Ністатин (Nystatin) (273696) – інструкція із застосування ATC-класифікація

Препарат Ністатин згідно з АТС-класифікацією належить до протимікробних засобів, що застосовуються при кишкових інфекціях.

Кандидоз. Причина очевидна

Candida ― це патогенний дріжджоподібний гриб, який колонізує поверхневий епітелій травного тракту і сечостатевої системи здорових людей (вважається умовно-патогенною мікрофлорою). Коли ж в організмі відбуваються порушення функції імунітету, може відмічатися його надмірний ріст, що призводить до розвитку кандидозу. Більше 15 різних видів Candida можуть бути збудниками захворювань, і найбільш поширеними патогенами є C. albicans , C. glabrata та C. tropicalis . Їх патогенність варіює від виду до виду, так само як і ступінь пошкодження імунної системи. Найбільш поширені серед населення інфекції слизової оболонки, особливо ротоглотки, стравоходу і піхви. Наприклад, найчастішою причиною інфекційного езофагіту є кандидозна інфекція стравоходу з частотою до 88%. Як правило, Candida є симбіонтом стравоходу. Коли захисні механізми хазяїна порушені, це дозволяє Candida розмножуватися в слизовій оболонці стравоходу й утворювати адгезивні бляшки.
Кандидоз стравоходу зазвичай відзначають у пацієнтів, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Розвиток інфекції є результатом взаємодії між патогеном і хазяїном, особливо це пов’язано з імунною системою і наявністю у пацієнта основних захворювань. Діагноз грибкового езофагіту було вперше встановлено в 1839 р., і Candida була ідентифікована як збудник. При нормальному функціонуванні імунна система людини захищає травний тракт і перешкоджає надмірному росту грибів. Наприклад, після застосування антибіотиків склад мікрофлори ШКТ змінюється, і здатність до проникнення опортуністичних патогенних грибів посилюється за допомогою механізму регуляції генів, що призводить до розвитку опортуністичної грибкової інфекції. Candida є одним із поширених умовно-патогенних грибів. Патогенність Candida може бути пов’язана з його морфологією, адгезію до тканин і продукцією позаклітинних протеаз. Крім того, руйнування локального захисного механізму і системні чинники, включаючи низьку імунну функцію, необґрунтоване застосування антибіотиків і гормонів, фізіологічна слабкість, ендокринні порушення, характер їжі, хіміотерапія, променева терапія і наявність злоякісних захворювань можуть спричиняти виникнення кандидозу (Abdimajid Ahmed Mohamed et al., 2019).
Ністатин — мембранноактивний полієновий макролід, що продукується штамами Streptomyces noursei , і доступний в різних лікарських формах, таких як суспензія і таблетки для перорального застосування, мазь, супозиторії ректальні. При пероральному прийомі ністатин не всмоктується у ШКТ. Таким чином, місцеве застосування ністатину вважається найбільш поширеним способом введення в стоматології, оскільки системна дія мінімальна. Крім того, ністатин також відіграє важливу роль у профілактиці орального і системного кандидозу у доношених і недоношених новонароджених, немовлят і пацієнтів з ослабленим імунітетом (наприклад хворих на СНІД, рак і реципієнтів трансплантації органів), так як його взаємодія з іншими препаратами є мінімальною (Xin Lyu et al., 2016).
Він застосовується у поєднанні з антибактеріальними препаратами в різних режимах дозування для пригнічення надмірного зростання патогенної шлунково-кишкової мікрофлори. Для лікування кишкового або стравохідного кандидозу ністатин вводять перорально в дозі 500 000 ОД або 1 000 000 ОД у формі таблеток або капсул 3–4 р/добу. Для дітей дозу 100 000 ОД або більше можна призначати 4 р/добу у формі пероральної суспензії. Для лікування уражень ротової порожнини препарат можна призначати в дозі 100 000 ОД 4 р/добу. Більш високі дози, наприклад, 500 000 ОД 4 р/добу, можуть знадобитися пацієнтам з ослабленим імунітетом. Якщо ж проводять терапію ураженої слизової оболонки рота, то препарат слід підтримувати в контакті з ураженою ділянкою якомога довше, і пацієнтам слід уникати прийому їжі або рідини протягом 1 год після введення дози. Наприклад, у США призначають такі дози препарату: суспензія 400 000—600 000 ОД 4 р/добу, таблетки для розсмоктування 200 000–400 000 ОД 4–5 р/добу. Для профілактики кандидозу кишечнику у пацієнтів, які отримують антибактеріальні препарати широкого спектра дії, можуть призначати таблетки в загальній дозі 1 000 000 ОД на добу. Профілактична доза для дітей, народжених жінками з кандидозом піхви, у формі пероральної суспензії становить 100 000 ОД на добу. Для лікування вагінальних інфекцій ністатин вводиться в дозі 100 000–200 000 ОД на добу протягом 14 днів або довше в формі песаріїв або вагінального крему. У терапії шкірних уражень мазь, гель, крем або присипку, що містять 100 000 ОД, застосовують 2–4 р/добу.

