§ 19. Послідовність зміни пір року в Північній і Південній півкулях. Причини зміни пір року. Характеристики астрономічних весни, літа, осені, зими

1. ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗМІНИ ПІР РОКУ В ПІВНІЧНІЙ І ПІВДЕННІЙ ПІВКУЛЯХ. ПРИЧИНИ ЗМІНИ ПІР РОКУ. Під час літнього сонцестояння (20—21 червня) унаслідок нахилу земної осі до площини екліптики (руху Сонця в космосі) на північну половину Землі сонячне проміння падає під більшим кутом. Полуденне Сонце в цей день стоїть у зеніті над Північним тропіком. У Північній півкулі починається астрономічне літо, а в Південній — зима, і сонячне проміння падає на земну поверхню під меншим кутом тому, відповідно, слабкіше нагріває цю частину Землі.

Поясніть, що відбувається в Північній і Південній півкулях 22 грудня.

Між цими двома порами року існують перехідні пори — осінь і весна. Основними астрономічними подіями в цей час є осіннє і весняне рівнодення. Вони припадають відповідно на 23 вересня і 21 березня. Земля відносно Сонця займає таке положення, що сонячне проміння падає на екватор під прямим кутом. На північ і на південь від екватора на однакових широтах сонячне проміння падає під однаковими кутами, які, чим далі на північ і південь, стають меншими, ніж на екваторі (див. таблицю).

Площина, яка розділяє освітлений і неосвітлений боки Землі (світлороздільна площина), у цей час проходить через вісь Землі й ділить її навпіл. На всій земній кулі (крім полюсів) день дорівнює ночі й триває 12 годин. Потім (восени) Сонце рухається в бік Південного тропіка, а в Північній півкулі стає холодніше. Наближається зима. Навесні Сонце повертається через екватор до Північної півкулі, тут стає тепліше.

ДАТИ ТА ЧАС СОНЦЕСТОЯНЬ І РІВНОДЕНЬ ЗА UTC-0

Сонцестояння

Сонцестояння

Мал. 1. Пояси сонячної освітленості та циркуляція атмосфери під впливом сили Коріоліса.

Головними причинами змін пір року є рух Землі навколо Сонця й нахил її осі до площини орбіти. Рухаючись навколо нашого світила, Земля постійно ніби нахилена вбік. Унаслідок цього в різних точках своєї орбіти вона краще нагрівається Сонцем то в Північній, то в Південній півкулях, тому літо і зима в них бувають у різний час.

2. ХАРАКТЕРИСТИКИ АСТРОНОМІЧНИХ ВЕСНИ, ЛІТА, ОСЕНІ, ЗИМИ. Астрономічні пори року не збігаються з кліматичними сезонами (звичними нам порами року). Календарний рік поділений на чотири пори року по три місяці кожний. Астрономічних пір року також чотири. Однак починаються й закінчуються вони не тоді, коли календарні, оскільки їх виокремлення пов’язане не з кліматичними або погодними особливостями різних частин року, а з річним рухом Землі навколо Сонця. У цьому русі ми маємо чотири головні дати, які і є закінченням однієї астрономічної пори року та початком іншої, — зимове й літнє сонцестояння і весняне й осіннє рівнодення (мал. 1).

• 1) Пригадайте основні показники, які характеризують різні пори року.
• 2) Які характеристики астрономічних пір року ви вже знаєте? Чому ці пори року виділяють саме так?
• 3) За допомогою мал. 1 на прикладі Америки вкажіть території, де чітко простежується зміна чотирьох пір року, двох сезонів (вологого та сухого), де коротку весну змінює коротка осінь і понад вісім місяців триває зима.

Весна — це перехідний сезон, коли помітно збільшується світловий день, підвищується температура навколишнього середовища й активізується природна діяльність рослин і тварин. Метеорологічна весна настає тоді, коли середньодобова температура перевищує 0 °С. Фенологічна весна пов’язана з початком вегетації рослин, виходом із зимової сплячки тварин, поверненням перелітних птахів. Звісно, що дати астрономічної, метеорологічної (кліматичної) та фенологічної весни (осені) не завжди і не всюди збігаються.

