо ніжка міоматозного вузла перекручується, тіло міоми може некротизуватися, додатково можуть проявлятися симптоми «гострого живота», такі, як різкий біль внизу очеревини, прискорене серцебиття, холодний піт, непритомність. У таких випадках проводять екстрене видалення міоми.

Патологія може зачіпати інші органи і системи, що провокує появу такої симптоматики:

• при частих кровотечах розвивається анемія;
• може часто боліти і крутитися голова;
• болить за грудиною;
• виникають неврози і невротичні стани.

[idea]При появі будь-яких з перерахованих вище симптомів слід в обов’язковому порядку звернутися за лікарською допомогою.[/idea]

Лікується чи ні?

Пацієнтки, які раніше не стикалися з гінекологічними проблемами, дізнавшись про діагноз «міома», не мають точного уявлення про те, виліковується патологія чи ні.

Хоча міома матки – це пухлиноподібне захворювання, що володіє рядом характеристик пухлини, вона все ж має ряд відмінних рис, які дозволяють лікувати недугу не тільки хірургічними методами, але і консервативними.

[idea]Найприємнішою рисою даного новоутворення є його здатність зменшуватися в розмірах і повністю зникати.[/idea]

Вибір методики лікування проводиться індивідуально в залежності від тяжкості хвороби і особливостей організму, лише в крайніх випадках проводять хірургічне втручання.

Як лікувати міому матки

Існує 2 способи лікування міоми:

• консервативне лікування, при якому призначають прийом препаратів і неінвазивні процедури;
• хірургічне лікування, при якому проводиться операція.

Що робити в кожному конкретному випадку, може визначити виключно лікар.

[idea]Те, як буде проводитися лікування міоми матки, буде залежати від ступеня вираженості патології, клінічної симптоматики, розмірів новоутворення, віку пацієнтки і наміри в подальшому мати потомство.[/idea]

Лікування міоми лікарськими засобами буде ефективним лише за певних умов:

• при невеликих розмірах вузла, коли матка за величиною не перевищує 12-ти тижнів вагітності;
• якщо хвороба супроводжується невеликою кількістю симптомів;
• коли вузол має широку основу і розташований субсерозно або інтерстиціально.

[idea]Міому можна лікувати на ранніх термінах, чим довше новоутворення присутнє в тілі жінки, тим менше можливість використовувати в лікуванні консерватизм. При наявності серйозних протипоказань до операції медикаментозне лікування є єдиним виходом.[/idea]

Лікування без операції включає в себе наступний комплекс заходів:

• дотримання дієти;
• застосування імуномодуляторів;
• фітотерапія;
• фізіотерапевтичні процедури;
• гормональні препарати.

В ході медикаментозного лікування пацієнтка з міомою проходить наступні етапи:

• усуваються запалення і інфекції;
• активізується робота імунної системи за допомогою спеціальних препаратів;
• коригується раціон і режим дня;
• нормалізується робота ендокринної системи;
• формується рівний психологічний фон;
• усувається кровотеча і лікується викликана ним анемія;
• нормалізується менструальний цикл.

Виявивши у пацієнтки міому, лікар визначає швидкість розвитку патології за рік. Якщо вона виростає за рік до розмірів 4-тижневої вагітності, то її вважають швидкозростаючою і переходять до хірургічного лікування.

Тепер розглянемо кожен з методів лікування більш докладно.

Ліки

Консервативне лікування проводиться з використанням наступних груп ліків:

• похідні андрогенів;
• гестагени;
• комбіновані оральні контрацептиви;
• аналоги гонадотропін рилізинг-гормону аГнРГ.

Одним з інноваційних медикаментів є препарат Есмія, основною діючою речовиною якого є уліпристалу ацетат. Ці ліки за 3 місяці лікування у пацієнток, яким призначили оперативне видалення міоми, істотно скорочує розміри новоутворення і знижує інтенсивність симптоматики, а в 50% випадків відпала необхідність в операції. У таблеток немає побічних дій, і через півроку після їх використання пухлина не відновлює свій ріст.

Тепер розглянемо більш детально ліки з інших груп.

Агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону

Ці препарати вводять жінку в штучний клімакс, пригнічуючи гормонами функції яєчників. Препарати-агоністи природних гонадотропін-рилізинг гормонів пригнічують секрецію статевих гормонів гіпофізом, які впливають на діяльність яєчників. До препаратів цієї групи відносяться:

• Бусерелин;
• Трипторелін;
• Лейпрорелін;
• Гозерелін.

