Сидерати

Сидерати – це рослини, якими засівають ділянки до вирощування на них основних культур, аби скосити та закласти в верхній шар ґрунту для перегнивання. Коріння зелених сидератів розпушує ґрунт, тим самим покращуючи його структуру й забезпечуючи повітрям. Деякі з них виділяють у ґрунт речовини, що затримують проростання насіння бур’янів. Є серед них і такі (гірчиця й редька, наприклад), які відлякують шкідників і заважають розвиватися хворобам. Після перегнивання в ґрунті сидерати стають цінним добривом.

Сидерати підвищують у ґрунті відсоток біомаси, а сидератні представники родини бобових змінюють форму азоту в ґрунті таким чином, щоб рослинам було легше засвоювати цей елемент. Окрім того, квітучі сидерати залучають на ділянку комах-запилювачів і хижаків, що харчуються шкідниками.

Усього налічують близько чотирьохсот рослин-сидератів. До них належать майже всі бобові, а зі злакових культур, окрім вівса, ячменю, жита та пшениці, сидератами є пайза, грястиця, мітлиця, сорго та костриця. Є сидерати й серед капустяних – ріпак, редька, гірчиці – біла та сиза. Гарні сидератні якості мають також амарант, фацелія, гречка та мальва.

Скошують сидерати та закладають їх у верхній шар ґрунту в період цвітіння.

Люпин: посадка й догляд у саду, види і сорти

Городники використовують цю рослину як сидеральну культуру, що покращує структуру ґрунту і насичує його азотом і мікроелементами. А травники вирощують люпин для отримання лікарської сировини.

Американці маринують насіння багаторічного люпину і з задоволення їдять його як закуску. Не дарма друга назва цієї культури – “вовчі боби”.

Люпин також переробляють у популярний корм для риб.

А з нашої статті ви дізнаєтеся, як прикрасити свій сад яскравими, ошатними суцвіттями люпину, використовуючи розсадний і безрозссадний спосіб, як доглядати за цією рослиною протягом сезону і як захистити її від хвороб і шкідників.

Пора сіяти сидерати – як ці рослини допоможуть відновити ґрунт?

Сидерати – це зелені добрива, які відіграють важливу роль у відновленні ґрунту, роблячи його більш родючим і багатим на азот. Після збору основних культур рекомендується сіяти сидерати. Залежно від типу ґрунту та його потреб, обирається відповідна культура сидерата. Наприклад, для наповнення ґрунту азотом рекомендується сіяти бобові, а для поліпшення структури – жито. Коренева система сидератів також відіграє роль: стрижневе коріння проникає глибше в ґрунт, покращуючи його водоутримувальну здатність. Регулярне вирощування сидератів сприяє створенню пухкого і легкого ґрунту. Крім того, для поліпшення якості ґрунту важливо дотримуватися сівозміни й уникати вирощування споріднених культур одна за одною. Ці методи допоможуть домогтися більш родючого ґрунту і забезпечити успішний урожай.

Сидерати для піщаного ґрунту – які найкращі, коли їх сіяти, коли заорювати?

Ми розповімо про ідеальні сидерати для піщаного ґрунту, про способи їхнього посіву та загортання. Овес у поєднанні з бобовими культурами – чудовий вибір для органічного наповнення ґрунту азотом. Детально розберемо схеми посіву, розповімо про дворічні та багаторічні сидерати, а також обговоримо інші культури, які підходять для бідних на родючість ґрунтів. Вибір часу посіву і глибини заорювання – ключові моменти, які допоможуть значно поліпшити родючість вашої ділянки.

Сидерати: коли сіяти і закопувати (заорювати)

Життя на Землі почалася з рослин і завдяки їм триває досі. Рослини живуть для того, аби створювати життя. Їхнє листя дає тінь, яка не дозволяє сонцю випалювати землю, утворює компост на поверхні ґрунту, їхні корені захищають ґрунт від розмивання та перенесення, перетворюють землю на родючий ґрунт, їхні відмерлі рештки живлять черв’яків і мікробів, які накопичують у ґрунті азот. Рослини створюють ґрунт. Земля не змогла б існувати без рослин жодного дня.

Фацелія: коли та як сіяти, вирощування й користь

Фацелія (лат. Phacelia) – рід трав’янистих однорічних і багаторічних рослин родини Водолистових, який за різними даними включає від 80 до понад 180 видів, що виростають у Південній і Північній Америці на відкритих сонячних місцях із добре дренованим ґрунтом. Назва роду походить від грецького слова, яке в перекладі означає «пучок»: саме так виглядає суцвіття фацелії.

