“Мавка. Лісова пісня” – хто з українських зірок озвучив анімаційних персонажів

Відомо, що генеральним медіапартнером проєкту став канал “1+1”, а голоси персонажів належать популярним українським акторам, музикантам та артистам.

Прем’єра мультфільму “Мавка. Лісова пісня” в українському кінопрокаті – 2 березня.

• Мавку втілювали одразу три артистки. Голос Мавки – Наталка Денисенко. Пісні Мавки та саундтрек – Христина Соловій. Рухи та пластика Мавки – Катерина Кухар.
• Лукаш – Артем Пивоваров.
• Килина – Олена Кравець.
• Русалка Водяниця – Юлія Саніна.
• Шумник Гук – Михайло Хома (DZIDZIO).
• Фрол – Сергій Притула.
• Той, Що у Скелі Сидить – Олег Скрипка.
• Знахарка – Наталія Сумська.
• Лісовик – Назар Задніпровський.
• Дядько Лев – Олег Фагот Михайлюта.
• Голос українських жінок – Катерина Осадча.
• Оповідачка – Ніна Матвієнко.
• “ДахаБраха” озвучили самих себе, а також виконали саундтреки до мультфільму.

В Україні заборонили HDREZKA. З ким повʼязують сервіс та хто озвучує українською

В Україні внесли до переліку заборонених низку піратських онлайн-стримінгів, пов’язаних з Росією. Серед них опинився сервіс HDREZKA, на якому можна було нелегально та безоплатно дивитися фільми та серіали в українській озвучці.

Liga.Tech розповідає, що відомо про власників цього ресурсу, у кого вони замовляли українську аудіодоріжку та в чому небезпека такого “безкоштовного” сервісу.

Хто створив HDREZKA

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на головній сторінці сайту HDREZKA з’явилися патріотичні гасла на підтримку України.

Одразу після появи новини про заборону HDREZKA через зв’язки з Росією власники нелегального сервісу спробували заперечити причетність цього ресурсу до країни-агресора, додавши великий банер “СЛАВА УКРАЇНІ”.

Для українських користувачів також зʼявилися інструкції, як обійти блокування – купити преміум-доступ, встановити VPN та не шукати сервіс у пошуковику – його там нібито не буде.

Водночас, як звернули увагу користувачі телеграм-каналу LIGA.net, якщо зайти туди з російської IP-адреси – нічого подібного не побачиш. При перевірці редакцією частина гасел і брендованої українською символікою реклами дійсно зникла.

То кому ж належить HDREZKA? Точно встановити це складно. У 2020 році одну з версій про це було оприлюднено в дослідженні, проведеному російською IT-компанією Group-IB, яка намагалася зʼясувати походження піратських сервісів та природу їхніх заробітків.

У дослідженні йдеться про те, що ключова роль у структурі онлайн-піратства належить відеобалансерам. Так називають сервіси, які забезпечують доставляння онлайн-контенту. Один з найбільш популярних балансерів – Collaps, якому також належать сервіси Baskino та HDREZKA.

За даними Group-IB, власники сервісу – з України, що не заважало ресурсу працювати в Росії. Станом на кінець 2019 року він забезпечував 45% нелегальних онлайн-кінотеатрів в Україні.

Чому його заборонили

Основною підставою для заборони сервісів стала невідповідність структури їхньої власності або спрямованість на російську аудиторію.

Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення пояснила, що рішення про зв’язки з Росією приймалося не лише на основі походження власників.

Були заборонені сайти, які мають доменне ім’я з РФ, за замовчуванням використовують російськомовний інтерфейс та чиї правила користування базуються на законодавстві Росії.

Обмеження також ввели відповідно до вимог статті 121 Закону “Про медіа” та програм, у яких беруть участь люди, які становлять загрозу нацбезпеці України.

Хто платив за “безкоштовний контент”

Попри те, що багато користувачів вважає, що цей піратський ресурс дає можливість дивитися контент безкоштовно, насправді це величезний бізнес. У тому ж дослідженні Group-IB йдеться про мільйонні прибутки, які отримують його власники.

Для казино та букмекерів аудиторія піратських ресурсів стала “практично невичерпним джерелом залучення нових гравців”.

Завдяки цим інвестиціям “пірати”, зокрема, мають змогу платити студіям озвучування за створення доріжок українською мовою.

В Україні з HDREZKA, зокрема, співпрацювала студія DniproFilm. Liga.Tech порівняла створені ними аудіодоріжки з тими, що викладені на HDREZKA та підписані HDREZKA Studio. Виявилося, що це той самий переклад та голоси.

