Сальвія: вирощування з насіння в саду

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 15 лютого 2019 Перша редакція: 15 березня 2015 🕒 11 хвилин 👀 90774 рази 💬 2 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за сальвією
• Квітка сальвія – опис
• Вирощування сальвії з насіння
  • Коли сіяти сальвію
  • Розсада сальвії
  • Коли саджати сальвію
  • Як посадити сальвію
  • Як виростити сальвію
  • Шкідники та хвороби сальвії
  • Сальвія після цвітіння
  • Сальвія сяюча, або блискуча (Salvia splendens)
  • Сальвія яскраво-червона (Salvia coccinea)
  • Сальвія борошниста (Salvia farinacea)
  • Сальвія зелена, або строката (Salvia viridis)
  • Сальвія мільчаста (Salvia verticillata)
  • Сальвія кульбаболиста (Salvia taraxacifolia)
  • Сальвія дібровна
  • Сальвія клейка (Salvia glutinosa)
  • Сальвія пишна (Salvia x superba)
  • Коментарі

  Сальвія, або шавлія – високодекоративна і одночасно лікарська рослина. Її також часто використовують як прянощі.

  З давніх-давен сальвію називали священною травою, травою безсмертя і рятівником життя через її здатність рятувати жінок від безпліддя, зміцнювати розум і дух. Ті, хто вижив після епідемій чуми, відновлювали відварами і настоями шавлії сили і здоров’я.

  Садова сальвія представлена великою кількістю культиварів, які можуть створити на ділянці дивовижні за красою і яскравістю композиції. З нашої статті ви дізнаєтеся про те,

  • як вибрати сорт сальвії для свого саду;
  • як посіяти і виростити шавлію;
  • як правильно доглядати за рослиною.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за сальвією

  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт навесні або під зиму. На розсаду насіння сіють із середини лютого до початку березня, а у відкритий ґрунт сіянці висаджують у кінці травня або на початку червня.
  • Цвітіння: з червня до осінніх заморозків.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло або притінок.
  • Ґрунт: багаті на вапно, легкі, сухі, водопроникні.
  • Полив: вечірній, після просихання верхнього шару ґрунту.
  • Підживлення: уперше – у розсадний період слабким розчином комплексного мінерального добрива, удруге – у період бутонізації.
  • Розмноження: одно- і дворічні види – тільки насінням, багаторічники – насінням, поділом куща та стебловими живцями.
  • Шкідники: трипси, попелиці, павутинний кліщ, білокрилки, равлики та слимаки.
  • Хвороби: пероноспороз, кореневий рак, іржа, борошниста роса, хлороз, фузаріозне в’янення, ризоктоніоз.

  Рослина сальвія (лат. Salvia), або шавлія – численний рід трав’янистих і чагарникових багаторічників родини Губоцвіті або Ясноткові, поширених у тропічних і помірних регіонах усіх частин світу, крім Австралії. Назва «сальвія» – похідна від латинського «salvus», що означає «бути здоровим», і це пояснюється тим, що деякі види цієї рослини з давнього давна застосовуються в лікувальних цілях. Ніщо так швидко не лікує флюс, як полоскання відваром шавлії. Представників роду сальвії всього близько 900, і всі вони полюбляють рости в світлих місцях. Щоб не виникало плутанини, лікарську рослину і прянощі заведено називати шавлією, а декоративні рослини цього роду – сальвією. І хоча сальвія теж шавлія, але використовують її саме з декоративною метою. Шавлія лікарська відома людям з часів Римської імперії, а ось квіти сальвія було завезено в Європу тільки в XVIII столітті, в епоху садівничого буму. Окремо від інших видів в класифікації стоїть сальвія дивінорум, так звана «шавлія провісника», або шавлія наркотична, з листя якої добувають сальвінорин, психоактивний галюциноген. Але в нашій статті ітиметься про сальвії – декоративний чагарник.

  Квітка сальвія – опис

  Квітка сальвія рослина кореневищна, за природою багаторічна, але в наших широтах її майже завжди вирощують як однорічник або дворічник, і хоча деякі види непогано зносять зиму в саду, у безсніжні або малосніжні зими вони перемерзають. Стебла у сальвії прямостоячі або висхідні, чотиригранні, іноді досягають у висоту 120 см. Листя цілісне, іноді перисторозсічене, розташоване супротивно на ніжках, верхня сторона пластини більш темного зеленого кольору, нижня ж сторона біляста. Дрібні квітки зібрані на кінцях стебел у складні кільчасті колосоподібні або волотисті суцвіття довжиною 15-20 см, привертають погляд яскраво забарвлені приквітки – рожеві, білі, лілові або фіолетові. Плід сальвії складається з чотирьох горішків. Насіння сальвії досягає зрілості за місяць після початку цвітіння і зберігає прорісність протягом п’яти років.