Охарактеризуйте основні прикмети астрономічної, метеорологічної (кліматичної) та фенологічної осені. За допомогою календаря обчисліть тривалість астрономічної весни та осені для Північної півкулі. Чи відрізнятиметься їхня тривалість у високосний рік?

Гідрометеорологи вважають, що літо починається, коли середньодобова температура повітря перевищує позначку +15 °С, і закінчується після переходу цієї ж позначки в бік зниження. Проте не на всій території помірного кліматичного поясу Північної півкулі це відбувається одночасно й сама тривалість літа залежить від географічної широти конкретної місцевості.

За допомогою карт атласу назвіть міста Євразії (зокрема України) та Північної Америки, розташовані в помірному кліматичному поясі, тривалість літа в яких буде найменшою та найбільшою. Який місяць характеризують найвищі показники температури повітря для цих місць?

Астрономічна зима настає пізніше за календарну й триває із зимового сонцестояння (22 грудня) до весняного рівнодення (20 березня).

Кліматичні зміни порівняно з астрономічними затримуються через фізичні властивості води та суходолу, які по-різному нагріваються та віддають накопичене тепло. Теоретично ж, відповідно до кількості енергії, що надходить від Сонця, час зимового сонцестояння має бути серединою зими. Кліматична зима в Україні розпочинається, коли середньодобова температура повітря переходить через 0 °С у бік зниження. На північному сході (Харківщина, Луганщина) зима триває 120—130 днів, на південному заході (Одещина) — 75—85 днів, а в Закарпатті — ще менше.

У тропічних широтах зими не буває взагалі, у субтропіках вона триває один-два місяці, у помірних широтах — три-чотири, а в полярних — навіть шість-сім місяців.

Перегляньте на каналі Youtube відеоматеріали про чотири пори року (A Year on Planet Earth (4 Seasons)). Назвіть території Землі, де зміна пір року найбільш відчутна.

Хвилясте волосся людей негроїдної раси пов’язане з тим, що вона виникла й адаптувалася до довкілля в жаркому поясі між двома тропіками. Саме таке волосся захищає від перегріву в умовах, коли Сонце тут двічі на рік буває в зеніті.

Влітку кожен градус вище +26°С знижує працездатність людини приблизно на 10%. Висока температура призводить до накопичення втоми в організмі, людині стає важко працювати фізично та інтелектуально. Витривалості й стійкості до спеки організму людини додають овочі та фрукти, багаті на вуглеводи і вітаміни, а улюблене всіма морозиво, навпаки, дає багато зайвих влітку калорій.

• Між двома основними порами року — літом і зимою — існують дві перехідні — осінь і весна.
• Головними причинами змін пір року на Землі є її рух орбітою навколо Сонця та нахил осі обертання до площини цієї орбіти.
• Астрономічні пори року не збігаються з кліматичними сезонами.
• Астрономічні пори року визначають не особливостями кліматичних або погодних умов, а особливостями руху Землі навколо Сонця.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

• 1. Доведіть, що послідовна зміна пір року впливає на суспільний розвиток.
• 2. Спрогнозуйте, як змінюватимуться пори року в результаті зміни нахилу земної осі.
• 3. Порівняйте астрономічні пори року із кліматичними сезонами.
• 4. Складіть цифрову модель «суспільства вічного літа» на основі витрат вашої родини на опалення.

Практичні роботи

• 15. Визначення часу сходу і заходу Сонця та тривалості дня.
• 16. Розв’язування задач на визначення часу.
• 17. Визначення висоти Сонця над горизонтом.

Дослідження

• 1. Моделювання природних явищ на Землі в дні рівнодень та сонцестоянь.
• 2. Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості та їх екологічні наслідки.

Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку

Новий 2022/23 навчальний рік розпочинається в умовах війни, у часи, коли Україна вистояла у протистоянні з однією з найпотужніших армій світу, заплативши за це тисячами людських життів, втративши частину своєї території. Тому логічно на першому уроці нового навчального року поговорити про витоки незламності українського народу, причетності до цього учнів і про наші спільні завдання на шляху наближення перемоги. У Міністерстві освіти підготували рекомендації щодо проведення уроку Першого вересня.

