Сфагнум: унікальний торф’яний мох боліт

Сфагнум або сфагн – дивовижний яскравий мох, який зустрічається у вологих місцях. Зазвичай він росте на вересових полях та торф’яних болотах, у створенні яких відіграє значну роль. Тому цей вид моху ще відомий як торф’яний або торфовик. Без нього не було би боліт та вугілля. Саме тому мох сфагнум – чи не найважливіша група несудинних рослин на Землі.

Опис моху сфагнум

Сфагнум (Sphagnum) – єдиний сучасний рід у родині Сфагнові (Sphagnaceae), яка є єдиною у класі Сфагнопсиди (Sphagnopsida). Тобто сфагнум – один рід, що є єдиним представником цілого класу. Його латинська назва перекладається як «губка», що пов’язано зі здатністю всмоктувати чималий об’єм вологи.

Мох сфагнум – дуже маленька рослина, заввишки від 5 до 20 см. Проте ці мохи ростуть поруч, утворюючи суцільні пухкі килимки-горби до 30-50 см. Сфагнум є прямостоячою рослиною зі скупченням гілок у верхній частині стебла, що надає йому характерного вигляду. Росте він щільно, утворюючи товсті килимки.

Листя сфагнуму має форму списа або чаші. Воно складається з 2-х типів клітин – живих хлорофілоносних (вузьких) та мертвих водоносних (широких). Деякі листочки товсті та набряклі від води, інші – тонші. Забарвлення листя моху сфагнум може бути прозорим, зеленим, червонуватим, рожевим, бурим, зеленим або жовтим чи помаранчевим.

Як і будь-який інший мох, сфагнум не має ні коренів, ні квітів. Кальцій та магній він поглинає з дощової води завдяки своїм мертвим клітинам в стеблі та листі. Окремі поживні речовини сфагнум отримує в результаті фотосинтезу.

Найважливішою є здатність сфагнуму змінювати умови води та поживних речовин на ділянці. Він може робити ділянки ґрунту заболоченими, кислотними та бідними на поживні речовини.

Це вигідно для сфагнуму, оскільки виключає конкурентів, які можуть його затіняти, а також для інших видів (наприклад, росички), які процвітають у відкритих заболочених місцях існування, тому що також дозволяє тримати на відстані потенційних конкурентів.

Цікавий факт! Після висихання сфагнум стає білим, тому ще одна його назва – «білий мох».

Де росте сфагнум?

У світі існує близько 350 видів сфагнума, 320 з яких є доволі розповсюдженими. Усі вони зустрічаються в прохолодних, вологих середовищах, зазвичай в тундровій та лісовій зонах (рідше – в горах), переважно в Північній півкулі.

До типових місць, де росте мох сфагнум, належать Канада, північ Сполучених Штатів, Північна Ірландія, Шотландія, Північна Європа та Сибір. Деякі його різновиди зустрічаються в південній частині Південної півкулі (в Новій Зеландії та Чилі). Незалежно від ареалу розповсюдження, сфагнум росте на торф’яних болотах, вогких луках та заболочених лісах.

В Україні зустрічається близько 30 видів сфагнуму. Усі вони ростуть на мохових болотах Полісся, рідше – в Карпатах та Лісостепу.

• Найбільш розповсюдженим в Україні є сфагнум болотний. Він поширений по всій території країни.
• Сфагнум гостролистий зустрічається в Карпатах та Прикарпатті, на Поліссі та в Лісостепу. Саме цей вид у минулому використовували як перев’язочний матеріал замість вати, тому що він відрізняється великою гігроскопічністю.
• Сфагнум оманливий зустрічається на лісових болотах та в заболочених соснових лісах України, на Поліссі та на півночі Лісостепу. Це найбільш поширений торф’яний мох, який відіграє провідну роль в торфоутворенні.

Сфагнум є поширеним видом моху. Його можна побачити протягом всього року. Сфагнум дуже невибагливий до тепла, та може рости навіть при температурі нижче нуля. Проте найбільше він росте в літні місяці.

Цікавий факт! Іржавий болотяний мох чи сфагнум бурий (Sphagnum fuscum) найбільш поширений у Скандинавії. Він має імбирно-коричневе забарвлення та створює досить гладкі (на відміну від горбистих) компактні пагорби або купини.