  Вирощування сальвії з насіння

  Коли сіяти сальвію

  Сальвія однорічна і дворічна вирощується з насіння, багаторічна сальвія розмножується як насінням, так і вегетативними способами – поділом куща або живцюванням. Вирощування сальвії з насіння припускає використання і розсадного, і безрозсадного способу. При безрозсадному способі насіння сіють в ґрунт під зиму або навесні. Але такий вид, наприклад, як сальвія блискуча, або сальвія сяюча (Salvia splendens), розмножується виключно розсадою. До речі, в магазинах в якості посадкового матеріалу продають і насіння, і гранули, які, крім насіння, містять речовини, що роблять сходи більш міцними і стійкими, але проростають гранули повільніше, ніж звичайна насінина. Коли ж найкраще сіяти сальвію на розсаду? Посів сальвії в ящики здійснюють з середини лютого до початку березня.

  Розсада сальвії

  Висівають насіння або гранули у вологий пухкий ґрунт поверхнево або на глибину не більше 2 мм, температура утримання – близько 25 ºС. Поливати посіви доведеться в піддон або з розпилювача, а щоб ґрунт довше залишався вологим, накривайте ящик з посівами папером. Сходи з’являться протягом двох тижнів або місяця. Подальше ваше завдання – виростити розсаду з міцною кореневою системою, яка дозволить рослині швидко прижитися в ґрунті. Для цього сходи пікірують двічі. Перший раз при появі двох або трьох справжніх листків паростки пересаджують в інший ящик на відстані 5 см один від одного, заглиблюючи їх у ґрунт по сім’ядольні листки. Другий раз сходи пересаджують за три тижні після першого пікірування в окремі горщики діаметром 10-12 см. Коли розів’ється третій або четвертий справжній листок, паростки для стимуляції кущіння прищипують. З квітня можна починати загартовувати сіянці, для чого нічну температуру знижують до 10 ºС.

  Посадка сальвії

  Коли саджати сальвію

  Сальвія полюбляє легкий піщаний ґрунт, при цьому багатий на вапно і гумус та водопроникний. Ділянка має бути сонячною, оскільки всі види сальвії сонцелюбні, і тільки сальвія клейка може рости у півтіні. У ґрунт розсаду сальвії висаджують, коли мине загроза нічних заморозків – приблизно на початку червня.

  Як посадити сальвію

  Посадка і догляд за сальвією не видадуться складними навіть садівникам-початківцям, тим більше що загартована, підготовлена до життя в саду розсада прекрасно зносить пересадку. У кожну ямку, вириту на відстані 25-30 см одна від одної, перед перевалкою кущика сальвії з горщика внесіть жменю перегною.

  Догляд за сальвією

  Як виростити сальвію

  Догляд за сальвією включає ті самі садові роботи, що і догляд за будь-якою садовою рослиною – полив, прополювання, розпушування ґрунту, підживлення добривами. Всі ці роботи потрібно проводити в міру виникнення у них потреби. Поливайте ґрунт, коли земля під сальвією добре просохне після попереднього поливання, і тільки у вечірній час, але не лийте забагато води, оскільки рослина не зносить застою вологи в корінні. Через деякий час після поливання розпушіть ґрунт і видаліть бур’яни, якщо вони є. Підживлення з комплексних мінеральних добрив вносяться протягом літа мінімум два рази: вперше слабким розчином підживлюють ще розсаду, вдруге – у період утворення бутонів.

  Багаторічна сальвія принесе вам більше клопоту, ніж однорічна або дворічна (посіяна насінням під зиму), оскільки потребує ще й формуючого обрізування, яке не дозволить паросткам витягуватися й оголятися, стимулює кущіння і приріст молодих пагонів. Коли сальвія багаторічна відцвіте, видаліть з куща зів’ялі квіти, а перед зимовим спокоєм або на початку наступного вегетаційного періоду влаштуйте сальвії стрижку: зрізуйте старі здеревілі пагони, щоб залишилося лише кілька сантиметрів із бруньками й молодою зеленню.