Півроку тому з повномасштабним вторгненням російської армії розпочався новий етап російсько-української війни, яка триває з 2014 року. Вже півроку Україна живе в умовах найжорстокішої війни, яка була розв’язана росією в Європі після Другої світової війни. Для нашої країни вона стала народною війною за незалежність і суверенітет, за цивілізаційний вибір і приналежність до європейської цивілізації, її засадничі цінності, права і свободи, що лежать в основі Західного світу.

Війна, як ніколи, згуртувала українську націю, мобілізувавши весь її потенціал на відсіч ворогу. Вона торкнулася кожної української родини, стала частиною нашого життя, а перемога у ній стала спільною метою всього українського народу. Кожний українець має свій рахунок війні та свою історію боротьби, що у сукупності складають нашу спільну історію спротиву.

Метою першого уроку «Ми українці: честь і слава незламним!» є виховання:

• почуття гордості й приналежності до незламного українського народу, який героїчно боронить власну державу, і як наслідок – готовності до посильної участі у справі захисту суверенітету України та відновлення її територіальної цілісності, долучення до волонтерського руху, допомога армії;
• глибокої пошани до загиблих героїв і вшанування їх світлої пам’яті;
• поваги до Збройних сил України й усіх причетних до справи захисту нашої Вітчизни і вдячності їм;
• співчуття до людей, скалічених війною, до родичів тих, хто загинув на війні, тих, хто втратив житло або був змушений його покинути;
• стійкості до впливів пропаганди країни – агресора.

При підготовці до цього уроку варто зосередитися на висвітленні витоків незламності українського народу в російсько-українській війні, а саме: ця війна стала війною за існування не лише держави, але й українського народу в цілому, позаяк є практичним втіленням імперської тоталітарної ідеології путінського режиму – рашизму.

(Раши́зм – термін, який використовується науковцями, політиками і публіцистами для позначення політичної ідеології та соціальної практики владного режиму росії кінця XX – початку XXI століття, що базується на ідеях «особливої цивілізаційної місії» росіян, «старшості братнього народу», нетерпимості до елементів культури інших народів; на тоталітаризмі й імперіалізмі радянського типу, використанні російського православ’я як моральної доктрини, на геополітичних інструментах впливу, насамперед енергоносіях для європейських країн, військовій силі, стосовно країн, що входять до сфери впливу рф).

Згідно з цією ідеологією українці мають бути «денацифіковані», тобто знищені або розпорошені у «русскому мірі». Саме це і спонукало російських військових до військових злочинів і звірств. Це було визнано Верховною Радою України актами геноциду українського народу. Український народ опинився перед вибором: перемога або смерть. Саме це може бути предметом обговорення під час проведення уроків в старших класах.

Україна вистояла завдяки героїзму. Це героїзм Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонників, формувань територіальної оборони, добровольчих формувань, які з перших хвилин ціною власних життів стримували натиск ворога. Героїзм слід розглядати як найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадянського обов’язку, як окремою особою, так і підрозділами, та містами в цілому.

Це зумовлює сюжетику уроку, на якому можуть бути використані історії окремих особистостей або підрозділів. При виборі прикладів героїзму найкраще звертатися до тих, що мають відношення до цього регіону або його представників. Єдність і здатність до згуртованості всього українського суспільства виявляється в кількох площинах:

• волонтерський рух (технічна, фінансова, медична, гуманітарна допомога військовим і цивільним);
• єдність політичних сил (здатність поставити загальнодержавні інтереси вище партійних, позбавлення політичного впливу проросійських сил);
• допомога і надання прихистку мешканцям з окупованих територій та місць бойових дій.

Висвітлюючи цей аспект, можна звернутися до досвіду самих учнів.

Війна має цивілізаційний вимір, позаяк йдеться про захист демократичних цінностей Західного світу, збереження встановленої після Другої світової війни системи міжнародного права й устрою Європи.

