Багряний сад: топ-14 дерев та чагарників із червоним листям

Восени сад набуває особливого шарму, особливо – якщо в ньому є дерева та чагарники з яскраво-червоним листям. Звичайно, підходять вони не для кожного саду – такі рослини потребують сонця або максимум напівтіні, щоб у листочках утворився потрібний барвник. Та й ландшафтні дизайнери не радять використовувати забагато червоного листя – лише розставити кілька акцентів, урізноманітнивши гаму кольорів. А вибір кущів та дерев для цього – більш ніж достатній, а деякі сорти здатні тішити багряним листям увесь рік.

Клен японський, або клен доленеподібний (Acer Palmatum)

Росте як чагарник або низькоросле дерево (до 5-10 м) з широкою кроною. Восени листя набуває яскраво-червоного кольору. Найкраще зимує на помірно родючому ґрунті і після осіннього мульчування корою. Клен японський має багато декоративних сортів, які відрізняються за рівнем зимостійкості та насиченістю забарвлення листя.

Клен звичайний, або клен гостролистий (Acer Platanoides), сорт Crimson Sentry

Відрізняється густою кроною, яка формується трохи вище землі. Росте повільно, досягаючи близько 10 м у висоту. Не дуже вибагливий до якості та вологості ґрунту.

Клен червоний (Acer Rubrum)

Назва говорить сама за себе. Може досягати до 28 метрів у висоту. Червоний клен часто використовують в озелененні парків, оскільки він комфортно почувається як у сухих, так і вологих ландшафтах, а також стійкий до забрудненого повітря. Водночас він не любить лужних та кислих ґрунтів та може витіснити сусідні рослини.

Слива розлога, або алича (Prunus cerasifera), сорт Nigra

Цей сорт відрізняється тим, що листя має багряний колір цілий рік, а не тільки восени. Навесні слива радує рясним рожевим цвітінням, які з’являються з бруньок винного кольору. Сорт Nigra невибагливий до якості ґрунту, але для пишнішого цвітіння і яскравішого кольору листя можна використати трохи кисліший. Земля не повинна підсихати, але й заболочення допускати не слід. Морозостійкість – до -40°C, також дерево стійке до агресивного міського середовища і забруднення.

Амброве дерево, або ліквідамбар смолоносний (Liquidambar Styraciflua)

Особливо красиве листопадне дерево з пірамідальною симетричною формою крони та блискучим листям, схожим на кленове. Крім яскравих листочків, ще однією цінною властивістю цього дерева є ароматна кора, яку використовують в медицині, парфумерії та миловарінні. Амброве дерево любить родючі, кислі і нейтральні ґрунти та сонячні ділянки, виростає до 10 м заввишки.

Ліщина велика (Corylus Maxima), сорт Purpurea

Декоративний чагарник, який майже не потребує догляду, має низькі вимоги до якості ґрунту та є стійким до посухи. Окрім красивого фіолетового листя, яке зберігає свій колір не лише восени, радує також рясними горіхами. Кущі виростають до 5 м, цвісти починають ще у березні, наповнюючи сад першими кольорами. Обрізки потребує лиш тоді, коли починає менше плодоносити.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Пієріс японський, або японська андромеда, кущ-конвалія (Pieris japonica), сорт Red Mill

Популярний декоративний вічнозелений чагарник, один з найбільш зимостійких сортів японського пієріса. Листя в молодих кущів – яскраво-червоне, а відтак стає темно-зеленим. Кущі виростають до 1,5 м. Рекомендується вирощувати в півтіні, а при достатній вологості ґрунту чагарник може рости на сонячному місці, що забезпечить більш яскраве забарвлення листя. Віддає перевагу вологому, родючому, дренованому, злегка кислому ґрунту.

Скумпія звичайна, або райдерево, сумах (Cotinus coggygria), сорт Purpureus

Повільнорослий кущ, висотою та шириною 3-4 м. Як і в пієріса, в молодих кущів листя має червоне забарвлення, проте з часом стає зеленим, а восени – оранжево-червоним. Цвіте у червні жовтими квітами, після чого на кущі з’являються пурпурові, перисто-пухнасті волоски. Найкраще росте на сонячних і напівзатінених ділянках з не надто вологим ґрунтом.

Пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius)

Популярний листопадний кущ, який має декілька різних сортів з темно-багряними листками, наприклад Diablo та Red Baron. Пухироплідник дуже невибагливий до умов та ґрунту: його коренева система настільки жорстка, що легко укоріниться навіть в важкому, глинистому ґрунті. Темні сорти найкраще виглядатимуть у комбінації з світло-зеленими та золотистими листяними кущами. Обрізка не обов’язкова, пухироплідник сам чудово відрощує нові густі пагони. Для насиченого кольору листя краще висаджувати на сонці, але рослина чудово росте і в тіні.

Спірея японська (Spiraea japonica)

Невеликий чагарник до 80 см, молоді пагони якого мають червоне листя, а старші – золотисте, створюючи таким чином цікаву кольорову комбінацію. З липня по вересень він утворює парасолькоподібні світло-бузкові суцвіття на верхівках пагонів. Найкраще росте на сонці в будь-якому ґрунті.