Утім, попри заяву про блокування, не факт, що “піратів” вдасться подолати так швидко. У 2019 році три великі українські піратські онлайн-ресурси, серед яких були HDREZKA, KinoGo та “ГідОнлайн”, припинили працювати.

Це було пов’язано з відключенням стримінгового плеєра Moonwalk, який не просто відтворював, а й зберігав контент. Власникам сайтів достатньо було вставити код плеєра. Тоді на сторінці Moonwalk з’явилося оголошення, що сайт закрили назавжди. Але за деякий час піратські ресурси знову відновили роботу.

Чому українці дивляться аніме російською та як це поступово змінюється

“Чи почали б ми озвучувати аніме, якби воно в Україні було офіційним і доступним? Звісно ні“.

Ці слова пролунали з вуст пари фандаберів – аніме-піратів, які самостійно озвучують аніме українською та викладають його у вільний доступ.

Gwean (у житті – Сергій) та Maslinka (Яна) – озвучують аніме уже 9 років, а просто захоплюються – близько 18 років.

Сергій та Яна – подружжя, їм 35 та 34 роки відповідно. За фахом вони хіміки, що не зупиняє їх від присвячення вільного часу фандабу – фанатській озвучці.

На те, щоб герої однієї серії аніме почали “говорити” українською, їм може знадобитися до восьми годин.

Через нелегальну діяльність фандаберів, їхні справжні імена в матеріалі були змінені.

Загалом аніме в нашій державі дивляться щонайменше десятки тисяч людей, а ось переглядають його саме в перекладі українською в рази менше – більшість українців користується російськими чи російськомовними сервісами. Озвучують українською всього кілька десятків людей.

“Дехто з любителів аніме навіть не знає, що в нашій країні є аніме українською“, – розповідають Gwean та Maslinka.

Цей матеріал – спроба розповісти як та чому в країні, яка воює з Росією, аніме державною мовою можна подивитись лише на відносно нечисленних нелегальних сервісах; як наші озвучники аніме працюють і з українськими, і з російськими сайтами та коли все може змінитися на краще (спойлер: це вже поступово відбувається).

А ще тут є добірка аніме, які варто подивитися.

Що таке аніме та як з ним знайомляться

У наш час пояснювати більшості людей, як виглядають персонажі в стилі аніме, здається, непотрібно – дякувати “Покемону”, “Наруто” і хентаю.

Однак Gwean та Maslinka вказують – самого стилю мультиплікації для того, щоб його називати аніме, замало.

“Це анімація східних країн з їхньою філософією, культурою, етикою та мораллю“, – зазначає Maslinka.

“У нас анімація, “мультики” вважаються чимось дитячим чи, в крайньому разі, для сімейного перегляду, – додає Gwean.

А, наприклад, в японців анімація представлена багатьма жанрами і націлена не лише на дітей та підлітків, а на різні вікові групи.

Тобто там є, до прикладу, роботи, які діти просто не зрозуміють. Аніме представлене жанрами настільки ж широко, як і кінематограф“.

Довідкова інформація: Цікаво, що на сході жанрова різноманітність переплетена також з віком та статтю аудиторії чи спирається на інші фактори.

Так, до прикладу, у Японії виділяють “сейнен” – жанр аніме і манги (японських коміксів), головною цільовою аудиторією якого є хлопці у віці від 18 до 25 років, “шьонен” – для юнаків та хлопців від 12 до 18 років, “сьодзьо” – для дівчаток та дівчат від 12 до 18 років тощо.

“Зараз почали з’являтися роботи, наприклад, в США, які наслідують стиль аніме.

Але вони хоча й мальовкою та стилем схожі, але режисурою, подачею чи діалогами сильно відрізняються – дуже помітно, що це зроблено західним автором, – розповідає Gwean.

Тому для мене аніме – це анімація, виготовлена азійським регіоном – Японією, Китаєм чи Кореєю“.

Gwean пригадує, що його захоплення аніме почалося у свідомому віці з Ghost in the shell (1995) Мамору Осії.

“Також захопився, коли в гуртожитку приходиш до когось, а там ціла компанія сидить і дивиться, наприклад, Evangelion. Звісно, ти цікавишся, що це за такі мультики, що 20 людей сидить і на комп’ютері дивляться щось про роботів“, – сміється він.

Maslinka зацікавилась аніме у інституті, коли вже познайомилась із Сергієм:

“Він мене “підсадив” на аніме – показував свої улюблені тайтли і я теж полюбила аніме“.