Ністатин . Кандидоз порожнини рота. Актуальність проблеми

Кандидоз порожнини рота, який є найбільш поширеною грибковою інфекцією у людини, характеризується надмірним зростанням видів Candida в поверхневому епітелії слизової оболонки порожнини рота. Причини такого надмірного росту різні: порушення функції слинних залоз, носіння зубних протезів, ураження слизової оболонки порожнини рота, застосування деяких препаратів (тривалий прийом антибіотиків широкого спектру дії, кортикостероїдів, антидепресантів, протипухлинних препаратів, імунодепресантів), вік (часто відзначають у новонароджених і осіб похилого віку), ендокринні зміни (цукровий діабет, період вагітності, ниркова недостатність і гіпертиреоз), залізодефіцитна анемія, харчування (високовуглеводна дієта), злоякісні пухлини та ВІЛ-інфекція. Усунення факторів, що є важливою стратегією при лікуванні кандидозу слизової оболонки рота.
Види Candida колонізуються в слизовій оболонці порожнини рота за допомогою адгезії до буккальних епітеліальних клітин.
Сьогодні існує кілька груп лікарських засобів, які застосовують в терапії орального кандидозу. Системні протигрибкові препарати, включаючи тріазоли, флуконазол та ітраконазол, підходять для пацієнтів, які не реагують на місцеву терапію або з будь-яких причин таке лікування їм не підходить, а також для пацієнтів з високим ризиком розвитку системних інфекцій. Однак численні лікарські взаємодії і зниження чутливості інших видів Candida , крім Candida albicans , до азолів, обмежують застосування системних протигрибкових лікарських засобів. Місцеві протигрибкові препарати, такі як ністатин, амфотерицин В, міконазол і клотримазол, зазвичай рекомендуються в якості першої лінії лікування неускладнених випадків кандидозу порожнини рота (Xin Lyu et al., 2016).

Ністатин. Вульвовагінальний кандидоз

Вульвовагінальний кандидоз (ВВК) ― це поширене інфекційне захворювання нижніх відділів статевих шляхів, яке відзначають у близько 75% жінок репродуктивного віку. Серед пацієнтів з ВВК у 6–9% виникає рецидив. Більшість випадків ВВК викликано Candida albicans , одним з найбільш поширених коменсалів, який діє як опортуністичний грибковий патоген у піхві. Взаємодія між C. albicans і захисними механізмами хазяїна (жінки) відіграє важливу роль у визначенні того, чи залишається колонізація нешкідливою або призводить до інфекції епітелію. C. albicans прилипає, проникає і пошкоджує епітеліальні клітини. Місцева вроджена імунна відповідь ― це захист вагінального епітелію від вторгнення патогенних мікроорганізмів.
Повідомлялося про значну захворюваність жінок у всьому світі через рецидивуючий ВВК, викликаний C. albicans . Поява лікарськостійкого штаму C. аlbicans може призвести до розвитку інвазивного кандидозу, який збільшує кількість випадків смерті і рівень захворюваності в лікарнях. Зареєстровано, що захворюваність ВВК у вагітних є значно вищою, ніж у невагітних (28,2 і 7,9% відповідно). Ністатин виявляв високу протигрибкову активність, в той час як стійкість до азольних протигрибкових препаратів варіювала в різних видів (Mohamed T. Yassin et al., 2020).