Яблуня райська червонолиста (Malus Royalty)

Середньоросле дерево до 3-4 м з кулястою кроною, бордовим листям та малиновими великими квітами. Цвісти починає до розпускання листя, плоди – дрібні червоні яблука з фіолетовим відтінком. Добре росте на сонці і у півтіні. Віддає перевагу добре дренованому, вологому, свіжому ґрунту. Досить морозостійка.

Черемха звичайна (Prunus Padus), сорт Colorata

Невелике дерево з ажурною кроною та незвичайним листям: спершу воно має густий пурпурно-зелений колір, а з настанням осені набуває рожевих і червоних відтінків. У травні з’являються рожево-білі квіти, зібрані в китиці, з приємним мигдальним ароматом. Плоди можна вживати в їжу. Черемха – світлолюбна рослина, хоч може зростати і в тіні. Віддає перевагу вологому, родючому, добре дренованому ґрунту.

Барбарис Тунберга (Berberis Thunbergii)

Декоративна рослина, яку часто використовують в садах, парках, живоплотах, бордюрних, групових та одиночних посадках. Восени листя набуває яскравого фіолетово-кармінного кольору, поміж яким виділяються коралово-червоні ягоди. Кущі можуть виростати до 2,5 м заввишки, проте переважно не перевищують 1 м. Любить легкий, не болотистий, глибоко дренований ґрунт. Невибагливий у догляді: додаткового поливу потребує лише у випадку затяжної посухи, обов’язкова обрізка не потрібна.

Глід колючий (Crataegus oxyacantha), сорт Paul’s Scarlet

Високорослий чагарник або невелике дерево, що виростає до 5 м вважається найпопулярнішим сортом глоду. Декоративний в першу чергу через цвітіння: у період з травня по червень покривається махровими темно-червоними з прожилками білого квітками, зібраними в дугоподібні суцвіття. Восени листя стає жовто-червоного кольору. Світлолюбна та достатньо морозостійка рослина. Зростає на будь-яких ґрунтах, але надає перевагу пухким і багатим. Добре росте в міських умовах. При регулярній обрізці набуває красивої форми.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Нарциси: опис, посадка, догляд і розмноження

Нарцис – зворушлива, ніжна весняна квітка. На жаль, не можна довго насолоджуватися його цвітінням, але багато квітникарів саме тому і вирощують нарциси, щоб дочекатися їх золотої пори, побачити клумбу, присипану «дворовими орхідеями». А які красиві пишні букети можна зібрати з нарцисів!

Загальна характеристика

Традиційно нарцис вважається символом весни і краси, в деяких міфологіях його називають навіть талісманом любові. Квітка є цибулинною рослиною. Відноситься він до роду однодольних з сімейства амарильсових. Рослина зараховується до трави, які ростуть зі щільних цибулин, з листям, що мають стрічкоподібну будову. Квіти знаходяться на верхівці стеблів, які не мають листя.

Розглянемо характеристики нарцису.

• Навколоцвітник нарциса пелюсткоглядного типу за формою нагадує трубчасту воронку. Нагорі він переходить у відгин, що складається з 6 частин. У жерлі розташована дзвікольчикоподібна коронка – лопатна або цільна.
• У верхівці трубочки в два ряди фіксуються тичинки. Квітка має нижню зав’язку, нітевидний стовпчик і тупе рильце. Плід виглядає як тригніздна коробочка, яка по створках лопається на 3 частини. Насіння в ній може бути багато, вони мають кулясту форму.
• Усі весняні квіти цього роду вважаються отруйними, оскільки в їхньому складі є алкалоїд нарцисин.
• Квітки нарцису мають стійкий солодкий запах, який з упевненістю можна назвати дурманним. До речі, слова «нарцис» і «наркоз» мають один і той же корінь, і це можна пояснити зв’язком запаху квітки і його дурманних властивостей.
• У стародавні часи нарцис часто використовувався в парфумерії, але сьогодні він фактично не задіяний у цій галузі. Цю обставину можна пояснити тим, що синтетичні ароматизатори з ідентичним запахом обходяться парфумерній промисловості набагато дешевше.

Неможливо говорити про квітку, не торкнувшись її культурного контексту. Напевно, всі знають легенду про Нарциса, прекрасного юнака, який так і не зміг відірвати погляд від свого красивого відображення у водній гладі. Там, де помер юнак, виросли ніжні білі квіти, які так і стали називатися, – нарциси.

Якщо серед читачів є меломани, вони напевно згадають сумний і містичний кліп групи Queen «I’m going Slightly Mad», на початку якого вже вмирає від СНІДу Фредді Мерк’юрі постає з квіткою нарциса в руці, а позаду нього – ціла галявина білих кольорів Метафоричність вгадується: Фредді і творці кліпу говорять таким чином про безчасну смерть культового музиканта, яку вже точно не можна уникнути. А він, вже перебуваючи на смертному одрі, може сумно посміятися над собою і власним нарцисизмом.