Масштаби аніме в Японії та Україні

– Скільки в Японії, як країні з найбільшою кількістю аніме, виходить тайтлів (окремих аніме-творів – як серіалів, так і повнометражних фільмів – авт.)?

– Gwean: Японія зараз за сезон (три місяці кожної пори року – авт.) виготовляє понад 30 серіалів, з них ті, які стають популярними та розраховані на широку аудиторію – близько десяти.

Зазвичай йдеться про серіали з 12 або 24 серій, хоча є й “довгобуди”.

Крім цього, випускається близько десяти повнометражних аніме-фільмів.

Китай тільки почав масово виготовляти і зараз чисто китайський продукт не завжди якісний. Хоча, за відгуками, у них є й хороші тайтли.

– Скільки, на прикладі Японії, з цих понад 30 серіалів та 10 повнометражок перекладаються та потрапляють в СНД-регіони, зокрема, в Росію та Україну?

– Gwean: Якщо казати про російський сегмент, то там наразі прийшли ліцензіати, які перекладають щось найбільш популярне.

Але взагалі там перекладають та озвучують практично все, крім відверто поганого чи нецікавого…

– Maslinka: …чи “дічового”. В Україні ситуація з перекладом та озвучкою за останній рік значно покращилася, зокрема, дякуючи карантинам.

– Gwean: Раніше озвучників українською було в рази три менше, глядачів взагалі було, здається, декілька десятків.

Зараз поступово народу більшає. І чим більше тайтлів буде українською, тим більше людей може дивитися.

У нас наразі озвучують більшість тайтлів – з тридцяти серіалів, які виходять у Японії, в Україні два десятки, мабуть, є.

Довідкова інформація: За даними Similar Web, у лютому 2021 року два перші піратські російські аніме-сайти у пошуку Google за запитом “аніме” мали 18,1 і 8,9 мільйона загальних відвідувань.

При цьому, їхній трафік з України склав 22,91% і 30,7% відповідно.

Перший український аніме-сайт за запитом “аніме українською” мав 165,5 тисячі загальних відвідувань. Інформація щодо другого такого сайту на Similar Web відсутня.

Ліцензоване та піратське аніме українською

– Ви згадали, що в Росії є ліцензіати. А що в Україні з ліцензіями?

– Gwean: В Україні з цим, якщо відверто, все дуже погано. Для онлайну в глядача є вибір підписатися на CrunchyRoll або Wakanim (міжнародні ліцензійні аніме-сервіси – авт.), які дають контент російською – субтитрами або частково озвучення.

Наче є Netflix, але на ньому немає аніме з українською озвучкою. Там, здається, субтитровано декілька тайтлів і все – озвучення там немає.

Можливо, в майбутньому буде краще, бо дві українські студії, Postmodern Postproduction і “Так Треба Продакшн” з Netflix підписали угоди про співпрацю і будуть з’являтися українські озвучки, але чи буде це аніме, невідомо.

Довідкова інформація: На Netflix в категорії “Японські аніме” доступні 42 серіали та повнометражних фільми.

Для 33 з них доступні субтитри російською мовою і лише в чотирьох аніме-серіалах (“Сім смертних гріхів”, Great Pretender, B: The Beginning і Beastars) доступні субтитри українською.

– Gwean: Тому якщо я, як глядач, захочу дивитися ліцензійне аніме українською, вибору в мене практично немає взагалі. Ліцензійними є лише окремі тайтли.

Щодо перегляду в кінотеатрах, то в Києві, наприклад, кілька разів на рік влаштовують “Ніч Міядзакі”, “Вечір Міядзакі” тощо (Хідео Міядзакі – режисер “Принцеси Мононоке”, “Віднесених привидами”, “Мандрівного замку” та низки інших культових робіт – авт.).

Але чомусь нам не завозять роботи Сатоші Кон (Perfect Blue) чи Мамору Осії (Ghost in the Shell), хоча там доволі сильні і цікаві роботи.

Мабуть, прокатники бояться, що на них мало людей прийдуть і мало вони отримають за це грошей, не окупиться ліцензія.

– Як виправити ситуацію з аніме українською?

– Gwean: Треба, щоб з’явився якийсь стрімер, майданчик, який би займався виключно аніме. Але тут питання, чи буде це для нього економічно вигідно на даному етапі.

При цьому, в Україні більшість людей дивляться аніме саме з озвучкою, тому цей майданчик має надавати не тільки субтитри, а якщо не дубляж, то хоча б закадрове озвучення – тоді людей прийде набагато більше.