Розмноження сфагнуму

Торф’яний мох може розмножуватися двома способами. Він розмножується шляхом утворення капсул, наповнених спорами. У сухих умовах ці капсули лопаються, а з поширених спор виростають нові рослини. Сфагнум також може розмножуватися, вирощуючи відламані частини більших рослин.

Торф’яний мох легко адаптується до навколишнього середовища, створюючи потрібні йому умови для існування. Він утримує дощову воду, тому вона не може стікати, що сприяє створенню болота. Сфагнум дуже поширений та немає загрози зникнення, тому що здатен рости в різних місцях та не потребує багато вологи, щоб вижити.

Роль сфагнуму в природі та його використання

Сфагнум – дуже красивий мох, який нерідко використовують у ландшафтному дизайні садів. У дикій природі він відіграє дуже важливу роль у створенні торф’яних боліт та торфу.

Сфагнум здатен утримувати воду у своїх губчастих формах ще довго після висихання навколишнього ґрунту. Він може поглинати та дуже довго утримувати лише в клітинах стебла та листя вологу, що у 8-20 разів перевищує його власну вагу у сухому вигляді. Таким чином мох сфагнум забезпечує ґрунт необхідними поживними речовинами та допомагає запобігати гниттю мертвої рослинності, яка стискається протягом сотень років, утворюючи торф.

Повільний розпад сфагнуму, якому сприяють сполуки в клітинних стінках моху, означає, що мертвий рослинний матеріал ніколи не розкладається повністю. Натомість він накопичується, перетворюючись на торф, який затримує величезну кількість атмосферного вуглецю. Саме тому величезні торфовища настільки важливі для боротьби з кліматичною кризою.

Цікавий факт! Підраховано, що вуглець, накопичений на торфовищах Шотландії, відповідає 100-річним викидам країни від спалювання викопаного палива.

Торф’яний мох є важливою рослиною в сільському господарстві. Його нерідко додають у ґрунт, щоб він утримував вологу навколо рослин. Сфагнум також є незамінним в якості субстрату для земляних сумішей для орхідей.

Під час Першої світової війни, коли не вистачало бавовняних бинтів, мох сфагнум використовували у якості пов’язок для ран. Природна здатність вбирати вологу та антисептичні властивості зробили його ідеальною альтернативою для лікування поранених. Завдяки здатності утримувати чимало вологи, сфагнум тривалий час був безцінним в підгузках.

Цікавий факт! Для медичних потреб придатні всі види сфагнуму, проте найбільше підходять магелланський, болотний, бурий, гостролистий.

Сфагнум та його роль у формуванні вугілля

Сфагнум є ранньою стадією вугілля. Проте перетворення торфу на вугілля може тривати до 400 мільйонів років. Якщо торф’яний мох покритий товстим шаром відкладень і не порушується протягом мільйонів років, волога видавлюється, і торф стає твердим.

Затверділий торф перетворюється на буре вугілля, яке є найм’якшою формою вугілля. Через 100 млн. років або більше, якщо буре вугілля все ще залишається недоторканим та ще притискається додатковими відкладеннями, воно перетворюється на бітумінозне вугілля. Воно є м’яким та чорним.

Саме бітумінозне вугілля під натиском настроїв перетворюється на твердий антрацит, який при спалюванні виділяє дуже мало диму. Цей вид вугілля часто знаходиться на значній глибині під землею, тому його важко видобувати.

Березень 2024

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30	31

Удивительный мох сфагнум — как заготовить и использовать?

Мох сфагнум — данное словосочетание знакомо каждому из нас со школьной скамьи. Однако, что мы знаем об этом необычном растении? В лучшем случае, можем вспомнить, как оно выглядит, да и только. А ведь этот мох уникален! И благодаря своеобразному строению, и удивительным свойствам, которых у него немало. Помогал человечеству с незапамятных времен и полезен до сегодняшнего дня в самых разных областях жизни. Также многозначна его роль в экологии нашей планеты, так как он является неотъемлемой частью верховых болот. В этой статье познакомимся с этим чудом природы поближе и узнаем обо всех его тайнах.

Удивительный мох сфагнум — как заготовить и использовать?

Где растет и что из себя представляет мох сфагнум?

Мох сфагнум (Sphagnum) называют также торфяным (белым) мхом. И не случайно. Растет он в основном на верховых и переходных болотах, иногда во влажных лесах, и участвует в образовании верхового торфа. Поселяясь на влажных участках, этот мох активно заселяет заболачиваемые места и озера. Растет большими колониями, образовывая крупные подушки или сплошные широкие плотные ковры.