Але не варто пов’язувати нарциси тільки з сумною символікою. Все ж ця квітка занадто популярна, щоб асоціації з нею були суцільно сумні. Однодольні рослини зустрічаються повсюдно – в Середземномор’ї, на півдні Європи, в Азії. Садівники активно культивують 25 видів нарцису, а також гібридні варіації рослини. Наприклад, в Італії до цього часу подарований дівчині букет нарцисів може розцінюватися як зізнання в любові.

В Європі в цілому, ще з початку епохи Ренесансу, нарцис вважався символом любові і міцного шлюбу.

Якщо ви зібралися вирощувати цю рослину, вона стане основою перших справжніх весняних букетів. Вони прикрасять будь-яку кімнату в будинку (але бажано простору, оскільки запах квітки все ж нав’язливий). Нарциси – прості, але живописні квіти, тому багато художників-початківців освоюють акварель саме з нарцисів в якості перших своїх натурників. Словом, не найбільш вимогливий у догляді, «живуча» квітка має багато значень і традиційно вважається вісником теплих весняних грошей.

Опис видів, відтінків та сортів

Якщо подивитися фотогалерею, можна не повірити своїм очам – нарциси, виявляється, бувають такими різними. І мініатюрними, і пишними, і яскравими, і аристократично блідими. Нарциси можуть бути кімнатними і садовими, великорончастими і дрібними, домашніми і дикими. Розгляньмо найцікавіші варіанти цієї рослини.

• Поетичний. Така цікава назва офіційно за ним закріплена. У природній природі ця квітка росте в горах, недалеко від водних джерел. Рослина відрізняє швидкий ріст і дуже пишне цвітіння. Але розвиватися і рости воно буде тільки в умовах достатньої вологості і попадання прямих ультрафіолетових променів на листя.

Доросла квітка може дорости до півметра. Цвіте він у травні, протягом 12 днів.

• Жовтий. Балакуча назва – це квітка з жовтим суцвіттям. Рослина добре адаптувалася до наших ґрунтів, а завезена вона з Франції, Німеччини, Італії. У дикій природі його можна зустріти на схилах кавказьких гір. Ця квітка до півметра не дотягне, її максимум – 30 см.

Цвітіння починається в другій половині травня і триває 2 тижні.

Зазвичай жовті нарциси стають вигідними сусідами тюльпанів, царської корони, а також вони зустрічаються в змішаних посадках з обов’язковим включенням ялівцю.

• Білий. До нас його завезли з Іберійських островів. У дикій природі його теж можна побачити в гірській місцевості, але лише в тих місцях, де багато трави. Доросла квітка доростає до 35 см. Сама квітка біла, від поетичного вигляду вона відрізняється тим, що і коронка в ній того ж кольору, вираженого контуру не має.

Цвітіння білого нарциса припадає на кінець травня. Воно триває не більше 10 днів.

І це, звичайно, не все. Можна сказати, що це лише початок історії про нарциси. Класифікація квітки передбачає як мінімум 12 видів рослини. А вже кожен вид представлений цілим списком сортів.

Розгляньмо деякі види рослини з найпопулярнішими сортами.

• Трубчасті. На кожному кольороносі розпускається тільки одна квітка, вона може бути і білою, і жовтою. Максимальна висота квітки – 45 см. Відомі сорти – «Гласьє», «Маунт ^», «Датч Майстер», «Голден Харвест», «Спелбіндер».
• Великорончасті. І в цьому випадку на кольороносі розпускається лише одна квітка, але ось відрізняє її те, що довжина гофрованої коронки квітки дорівнює більш ніж одній третині пелюстка. Великорончастий вид характеризується різноманітністю сортів з яскравою, привабливою каймою, серед них – «Пасіональ», «Чайна Мед», «Карлтон», «Конфуоко», «Баттерфлай Мікс», «Ванілла Піч», «Модерн Арт», «Веласкес».
• Дрібнокорончаті. Довжина коронки становить менше однієї третини пелюстка. Пелюстки біля сортів цього виду білі, жовті або кремові, сама коронка може бути соковито-помаранчевою, рожевою, червоною, фіолетовою або навіть зеленуватою. До популярних сортів можна віднести «Амор», «Евард Бакстон», «Рокалл», «Аудіобон».
• Махрові. На кольороносі може бути не один, а кілька квіток, що мають махровий навколосвітник. Рослини бувають одноколірними і двоколірними. Правда, у такої краси є істотний мінус – при намоканні під час дощу квітки можуть поникнути і обламатися. Відомі сорти – «Голден Дукат», «Вайт Чірфулнесс», «Петіт Фо», «Таїті», «Техас», «Акрополіс», «Айс Кінг», «Кенді Принцес».
• Цикламеновидні. Частки навколоколоцвітника у цього виду серйозно загнуті назад, квіти мають довгу і вузьку коронку. Рослина досягає максимум 25 см. Популярні сорти – «Котинга», «Тет-а-Тет», «Джетфайєр», «Дженні».
• Тріандрусові. Кольоронос має невисокий, на ньому виростають дві або більше квіток. Можуть бути жовтими і білими, золотистими. З ра