– Ви намагались ліцензувати якось свою діяльність озвучників (в Gwean&Maslinka є однойменний сайт – авт.)?

– Gwean: Ліцензію може отримувати або якийсь стрімер (стрімінговий сервіс) або бродкастер (наприклад, кабельне ТБ).

Простій приватній особі ліцензію ніхто не дасть. А щоб стати бродкастером потрібен непоганий стартовий капітал.

– А скільки в Україні піратських аніме-платформ?

– Gwean: Ми знаємо про дві: AniTube – вони збирають у себе всю доступну українську озвучку і Toloka – це торент-майданчик (не лише з аніме – авт.).

– Maslinka: Окремо є сайти команд фандаберів, які іноді викладають аніме у себе.

– Скільки фандаберів працює в Україні та Росії?

– Gwean: Тих, то озвучує аніме російською, дуже багато – я навіть приблизно не можу сказати, скільки, але в рази більше, ніж в Україні.

До прикладу, я зустрічав одне аніме на російському сервісі, яке озвучили близько двох десятків різних команд.

Але багато з озвучників російською живуть в Україні. Наприклад, Nika Lenina – озвучувачка з України, з Дніпропетровська.

Або Трина Дубовицкая (Trina_D) – багато озвучувала російською, зараз озвучує також українською – вже понад рік.

Загалом тих, хто озвучує аніме українською в Україні – декілька десятків.

– Чому, як ви вважаєте, люди залишаються озвучувати на російських сервісах?

– Maslinka: Тому що дуже мало людей знають про український фандаб.

Ми в TikTok викладаємо кумедні моменти з озвучення і нам пишуть “Аніме українською? Де його можна подивитися з українською озвучкою?”.

– Gwean: Буває, з російського фандабу запитують “Чому ви займаєтесь українською озвучкою, скільки у вас там глядачів?”. Дехто з людей не розуміє, нащо робити українську озвучку, якщо дивляться мало.

Але ще коли ми тільки починали робити українську озвучку, мені здалося нечесним, що російською є все, що захочеш, а українською немає практично нічого. Ми хочемо людям давати вибір.

Чи ми почали б озвучувати аніме, якби воно в Україні було офіційним і доступним? Звісно ні.

Навіщо? Ми просто платили б певну суму і мали б аніме в українському перекладі та озвученні.

Коли цього немає, ентузіастам, людям, які люблять аніме і бажають його розповсюдити, доводиться займатись нелегальним просуванням.

Як та навіщо можна стати фандабером

– Коли ви від захоплення аніме як прості глядачі перейшли до його озвучки?

– Maslinka: Це було у 2012 році – я спочатку хотіла вдосконалити свою англійську і вирішила, що з цим допоможе переклад аніме.

Але про аніме українською – український фандаб чи фансаб (фанатське субтитрування – авт.) – я не знала. Тому спершу спробувала свої сили на одному російськомовному сайті, пройшла іспит – потрібно було швидко проговорити скоромовку.

Через деякий час вже запропонувала Сергію озвучувати аніме (російською), а він цю ідею підхопив.

Одного разу до нас в гості прийшла даберка, яка нині відома під ніком Smile2You та запропонувала нам спробувати записуватись українською. Ми погодились.

Вона ж посприяла тому, що нас запросили на FanVoxUA та надали для озвучки “Книгу друзів Нацуме”.

Але в 2013 році нам там стало затісно, тож ми вийшли з їхнього складу і почали вже озвучувати самостійно.

– Gwean: Ще одним фактором стало те, що на той час був перелік улюбленого, що ми вже подивилися і що ми хотіли, щоб було українською.

А коли ти в команді, то не завжди виходить озвучувати чи працювати над тим, що ти хочеш.

– Скільки грошей приносить вам фандаберство?

– Gwean: Для нас це неосновний вид заробітку – я, наприклад, працюю хіміком в лабораторії (Яна працює репетитором з англійської мови та хімії – авт.).

Наразі озвучка аніме для нас – це більше хобі, а коли ми починали, там про якісь донати взагалі не йшлося, тому що тоді аніме українською мало хто дивився і мало хто про нього знав.

Нам заробіток від озвучки українською приносять донати від фанатів – у нас близько 50 підписників на патреоні.

Також наразі завершуємо давно початі проєкти для одного з піратських російських аніме-сайтів. Їх два – Boruto та Black Clover.

Нас взяли туди, коли ми намагалися фрілансити озвученням. Наразі потреба у фрілансі стоїть не так гостро, тому нових проєктів не беремо.