Під впливом препаратів яєчники припиняють свою діяльність, овуляція не настає, внутрішній матковий шар не змінюється і місячні перестають приходити. Це оборотний процес, після відміни препарату яєчники відновлюють свою роботу. Курс лікування – півроку. За цей час розмір новоутворення повинен зменшиться на 50%, а симптоматика повинна істотно знизитися.

У цих ліків є ряд негативних сторін:

• міома може повністю відновитися в розмірах після припинення прийому препаратів;
• препарат не можна приймати більше півроку, тому що підвищується ризик розвитку остеопорозу та інших ускладнення через дефіцит естрогену.

[idea]Найчастіше препарати-агоністи призначаються перед операцією для зменшення новоутворення в розмірах.[/idea]

Антигонадотропіни

Найчастіше з цієї серії призначають Даназол і Неместрана з діючою речовиною гестрінона. Ці ліки знижують інтенсивність симптоматики, але не зменшують розмір міоми. При їх прийомі можливий ряд побічних ефектів:

• посилено росте волосся на обличчі і тілі;
• змінюється тембр голосу;
• з’являються висипання.

[idea]Ці препарати призначають найчастіше при відсутності ефекту від гормональної терапії.[/idea]

Гестагени

До препаратів цієї серії відносять Дюфастон, Норколут і Утрожестан. Вони нормалізують ріст ендометріального шару при наявності гіперплазії, що має місце на тлі міоми. Виключно гестагенами міома лікується погано, їх призначають лише в тому випадку, коли новоутворення розвивається одночасно з гіперплазією ендометрія. Курс лікування становить 8 місяців.

Ще одним засобом, до складу якого входить гестаген (левоноргестрел) є внутрішньоматкова спіраль Мірена. Вона ставиться на 5 років і крім блокування росту пухлини має ще й протизаплідним ефектом.

Антипрогестагени

Препарати цієї групи зазвичай рекомендують приймати перед операцією з видалення пухлини. Найвідомішим ліками є Міфепристон (RU-486). Цей препарат здатний зменшити в розмірах міоматозний вузол і послабити його симптоматику.

Операції

[idea]На жаль, медикаментозне лікування не завжди може дати хороший результат.[/idea]

Якщо міома не піддається лікуванню консервативними методами, показана хірургія. Для початку розглянемо, в яких випадках призначається операція при міомі.

Показання до операції

Операцію призначають в наступних умовах:

• розміри вузла перевищують матку 12-го тижня вагітності;
• пухлина тисне на найближчі судини і органи, заважаючи їх нормальній роботі;
• новоутворення провокує рясні кровотечі;
• є дуже сильні больові відчуття;
• перекрутилася ніжка вузла, і почалося його відмирання;
• з’явився підслизовий міоматозний вузол;
• крім міоми діагностований ендометріоз;
• є підозра на злоякісні процеси в новоутворенні;
• якщо пухлина дуже швидко росте, терміново потрібна операція.

Тепер більш детально розглянемо види оперативних втручань і ситуації, в яких необхідно їх використання.

Емболізація

Останнім часом дуже багато практикуючих хірургів застосовують метод емболізації маткових артерій. Це малоінвазивне втручання, в ході якого в посудину матки вводять емболії, вони перекривають артеріальний просвіт. Зупиняється кровопостачання міоматочного вузла, і його тканини відмирають.

[idea]Це найбільш ефективний метод для пацієнтів з міомою, які ще планують в майбутньому мати дітей.[/idea]

Гістеректомія

Найбільш радикальний метод, при якому повністю видаляється орган. Є 3 варіанти оперативного доступу:

• абдоміальний – найбільш часто використовуваний метод, який має на увазі надпіхвову ампутацію матки або її екстирпацію. Частим негативним наслідком екстирпації є нетримання сечі. Надпіхвова ампутація можлива за умови здорової шийки матки і не великої величини вузлів між шийкою і маткою;
• лапароскопічний;
• вагінальний – застосовується при незначних обсягах міоматозного вузла.

[idea]До операції або під час неї хірург визначає доцільність видалення разом з маткою і яєчників. Рішення приймається індивідуально в кожному випадку, до уваги береться вік пацієнтки і наявність або відсутність на яєчниках новоутворень.[/idea]

Цей метод призначають в таких випадках:

• міома більше за розміром, ніж 13 тижнів вагітності;
• медикаментозне лікування неефективне;
• пухлина швидко росте;
• яєчники вражені пухлиною;
• почалося гостра кровотеча.