  Шкідники та хвороби сальвії

  Від хвороб сальвія потерпає настільки рідко, що нема сенсу про це говорити. Що ж до шкідників, то іноді рослину вражають білокрилки, трипси, попелиці або кліщі, а також слимаки і равлики, що об’їдають ніжне листя сальвії.

  Равликів і слимаків потрібно видаляти механічним шляхом: збирати їх руками; класти приманки у вигляді шматків шиферу або дрантя, під які слимаки будуть заповзати; можна розставити по ділянці посудини з пивом або фруктовим соком, накривши їх імпровізованою парасолькою, що захищає вміст від дощу і сміття. Черевоногі молюски повзуть на приємний для них запах, і ви зможете зібрати пристойний «врожай» цих шкідників.

  З комахами доведеться боротися інсектицидами, які відповідають кожному зі шкідників.

  Сальвія після цвітіння

  Цвітіння сальвії починається в червні, а закінчується іноді з осінніми заморозками – в кожного виду по-різному. Деякі з сальвій здатні цвісти двічі на рік. Наприклад, сальвія лісова, якщо її повністю обрізати після цвітіння, знову зацвіте пізнім літом, особливо якщо її підживити. Але якщо сальвія відцвіла остаточно, проведіть осіннє обрізування багаторічної сальвії і замульчуйте ділянку, а особливо точки зростання садовим компостом, щоб рослина спокійно пережила зиму. Молоді сальвії потрібно вкрити додатково ялиновим гіллям або сухим листям.

  Види і сорти сальвії

  За агротехнічними характеристиками і біологічними особливостями вчені поділяють види сальвії на три групи. У першу входять представники американських субтропіків, які зі зрозумілих причин вирощуються в нашому кліматі як однорічники. Ці види полюбляють вологий ґрунт і не зносять навіть легких заморозків. До першої групи належать:

  Сальвія сяюча, або блискуча (Salvia splendens)

  – заввишки від 20 до 80 см густо облистяні компактні кущі, листя супротивне, цілісне, яйцеподібне, черешкове, темно-зелене зверху і світло-зелене на нижній частині листової пластини. Великі, неправильної форми квітки з подвійною оцвітиною зібрані мільчасто по 2-6 штук в суцвіття 14-25 см завдовжки. І чашечка, і віночок найчастіше яскраво-червоні, але бувають білі, фіолетові та рожеві. Цвіте з червня до осінніх заморозків.

  Різновид сальвія сяюча біла відрізняється від вогненно-червоної не таким щільним суцвіттям і тим, що на тлі білого віночка чашечка виглядає кремовою.

  Рожева сальвія відрізняється більш коротким суцвіттям, ніж сальвія червона, а віночок і чашечка забарвлені однаково в рожевий колір, але віночок має оксамитувату текстуру.

  Фіолетова сяюча сальвія – дуже помітний різновид, оскільки густо-фіолетове забарвлення квіток підсилює їхню оксамитуватість, що створюється густим опушенням.

  Найпопулярніші сорти сальвії блискучої: Вогняна Зірка, Червоні Стріли, Сальватор, Сахара.

  Сальвія яскраво-червона (Salvia coccinea)

  – заввишки 50-70 см, стебла прямі, густо опушені і розгалужені, листя черешкове, яйцеподібне, дрібнопилчасте по краях, знизу опушене, зверху голе. Пухкі суцвіття довжиною 15-30 см складаються з мільчасто розташованих квіток з шарлахово-червоним віночком і довгою трубкою. Цвіте ця сальвія з липня до заморозків. Сорти: Лейді ін Ред заввишки до 40 см з яскраво-червоними квітками, Шеррі Блоссом – ранній сорт тієї ж висоти, але з квітками рожевого кольору.

  Сальвія борошниста (Salvia farinacea)

  – довгоквітуча непримхлива рослина 60-90 см заввишки, що виглядає як пірамідальний кущик. Листя черешкове, довгасто-яйцеподібне, опушене тільки по жилах, цілокрає. Суцвіття на високих квітконосах досягають у довжину 15-20 см і складається з 5-28 квіток довжиною до 2 см. Віночок зазвичай темно-синій, але іноді білий. Цвіте цей вид з середини серпня до пізньої осені. Сорти: Аншульд (сріблясто-білі квіти), Страта (компактний кущик з синіми квітками), Вікторія (пишно квітучий сорт з темно-синіми квітками).

