На чому тримається незалежність України: відповідають науковці, письменники, підприємці, спортсмени

До 29-ї річниці здобуття Україною незалежності Радіо Свобода опитало успішних і відомих людей із різних сфер діяльності – від науковців до спортсменів. І, звісно, учасників бойових дій та волонтерів. Усім ми поставили одне запитання: «На чому або на кому тримається незалежність України?». Відповідей вийшло так багато, що ми розбили їх на кілька публікацій. Також ми склали рейтинг факторів/сил незалежності, які називалися опитаними найчастіше. Опублікуємо його 24 серпня.

Науковці

Ігор Юхновський (94 роки), фізик-теоретик, професор, академік НАН України, народний депутат України І-IV скликань Верховної Ради:

– Незалежність тримається на «стовпах». Це люди, які за будь-яких обставин підтримують, зміцнюють і розвивають державність України. Ці люди тягнуть «віз незалежності», що б не відбувалося.

У точному визначенні – незалежність України тримається на українському народові. І це записано в Конституції. Бо Україна здобула незалежність через волевиявлення народу.

Ми були народом усі минулі століття – народом, який боровся за право мати свою державу. Але лише 24 серпня 1991 року народ став політичною нацією, волею якої була утворена незалежна держава. І її визнав увесь світ.

І хоч зараз Україна переживає непрості часи через агресію Росії – її суверенітет і незалежність ніхто не забере.

Ярослав Грицак, доктор історичних наук, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Франка, професор Українського католицького університету:

– Україну тримає бажання жити окремою державою. Рівень й інтенсивність цього бажання коливається, але воно є, і це є настрій більшості. Проблема полягає у тому, що різні регіони і різні групи уявляють цю незалежність по-різному. Але, як на мене, це не є найбільшою проблемою. Найбільшою проблемою є те, що такі свої переваги, як незалежність і демократію, ми не можемо досі конвертувати у добробут та суб’єктність – і це є особливо тривожно, з огляду на те, якого маємо сусіда і як росте рівень загроз у світі.

Олександр Габович, доктор фізико-математичних наук, дослідник:

– Таких факторів кілька. Один би не спрацював.

Перший і головний – існування середнього і малого бізнесу, якому Росія ворожа.
Існування культурного прошарку, для якого українська мова – необхідна умова комфортного життя.
Неможливість для Росії окупувати Галичину ще раз. Їм і на сході України не поталанить, а в Галичині й поготів.
Наявність десятків тисяч ветеранів війни з Росією.
Той факт, що мільйони українців відвідали Європу та інші розвинені країни світу. На цьому тлі Росія здається бляклою та жалюгідною.

Оксана Півень, провідний науковий співробітник Інституту молекулярної біології НАНу, доктор біологічних наук:

– Попри непросту історію нашої країни, короткі періоди відновлення державності та втрати її на десятиліття, Україна існує на карті світу як незалежна держава. І я думаю, що факторів, завдяки яким це є можливим, дуже багато. Це і внутрішні, і зовнішньо-політичні. Проте головним є те, що в Україні завжди були і залишаються люди, які готові боротися за її незалежність.

Антон Сененко, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України:

Небайдужість активної меншості громадянського суспільства до питання незалежності.
Боєздатна армія та значний резерв добровольців, що готові відстоювати незалежність.
Підтримка наших міжнародних партнерів – у першу чергу країн Балтії та Польщі, а також США, які усвідомлюють важливість України як форпосту цивілізованого людства на кордоні з «мордором».

Це, мабуть, три найголовніші чинники на цей момент.. Але ще одним важливим фактором незалежності України – однак таким, що вибивається з переліку, бо діє за принципом не «завдяки, а всупереч», – на мою думку, є те, що Росія деградує з року в рік і на міжнародній арені, і в економічному плані, і в технологічному розвитку.

Сергій Квіт, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти:

– Незалежність України втримується на плечах українського народу: сильного, мудрого, багатого своєю історією і культурою. Але надзвичайно наївного і недосвідченого в контексті сучасної політичної культури. Тоді проявляються зовсім інші риси, про які не хочеться згадувати в свято. Але на них не треба закривати очі. Навпаки, ключові ідеї, які дають нам надію – це прагнення свободи і справедливості. Нікого в Україні не треба переконувати у важливості цих ідеалів. Вони несуть великий заряд привабливості для всіх.

