Внутрішня будова і життєдіяльність дощового черв’яка

У дощового черв’яка шкіра складається з одного шару покривних клітин, серед яких є клітини, які виділяють слиз, щетинки. Під шкірою знаходяться кільцеві і поздовжні м’язи.

Порожнина тіла також вистелена покривними клітинами. У порожнинної рідини знаходяться органи виділення і розмноження. Уздовж усього тіла хробака проходять кровоносна, нервова і травна системи.

У травній системі кільчастого черв’яка виділяють:

• рот;
• глотку;
• стравохід;
• подібність шлунка;
• середню і задню кишку.

Через стінки кишки переварена їжа надходить в кровоносну систему.

Покрови кільчастих хробаків пронизані кровоносними судинами. Це дозволяє їм дихати шкірою, через неї надходить кисень.

Спинні і черевні кровоносні судини з’єднані між собою кільцевими судинами, від яких відходять розгалужені дрібні судини. Кров дощового черв’яка червоного кольору, її рух забезпечує скорочення кільцевих судин в передній частині тіла, які виконують роль серця.

Кровоносна система у кільчастих хробаків замкнута.

Це означає, що кров циркулює тільки в судинах, вона не виходить в порожнину. Газообмін, доставка поживних речовин клітинам і вивід непотрібних з клітин речовин досягається за рахунок густої мережі дрібних капілярів.

Вивід з крові непотрібних організму речовин здійснюється за допомогою видільних трубочок, пара яких є в кожному сегменті черв’яка. Трубочки починаються воронками з віями, а закінчуються на черевній стороні тіла. Тут вони відкриваються назовні.

У кільчастих хробаків є черевний нервовий ланцюжок, в кожному сегменти черв’яка знаходяться два нервових вузли, від яких відходять нерви до всіх органів тіла. У передній частині тіла є парні надглоткові і підглоткові нервові вузли (ганглії), з’єднані в навкологлоткове кільце.

На шкірі хробака є чутливі клітини, які реагують на світло та інші подразники.

Коли в них виникає збудження, то воно передається по нервових волокнах в нервовий вузол, від нього по інших волокнах і збудження йде в м’язи.

Дощовий черв’як є гермафродитом, у кожної особини виробляються сперматозоїди і яйцеклітини. Два дощових хробака обмінюються між собою сім’яною рідиною, якою потім запліднюють свої яйцеклітини. Потовщення (муфточка) зісковзує з черв’яка і перетворюється на кокон з яйцями, з яких потім виходять маленькі черв’ячки.

У дощових черв’яків є регенерація.

Черв’як відносно легко може відновлювати задню частину тіла, але не завжди це можливо для передньої.

Біологія 8 клас

У представників цього класу бокових виростів на тілі немає — щетинки сидять безпосередньо на стінці тіла. Крім того, в них значно менше щетинок, що й визначило їх назву (мал. 39).

Мал. 39. Зовнішній вигляд дощового черв’яка.

Особливості способу життя, будову і системи органів малощетинкових червів розглянемо на прикладі дощового черв’яка.

Спосіб життя. Дощовий черв’як живе в унті, риючи переднім кінцем тіла довгі ходи — підземні галереї. При цьому він проковтує землю, яку пропускає через кишечник, де перетравлюються всі органічні речовини, і викидає її назовні у вигляді круглястих грудок. З’явилися навесні грудки землі,— отже, у червів почався період активного життя. Дощові черви живляться також рештками рослин, які затягують у свої ходи. (Пригадай, як звуться тварини, що живляться рештками відмерлих рослин і мертвих тварин.)

Мал. 40. Будова тіла дощового черв’яка:

1 — головна лопать; 2 — поясок; 3 — статеві отвори; 4 — щетинки.

Будова тіла. Тіло дощового черв’яка поділене на добре помітні членаки. Передній кінець — головна лопать, на ній немає очей, антен, щупалець (мал. 40). По боках кожного сегмента тіла розташовано по чотири зовсім маленькі щетинки. Шкіра вкрита кутикулою і багата на шкірні залози, які виділяють речовини, що зволожують шкіру. Такого зволоження дощовий черв’як потребує через сухопутний спосіб життя. На передній частині тіла виокремлюється потовщення — поясок, який відіграє важливу роль у процесі розмноження. Шкірно-м’язовий мішок розвинений дуже добре. Тіло черв’яка здатне подовжуватися і стоншуватися завдяки роботі різних груп м’язів. Кільцеві м’язи забезпечують стискання тіла, при цьому воно стає тоншим і витягується, а поздовжні — підтягують задню частину тіла до передньої.