  Другу групу становлять види середземноморського походження. Вони більш витривалі до холодів і посухостійкі. Найкраще ростуть на пухких ґрунтах і вдячно відгукуються на мінеральні підживлення.

  Сальвія зелена, або строката (Salvia viridis)

  – у цього виду декоративний лише різновид хормінумовий (var. Horminum) з яскраво забарвленими приквітками. Це однорічна рослина заввишки 40-60 см з численними прямими стеблами, що гілкуються і вкриті залізистим пушком. Листя черешкове, довгасто-еліптичне, теж опушене. Прості суцвіття 18-30 см завдовжки складаються з несправжніх кілець із 4-6 квітками з рожевим віночком, але привертає погляд забарвлення приквітків – соковито-фіолетове або яскраво-рожеве. Сорти: Білий лебідь (біла сальвія з рожевими або фіолетовими приквітками), Оксфорд Блю з синьо-фіолетовими приквітками, Пінк Санді з рожевими приквітками.

  Сальвія мільчаста (Salvia verticillata)

  заввишки 35-40 см з прямими або висхідними густо опушеними стеблами, довгочерешковим опушеним листям незвичної форми і квітками в щільних кільцях по 5-30 штук з лілово-синім віночком. У сорту Пурпурний Дощ квітки з темно-ліловим віночком і фіолетовими чашечками.

  Сальвія кульбаболиста (Salvia taraxacifolia)

  – трав’янистий вид з прикореневою розеткою листя. Стебла прямі, не особливо розгалужені, всі частини рослини видають приємний аромат. Листя перисто-розсічене, неправильно-пильчасте по краях, голе зверху і опушене з нижнього боку листової пластини. Прості суцвіття до 28 см завдовжки складаються з кілець із декількома квітками з блідо-рожевим віночком, зеленувато-зеленим зівом з пурпуровим крапом.

  До другої групи належить також сальвія Юрисича (Salvia jurisicii), що не становить для садівників особливого інтересу.

  Третя група об’єднує холодостійкі види. Здебільшого це сальвії, що зростають у помірній кліматичній зоні Старого Світу, але віднесено до цієї групи і сальвію ефіопську. Для видів третьої групи характерне рясне цвітіння з другого року життя. Вони невибагливі, добре ростуть у затінку і вимагають укриття лише в безсніжні зими.

  Сальвія дібровна

  або лісова (Salvia nemorosa = Salvia sylvestris) – кущі заввишки до 60 см з гіллястими опушеними стеблами. Нижнє черешкове листя більше за верхнє сидяче. Суцвіття з кількома парами бічних гілок складаються з несправжніх кілець із 2-6 дрібними квітками в кожній. Віночок синьо-фіолетовий. Привертають погляд великі фіолетові приквітки. Цвіте з кінця червня до початку осені. Сорти: фіолетово-синій Майнахт, темно-лавандова Плюмоза, рожево-фіолетовий Аметист.

  Сальвія клейка (Salvia glutinosa)

  прекрасно росте в наших широтах. Це велика рослина до 90 см заввишки з численними прямими залізисто-опушеними стеблами, великим довгочерешковим яйцевидно-трикутним пильчастим листям жовтувато-зеленого відтінку. Квітки у кільцях складають пухкі суцвіття, віночок квіток світло-жовтий. Цвіте з кінця літа до кінця осені.

  Сальвія пишна (Salvia x superba)

  заввишки до 60 см, довго цвіте синьо-фіолетовими колосоподібними суцвіттями. Сорти: біла сальвія Сноу Хілл, сальвія карликова Блу Квін і Роуз Квін відповідно лавандово-синього і рожевого кольору.

  До третьої групи також належить сальвія лугова (Salvia pratensis) і вже згадана сальвія ефіопська (Salvia aethiopis).

  Шавлія в саду: фото, види, посадка та догляд, особливості вирощування

  Сальвія, салатний лист або шавлія – ​​відома рослина, яка здавна використовувалася в народній медицині на всіх континентах. У світі налічується кілька сотень видів, багато хто створений селекціонерами. Довгоквітучі різновиди використовують у ландшафтному дизайні, їх нерідко вирощують на дачах для декоративних цілей, заготовляють як лікарський засіб. Для промислового виробництва виведені маслянисті різновиди сальвії, це відмінні медоноси. Як пряність шавлії використовується кулінарами.