Механізм дії ністатину

Передбачається, що Candida може активувати опосередковану епітеліальними клітинами цитокінову відповідь, що призводить до рекрутування й активації різних імунних клітин, включаючи нейтрофіли, дендритні клітини і Т-клітини. Інтерферон-гамма (IFN-γ) являє собою IFN типу II, що продукується активованими T-клітинами, натуральними (природними) кілерами (NK) і натуральними кілерами T-клітин. Він активує фагоцити і сприяє розвитку захисної відповіді Th1, яка бере участь у кліренсі грибкових патогенів. Експресія ж інтерлейкіну-4 (IL-4), основного цитокіну, який бере участь в імунних реакціях Th2, корелює із загостренням захворювання. IL-17 став важливим медіатором захисту від C. albicans при кандидозі слизової оболонки рота і шкірному кандидозі. Він активує протигрибковий імунітет за рахунок активізації прозапальних цитокінів, хемокінів, рекрутуючих нейтрофіли, та антимікробних пептидів, які обмежують надмірний ріст грибів. Проте роль IL-17-опосередкованих імунних відповідей при ВВК все ще залишається суперечливою. Передбачається, що баланс Th2/Th1 може бути пов’язаний з протигрибковою активністю щодо C. albicans . Ністатин є ефективним полієновим фунгіцидним антибіотиком широкого спектра дії, який протягом декількох десятиліть застосовується в якості протигрибкового препарату в терапії ВВК. Механізм його дії полягає в тому, що він зв’язується з ергостеролом цитоплазматичної мембрани грибів і формує бочкоподібні мембранні канали у плазматичній мембрані чутливих до антибіотиків організмів. У зв’язку з тим, що порушується проникність цитоплазматичної мембрани, відбуваються втрата вмісту клітини гриба і її загибель. Крім того, ністатин може секвеструвати холестерин, розташований на плазматичній мембрані еукаріотів, і змінювати мікроструктуру ліпідних плотів, яка відіграє вирішальну роль у регуляції як вроджених, так і адаптивних імунних реакцій за допомогою розпізнавання патогенів, активації лімфоцитів і передачі сигналів цитокінів. Отже, ністатин може впливати на антимікробну захисну реакцію організму. Кілька досліджень були зосереджені на передбачуваних імуномодулюючих ефектах ністатину. Повідомляється, що ністатин позитивно регулює рівні хемокінів CCL2 і CXCL8 макрофагів людини. Крім цього, було встановлено, що ністатин діє як агоніст toll-подібних клітинних рецепторів, індукує імунну відповідь, залучаючи імунні клітини і стимулюючи секрецію хемокінів. Чи може ністатин регулювати експресію імуномодуляторів для стимуляції вагінальної імунної відповіді проти Candida , до кінця ще не з’ясовано (Xu Zhang et al., 2018).

Нистатин (Nystatinum) (5679) – инструкция по применению ATC-классификация

вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, повидон, натрия кроскармелоза, магния стеарат; пленкообразующее покрытие: гидроксипропилметилцеллюлоза, коповидон, полиэтиленгликоль, триглицериды средней цепочки, полидекстроза, титана диоксид (Е 171), железа оксид красный (Е 172), железа оксид желтый (Е 172).

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.

Основные физико-химические свойства: таблетки круглой формы, с двояковыпуклой поверхностью, покрытые пленочной оболочкой от желтого до коричневато-желтого цвета.

Фармакотерапевтическая группа

Противомикробные средства, применяемые при кишечных инфекциях. Код АТХ А07А А02.

Фармакологические свойства

Нистатин − антибиотик полиеновой группы, продуцируемый актиномицетом Streptomyces noursei. Проявляет противогрибковый эффект. Нистатин связывается со стеринами клеточной мембраны грибков, в результате чего мембрана становится не способной функционировать как селективный барьер, что приводит к потере основных компонентов клетки.

Нистатин выборочно действует на патогенные дрожжеподобные грибки рода Candida и Aspergillus.