Що можна сіяти у серпні-вересні – збираємо другий урожай за рік!

Сьогодні я розповім про те, що ви можете посіяти на своєму городі наприкінці літа або на початку осені. Незважаючи на те, що це період інтенсивного збирання врожаю – помідорів, огірків, картоплі, цибулі, часнику та інших овочів та фруктів, серпень та вересень чудово підходять для посіву швидкозростаючих культур.

Що робити з сидератами пізньої осені – сівозміна має бути обов’язково!

Сейчас уже октябрь, стало прохладно, и скоро все замерзнет. Я сеял в качестве сидерата яровую горчицу, и теперь собираюсь ее скосить и слегка припахать в землю.

Як підготувати ґрунт для майбутнього великого врожаю

Друзі, сьогодні я розповім вам про те, як зробити ґрунт більш пухким та поживним. Я завжди рекомендую мульчувати поверхню соломою, сіном або лушпинням – будь-якою органікою. Шар мульчі повинен бути 25-30 см. Після того, як ви зібрали врожай, всю мульчу бажано перекопати з ґрунтом.

Які сидерати сіяти восени, навіщо сіяти, в чому особливості різних культур?

Друзі, сьогодні я знову говоритиму про сидерати. Дехто з вас намагався вирощувати їх, але розчарувався в цій ідеї. Думаю, що винні помилки, яких ви припускаєтесь, відсутність системи.

ТОП-13 сидератів для городу — коли якісь сіяти

Власники земельних ділянок вирощують овочеві культури щороку, розбиваючи грядки на тому самому місці. Городники зауважують, що врожай овочі дрібнішають, стають несмачними. Багато хто грішить на продавців неякісного насіння або погані погодні умови, але це не завжди вірно. З роками земля виснажується, втрачає поживні речовини, ґрунт стає біднішим. Відновити структуру ґрунту, збільшити кількість корисних мікроорганізмів у ґрунті допоможуть звичайні сидерати.

1. Що таке сидерати?
2. ТОП найкращих сидератів
3. Бобові
4. Віка
5. Горох
6. Буркун
7. Люпин
8. Люцерна
9. Злакові
10. Жито
11. Овес
12. Пшениця
13. Ячмінь
14. Хрестоцвіті
15. Гірчиця
16. Ріпак
17. Суріпиця
18. Редька маслянична
19. Коли та які сіяти
20. Весняні посіви
21. Осінні посіви
22. Користь та шкода сидератів
23. Сумісність сидератів із городніми культурами
24. Відео про те, які сидерати краще посадити

Що таке сидерати?

Сидерати — – це певна група рослин, які вирощують для того, щоб у міру відростання вегетативної маси закопати її в землю. Зазвичай їх запахують до або після посіву овочевих культур, використовуючи як органічне добриво. У хімічному складі сидератів багато корисних речовин: білків, крохмалів, різних мікроелементів. Вони містять корисні речовини: азот, фосфор та калій, необхідні для росту рослин.

Сидерати здатні швидко наростити густу зелень, яка стримує зростання бур’янів. Деякі види сидеральних рослин, за допомогою коренів, що проникають глибоко в землю, розпушують важкі глинисті ґрунти, покращуючи аерацію землі. Інші сидерати відлякують шкідників з городу, а під час цвітіння приваблюють корисних комах, допомагаючи запиленню рослин. Кількість азоту, що міститься в корінні цих рослин, підвищують загальний рівень азоту на 50%.

ТОП найкращих сидератів

У природі існує близько 400 видів культур, які діють на ґрунт як сидерати. Кращі сидеративні якості мають такі види рослин:

Бобові

Група бобових сидератів найчисленніша з усіх. Бобові рослини холодостійкі, спокійно переносять погоди. Тому їх вирощують навіть у північних областях країни. Бобові культури невибагливі, ростуть на будь-яких ґрунтах.

Стебла бобових міцні та стійкі до поривів вітрів, коренева система йде глибоко в землю. Потужне коріння бобових рослин здатне розпушувати ґрунт на глибину більше 1 м. На ділянках, засіяних бобовими, знижується зростання бур’янів до 70%. Перепріла бадилля культур цінніша за компост і гній у 2 рази. Найкорисніші бобові рослини-сидерати:

• однорічні культури — конюшина, віка, боби, горох, соя, сочевиця, квасоля, нут;
• дворічні культури — буркун;
• багаторічні культури — біла конюшина, люпин, люцерна.