– Maslinka: Але отримуємо коштів ми за цю озвучку десь в п’ять разів менше за серію, ніж за озвучення українською.

– Скільки серій озвучуєте українською?

– Maslinka: Озвучуємо за тиждень десь сім-вісім серій. Тобто, в день десь одну серію, а на вихідних можемо собі дозволити дві-три серії в день.

На одну серію сумарно (переклад, озвучка, рендер) йде від шести до восьми годин, якщо ми самі перекладаємо.

– При підготовці до інтерв’ю ви означили свою проукраїнську позицію: вказали, що Крим – український, а на Донбасі – українсько-російська війна.

Виникає логічне питання: чому ви працюєте на російських сервісах, хоч і на двох тайтлах? Навіщо продовжувати?

– Gwean: Скажу за себе: я за те, щоб аніме взагалі розповсюджувати і щоб воно стало більш широковідомим.

Якщо це російською – що ж поробиш. Буде чудово, якщо українською. В нас такі реалії, що люди досі користуються російськомовним контентом і перевчити їх дуже складно.

Чому ми працюємо на російські ресурси? По-перше, нам про політику ніхто нічого говорить. Навіть якщо хтось має якусь думку, всі тримають її при собі. Наприклад, нам ніхто не говорив, що “Крим – це Росія”.

– Maslinka: Я вважаю, що аніме має залишатися поза політикою.

– Gwean: Якщо, до речі, почати говорити за політику, то можна помітити, що влада російська чомусь бореться з аніме.

Довідкова інформація: Колпінським районним судом Петербургу в січні 2021 року було заборонене поширення в Росії японських аніме Death Note, Inuyashiki, Elfen Lied і Tokyo Ghoul. Заборона стосувалася офіційних сайтів чотирьох аніме.

– А ви встановлювали певні особисті цілі чи червоні лінії, після досягнення яких вирішите остаточно піти з російських сайтів?

Наприклад, досягнення 1000 підписників на “Патреоні” тощо?

– Maslinka: Black Clover за кілька серій закінчується (станом на 30 березня 170-серійний аніме-серіал завершився – авт.).

Загалом ми завершуємо ці два проєкти, а від нових напевно відмовилися б.

– Gwean: А щодо червоних ліній… Якби нам хтось звідти почав говорити про політику або “наїжджати” на Україну або на те, що ми з України, ми б просто кинули і пішли звідти.

Рекомендації

– Які ваші улюблені аніме?

– Maslinka: Перше місце в топі – аніме-серіал “Перезапуск Сакуради” (2017), потім “Подорож Кіно” (2003) і “Мушіші”.

– Gwean: В мене улюблених багато, тому універсального рецепта, щоб запропонувати щось конкретній людині не маю. Спочатку треба запитати вподобання.

– Тоді так: назвіть інтелектуальне аніме, яке змушує подумати.

– Gwean: Такого купа. Наприклад, Ghost in the shell (1995) Мамору Осії.

Вийшов голлівудський фільм (“Привид у латах”, 2017), однак він не передає й половини тих питань і складної філософії, які піднімає Мамору Осії в своїй роботі.

Також можна звернути увагу на антиутопічне повнометражне аніме “Гармонія” (2015).

– Аніме, яке викликає сльози?

– Gwean: Це Violet Evergarden (2018) – дуже “вичавлює” сльози.

– Аніме, яке викликає посмішки?

– Gwean: Взагалі я комедії мало люблю, але із задоволенням дивився і сміявся з аніме “Крутий вчитель Онідзука” (1999).

Післямова від автора

Насправді аніме – це лише один з прикладів витіснення російською мовою української – поряд з відповідною локалізацією ігор, серіалів чи кінофільмів на закордонних стрімінгових сервісах.

Як це виправити?

Level 1 на прикладі аніме – подивіться один аніме-тайтл в українській озвучці чи з українськими субтитрами і залиште один коментар на відповідних сервісах чи підпис під петицією з вимогою додати україномовні субтитри чи озвучку до контенту, де їх немає.

Збільшуйте рівень, застосовуйте цю формулу не лише щодо аніме. Створюйте попит, а пропозиція з’явиться.

В’ячеслав Луцков, спеціально для УП.Життя

Що ще у нас було про аніме:

Великий і самодостатній світ аніме: 7 найкращих стрічок, які ви точно маєте побачити

Twitter заблокував Ілона Маска за любов до аніме

Чому художник з Японії малює українських військових у стилі аніме