  Всі дикорослі види і виведені сорти мають цілющі властивості: антисептичні, пом’якшувальні, загоювальні. Корисність шавлії давно визнана офіційною медициною.

  Що таке шавлія, опис

  Сальвія – це трава, вірніше, прямозростаючий, гіллястий багаторічний напівчагарник з дерев’янистим коренем із сімейства ясноткових. Батьківщиною шавлії вважається Середземномор’я, пізніше її почали культивувати у багатьох гірських куточках землі. Він добре росте на освітлених схилах, що прогріваються сонцем, лісових узліссях, кам’янистих берегах річок. У природі рослина розмножується насінням, виростає великими плантаціями, займаючи весь вільний простір.

  Різновиди шавлії різняться формою листя: зустрічаються рослини:

  • з вузькими, що розширюються внизу клиноподібними рівними та зазубреними краями;
  • яйцеподібними горбистими з хвилястими, зазубреними краями;
  • овальними гладкими з потовщеними кромками;
  • що ростуть від стовбура і на живці від 1 до 3 см.

  Висота трав’янистих кущиків досягає 1,2 метра, але є низькорослі види, не вище 30 см. Частіше напівчагарник виростає до 50-70 см, добре розгалужується. Верх стебел, листя окремих видів покриті білим пухом.

  Забарвлення рослин варіюється від зеленувато-сріблястого до червоного, квіток – від блідо-бузкового до густого фіолетового. Є різновиди з червоними, яскраво-синіми, рожевими та білими бутонами. Вони бувають зібрані в колосок та волотку. Здалеку зарості шавлії схожі на кольорові шапки, квітконоси щільно посипані бутонами. Час цвітіння від місяця до трьох є сорти, що прикрашають ділянки від пізньої весни до глибокої осені.

  Загальні відомості

  У природі налічується 700 видів рослини. Вони зустрічаються практично у всіх кліматичних поясах. Наприклад, у Західному Скандинавії поширений кільчастий вигляд, у – декоративний.

  • У народі напівчагарник називають сальвією.
  • Майже всі види є однорічниками, та й багаторічна рослина теж зустрічається в дикій природі.
  • Коренева система росте неглибоко, знаходиться у верхніх шарах.
  • Стебло – чотиригранне.
  • Форма листя – яйцеподібна. Листочки соковиті, яскраво-зелені.
  • Квіти фіолетові, мають ворсинки. Також трапляються інші кольори, від білого до червоного.
  • Починає цвісти у липні. Окремі екземпляри радують яскравими квіточками аж до настання заморозків.

  Шавлія лікарська, дібровна та інші види

  Найбільш популярні різновиди:

  • Багаторічний трав’янистий кущик заввишки до 50 см, розгалужується від середини стебла;
  • нижня сторона листя, квітконосна втеча з білим рідким опушенням;
  • листя довгасте, вузьке, із зазубринами, знизу широке, вгору звужується, росте попарно з протилежних сторін стебла, досягає 6 см;
  • суцвіття у вигляді колосу або волотисте, з’являється у червні-липні, виростає 20 см;
  • забарвлення пелюсток залежить від ґрунту, освітленості, від ненасиченого синього до густого фіолетового;
  • плоди кулясто-тригранні, в оболонці, щільні, чотиридольні, бурі, до 2 мм діаметром.
  • Гіллястий від кореня напівчагарник висотою до 70 см; листя клиноподібне, до 8 см завдовжки, з гострим або закругленим кінчиком;
  • квітконосна втеча колосоподібна, рідше хуртовина, виростає червня до 30 см завдовжки,
  • двогубі квіти з’являються наприкінці травня-початку червня, частіше синьо-фіолетового забарвлення, рідше рожево-білі;
  • плоди округлі, в оболонці, щільні, темнобурі, діаметром до 2,5 мм.
  • Виростає довжиною до 120 см з товстими одиночними стеблами;
  • листя яйцеподібні або яйцевидно-довгасті з зазубринами по краях, вираженим жильним малюнком, черешком;
  • метельчаті суцвіття рожевого або білого кольору досягають 40 см, суцільно вкриті бутонами з хибними і чашоподібними пелюстками;
  • період цвітіння тривалий, з кінця червня до вересня;
  • плоди еллісоподібні, до 2 мм діаметром, шкірясті, щільні, сіро-коричневі.
  • Вирощується у промислових обсягах для кулінарії, косметології;
  • як лікарська рослина використовується рідше;
  • вирощується у декоративних цілях, як медонос.
  • Трав’янистий кущ з пагонами, що розгалужуються від кореня від 30 до 60 см заввишки в залежності від сорту;
  • клиноподібним, розширеним знизу і загостреним зверху листям із зазубреними краями, невеликими живцями;
  • колосоподібне суцвіття досягає 35 см, щільно обсипане синіми або бузковими бутонами з хибними мутовками;
  • період цвітіння тривалий, з червня до кінця вересня;
  • плоди тригранні, кулясто-тригранні, темно-бурі, шкірясті, щільні.
  • Вирощується у декоративних цілях;
  • може використовуватись як лікарський засіб.