Травна система складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу, який розширяється у воло, шлунка, середньої та задньої кишок (мал. 41). Остання відкривається задньопрохідним отвором на задній лопаті. У дощового черв’яка шлунок формується з розширеної частини передньої кишки.

Мал. 41. Травна система дощового черв’яка:

1 — рот; 2 — глотка; 3 — стравохід; 4 — воло; 5 — шлунок; 6 — кишка.

Мал. 42. Малощетинковий черв’як трубочник під мікроскопом.

Його функція полягає в механічній обробці їжі. Розвинена травна система допомагає дощовому черв’яку засвоювати органічні речовини, що містяться в шматочках трухлявої деревини, перепрілому листі, якими він живиться.

Органи виділення шкідливих речовин у дощового черв’яка побудовані так само, як у нереїса.

Кровоносна, дихальна і нервова системи дощового черв’яка подібні до відповідних систем багатощетинкових червів. (Пригадай особливості будови кровоносної системи нереїса.) Проте газообмін здійснюється не в спеціальних виростах на тілі, яких у дощового черв’яка немає, а безпосередньо поверхнею тіла.

Органи чуття у дощового черв’яка розвинені дуже слабо. Він має органи дотику і органи зору, які тільки допомагають розрізняти світло і темряву. їх не можна назвати очима, це особливі світлочутливі клітини, розташовані по всій поверхні тіла.

Розмноження. Дощові черви — гермафродити. Статеві залози розташовані на передній частині тіла. Сім’яники містяться в 10—11-му сегментах тіла, а яєчники — у 13—14-му. Назовні сім’яники відкриваються в 15-му сегменті. Розмноження червів потребує участі двох особин. Запліднення відбувається всередині тіла. Дощові черви мають прямий розвиток — вільноживучих личинок у них немає.

Життєвий цикл. Малощетинкові черви відкладають яйця в спеціальному коконі, з якого виходять молоді черв’ячки.

Різноманітність малощетинкових червів. Ці черви поширені переважно в ґрунті або на дні прісних водойм. їх поділяють на дві великі групи. До першої належать дрібні черви, що живуть у донному мулі водойми, наприклад відомий кожному любителю-акваріумісту трубочник (мал. 42). Друга група об’єднує більших за розміром червів, що нагадують дощових. Вони поширені як у воді, так і на суходолі. Серед них трапляються паразитичні черви, які живуть на тілі раків та прісноводних крабів.

П’явки — це паразитичні черви, що живляться кров’ю різних тварин, а також поїдають дрібних червів (мал. 43).

Найхарактерніші ознаки п’явки, які відрізняють її від інших кільчастих червів:

— наявність двох присосків на передньому і задньому кінцях тіла;

— вторинна порожнина заповнена паренхімою.

У різних видів п’явок кількість очей різна: від чотирьох до десяти. Вони можуть розташовуватися в два ряди, віночком навколо голови і підківкою (мал. 43). Типовий представник цього класу — медична п’явка. Вона поширена у прісних водоймах зі стоячою водою, мулистим дном і густою рослинністю. П’явка чутливо реагує на найменші коливання води і появу хімічних речовин, які свідчать про близькість ймовірної жертви.

1 — землемір: 2 — гемопіс; 3 — медична; 4 — восьмиока;

5 — сплюснута; 6 — облямована; 7 — ставкова: 8 — число очей та їх розміщення у п’явок цих видів.

Вона нападає на різних тварин (риб, жаб, корів) і навіть на людей. Рот у п’явки має зазублені пластинки — щелепи, якими вона легко прорізує шкіру тварин та людини і відсмоктує кров. Тому медичну п’явку здавна використовують у лікуванні деяких хвороб. Нині медична п’явка — рідкісний вид, його включено до переліку видів тварин, що охороняються в Європі.

Малощетинкові черви і п’явки — це кільчасті черви, що зберегли сегментну будову тіла, але втратили парні бічні вирости, антени, зябра. Розмноження в них статеве, а розвиток відбувається без личинкової стадії.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.