Віка

Рослина, яка за 1 місяць « захоплює» великі території. Оскільки у вікі слабке стебло, вона стелиться по землі подібно до берізки. Часто віку сіють у комплексі з іншим сидератом (наприклад, вівсом), стебла якого є опорою для вікі. При закладанні вікі 10 кв. м із зеленим бадиллям у ґрунт потрапляє 150 г азоту, 200 г калію та 70 г фосфору. Недолік рослини лише в тому, що на кислих та лужних ґрунтах віка росте погано.

Горох

Зелену масу, придатну для загортання у ґрунт, нарощує через 40 днів після посіву. Стебла гороху щільні, під вагою лягають на землю, заплітаючи її щільним шаром. Під такою мульчею не ростуть бур’яни. Горох — рослина теплолюбна, підходить для посівів влітку. Тому якщо хочете посіяти горох як сидерат восени, це потрібно робити не пізніше серпня. При закапуванні 10 кв.м бадилля гороху, у ґрунт потрапляє 115 г азоту, 200 г калію та 80 г фосфору.

Буркун

Рослина високоросла, розлога, холодостійка. Стебла буркуну прямостоячі, щільні, цвітіння починається через 40 днів. Квітки буркуну мають медовий запах, що приваблює комах. Оскільки буркун рослина дворічна, висівати рослину рекомендують під зиму. Але на відміну від інших культур, буркун не заорюють восени, а залишають до весни. Як тільки грунт прогріється буркун виростає з пагонів, що перезимували. Заорюють буркун до початку цвітіння. При закопуванні 10 кв. м буркуну в ґрунт, з ним надходять по 200 г азоту та калію, 100 г фосфору.

Люпин

Вважається найкращим сидератом серед бобових. Рослина з красивим, декоративним листям та прекрасними квітконосами висотою до 1 м. Люпини невибагливі, ростуть на будь-яких ґрунтах, холодостійкі та посухостійкі. У люпина довгий центральний корінь, що йде в глибину до 2 м, який здатний розпушити навіть глинистий ґрунт. При закапуванні 10 кв.м бадилля люпину, в ґрунт потрапляє: по 200 г азоту та калію, 65 г фосфору. Недоліком рослини вважають високий термін вегетації — 2 місяці посіву.

Люцерна

Оскільки люцерна рослина багаторічна, її висівають на цілинних землях, які потрібно ушляхетнити. Вирощувати люцерну як сидерат рекомендують не більше 3 років, коріння люцерни здатне досягти глибини 10 м. Рослина добре регулює кислотність ґрунту, але погано росте на важких суглинистих землях. Найкращим часом для посіву вважається березень-квітень, насіння висівають на мокру землю. Недоліком люцерни вважають дрібне насіння, яке потрібно сіяти на рівну поверхню ґрунту. При закопуванні 10 кв. м люцерни, у ґрунт потрапляє 180 г азоту, 150 г калію та 80 г фосфору.

Злакові

Злакові сидерати називають «зеленим добривом», вони здатні не лише покращити структуру ґрунту, а й захищають ґрунт від вірусних захворювань. Основною перевагою злакових культур вважають покращення верхнього шару ґрунту — гумусу. Він формується внаслідок природних розкладів рослин, залежить від погодних умов.

Коренева система злакових культур поверхнева або глибоко, що йде в землю. «Розрізаючи» землю численним корінням, злакові покращують доступ кисню в землю. Оскільки коріння злакових досягає 3-5 м, цей вид культури має високу посухостійкість. Злакові рослини сприяють зниженню популяції шкідливих комах вдвічі. Найкращими злаковими сидератами вважають: жито, овес, пшеницю, ячмінь, гречку, ріпак та інші.

Жито

Висівати жито як сидерат рекомендують на початку осені, відразу після того, як прибрано врожай. Культура високоросла, коріння потужне, поверхневе. У висоту виростає до 1 м, закладення в ґрунт рекомендується через 40 днів після посіву. Збагачує ґрунт азотом (200 г), калієм (150 г) та фосфором (70 г).