Род сфагновых включает в себя 320 видов, 42 из которых встречаются в наших лесах. Кроме того, сфагнум растет в Южной Америке, а в Новой Зеландии, Канаде, Австралии, Скандинавии, Чили выращивается как промышленная культура для производственных целей.

Относится сфагнум к споровым растениям. Представляет собой многолетник с сильно ветвящимся, мягким или плотным, в зависимости от вида, прямостоячим стеблем высотой от 10 до 20 см. На нем по спирали расположены пучковидные ветви, на которых — мелкие светло-зеленые листья, состоящие не только из зеленых клеток, но и большого количества гиалиновых (водоносных) мертвых клеток, обладающих специальными порами. Они, в свою очередь, не только хорошо впитывают окружающую мох влагу, но и втягивают ее из воздуха. Этими же клетками покрыты и стебли.

Именно данное свойство, впитывать влагу всей поверхностью и долго удерживать внутри, и обуславливает в местах, где появляется этот мох, быстрое развитие болот. При этом мох постоянно растет, но его нижняя часть постоянно отмирает, перегнивает и образует не менее ценный продукт — торф.

Мох сфагнум (Sphagnum)

Удивительные свойства сфагнума

Сфагнум имеет много удивительных свойств, но самыми важными являются следующие:

• поглотительная способность мха не ограничивается всасыванием влаги из осадков и атмосферы, прозрачные клетки растения способны ее также и конденсировать;
• сфагнум способен впитывать и удерживать себе воды в 12-20 раз больше (в зависимости от вида), чем масса самого мха;
• сфагновые мхи поглощают вместе с влагой все содержащиеся в ней вещества и не имеют способности выводить их, что и делает их отличным индикатором состояния окружающей среды;
• высушенные растения сфагнума не гниют, а все потому, что имеют в своем составе антисептик – фенол;
• данный мох выделяет ионы водорода, поэтому подкисляет окружающую его среду – в природе встречается ряд сфагновых болот с водой кислее сока лимона;
• сфагнум совершенно ничем не болеет;
• благодаря высокому содержанию ряда аминокислот и кумаринов мох сфагнум обладает выраженными бактерицидными и противогрибковыми свойствами, особенно к стафилококку и стрептококку.

В нашей стране торфяных болот больше, чем в какой-либо другой стране, занимают они свыше 150 млн. га.

Несмотря на то, что часть клеток сфагнума содержит хлорофилл, этот мох никогда темно-зеленым не бывает. Поверхность мохового ковра пестрит различными оттенками желтоватого и красного, которые проявляются в холодных погодных условиях.

Размножается сфагнум и вегетативно, и спорами. На один квадратный метр болота в его спорофитах образовывается около 15 миллионов спор, каждая из которых в подходящих условиях сохраняет жизнеспособность в течение 13 лет. Споры переносятся потоками воды и дают мху возможность расселяться на внушительные расстояния. Однако, чтобы спора проросла, она должна попасть в благоприятные условия – влажный торф.

Сфагнум одновременно растет своей верхней частью и разлагается нижней, превращаясь в торф. Из-за того, что накопление торфа идет постоянно, поверхность болот постепенно поднимается. В результате формируются верховые болота. В таких болотах не бывает трясин, а уровень воды обнаруживается под поверхностью толщи мха на глубине 10-20 см.

В год мох сфагнум вырастает всего на 1–3 см, а его отмирающая нижняя часть дает накопление торфяного слоя толщиной около 1 см, что после уплотнения в нижних слоях превращается всего в несколько миллиметров.

Сфагнум используется большей частью в растениеводстве и комнатном цветоводстве

Мох сфагнум издавна применялся в быту, особенно у северных народов. Его использовали для утепления стен, как постилку для скота, для компостирования навоза, хранения овощей и фруктов. Матери укладывали мох в колыбели, чтобы новорожденный оставался сухим.

Использовали мох и в народной медицине. Дезинфицировали веточками обувь. Излечивали грибок. Прикладывали к ранам. Омывали водой, выжатой из мха, ожоги. Настоями лечили насморк, принимали внутрь от разных недугов: болезней кожи, бронхолегочной системы, желудочно-кишечного тракта, ревматизма…

В период первой мировой войны сфагнум, благодаря его бактерицидным и влагопоглощающим свойствам, очень успешно использовали в военной медицине. В Германии и сегодня применяют перевязочные материалы, выполненные из этого удивительного растения.