  Крім цих різновидів зустрічається дикорослий степовий і ефіопський шавлія. Овочевий з м’ясистим великим листям спеціально виведений для кулінарії. Білий вирощується там як однорічна культура, використовується в курильних сумішах, оскільки містить наркотичні компоненти.

  Сортові особливості

  Класифікувати лікарську шавлію досить складно, оскільки має величезну кількість видів, хоча останнім часом сортова різноманітність з 2 тисяч скоротилася до 900.

  Малюнок 2. Сорти шавлії: 1 – Ефіопський, 2 – Мускатний, 3 – Білий

  Найціннішими з харчової, господарської та декоративної точки зору вважаються такі види шавлії:

  1. Ефіопський: рідкісний сорт наших широт, оскільки його культивують переважно у Північній Америці. Як прянощі вживається рідко, хоча є відмінним медоносом. Хімічний склад ефірної олії вивчений мало, проте сама рослина часто використовується в народній медицині для лікування туберкульозу та підвищеної пітливості.
  2. Мускатний: південний дикорослий вид, який часто зустрічається на півдні Європи, в Азії та на Кавказі. Широко культивується для парфумерної промисловості та фармакології, тютюнової та хімічної промисловості, та у сільському господарстві. Особливу цінність є ефірна олія, з якої виготовляють мазь проти псоріазу (рисунок 2).
  3. Білий: рослина також носить назву наркотичної шавлії, тому що в ній містяться психоактивні речовини сальвінорини, причому їх вміст у сухому листі набагато вищий, ніж у свіжих. Батьківщиною культури вважається Мексика, де її часто використовують у різних шаманських обрядах. У невеликих дозах білу сальвію використовують для лікування ревматизму, хвороб нирок, анемії та головного болю. У України її рослина належить до забороненим законом.
  4. Степовий: дикорослий вигляд, який зустрічається повсюдно у степовій та лісостеповій зоні. Використовується переважно у парфумерії, але може застосовуватись і в народній медицині.
  5. Лугова: друга назва – польова шавлія. Поширений по всій Європі, але використовується переважно як декоративна культура і в кулінарії, тому що в листі міститься мало ефірних олій.
  6. Овочевий: цей сорт був виведений селекціонера та включає величезну кількість підвидів. Відмінна риса – велике листя, яке активно використовують у кулінарії та народній медицині (рисунок 3).

  У центральній частині Європи, на Кавказі та в Криму зустрічається дібровна або молдавська шавлія. Ця рослина – чудовий медонос, але активно використовується і в народній медицині.

  Малюнок 4. Їстівні та дикорослі сорти: 4 – степовий, 5 – лучний, 6 – овочевий

  Однак найціннішим вважається шавлія лікарська. Його використовують не тільки в народній медицині, але також у харчовій промисловості, парфумерії та кулінарії. Крім того, це високо декоративна культура, тому її часто висаджують уздовж садових доріжок та на клумбах.

  Вирощування шавлії

  Лікарську рослину часто можна побачити на дачних ділянках. Тим, хто не має земельних наділів, легко виростити сальвію в квартирах. Лікувальні листочки корисно тримати під рукою.

  Розведення в домашніх умовах

  Нічого спільного з кімнатною фіалкою НД-шавлія не має. Для вирощування рослин на балконах та підвіконнях у горщиках вибирають низькорослі сорти, до 30 см заввишки. Для посадки вибирають високі глиняні 10-ти або 15-літрові горщики.