Овес

Культура, яка має попит у багатьох городників. Овес доступний за ціною, має відмінні сидеративні якості. Відрізняється від інших культур тим, що при розкладанні на 10 кв.м у ґрунт потрапляє 150 г калію, 180 г азоту та 200 г фосфору. Овес покращує ґрунт на 60-70%, розпушує землю кореневою системою, знижує популяції шкідників. За допомогою вівса верхній шар ґрунту покращує структуру вдвічі. Єдиний недолік у тому, що насіння вівса приваблює жука-лускуна, який відкладає личинки (дротяника). Щоб уникнути цієї ситуації, не можна допускати, щоб овес заколосився, скошувати бадилля, що відросло на 30-40 см.

Пшениця

Тканини пшениці містять велику кількість органічних речовин. При загортанні в ґрунт, разом із зеленою масою в землю потрапляє 150 г азоту, 100 г калію та 80 г фосфору. Пшеницю висівають на полях ті, хто має худобу або птицю. Зелена маса пшениці це відмінний корм та підстилка для худоби. Культура холодостійка, посухостійка. Після скошування вегетативної маси, бадилля відростає знову. Тому пшеницю часто висівають провесною, забезпечуючи харчування.

Ячмінь

Ця культура буває двох видів: ячмінь ярий та озимий. Яру культуру висівають провесною, а озимі сорти пізньої осені (під зиму). У складі ячменю безліч мікроелементів, корисних для грунту. При запашці 10 кв. м у землю потрапляє 200 г азоту, 150 г калію та 100 г фосфору. Ячмінь покращує структуру ґрунту, сприяє розвитку корисної мікрофлори. Культура холодостійка і посухостійка, має дезінфікуючі властивості, відлякує шкідників.

Хрестоцвіті

Ще один вид, що має якості сидератів — рослини сімейства хрестоцвітих. Найкращими сидератами для ґрунту вважають:

Гірчиця

Найпопулярніший сидерат серед городників, насіння гірчиці доступне за ціною кожному. Висока схожість, від посівів до загортання у ґрунт 30 днів. Гірчицю краще висівати під зиму та залишати у ґрунті до весни. Зелена маса гірчиці служить гарною мульчею для ґрунту, запобігає ерозії ґрунту, зберігає вологу. Довге коріння гірчиці допомагає покращувати надходження повітря до нижніх шарів ґрунту. Гірчиця холодостійка, при заорюванні в землю 10 кв. разом із нею надходять 200 г азоту, 120 г калію, 100 г фосфору.

Ріпак

Однорічна рослина з корінням, що проникає на глибину до 5 м. Ріпак очищає землю від шкідливих домішок, що потрапили з повітряної серед, служить своєрідним фільтром для ґрунту. Ріпак погано росте на глинистих ґрунтах, гине на вологих ділянках. У ріпаку настільки дрібне насіння, що його при посіві рекомендують змішувати з піском. Культура холодостійка, заорювати в землю рекомендують із настанням перших заморозків. При загортанні в ґрунт разом із зеленою масою ріпаку потрапляє 220 г азоту, 100 г фосфору та калію.

Суріпиця

Невибаглива рослина, здатна рости на будь-яких ґрунтах, холодостійка та посухостійка. Висівати суріпицю рекомендують на початку вересня, і коли зелена маса відросте на 20-30 см, заорювати бадилля в ґрунт. Рослина вологолюбна, при посівах у південних регіонах рекомендують проводити додаткові поливи. При закапуванні 10 кв.м. суріпиці, у ґрунт потрапляє 140 г азоту, 60 г фосфору та 240 г калію. Суріпиця підвищує якість верхнього шару ґрунту, покращує склад.

Редька маслянична

Найвибагливіша однорічна рослина відрізняється стійкістю до заморозків, надлишку вологи і низьким температурам. Редька маслянична швидко нарощує зелену масу, забиваючи бур’яни, пригнічує популяції нематоди, розпушує землю на глибину до 5 м-коду. Культура, що відновлює кислотність ґрунту, стійка до тривалої посухи. При запашці в ґрунт потрапляє 70 г фосфору, 240 г калію та 100 г азоту.

Є й інші види рослин, які використовують як сидерати. Ці культури менш популярні, відрізняються високою ціною, але за якостями мало поступаються відомим культурам:

• сімейство гідрофільних — фацелію пижмолиста;
• сімейство айстрових — соняшник, календула;
• сімейство гречаних — гречка;
• сімейство амарантових — амарант.