Федір Лапій, імунолог, інфекціоніст, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології у НМАПО імені Шупика:

– Незалежність тримається на тих, для кого слово Батьківщина, що написане з великої літери. Незалежність тримається:

на історичні пам’яті;
на тому, що ти в дитинстві слухав народні пісня, які співали твої рідні, коли збиралися разом;
на легендах та переказах про минуле, сповнених історіями про героїв;
на традиціях, які ти для себе прийняв і зберігаєш як нематеріальну культурну спадщину;
на друзях, що були і є поряд, і які розділяють з тобою твої погляди;
на всьому, що робить тебе та твою громаду ідентичним та об’єднує.

З усього цього складається незалежність, яка від 1991 року, на щастя, має визнаний світом юридичний статус.

Письменники

Мирослав Дочинець, лауреат Шевченківської премії:

На незалежності українського духу.
На живучій генетичній українській ментальності.
На українській мові.
На українській армії.
На спадщині українських геніїв – Сковороди, Мазепи, Шевченка, Франка, Лесі, Вернадського, Бандери, Гузара.

Оксана Забужко, лауреатка Шевченківської премії:

– «Не поняла вопроса», як казала Мотря у серіалі про Кайдашів. )) Як то – на чому тримається? Розуміється, на логіці світової історії, з якої незалежність України випливає з такою ж непохитною закономірністю, як дощ із хмари, – про це ще Арнольд Тойнбі в 1916 році цілу книжечку був нагаратав. Зараз у нас – все-таки 2020-й, можна було б і не дивуватися вже так. А якщо про те, які сили її тримають, то це: армія, мова, віра.

Ірен Роздобудько, лауреатка конкурсу «Коронація слова»:

– Незалежність – це найважливіший внутрішній стан справжньої людини. Без неї ми раби. А, отже, незалежність України тримається на тих, у кому є це відчуття. І нехай таких людей більшає із кожним днем.

Підприємці

Віталій Антонов, засновник OKKO Group, голова Наглядової Ради «Концерну Галнафтогаз», президент «Універсальної інвестиційної групи», один із засновників і голова Наглядової ради Фонду економічної безпеки України:

Ольга Тадай, представниця власника компанії «Агромат», засновниця стартапу hallway.pro:

– Незалежність України утримують люди. Прості, звичайні, талановиті, унікальні. Ті, хто шанує свій рід, досліджує історію предків, хто не ставить діагнозів, а робить висновки із історії країни і власних вчинків. Ті, хто будує заводи, логістичні центри. Ті, хто не просить допомоги від чиновників, а вимагає не заважати. Ті, хто волонтерить для фронту, в онкоцентрах, у дитячих будинках, у притулках для собак. Ті, хто купує апарати для дихання і продуктові пакети для літніх людей. Я знаю багато таких! І саме вони дарують мені надію.

Андрій Пишний, голова правління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»:

– З точки зору теорії держави – фактори, що визначають незалежність, загальновідомі: державний кордон, верховенство права і суверенітет державної влада на усій території в межах кордонів, армія, система правосуддя, суверена дипломатія, міжнародне визнання.

Однак, на мою думку, не менш важливими є фактор ментальної незалежності. З моменту проголошення незалежності минуло 29 років. Власне, за ці роки зросло і стало на ноги ціле покоління українців, які народились, створили сім’ї, будують кар’єри і виховують вже власних дітей в незалежній і суверенній Україні. Вони не знають життя у складі імперії і усвідомлюють цінність свободи, гідності та відповідальності за себе.
Те, як країна повстала у 2013 році, і те, як консолідувалась проти російської агресії у 2014-му, гадаю, є свідченням того, що «покоління незалежних» (і рік народження тут має відносне значення) є одним із важливих факторів, що утримують цю незалежність.
Почуття гідності, яке дає свобода і незалежність, проникає глибоко і цементує ментально. Ми часто чуємо про запит на нові обличчя і оновлення політичної еліти, так от, державний суверенітет, як мета і незалежність, як базова цінність мають бути ключовими характеристиками і критеріями вибору і політичної селекції.
Окремо треба виділити нову українську армію як самостійний фактор і силу, що утримує незалежність. Армія відбудовувалася із руїн на наших очах за останні 6 років. І матеріально, і ментально, і ідеологічно – це армія незалежності. Окрім боєздатності, цінність української армії ще й у тому, що більшість українців доклалися до її створення і пишаються цим. Нова армія – це всенародне дітище, загальнонаціональне.
Ще один фактор незалежності – це біль, а точніше, усвідомлення ціни, яку ми заплатили на 23-му році за нашу незалежність. Мені видається, що в своїй більшості українці, незалежно від віку, усвідомили реальну цінність незалежності і необхідність за неї боротися. А російська агресія – із потенційного ризику та агентурної діяльності –перетворилася на конкретні окупаційні військові формування на території України, мільйони біженців та могили наших воїнів.