Доктрина «русского міра» поставила під загрозу безпеку низки європейських держав. Тому демократичними країнами війна була сприйнята саме як війна проти демократії в цілому. Це зумовило їх активну військову, фінансову, гуманітарну підтримку. У даному аспекті було би доцільно долучити досвід однокласників, які опинилися за межами України.

Обираючи форму проведення уроку і добираючи матеріал, слід виходити з вікових особливостей учнів, зі специфіки регіону і класного колективу, з особистого досвіду учнів.

Також варто поговорити про героїчне історичне коріння незламності, про культуру як транслятора незламності (від дум – до Державного Гімну України). Учитель має закцентувати на консолідуючій складовій, наприклад, сучасне звучання «Червоної Калини» з перших днів війни, сучасна творчість митців тощо.

Під час уроку потрібно обов’язково спланувати, виходячи з логіки побудови уроку, хвилину мовчання з вшанування пам’яті. По суті, діти є сьогодні учасниками відкритого уроку історії російсько-української війни. І немає родини, яка не увійде в літопис цього етапу історії.

А тому, готуючись до проведення першого уроку «Ми, українці: честь і слава незламним!» варто спиратись на особистий досвід учнів, використовувати хроніки війни, розповіді учасників, відеоролики, пісні.

За можливості запросити воїнів, волонтерів, діячів культури, поетів, письменників, співаків, акторів. Це можуть бути як класичні уроки, так і уроки-екскурсії, уроки-конференції, уроки-вистави, флешмоби тощо.

Під час уроку вчитель може організовувати створення листівок, побажань для воїнів.

Під час підготовки першого уроку у Міністерстві освіти порекомендували використовувати матеріали освітнього проєкту «Діалоги про війну», що підготовлений Українським інститутом національної пам’яті.

Проєкт містить три відеорозмови учениці із ветеранами сучасної російсько-української війни на теми: «Що таке війна?», «Чому Росія прагне захопити Україну?» та «Що таке сучасна російсько-українська війна?», а також методичні рекомендації до використання в освітньому просторі.

Ознайомитись із ними можна за покликанням.

Присвятять важливій темі: 1 вересня відбудеться єдиний перший урок

Так, педагогам радять єдиний перший урок присвятити темі ментального здоров’я. І провести його під назвою “Ти як? Повертаємось до школи”, повідомили під час Серпневої конференції “Освіта єднає”.

1 вересня у школах відбудеться єдиний перший урок

Сценарій і відео до уроку оприлюднили 28 серпня.

1 вересня також відбудеться трансляція уроку.

Незалежно від формату, навчання може бути цікавим та ефективним. Це щодня доводить перша дистанційна школа в Україні “Оптіма”, якій довіряють 13 000 родин. Отримайте демодоступ, аби і ваші діти випробували освіту майбутнього вже сьогодні.

До слова, відео із психологами, які можуть використати вчителі у підготовці до першого уроку, розробили в межах Всеукраїнської програми з ментального здоров’я “Ти як?”. Її ініціювала перша леді нашої держави Олена Зеленська у співпраці з МОН і ЮНІСЕФ.

Як вчитимуться учні з 1 вересня в Україні

• Очільник Міносвіти України Оксен Лісовий розповів, що навчальні заклади в Україні з 1 вересня працюватимуть в очному, дистанційному та змішаному форматах. Їх визначатимуть та погоджуватимуть ОВА та директори закладів освіти.
• Якщо батьки не хочуть, аби їхня дитина вчилася очно, можуть перевести її на іншу доступну форму навчання.
• Якщо укриття школи не може вмістити потрібну кількість дітей та педагогів, варто налагодити позмінне очне навчання офлайн, уточнив міністр. Все ж учням початкової школи краще здобувати освіту в очному форматі, аби діти соціалізувалися.
• За словами прем’єра Дениса Шмигаля, на тих територіях, де є загроза життю чи здоров’ю дітей, очного навчання не буде.
• Педагогічні ради шкіл, до слова, можуть самостійно визначати структуру і тривалість навчального дня, тижня, занять і навіть форму організації навчання.