В современном мире сфагнум используется большей частью в растениеводстве и комнатном цветоводстве. Его добавляют в почвенные смеси, обкладывают им дно подвесных корзин, используют во флористических целях.

В некоторых зарубежных странах мох используется в качестве индикатора состояния окружающей среды. Его вывешивают в контейнерах над мостами и наблюдают за его состоянием. В Австралии на основе мха сфагнума производят дезинфицирующее моющее средство.

Заготавливать мох сфагнум необходимо грамотно, чтобы не навредить природе. © peganum

Как заготавливают мох

Если вы решили заготовить мох самостоятельно, к примеру, для хранения яблок, то важно понимать, что делать это необходимо грамотно, чтобы не навредить природе и не потратить зря силы, выбрав неправильное время.

Обычно заготовку мха проводят в два срока. Первый – конец апреля-середина июня. Но если уровень талых вод в этот период высокий, эти сроки могут быть и другими. Второй – конец июля–середина сентября в период устойчиво сухой погоды, чтобы мох можно было просушить.

Для заготовки лучше выбирать места, где подушка сфагнума максимально чиста от других мхов и прочих растений — так будет проще обработать его в дальнейшем. Брать мох необходимо не сплошь, а полосками, шириной до 30 см, чтобы позволить участку быстрее восстановиться. Перед выносом на сухое место мох можно слегка отжать. А на поврежденном участке, чтобы помочь зарасти образовавшейся проплешине, рассыпать кусочки зеленых частей мха для вегетативного размножения.

Поврежденные места моховой подушки восстанавливаются около 7–10 лет, поэтому мох никогда не собирают в одном и том же месте.

Сушить мох необходимо на солнце, в хорошо продуваемом месте, желательно, на сетках. Из просушенного мха необходимо удалить попавшие в него болотные растения, иглы сосен, кору деревьев и прочий мусор.

Если мох используется для хранения овощей или фруктов, его можно использовать повторно, в будущем сезоне. Для этого его лишь необходимо заново просушить.

Подпишитесь на нашу бесплатную e-mail рассылку. В еженедельных выпусках вас ожидают:

• Лучшие новые материалы сайта
• Популярные статьи и обсуждения
• Интересные темы форума

Общение в реальном времени в нашем телеграм-чате. Поделитесь своими открытиями с новичками и профессионалами. Покажите фотографии своих растений. Задайте свои вопросы опытным садоводам!

Появились вопросы? Задайте их на нашем форуме. Получите актуальные рекомендации и советы от других читателей и наших авторов. Делитесь своими успехами и неудачами. Выкладывайте фотографии неизвестных растений для опознания.

Приглашаем вас в наши группы в социальных сетях. Комментируйте и делитесь полезными советами!

• Лучшие публикации
• Новые и интересные сорта
• Красивые ландшафтные решения

Мох сфагнум, лесной болотный, бесплатная органическая мульча

Мох сфагнум — или просто лесной болотный мох — я для себя открыла совсем недавно. Раньше у меня была органическая мульча из соломы. Но так уж случилось, что под рукой вдруг не оказалось никакой мульчи и пошла я в лес за сосновыми и еловыми опилками, а в результате натаскала мох болотный.

До сих пор себе удивляюсь, что раньше не открыла этот замечательный материал для укрытия грядок.

Помимо того, что мох препятствует росту сорняков, у него есть еще ряд плюсов.

• Мох лесной болотный доступен и абсолютно бесплатен.
• Мох — по весу легкий мульчирующий материал, который можно собрать заранее и использовать в качестве органической мульчи под всеми культурами.
• Мох удерживает воду и в то же время под ним не образуется грязи, то есть переувлажнения.
• Под мхом всегда оптимальная температура почвы: в жару — там прохладно, а при кратковременных заморозках — сохраняется тепло.
• Мох на грядках или в горшках, кашпо выглядит необычно и поэтому грядки, клумбы, кашпо, вазоны смотрятся по-своему декоративно.Ниже вы видите фотографии, где я использовала мох, как мульчу для разных культур.

Мох болотный лучше укладывать уже на прогретую и влажную почву. Я делаю это в июне. Высота слоя мха примерно 15 см. Перед этим почву пропалываю, рыхлю, хорошенько проливаю, добавляя Фитоспорин или Байкал-ЭМ.