Устойчивость к нистатину у грибков рода Candida и других чувствительных видов развивается медленно. Оказывает фунгистатическое, а в больших дозах − фунгицидное действие.

Препарат неактивен в отношении бактерий, актиномицетов и вирусов. Неэффективный относительно Trichomonas vaginalis и Gardnerella vaginalis (Haemophilus vaginalis).

При приеме внутрь плохо всасывается в пищеварительном тракте (его биодоступность не превышает 3–5%). Фунгистатические концентрации антибиотика в крови и близкие к терапевтическим в тканях внутренних органов достигаются только при введении его в больших дозах. Препарат не проникает через гематоэнцефалический барьер и не поступает в спинномозговую жидкость.

Основная масса принятого внутрь антибиотика выделяется с калом в неизмененном виде, при этом в испражнениях создаются высокие его концентрации, достаточные для проявления лечебного эффекта при кандидомикозе слизистой оболочки пищеварительного тракта. Всосавшийся препарат выводится из организма с мочой.

Показания

Лечение заболеваний пищеварительного тракта, вызванных грибками рода Candida (Candida albicans).

Противопоказания

• Повышенная чувствительность к любым компонентам препарата;
• нарушение функции печени;
• панкреатит;
• язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий

При одновременном применении с клотримазолом снижается противогрибковая активность клотримазола, с хлорамфениколом — взаимное ослабление противомикробного действия; следует избегать их одновременного применения.

Наблюдается перекрестная резистентность с рядом полиеновых антибиотиков, например с амфотерицином В.

Особенности применения

Препарат не применять для лечения системных микозов.

Необходимо проведение полного курса терапии. Следует строго соблюдать режим и схему лечения в течение всего курса, принимать препарат через равные промежутки времени и не пропускать прием. При пропуске приема дозы следует применить ее как можно скорее; не принимать, если почти наступило время приема следующей дозы; не удваивать дозу.

Нистатин может повышать чувствительность кожи к солнечному облучению, поэтому во время лечения следует избегать прямых солнечных лучей и искусственного ультрафиолетового облучения.

При развитии побочных реакций следует отменить препарат.

Способ применения и дозы

Таблетки Нистатина применять внутрь, не разжевывая, за 40–60 минут до еды.

Взрослым назначать в дозе 500000 ЕД (1 таблетка) препарата 3–4 раза в сутки. Суточная доза составляет 1500000–3000000 ЕД (3–6 таблеток), в тяжелых случаях − до 4000000–6000000 ЕД (8–12 таблеток).

Детям с 6 лет препарат назначать в дозе 500000 ЕД (1 таблетка) 3–4 раза в сутки.

Детям с 13 лет − дозировка как для взрослых.

Максимальная суточная доза для детей старше 6 лет − 2000000 ЕД (4 таблетки), с 13 лет − 4000000 ЕД (8 таблеток), в тяжелых случаях − 6000000 ЕД (12 таблеток).

Средняя продолжительность лечения − 10–14 дней (в зависимости от тяжести заболевания и чувствительности к препарату).

При хронических рецидивирующих кандидозах проводить повторные курсы терапии с перерывами между ними 2–3 недели.

Пациентам с почечной или печеночной недостаточностью изменение дозы не требуется.

Дети

Препарат в данной лекарственной форме не применять детям до 6 лет.

Побочные реакции

Пищеварительная система: привкус горечи во рту, диспептические проявления, тошнота, рвота, диарея, боль в животе, потеря аппетита.

Иммунная система: повышение температуры тела, озноб, реакции гиперчувствительности, в т.ч. зуд, кожная сыпь, крапивница, анафилактические реакции, например, ангиоэдема, в т.ч. отек лица, бронхоспазм, редко − синдром Стивенса-Джонсона.

Другие: фотосенсибилизация, тахикардия, неспецифические миалгии; возможно распространение резистентных форм грибков, что требует отмены препарата.

Срок годности

Не применять после окончания срока годности, указанного на упаковке.

Условия хранения

В оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.

Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка

По 20 таблеток в блистере, по 1 блистеру в пачке.