• Фацелія пижмолиста
• Соняшник
• Календула
• Гречка
• Амарант

Коли та які сіяти

Сидерати висівають цілий рік у міру звільнення землі від овочевих культур. Але є низка тонкощів, які необхідно вивчити перед покупкою насіння.

1. Термін посадки. Не всі культури швидко ростуть, деяким знадобиться 50-60 днів, щоб збільшити корисну вегетативну масу. Рослини зі швидким зростанням висівають восени, щоб до холодів заоряти в землю. Культури, що повільно ростуть, висівають навесні, переорювання цих рослин рекомендується робити влітку.

2. Холодостійкість рослини. Не всі рослини відрізняються стійкістю до перепадів температур, деякі види не витримують заморозків. Тому навесні висаджують культури теплолюбні та посухостійкі, а восени холодостійкі.

3. Властивості сидератів. Для ефективного використання сидератів слід вивчити характеристику та властивості рослин. У рослин по-різному розвивається коренева система, вона буває поверхневою або глибоко, що йде в землю. До того ж вміст корисних речовин у рослин відрізняється, це слід врахувати, вивчивши склад ґрунту на ділянці.

Весняні посіви

Після сходу снігу, коли ґрунт злегка просохне, висівають рослини з коротким терміном вегетації: віка, гірчиця, буркун, горох, конюшина, ріпак, маслянична фацелія. Скошувати сидерати рекомендують після відростання зеленої маси на 20-30 см, не допускаючи цвітіння. Розкладання органіки при весняному посіві відбувається за 2 тижні.

Осінні посіви

Для осіннього посіву підходять холодостійкі сидерати. Досі немає спільної думки, чи варто заорювати сидерати восени. Багато хто вважає, що пізні посіви потрібно залишати в землі на зиму та переорювати навесні. Ця процедура заощаджує час наприкінці сезону, рослини стають природною органікою у процесі розкладання. А ще осінні сидерати перетворюються на шар мульчі, яка запобігає землі від ерозії та пересихання. Кращими рослинами для посіву восени вважають: жито, овес, ячмінь, яру та озиму пшеницю, гірчицю та ріпак.

Користь та шкода сидератів

Посів сидератів з наступним заорюванням у землю — це очевидна користь для ґрунту. Речовини, що містяться у зеленій масі:

• поліпшують склад ґрунту, збагачуючи корисними мікроелементами;
• сприяють підвищенню якості верхнього шару землі (гумусу);
• покращує структуру ґрунту;
• утворюючи шар мульчі, захищають землю від пересихання та ерозії;
• зменшують популяції комах шкідників;
• перешкоджають зростанню бур’янів;
• корінням розбивають важкі ґрунти, сприяють розмноженню корисних бактерій та дощових черв’яків.

Одним із мінусів посадки сидератів вважають залучення шкідливих жуків, які харчуються насінням деяких культур. Якщо не допускати дозрівання насіння, проблеми можна уникнути.

Іншою проблемою сидератів вважають повільне розкладання зеленої маси, посіяних навесні. Городники поспішають посадити свої грядки якнайшвидше, щоб отримати швидкий урожай. Якщо допустити переростання злакових чи інших культур, їх стебла стають твердими. Щоб стебла, що переросли, розклалися в грунті, необхідно 2 місяці. Цієї проблеми можна уникнути, якщо стежити за розвитком сидератів і не допускати їх переростання та цвітіння.

Сумісність сидератів із городніми культурами

Посіяти сидерати на городі нескладно. Важливо підібрати культуру так, щоб вона стала найкращим попередником для посадок та принесла користь. У таблиці зібрані дані, які розповідають про те, які сидерати є сумісними з овочевими культурами, а які можуть завдати шкоди та стати найгіршими попередниками.

Відео про те, які сидерати краще посадити

Ролик про те, які сидерати та коли краще використовувати. Радимо до перегляду!

Сидерати — безперечна користь для городу. Поліпшуючи склад та якість ґрунту, можна вирішити дві проблеми: збільшення врожаю за рахунок одного посіву сидератів на рік та економія витрат на добрива для городу. До вибору сидератів варто підійти відповідально, враховуючи склад та кислотність ґрунту, а також культури, які ви посадите після них. До того ж зелена маса сидератів — це натуральне, зелене добриво, що природним шляхом потрапляє в землю під час розкладання.