Міомектомія

Жінкам, які знаходяться в репродуктивному віці і ще хочуть мати дітей, спочатку дають рекомендації, як можна вилікувати міому медикаментозними методами, якщо вони не допомагають, то може бути призначена консервативна міомектомія. В ході цього втручання відбувається вилущування міоматозного вузла до здорової тканини. Проводиться втручання лапароскопічно або абдомінально.

Фуз-абляція

[idea]Це неінвазивний метод лікування патології, який проводиться під контролем МРТ. В ході процедури клітини міоматозного вузла нагріваються ультразвуковим імпульсом до їх повного руйнування.[/idea]

Процес проводиться в кілька етапів. Спочатку лікар вивчає новоутворення і планує операцію за допомогою МРТ. На другому етапі під контролем МРТ-апарату лікар починає нагрівати клітини вузла до певної температури УЗ-імпульсами. Після загибелі клітин фахівець охолоджує тканини. Залежно від величини пухлини може бути кілька таких сеансів. Сама процедура займає близько 4 годин. Контрольне МРТ робиться із застосуванням контрасту.

Оскільки ФУЗ-абляція є неінвазивною методикою, вона має безліч позитивних сторін:

• немає потреби в наркозі і післяопераційному догляді;
• немає ускладнень і побічних реакцій, типу кровотеч, підвищеної температури і інтоксикації;
• зберігається як матка, так і репродуктивна функція жінки;
• швидко проходить реабілітація;
• немає рецидивів;
• метод ефективний і при лікуванні великих вузлів;
• міома зменшується в розмірах відразу ж після сеансу;
• можна швидко позбутися від дискомфортної симптоматики.

Під час процедури пацієнтка лежить нерухомо на животі. У разі появи будь-яких дискомфортних відчуттів вона відразу ж повідомляє про це лікаря. Процедура не належна викликати печіння, колючого або прострілюючого болю, тому про появу подібної симптоматики потрібно відразу повідомляти медперсонал, який проводить лікування.

Народні засоби в допомогу

Народні методи лікування зводяться лише до застосування тампонів і спринцювання трав’яними настоями і відварами в домашніх умовах.

[/idea]Жоден подібний метод не допоможе позбутися від глибинних внутрішніх причин, що спровокували розвиток міоми. Застосування будь-яких альтернативних методів лікування даного захворювання слід в обов’язковому порядку обговорювати з лікарем.[/idea]

Профілактика

Якщо ви відноситеся до прекрасної половини людства, то ніякі профілактичні заходи не здатні на 100% убезпечити вас від виникнення міоми. Єдине, що може бути в ваших силах, знизити фактори, що провокують зростання міоми. Є кілька основних рекомендацій для жінок, що не бажають мати справу з даним захворюванням:

• зробити щорічні візити до гінеколога регулярними, краще відвідувати фахівця 2 рази на рік;
• щорічно робити УЗД органів репродуктивної системи;
• регулярно займатися сексом і досягати при цьому оргазму;
• не допускати абортів, а убезпечити від небажаної вагітності допоможе застосування гормональних контрацептивів;
• контролювати вагу, вести активний спосіб життя і займатися спортом;
• приймати вітамінно-мінеральні комплекси з антиоксидантною дією, які включають вітаміни А, Е, С, залізо, цинк, йод, селен.

Пару слів про вагітність

У жінок репродуктивного віку, яким поставлено діагноз «міома» завжди є ряд питань щодо сумісності даного захворювання з можливістю мати дітей. Надамо відповіді на найпопулярніші з них.

Чи можна завагітніти?

[idea]Завагітніти при наявності міоми в матці можна.[/idea]

Все буде залежати від величини пухлини та її локалізації. Якщо вона не заважає заплідненій яйцеклітині пройти по фалопієвій трубі і закріпитися в матковій стінці, то зачаття відбудеться. Важливо, щоб весь процес виношування дитини був під суворим лікарським контролем.

Перші 2 триместри внаслідок гормональних змін в тілі жінки може відбуватися незначне зростання міоматозного вузла, але на останніх місяцях вагітності міома не росте, а лише піддається деструктивним змінам.

Які ризики для здоров’я плоду

Міома може порушити циркуляцію крові і харчування стінок матки, що впливає на здатність міометрія до правильного скорочення, тому наявність новоутворення в матці підвищує ризик викидня.

Передчасне переривання вагітності мимовільно або за показаннями – це основна загроза для плода, але через зростання пухлини може статися затримка внутрішньоутробного розвитку, гіпоксія плода, передчасні або затяжні пологи, що також є серйозним ризиком для майбутнього потомства.

Головний видавець і засновник сайту healthapple.info з 31 травня 2017 року. Редактор статей на сайті.