  Пластикові ємності для цього не годяться, розвинена коренева система не дихатиме. Шавлію розміщують на східній або західній стороні квартири, з південної рослини буде надто спекотно, її доведеться притіняти у сонячні дні. З північного боку недостатньо світла, потрібно буде досвічувати шавлію в зимовий час, щоб сальвія була запашною. Рослина не любить протягів, комфортна температура +22…+25 °С.

  Грунт вибирають із кислотністю рН 6,5. Насіння висівають у ґрунт без попередньої обробки, поглиблюють на 3 см, рясно поливають. Земляний ком зволожують у міру висихання. У період цвітіння полив частішають.

  Дачна шавлія

  Сальвія віддає перевагу суглинистим і піщаним грунтам, багатим на органіку. Посадка та догляд з урахуванням агротехніки включають регулярний полив, щорічне підживлення комплексними добривами або підсипання перегноєм. У відкритий грунт посадки роблять після заморозків, коли земля прогріється до +10 °С. На сирих ділянках з високим заляганням ґрунтових вод потрібен дренаж – сальвія посухостійка, при надлишку води погано розвивається, коріння починає підгнивати.

  Варіанти розмноження шавлії:

  • розсадою, вона зростає від 8 до 10 тижнів, на той час формуються повноцінна коренева система;
  • живцюванням, відрізають і пророщують пагони навесні, потім прикопують у тінистому місці, на постійне місце пересаджують через рік;
  • розподілом коренів, процедуру поділу трав’яної купини проводять восени;
  • посів зимостійких видів проводиться ранньою весною або пізно восени, відстанню між рослинами не менше 30 см.

  Шавлія добре відгукується на осінню обрізку, сильніше кущиться навесні, рясно цвіте.

  Хвороби та шкідники

  Сальвія стійка до комах-шкідників, їх відлякують ефірні леткі речовини. Рослину використовують як натуральні фунгіциди, настоєм обробляють городні культури.

  Шавлія схильна до грибкових інфекцій. У дощову прохолодну погоду покривається борошнистою росою. Для обробки використовують настій свіжого гною, молочну сироватку або поширені препарати проти борошнистої роси. Топаз, Фундазол, Швидкість розводять за інструкцією. Обробку проводять у вечірній час у безвітряну погоду. Після обробки рослину не можна заготовляти протягом двох тижнів, коріння, листя здатні накопичувати токсини, для їх виведення потрібен час.

  Від кореневої гнилі проводять обробку біологічним препаратом Фітоспорін. Їм припудрюють ґрунт. Санітарну обробку на вологих ґрунтах проводять регулярно, щоб усунути джерела грибкових інфекцій.

  На що хворіє?

  Тим, хто зібрався зайнятися вирощуванням шавлії, певною мірою пощастило. Кущики пряно-лікарської рослини стійкі до більшості шкідників, хвороб. Безумовно, представник сімейства Ясноткових не застрахований від проблем, але майже всі вони виникають через неправильний догляд:

  1. Надмірний полив призведе до того, що листя покриється пліснявою. Слідкуйте за тим, щоб поряд із рослиною не застоювалася вода. Щоб позбутися плісняви, проводять обприскування сіркою.
  2. Занадто загущені посадки – ласий шматочок для слимаків, павутинних кліщів. Ефективним засобом боротьби є настоянка на лушпиння цибулі. 100 грам лушпиння запарюють у 5 літрах води і додають 10 грам мила. Як тільки настойка охолоне, проводять обприскування уражених екземплярів.

  Містер Дачник рекомендує: шавлія – лікар

  Сальвія відрізняється високим вмістом ефірних олій у всіх частинах рослин від коренів до бутонів. У листі залежно від виду від 0,5 до 2,5 % маслянистих компонентів у вигляді борнеолу, камфори, інших складних ефірів. Від них при розтиранні утворюється стійкий запах.

  Інші корисні речовини, що містяться в шавлії:

  • дубильні речовини становлять до 4%;
  • компоненти алкалоїди,
  • смоли та парафінові компоненти (до 6 %);
  • органічні кислоти;
  • камедь;
  • фітонциди;
  • рослинні ферменти;
  • вітаміни групи В, аскорбінова кислота;
  • крохмаль;
  • мікро- та макроелементи.