Анжела Ніколаєнко, менеджер із управління системними проєктами:

– На мою думку, незалежність тримається на свідомості та небайдужості невеликого відсотка активних громадян.

Георгій Вишня, технічний директор (COT) компанії SBC Group, публіцист:

Прагнення еліти та народу протягом останніх століть.
Геополітичні чинники – незалежна Україна отримала підтримку з боку геополітичних гравців, для яких незалежність України була важливою у боротьбі з агресивною політикою Російської Федерації.
Боже Провидіння. Бо як ще можна назвати ті, чи не містичні, нагоди для українців продовжувати обстоювати незалежність та курс «подалі від Москви», попри усі несприятливі обставини та поразки у попередніх звитягах. Наприклад, занепад Гетьманщини і цілковите «підпадіння під стремено» Російської імперії наприкінці XVIII століття. Але народжується Котляревський, звучить його веселий сміх в «Енеїді», а далі відбувається низка подій духовного українського відродження, що призвела з часом до формування потуги, що створила за сприятливих умов 1917 року УНР. Чи події найгострішої фази протистояння на Майдані в лютому 2014 року, коли здавалося, що 18-20 лютого проукраїнські сили ось-ось будуть понівечені й зломлені. Однак Янукович утік, а разом з ним і ті, хто розстріляв Майдан. Розпочалася нова сторінка історії незалежної України.

Юлія Магдич, дизайнерка:

На родині, адже саме родиною ми зливаємося в єдину націю та традицію.
На підприємцях – людях, котрі створюють і розбудовують.
На креативному класі, адже творчість дарує нам крила.
На дітях – саме заради їхнього майбутнього ми робимо все можливе й неможливе.

Спортсмени

Станіслав Медведенко, дворазовий чемпіон НБА:

– На молодих людях. На поколінні, яке не знало «совка», яке вже просто не уявляє і не приймає іншого варіанту існування України, аніж як суверенної та демократичної держави.

Сергій Ємельянов, чемпіон Паралімпіади 2016 року (параканое):

– На людях, які люблять свою країну та роблять все, щоб вона процвітала та розвивалась. Ну ще, звичайно, на волі наших людей та вічному прагненні незалежності – від когось чи чогось.

Михайло Романчук, срібний призер чемпіонату світу 2019 року з плавання:

– На людях, які дійсно є патріотами. У моєму розумінні, це не ті, хто просто кричить: «Ми – патріоти», а ті, які прославляють Україну, намагаються змінити її на краще та приносять їй користь. У випадку спортсменів – ми їдемо на міжнародні змагання і з гордістю представляємо Україну на всесвітньому рівні.

Владислав Сіренко, боксер, інтернаціональний чемпіон за версією WBF:

– На людях, які готові захищати країну в різних сенсах. Її цінності, культуру, мову та територіальну цілісність.

Валерій Сушкевич, уповноважений президента України з прав людей з інвалідністю, президент Національного комітету спорту інвалідів України:

– На загалі національно свідомих і патріотичних громадян України. І я вірю, що їх все ще достатньо, щоб захистити і примножити українську незалежність!

(Відповіді спортсменів та Валерія Сушкевича записала Ольга Модіна)

Думки інших учасників опитування читайте тут:

На чому тримається незалежність України: думки колишніх «в’язнів Кремля», правозахисників, митців, дипломатів

Наступні публікації в рамках опитування «На чому тримається незалежність України» – 24 серпня.