  Завдяки складному хімічному складу, шавлія має цілу низку лікувальних властивостей. Листя, коріння, квіти використовують для приготування фармакологічних засобів: відварів, настоїв, примочок, мазей.

  Компоненти сальвії надають:

  • спазмолітична дія, здатні позбавити головного болю при різкому перепаді тиску;
  • це легкий сечогінний та жовчогінний засіб;
  • відмінний антисептик, знезаражує та загоює ранки;
  • відхаркувальний ефект, посилюють секрецію легеневої рідини слизовими;
  • протизапальна та протинабрякова дія, що покращують мікроциркуляцію крові в тканинах;
  • заспокійливе, нормалізує вироблення гормонів, містить магній у формі, що легко засвоюється, ефіри мають снодійний ефект.

  Області використання шавлії для лікування захворювань:

  1. Зовнішньо для обробки порожнини рота, горла, носових проходів при ангінах, риніті, отіті, фарингіті, запаленні пазух носа (фронтіті, гайморитах, тонзиліті). У стоматології відварами лікують стоматити, запалення ясен. Компреси знімають набряки при травмах, забитих місцях. При зовнішньому геморої роблять примочки, при внутрішньому розчин вводять в задній прохід за допомогою гумової груші. Клізми рекомендують робити чоловікам при проблемах із передміхурової залозою.
  2. Для жінок шавлія застосовують при лікуванні вагінальних поразок: кольпітів, молочниці. Відвар чудово відновлює мікрофлору піхви, пригнічує зростання патогенних мікроорганізмів.
  3. Внутрішньо настої та відвари рекомендують при хворобах шлунково-кишкового тракту, вони нормалізують вироблення шлункового соку, відтік жовчі, гармонізують мікрофлору кишечника. Шавлія – гарний помічник при легеневих захворюваннях запального та інфекційного характеру, відвари використовують у комплексному лікуванні туберкульозу, запалення легень, бронхіті, трахеїті. Для людей із проблемами нирок настої рекомендують для покращення фільтрації сечі.

  При стресових навантаженнях, нервовій напрузі сальвія допомагає спокійно заснути.

  Застосування Сальвії в дизайні та поєднання з іншими рослинами

  Ландшафтні дизайнери часто використовують шавлію в саду, оскільки рослина зовсім невибаглива. Із сальвії створюють незвичайні садові композиції. Найчастіше використовується мускатний різновид культури. Однак для облагородження пряної грядки в основному застосовуються тандеми з м’ятою або базиліком, розмарином або чебрецем, материнкою та ісопом.

  Квітуча темно-фіолетовим кольором сальвія відмінно складе компанію для помаранчевих, червоних та жовтих кольорів.

  Лікувальні властивості Шавлії

  Шавлії властива велика кількість лікувальних якостей. Він має заспокійливий, антибактеріальний, протизапальний та антимікробний вплив. Використовується при вірусних інфекціях, захворюваннях печінки, нирок і шлунка, оскільки компоненти, що перебувають у складі, покращують і нормалізують травлення, мають жовчогінний ефект. Сальвія допомагає при здутті живота, а також підвищує апетит.

  Побічні ефекти

  1. Як будь-які лікарські засоби, шавлія має цілу низку протипоказань:
  2. Індивідуальна нестерпність. Ефірні компоненти, смоли, рослинні ферменти здатні викликати алергічну реакцію у вигляді висипів, спазмів.
  3. Астма, сильний грудний кашель. Прийом шавлії можливий тільки після консультації з лікарем, трава здатна викликати напад задухи.
  4. Гострі форми сечостатевих захворювань, сечокам’яна хвороба.
  5. Порушення функції щитовидної залози, шавлія стимулює роботу органів внутрішньої секреції.
  6. Діарея. При зневодненні сечогінна дія шавлії небажана.

  Лікарські форми

  В аптечній мережі продають збори з шавлією, рослинну сировину, розфасовану у фільтр-пакети. Компоненти входять до складу таблеток та сиропів від кашлю. Випускається ефірна олія мускатної шавлії, її використовують при інгаляціях для полоскання горла. Необхідно суворо дотримуватися інструкцій, у великій концентрації смоли та ефіри здатні викликати опік.

  Спиртова настойка безпечніша, має низьку концентрацію компонентів. Її використовують для лікування стоматологічних, лор-захворювань, у гінекології, для лікування шкірних запальних процесів, у косметології.

  Leave a Comment Отменить ответ

  Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.