Україна здобула незалежність у 1991 році внаслідок волевиявлення українського народу через наступні юридичні кроки:

Декларацію про державний суверенітет;
проголошення Акту незалежності 24 серпня 1991 року;
підтвердження цих законодавчих рішень на Всеукраїнському референдумі з обранням президента України;
пов’язане із розпадом СРСР денонсування союзних угод про утворення Радянського Союзу, співзасновником якого формально була УРСР.

Незалежність України визнав весь світ.

Україна добровільно – під гарантії безпеки для свого суверенітету і територіальної цілісності, отримані від Росії, США, Великої Британії, а пізніше і Франції та Китаю – відмовилася від свого ядерного потенціалу.

Наприкінці лютого 2014 року Росія порушила усі міжнародні договори і окупувала Крим. На сході та півдні України розпочалася спецоперація «русская весна», яка спровокувала збройний конфлікт, що вже сьомий рік триває на Донбасі.

Україна, окрім Криму, втратила контроль над містами Донецьк та Луганськ, а також частиною прилеглих до них територій.

Захід та Україна звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків на Донбасі. За анексію Криму на Росію накладені міжнародні санкції.

Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці», а Крим «приєднався» до Росії внаслідок «референдуму».

Від моменту порушення Росією територіальної цілісності України і початку бойових дій на Донбасі, понад мільйон людей стали вимушеними переселенцями, а понад 13 тисяч – загинули.

Ірина Штогрін

Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».

Хто з чоловіків має право виїхати за кордон у 2024 році: пояснення ДПСУ

За правилами перетину кордону, чоловікам – громадянам України у віці від 18 до 60 років, загалом заборонено залишати країну, крім тих категорій, які мають право це робити.

З початку повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну у чоловіків-військовозобов’язаних виникла серйозна проблема – вони не можуть без перешкод перетнути український кордон. Дуже багатьох цікавить, як виїхати з України чоловікові законно з 1 січня поточного року.

Перетинати наш кордон можуть близько 20 категорій чоловіків, зокрема, без проблем це можуть зробити ті, кому ще немає 18 років, і люди, чий вік перевищує позначку 60. Решта – військовозобов’язані громадяни, для виїзду з української території повинні мати одну з підстав, яка передбачена в урядовій постанові №57.

З початку 2024 року до цієї постанови Кабміну не вносили жодних змін. Востаннє документ оновлювали у жовтні минулого року – тоді внесли зміни щодо виїзду за кордон на машинах.

У середині жовтня влада вирішила, що на вантажівці ліцензіата держкордон можуть одночасно перетнути тільки два водії, а на автобусі – три. Водіям дозволили перебувати за межами Батьківщини не більше ніж 60 днів.

Як чоловікові виїхати з України законно у 2024 році

Щоб перетнути кордон, потрібно мати одну з низки причин, яка підтверджена документально. Йдеться про такі причини:

для допомоги армії;
у професійних справах;
за сімейними обставинами;
для навчання.

Крім того, причиною для законного перетину кордону також є справи, пов’язані зі станом здоров’я.

Хто з чоловіків може виїхати з України в 2024 році – що потрібно знати

Перетин кордону дозволено водіям-волонтерам, які мають дозвіл від місцевої влади чи Міністерства інфраструктури. Ще на благодійні заходи за кордон можуть вирушити, зокрема, ведучі, співаки та інші шоумени, які отримали дозвіл від Міністерства культури.

Чиновники можуть виїхати з кількох причин:

якщо мають документ, який підтверджує, що вони вирушають у відрядження;
чоловіки, які є батьками-одинаками чи опікунами, усиновлювачами чи піклувальниками, можуть супроводжувати дитину віком до 18 років або поїхати відвідати її в іншій країні.
за наявності дозволу виїзд не заборонений військовослужбовцям, які перебувають у відпустці, авіаційному персоналу, працівникам залізниці, членам екіпажів кораблів.

Чи можна виїхати з України на навчання

Вступ до закордонного вищого навчального закладу не є вагомою причиною для дозволу покинути Батьківщину.

Український кордон може перетнути курсант-моряк, якого навчальний заклад відправив на практику на якесь судно. При цьому у курсанта повинна бути довідка від навчального закладу та військово-облікові документи, в яких є необхідні відмітки від територіальних центрів комплектування та соцпідтримки.

Ще виїхати з необхідними паперами можуть курсанти чи студенти, які в іншій країні повинні пройти навчання в авіашколі чи льотну підготовку.

Як виїхати чоловікові з України за інших обставин

Виїжджати за кордон можна військовослужбовцям, які потребують проходження лікування. Для цього у військового, в тому числі має бути висновок, що йому потрібно попрямувати на лікування. Також у воїна має бути лист від Міністерства охорони здоров’я, в якому йдеться, що з іноземною стороною погоджено надання медичної допомоги.

Крім того, виїзд за межі Батьківщини дозволений людям пенсійного віку та громадянам з інвалідністю. Звернемо увагу, що чоловік має право супроводжувати за межі українського кордону дружину, яка має інвалідність I-II групи, чи когось із батьків з інвалідністю. Щоб з таких причин перетнути кордон, обов’язково потрібно мати документи, які підтверджують родинні зв’язки.

Варто зазначити, що кордон не закритий для чоловіків, які постійно доглядають за людиною, що має інвалідність I-II групи, і супроводжують її в іншу країну. Головне, щоб за документами було чітко зрозуміло, що чоловік несе відповідальність за людину з інвалідністю. Зокрема, знадобиться акт, який підтверджує, що за людиною доглядають.

З української держави дозволено виїзд чоловіків ще й у тому разі, якщо вони супроводжують людей з інвалідністю, яких опікують, і ті визнані судом недієздатними.

Попри те, що суттєвих змін у порядку виїзду за кордон не відбулося, перед Новорічними святами на кордонах різко збільшилися черги через те. що прикордонники не випускали за кордон чоловіків, навіть інвалідів та багатодітних батьків. Прикордонники пояснили це тим, що останнім часом фіксується збільшення спроб використання чоловіками підробних документів.

Про це сказав речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі телемарафону, відповідаючи на запитання щодо посилення перевірок на кордоні, зокрема, щодо звернення уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця про перевірку законності дій співробітників прикордонної служби.

Демченко нагадав, що за правилами перетину кордону, чоловікам – громадянам України у віці від 18 до 60 років, загалом заборонено залишати країну, крім тих категорій, які мають право це робити.

За його словами, правилами перетину кордону, визначено, що його може перетинати і низка категорій чоловіків-військовозобов’язаних, які не підлягають призову по мобілізації, тобто ті, хто має відстрочку.

“Тому прикордонники можуть перевіряти і документи з територіальних центрів комплектування, які б фіксували те, що людина має відстрочку від призову”, – зазначив речник ДПСУ.

Він сказав, що останнім часом є багато спроб порушення правил перетину кордону.

“Ми бачимо збільшення спроб використання чоловіками підробних документів, фальшивих документів або ж мета їх поїздки не відповідає тій, яка визначена правилами перетину кордону, зокрема, щодо перевезення вантажів, пасажирів або перевезення гуманітарних товарів”, – сказав Демченко.

За його словами, під час ретельної перевірки прикордонники можуть з’ясувати, що чоловіки їдуть зовсім з іншою метою, а не тою, що визначена в правилах.

“Тому на підставі вивчення або документів, або мети поїздки прикордонники мають право відмовити людині в перетині кордону. І зараз ми ретельно перевіряємо всі умови. Всі документи, які надають чоловіки на контроль, які б дозволяли їм перетнути кордон. У разі якихось застережень прикордонники звісно відмовлять такій особі в перетині кордону”, – наголосив Демченко.

Раніше уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що перевірить дії співробітників прикордонної служби на законність, оскільки люди скаржаться, що прикордонники посилено перевіряють документи в осіб з інвалідністю, багатодітних батьків, водіїв, які беруть участь у перевезенні гуманітарного вантажу, а також вимагають показати військово-облікові документи із записом про відстрочку від мобілізації.

Він повідомив, що направив термінового листа в ДПСУ з проханням надати перелік документів, які вимагають у громадян при перетині державного кордону, а також пояснити правові підстави такої вимоги.

Омбудсмен нагадав, що державні органи не повинні перевищувати службові повноваження.

Хто Ділара за нацією